Спеціальні потреби

Актуально

Про Україну дізналися у світі, бо вона захищається – Тімоті Снайдер

Дівчина з намальованим на обличчі українським прапором відвідує культурну подію на підтримку України. Дніпро, 14 травня 2022

Українці вибороли право творити свою історію у кривавій боротьбі, і лише зараз, протягом останніх трьох місяців світ прийняв поза всяким сумнівом те, що Україна – суб’єкт, а не об’єкт історії, вважає відомий історик Тімоті Снайдер.

У своїй лекції «Постколоніальна Україна: значення опору», що її організував Єльський центр британського мистецтва, історик Єльського університету, автор книжок про Східну і Центральну Європу, говорить, що саме колоніальний погляд на Україну протягом довгого часу визначав її історію. І у тому, що зараз українське питання обговорюється з позиції самої України, є величезна заслуга українського війська та суспільства в цілому.

«Якби українці не оборонялися, ми б говорили про них зовсім з інших позицій. Хоча звичайно, і тоді Україна нікуди не зникла б з історії. Але саме українці та їхній спротив дали нам можливість не лише інакше подивитися на Україну, але і на світ, в якому ми живемо», – вважає Снайдер, який переконаний, що події в Україні не вперше визначають шляхи європейської історії.

«Але українцям довелося складати іспит, який перед батьма іншими навіть не поставав, бо, на мою думку, ніхто не має доводити своє право на існування, свою тотожність настільки важким способом», – сказав авто багатьох книжок про історію регіону, в якому розташована Україна.

Антична грецька колонія

Погляд на українські землі як на колонію, що забезпечує метрополію хлібом – основним продуктом харчування, зустрічається від самих початків європейської історії. Адже хліб у Грецію ще на час заснування Афін надходив з чорономорських грецьких колоній. При цьому греки поселили на берегах Борисфена своїх уявних тварин, на кшталт грифонів та інших міфічних істот.

«Я хочу звернути вашу увагу на право колонізатора розповідати свої історії про колонізований простір. Бо лише зараз українці починають відвойовувати своє право розповідати про себе самостійно», – пояснює історик, як формується колоніальний наратив.

Візантія та заснування християнського Києва

Якщо західноєвропейська історія пов’язана з Візантією опосередковано, через тексти, які зберегла Східна Римська імперія, то Україна має набагато глибший зв’язок з Константинополем. Царград, на думку Тімоті Снайдера, є одним із засновників Києва, принаймні Києва християнського, того, про який збереглися історичні знання.

Коли вікинги, які отримали контроль над Києвом навернулися на християнство, вони обрали східний, а не західний варіант цієї релігії, і разом з ним вони прийняли мову, яка стала мовою влади і закону.

«Я згадую про це, тому що зараз президент Путін розповідає легенди про те, що українці та росіяни є одним народом, бо в Києві відбулося хрещення жителів Русі. Але це анахронічні історії, дитячі казки, бо ніяких українців і росіян не існувало тоді, як не існувало ніяких модерних націй», – пояснює Снайдер.

Велике князівство Литовське успадковує Київську державу

Після розпаду Русі, більшість її території відходить до Великого князівства Литовського, яке перебирає і мову і закони Київської держави. «У XIII-XVI століттях це була найбільша держава Європи та остання важлива язичницька держава. Тоді мова, що прийшла з Візантії, стає державною мовою Литви, мовою законодавства та політики. А коли Литва об’єднується з Польщею у Річ Посполиту, традиції Греції, Риму, Візантії та Києва, зберігаються у цій новій державі», – веде далі американський історик.

Ренесанс у Західній Європі – відродження культури, в Україні – синонім руйнування і колоніалізму

За доби Ренесансу Київ перестає виробляти і поширювати свою власну традицію і стає об’єктом колоніального гноблення. Ренесанс – це час географічних відкриттів. Настає час, коли закони Києва, які ще зберігалися за литовської влади, замінили на теренах України польські закони. Це були закони, які у першу чергу стосувалися землеволодіння, і вони уможливили колонізацію українських земель. У часи великих географічних відкриттів поляки поєднали схід і захід – зерно з українських колоній обмінювалося на золото і срібло з колоній з Нового світу.

