Актуально
Президент Бразилії «засмучений» тим, що зустріч із Зеленським не відбулася
В той час як керівники держав Групи семи (G7) на саміті в Японії підтвердили підтримку України у боротьбі проти російської агресії, з'являються також ознаки, що президентові Зеленському ймовірно не вдалося зрушити лідерів таких країн як Бразилія та Індія, які також брали участь у зустрічах в Хіросімі 19-21 травня.
Британія, Італія, Канада, Німеччина, Франція, США, Японія, а також чільні представники ЄС підписали спільну відозву, в якій наголосили, що «російська брутальна агресивна війна становить загрозу для цілого світу», і пообіцяли «подальшу непохитну підтримку України так довго, як це буде потрібно для досягнення всеохопного, справедливого і тривкого миру».
Також президент Зеленський, який несподівано прибув на саміт в Японію, мав можливість вперше за понад рік зустрітися з керівниками провідних країн так званого «глобального півдня»: індійським прем’єр-міністром Нарендрою Моді, та президентом Бразилії Луїсом Інасіо Лула да Сілвою, які досі наполягають на нейтральності щодо російської війни в Україні.
Ні я не був розчарований. Я був засмучений, бо я хотів зустрітися...Луїс Інасіо Лула да Сілва
Нарендра Моді після зустрічі з Володимиром Зеленським уник осуду російської агресії і натомість заявив, що його уряд «підтримує діалог та дипломатію в пошуках шляху вперед».
Індійський прем’єр-міністр повідомив про наміри «розширювати гуманітарну підтримку народу України» в той час, як його країна досі не підтримала міжнародні санкції проти Москви, але натомість за час війни значно збільшила торгівлю з Росією, зокрема імпорт російської нафти в Індію.
З Хіросіми надійшли суперечливі пояснення того, чому не відбулася запланована зустріч бразильського президента Лули з президентом Зеленським.
Лула був змушений пояснювати, чому він особисто не привітався з Зеленським, як це зробили інші керівники на початку одного з засідань.
Також бразильський президент сказав, що він був засмучений тим, що український президент, за його словами «не з'явився» на заплановану двосторонню зустріч.
«Ні я не був розчарований. Я був засмучений, бо я хотів зустрітися з ним та обговорити питання. Саме тому я домовлявся про готель», - сказав Лула.
На пресконференції президент Бразилії з одного боку засудив Росію за вторгнення в Україну, але також вчергове критикував західні країни і зокрема президента США Джо Байдена.
«Промова Байдена була тиснути на Путіна допоки він здасться. Як на мене, то такий виступ не допомагає» - цитує Лулу бразильська газета Estadao.
Також читайте: «Бразилія повторює російську і китайську пропаганду» про війну Росії проти України, каже Білий дім
Американська The New York Times доходить висновку, що, хоча український президент, «як виглядає, зміцнив наміри членів G7, пан Зеленський не досягнув помітного поступу в схилянні на свій бік більш скептичних лідерів».
«Попри назовні приязну зустріч прем’єр-міністр індії Нарендра Моді згодом оприлюднив заяву, в якій зосередився головно на «діалозі і дипломатії» та запропонував лише «гуманітарну підтримку», але не військову допомогу», - зауважують американські репортери, додаючи, що «також Зеленський, здається, не навернув керівників Бразилії чи Південної Кореї, які опираються наданню зброї».
Всі новини дня
ЗСУ тепер мають свій "фірмовий" почерк – унікальний шрифт, розроблений дизайнером із Сум. Відео
Збройні сили України тепер мають свій "фірмовий" почерк, унікальний шрифт, розроблений дизайнером із Сум. Які українські традиції використали в роботі над шрифтом для ЗСУ, і чому армія Німеччини користується стилем, який розробили росіяни?
- Голос Америки
Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"
Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.
Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.
Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.
“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.
“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.
Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.
“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.
Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.
Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.
“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.
У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.
За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.
Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.
Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео
Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?
- Голос Америки
Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції
Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.
Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.
«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.
Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.
«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.
Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.
Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».
«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.
Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.
Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.
Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.
Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.
На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».
Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.
«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.
Форум