У цей самий час українці ставали невільниками на плантаціях поляків, а їхня мова поступилася панівній польській мові. Місцеві еліти перебираються з традиційного православ’я, через протестантизм – до католицизму. Тож створюється колоніальна ситуація – ті, хто володіє землею говорять іншою мовою і сповідують іншу релігію, ніж більшість населення, які на них працюють. Це призводить до козацького постання 1948 року, яке мало і ознаки антиколоніального руху і зачатків національного руху. Але козаки не могли впоратися самостійно зі силами польсько-литовської держави, тож на допомогу вони покликали східного царя.

«Московія на той час була азійським царством, і лише завдяки союзу з козаками, вона обернулася на Захід. Щодо козаків, то за допомогою Московії, їм вдалося зруйнувати польсько-литовську державу. Але це не означає, що козаки досягли своїх цілей. Вони не отримали тих прав, про які мріяли, і самі до 1775 перестали існувати у тому, що стало Російською імперією», – нагадує Тімоті Снайдер.

Поява різних національних наративів у Російські імперії

Свою назву нова імперія зі столицею у Москві у 1721 році цілком свідомо вивела з назви старої Русі зі столицею у Києві. Самої Москви в часи, коли Київ переживав свій розквіт, ще не існувало, або ж вона відігравала роль координаційного центру для збору данини для Золотої Орди. «Тож зв’язок між Москвою і Києвом було сконструйовано заднім числом», – пояснює американський історик і додає, що на цьому почав будуватися новий міф, що існує досі.

Історія у подачі російських істориків, на думку Снайдера – це історія державності, права панувати на певній території. У той час як в Україні, такі історики як Михайло Грушевський, формували історію навколо народу, тяглості його культури, мови, звичаїв, усної історії.

При тому, що діячі тогочасної української культури палко виступали на захист етнічної української культури, самі вони були різного етнічного походження – Михайло Грушевський та В’ячеслав Ліпинський мали польське коріння, Мілена Рудницька, до прикладу, була єврейського походження. «Я згадую про це, тому що Україна в результаті ухвалила не етнічне трактування українців, а громадянське, те, яке ми бачимо сьогодні», – пояснює Тімоті Снайдер.

У зв’язку з цим він згадує про ще один російський міф про Україну, коли кожного свідомого українця записують у «нацисти». Так є зараз, так було і в 1930-х роках, коли Мілена Рудницька, яка жила тоді в Польщі, їздила по Європі і розповідала про Голодомор в Україні. Щоб скопроментувати її, радянська влада назвала її нацисткою, хоч вона була єврейкою по матері і не мала нічого спільного з нацистською ідеологією. «Будь-хто, хто критикував Радянський Союз, називалися «нацистами». І тоді і зараз це не означало нічого іншого, ніж «ті, хто є проти нас», – проводить історичні паралелі Снайдер.

Колоніальні фантазії Сталіна та Гітлера

З експлуатацією родючих українських земель обидва диктатори пов’язували свої мрії про світове панування, які призвели до Голодмору, Другої світової війни та непрямо до Голокосту. Контроль над українськими землями був метою Гітлера у Другій світовій війні, принаймні на території Європи, переконаний Тімоті Снайдер. Тому територія України була найбільш смертоносним місцем на Землі з початку 1930-х років, до середини 1940-х.

Де була Україна до 24 лютого 2022 року і чому її не помічали?

Опір, який чинить Україна російській агресії з лютого цього року, здивував багатьох людей на Заході. Адже вони не чекали цього від України. Не чекали, каже Тімоті Снайдер, бо взагалі не помічали України. А не помічали, бо у сприйнятті України домінувало колоніальне бачення.

«Коли кажуть, що українці «фашисти», вони мають на увазі, що вони дикі варвари і не такі, як ми. Хоча крайньоправі в Україні є маргінальною силою у порівнянні з Америкою, чи тією ж Німеччиною. Так само з корупцією. Коли говорять, що українці корумповані, то мається на увазі, що вони не можуть дотримуватися цивілізованих законів, тож вони не такі, як ми. Тож є багато способів поставити під сумнів доцільність існування України, і всі вони зараз виявилися помилковими», – каже професор Снайдер.

Це тому, що Україна – нетипова держава, не така, яку собі уявляють на Заході. Але, на думку Снайдера, вона має риси держави ХХІ століття, які проявилися в Україні раніше, ніж вони стануть помітними в інших західних державах, як уже нераз бувало в історії.

Українці випереджають час

Професор Снайдер каже, що не всі в Україні це вітали, але після проголошення незалежності українці не проводили антиколоніальної політики, вони визначали себе, заперечуючи попередній період. Це, на думку Снайдера, дозволило країні, яка вийшла з-під влади імперії уникнути жорсткої політики гомогенізації суспільства, намагання зробити його однорідним за рахунок пригноблення, чи витіснення чужаків. Сміливість українців у відстоюванні свого демократичного вибору в 2004 році, забезпечила українцям право обирати свого власного лідера. І цим українці визначили себе як європейську націю, що спирається на індивідуальну відповідальність та співпрацю індивідів – громадянське суспільство. «Це – ключова риса українців в історії, бо не все в Україні вирішує централізована держава. Багато залежить від активності малих децентралізованих груп», – пояснює Снайдер.

Наступна ключова подія, на яку звертає увагу професор Снайдер, це обрання президентом Володимира Зеленського, який став воєнним президентом, але обирався, як політик, що обіцяв мир. «Ні в Америці, ні в Німеччині, ні в інших країнах, таке було б просто неможливо, щоб виборці проголосували за єврея і віддали йому 73% голосів», – переконаний Тімоті Снайдер. Він вважає, що українці самі нічого особливого в цьому не бачать, бо для них відмінності в культурі та мові є звичайною річчю, нормальною реальністю постколоніальної держави.

Тімоті Снайдер вважає, що українці випереджають час, а не відстають у розвитку, як може здаватися жителям колишніх метрополій, і що їхня здатність переключатися з мови на мову, з культури на культуру є тим, до чого решта світу ще просто не дійшла.

Організація українського суспільства як співпраця відповідальних громадян проявилася навіть у війні, вважає Тімоті Снайдер. Бо українська армія є набагато менш централізованою, ніж традиційні армії, і це мало великі переваги у війні.

Війна за ідентичність, майбутнє, зміст базових понять і демократію

Поки на Заході відкривають для себе українців, українці відкриваються по-новому самі для себе, але що є в центрі цих відкриттів, так це їхня ідентичність. «Українці точно знають, ким вони є, і право бути собою є те, за що вони борються», – вважає історик.

На відміну від президента Путіна, який намагається визначити ключові моменти історії і будує свою політику лише навколо минулого, українці дивляться у майбутнє. «Коли президент Зеленський звертається до європейських лідерів із закликом перестати купувати російську нафту і газ, то він каже, що це позитивно вплине на майбутнє Європи, бо допоможе їй швидше перейти на альтернативні види енергії. Тобто президент країни, яка бореться за виживання, думає про екологічне майбутнє Європи та світу», – каже Снайдер.

Довільна інтерпретація російським керівництвом того, що відбувалося під час Другої світової війни, називання фашистами всіх, хто з ним незгідний, та готовність воювати за лекалами Другої світової війни ще раз, на думку Тімоті Снайдера, становить велику загрозу для світу. Путін навіть намагається змінити значення слів – фашизм, це вже не те, що відомо з історії, а те, що він так назвав, так само відбувається з Голокостом та іншими поняттями, що становлять основу повоєнного світу. Якщо Україна програє у цій війні, значення цих понять буде підірвано, вважає Снайдер.

Українці воюють за право робити власний вибір, і це те, що є глибоко вкорінене в українській культурі. Опір українців також є важливий для майбутнього демократії у світі – триває перевірка, чи велика авторитарна держава зможе зруйнувати силою меншу демократичну країну. Сила опору в цьому випадку є дуже важливою. Бо наслідки цієї війни, які вже зараз є відчутними по всьому світу, матимуть вплив і на майбутній розвиток світової цивілізації демократичних країн.

Виступ Тімоті Снайдера з лекцією про український опір відбувається у той час, коли в Америці лунає дедалі більше впливових голосів – від колишнього державного секретаря Генрі Кіссінджера до редакційного коментаря газети New York Times, які закликають українців піти на поступки, погодитися на втрату територій, піти на компроміс в інших питаннях, на яких наполягає президент Росії Володимир Путін.

З іншого боку, позиція таких політологів, як Френсіс Фукуяма зі Стенфордського університету, чи представників аналітичних центрів, як Атлантична Рада, та і самої адміністрації Джозефа Байдена залишається твердою – Україна має право на самооборону, а обов’язок демократичного світу – допомогти їй в цьому. За словами речника державного департаменту, Неда Прайса, якщо Україна припинить воювати – не буде незалежної країни. Якщо Росія припинить воювати – не буде війни.

Всі новини дня

Amnesty International: вторгнення Росії в Україну виявило подвійні стандарти Заходу

Архівне фото: Працівники розвантажують військову допомогу, надану США Україні, Бориспіль, лютий 2022 року

Світове обурення вторгненням Росії в Україну минулого року виявило «подвійні стандарти» Заходу щодо порушень прав людини в усьому світі, заявила Amnesty International у вівторок.

У своєму звіті за 2022 рік Amnesty вказала звинуватила Захід у “мовчанні” щодо дотримання прав Саудівської Аравії, репресії в Єгипті та поводження Ізраїлю з палестинцями.

«Грізна відповідь Заходу на вторгнення Росії в Україну підкреслила подвійні стандарти, в порівнянні з тим, наскільки незначною була їхня реакція на багато інших порушень Статуту ООН», — сказала генеральний секретар Amnesty Агнес Калламард, представляючи світовий звіт групи у Парижі.

Напад Росії, який почався 24 лютого 2022 року, «дав нам рідкісну нагоду побачити, що можливе, коли є політична воля діяти», коли Захід мобілізувався, щоб підтримати Україну, додала вона.

Після вторгнення багато країн запровадили санкції проти Москви та відкрили кордони для українських біженців, а Міжнародний кримінальний суд розпочав розслідування воєнних злочинів в Україні.

Але Amnesty заявила, що конфлікт висвітлив недоліки у реагуванні на зловживання в інших частинах земної кулі.

У звіті відзначено «оглушливе мовчання Заходу щодо прав людини в Саудівській Аравії, бездіяльність щодо Єгипту та відмова протистояти ізраїльській системі апартеїду проти палестинців».

Amnesty, правозахисна організація Human Rights Watch і спеціальний доповідач ООН дійшли висновку, що поводження Ізраїлю з палестинцями є політикою апартеїду, сегрегації чорношкірих і білих у Південній Африці, де правлять білі, звинувачення, яке ізраїльська держава заперечує.

Минулого року "ізраїльські уряди, які змінювали один одного, вживали заходів, які змушують більше палестинців залишати їхні будинки, розширюють незаконні поселення та легалізують існуючі поселення та форпости на окупованому Західному березі", - заявила Amnesty.

Але незважаючи на це — і те, що ізраїльські війська вбивають палестинців на окупованому Західному березі — західні країни не вимагали припинення цієї «системи гноблення», йдеться в повідомленні.

"Немає плану"

У Саудівській Аравії правозахисники продовжували сидіти у в’язницях, людей ув’язнювали за переконання, після «вкрай несправедливих судових процесів», 81 особу було вбито за один день, а мігранти помирали під вартою.

У Єгипті, за словами групи, тисячі правозахисників, журналістів, протестувальників і ймовірних дисидентів перебувають за ґратами, а "тортури залишаються нестримними".

Хоча європейські країни прийняли українських біженців, вони не виявляли такої ж доброзичливості до людей, які тікали від бойових дій у Сирії, Афганістані та Лівії, заявила Amnesty.

Сполучені Штати також вітали українців, «але згідно з політикою та практикою, що ґрунтується на античорному расизмі, вони вислали понад 25 000 гаїтян у період з вересня 2021 року по травень 2022 року, а багатьох піддали тортурам та іншому жорстокому поводженню», - йдеться в повідомленні. сказав.

В Ірані «жінки гинули за танці, за спів, за те, що не носили чадру», коли люди піднялися на протести проти ісламської системи країни, сказав Калламард.

Amnesty також підкреслила неспроможність глобальних інституцій «адекватно реагувати на конфлікти, в результаті яких гинуть тисячі людей, зокрема в Ефіопії, М’янмі та Ємені».

Війна в Україні «відвернула ресурси та увагу від кліматичної кризи, інших давніх конфліктів і людських страждань у всьому світі», заявила Amnesty.

«У 2022 році не було знайдено жодних доказів того, що міжнародна реакція на кризу в Україні стане планом для послідовної та узгодженої відповіді на конфлікти та кризи», — сказав Калламард.

Британські й німецькі танки в Україні «скоро виконуватимуть бойові завдання»

Навчання українських військових на танках Леопард-2 в Іспанії. 13 березня 2023 р.

Українська армія готується до бойового застосування німецьких і британських танків та іншої західної важкої бронетехніки, яку українські представники назвали необхідною для визволення захоплених Росією територій на сході й півдні України.

США також зобов’язалися надати українцям свої важкі танки Абрамс, але першочергово Україна отримує американські бойові машини піхоти Бредлі та інші бронемашини.

Я впевнений, що вони зможуть сприяти важливим досягненням на фронті.

Український міністр оборони Олексій Резніков підтвердив, що британські танки Челленджер-2 вже в Україні, після того, як Велика Британія оголосила, що на Батьківщину після навчання на британських танкових полігонах повернулися українські танкісти.

«Ці чудові машини скоро почнуть виконувати бойові завдання», - написав Олексій Резніков у Twitter 28 березня, з подякою британському прем'єр-міністру Ріші Сунаку та міністру оборони Бену Воллесу.

«Обіцяно - доставлено», - похвалися німецький міністр оборони Борис Пісторіус, повідомивши 27 березня, що 18 сучасних танків Леопард-2 A6 вже в Україні разом з наборами боєприпасів і запчастин.

Німецький урядовець висловив впевненість, що ті танки разом з навченими українськими танкістами «зможуть сприяти важливим досягненням».

За словами Бориса Пісторіуса Німеччина знайшла можливість збільшити свою партію Леопардів ще на чотири одиниці, і що разом з постачаннями зі Швеції та Португалії це створить повноцінну танкову бойову групу.

Першою про рішення надати Україні свої важкі танки заявила Велика Британія.

Провідним ініціатором постачання українцям танків Леопард-2 стала Польща, підштовхнувши німецько-американську домовленість про постачання Україні Леопардів та американських Абрамсів.

До так званої «танкової коаліції» згодом долучилися також такі країни як Іспанія, Канада й інші.

«Ще рік тому ніхто б не міг подумати, що підтримка партнерів буде такою потужною. Що увесь цивілізований світ перезавантажиться і врешті дасть опір кривавому агресору, країні-терористу рф», - написав міністр оборони України 27 березня у Facebook, повідомляючи про прибуття західної бронетехніки включно з американськими і німецькими бойовими машинами піхоти.

Український міністр також заявив у тому дописі: «Всі наші міста будуть звільнені і ми вийдемо на кордони, міжнародно визнані у 1991 році. А ця нова техніка складе добру компанію своїм «побратимам» на полі бою. Невдовзі її переваги завдяки нашим військовим відчують на собі російські окупанти».

Дивіться поширене через Twitter відео українського міністра оборони Олексія Резнікова з британськими танками Челленджер-2 в Україні:

США підтримали створення трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України

Посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак. Фото зроблене 21 листопада 2022 року. VOA/Олексій Осика

Державний департамент США підтримав створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це заявила посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак 27 березня під час виступу на конференції в Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, присвяченій сучасним викликам Нюрнбергським принципам.

«Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України. Було багато різних моделей, які розглядались. США детально розглядали всі «за» та «проти» кожної з них і дійшли до висновку, що найбільш ефективний спосіб забезпечення відповідальності за злочини агресії передбачає створення інтернаціоналізованого [internationalized, - ориг.] суду в рамках судової системи України», - заявила представниця Держдепу.

Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України.
посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак

За словами Бет Ван Скаак, подібні зусилля включатимуть «предметну юрисдикцію стосовно міжнародних злочинів, залучення міжнародного персоналу, можливо, шляхом інтеграції професіоналів, суддів, прокурорів, розслідувачів, адвокатів, чи через надання експертної допомоги за запитом України».

У Держдепі наголошують, що це також може включати міжнародні елементи в тому, як саме суд підтримуватиме Україну та де буде знаходитись. «Наприклад, потенційно це може бути десь у Європі, принаймні під час війни, це надалі зміцнить європейську орієнтацію України, міжнародну легітимність такої інституції та матиме важливе значення для неї, а також сприятиме наданню допомоги сильними державами, які віддані розслідуванню злочину агресії», - наголошує Бет Ван Скаак.

Представниця Держдепу додає, що такий суд міг би сприяти ширшій міжнародній підтримці, а також не потребуватиме резолюції Генеральної Асамблеї про створення нової незалежної міжнародної інституції, для становлення якої потрібні час та ресурси.

«Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи. Сполучені Штати готові співпрацювати з Україною та іншими країнами світу, надавати ресурси, обмінюватись інформацією з таким трибуналом задля досягнення всебічної відповідальності за міжнародні злочини, які скоюються в Україні», - говорить представниця Держдепу.

Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи.
посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак

На питання української служби Голосу Америки про те, чи існує міжнародний консенсус та підтримка створення подібної гібридної моделі міжнародного трибуналу для розслідування злочину агресії Росії, представниця Держдепу відповіла, що поки не вдалось досягнути остаточного консенсусу.

«Не думаю, що поки що вдалось досягнути остаточного консенсусу. Існують дві моделі, що розглядаються: це ця модель – український трибунал, який матиме міжнародний характер [internationalized tribunal, - ориг.] і матиме багато міжнародної підтримки та інший варіант, який може створити Генасамблея ООН. Влада України розглядає обидва варіанти. Висловлювалась перевага більше відокремленій міжнародній інституції, але є побоювання, що, можливо, не вийде зібрати необхідні голоси в Генасамблеї для створення подібної інституції».

Нагадаємо, що як повідомляв Голос Америки, 17 березня, Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського президента Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери, видані судом в Гаазі звинувачують Путіна у воєнному злочині примусового вивезення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації.

Президент США Джо Байден назвав виправданим ордер на арешт російського президента Путіна, який напередодні видав Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Байден підкреслив, що Путін скоїв воєнні злочини. Американський президент, однак, зауважив, що МКС має обмежене міжнародне визнання.

Дивіться також: Міжнародний трибунал для Росії: перспективи створення та реакція Заходу. Відео

Міжнародний трибунал для Росії: перспективи створення та реакція Заходу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:58 0:00

Історія українки, якій аплодував канадський парламент, Джастін Трюдо і Джо Байден. Відео

Під час виступу Джо Байдена та Джастіна Трюдо перед спільною сесією канадського парламенту прем’єр-міністр Канади звернув окрему увагу на одну із гостей засідання.

Байден доручив збільшити виробництво друкованих плат, що використовуються і на війні в Україні

Друкована плата з напівпровідниковими мікросхемамии. Photo REUTERS/Florence Lo/Illustration/File Photo

Президент США Джо Байден у понеділок доручив виділити 50 млн доларів на виробництво друкованих плат у США і Канаді, які можуть використовуватися, зокрема і під час війни в Україні. Про це повідомляє агенція Reuters.

У коментарі про це рішення, опублікованому на сайті Білого дому, Джо Байден зазначив, що такі технології є важливими для національної оборони США. «Я вважаю, що дії щодо збільшення внутрішніх виробничих потужностей для друкованих плат ... необхідні для запобігання нестачі промислових матеріалів або критично важливих технологічних елементів, які серйозно підірвуть потенціал національної оборони», - заявив Байден.

Також у заяві йдеться, що без відповідних дій президента "не можна очікувати, що промисловість Сполучених Штатів своєчасно забезпечить необхідні промислові ресурси, матеріали або критично важливі технології."

Як зазначає Reuters, друковані плати використовуються в ракетах і радарах, а також в електроніці, яка застосовується в енергетиці та галузі охорони здоров'я.

У коментарі агенції юрист із державних контрактів компанії McCarter & English заявив, що такий крок президента США прискорить контракти "за рахунок оптимізації та визначення пріоритетів у процесах закупівель для цих критично важливих технологій, які використовуються на різних театрах воєнних дій в усьому світі, зокрема, в діючому конфлікті в Україні."

Дивіться також:

План бюджету США на 2024 рік і допомога Україні. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:59 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG