Коаліція двох партій ГЕРБ-СДС на чолі з колишнім прем'єр-міністром Болгарії Бойко Бориссовим попередньо перемогла на дострокових парламентських виборах в Болгарії з 26,51% голосів, оголосила Центральна виборча комісія країни на своєму веб-сайті, базуючись на 100 відсотках протоколів, опрацьованих обласними виборчими комісіями. На другому місці коаліція "Продовження змін" - "Демократична Болгарія" (ПП-ДБ) з 24,54%. «Відродження» з 14,15% голосів посідає третє місце, випереджаючи ДПС, яка отримала 13,72% підтримки, і Болгарську соціалістичну партію, спадкоємицю Болгарської комуністичної партії, з історично низькими 8,94%.
«Найбільшою невдачею стало те, що проросійська партія «Відродження» піднялася на третє місце, набравши на 5 відсотків більше ніж минулого року. Це збільшить вплив Москви в Болгарії та потенційно посилить заклики до мирного врегулювання війни Росії проти України на користь бажаного Кремлем розділу України», – сказала Маргарита Асенова, аналітикиня Фонду Джеймстаун, вашингтонської дослідницької установи.
Водночас обидва ймовірні переможці поділяють проєвропейські, пронатівські позиції та сильну підтримку України. За часів уряду Петкова, як писав Голос Америки, болгарська зброя почала надходили в Україну через посередників ще з квітня 2022 року. У листопаді минулого року «Продовження змін» та ГЕРБ проголосували в парламенті за надання Україні військової допомоги.
У вівторок коаліція ПП-ДБ обговорює свої наступні кроки, про які планує оголосити на прес-брифінгу. Керівництво ГЕРБ вирішило мовчати до четверга, коли ЦВК має оголосити остаточні результати, повідомляє Болгарська служба Радіо Свобода. Президент Болгарії Румен Радев, як повідомляє Радіо Свобода, закликав сторони якомога швидше приступити до коаліційних переговорів.
Голосуючи на виборчій дільниці, Бориссов заявив, що єдиним виходом з політичної кризи в країні є стабільний уряд.
"З цією жахливою війною в Україні, з цим перерозподілом світу і всього ланцюжка поставок ми дуже чітко повинні стояти на боці демократичного світу", - сказав Бориссов, повідомляє Associated Press. Бойко Бориссов обіймав посаду прем’єр-міністра Болгарії у 2009 – 2021 роках.
Петков, який, як він розповів раніше в інтерв'ю Голосу Америки, закликав лідерів ЄС запровадити найжорсткіші санкції проти Росії в перші дні повномасштабного вторгнення, також підкреслював свою проєвропейську позицію під час голосування.
"Я голосував за нормальне європейське життя, нормальний європейський уряд, нормальні європейські дороги, нормальну європейську охорону здоров'я, нормальну європейську освіту", - сказав він, повідомляє Associated Press. Петков очолював болгарський уряд, сформований коаліцією чотирьох партій з грудня 2021 року по серпень 2022 року.
Коаліція, створена лише із двох політичних сил, обидві з яких мають проукраїнську позицію, говорять експерти, означатиме більш стійку підтримку Україні. Уряд Кирила Петкова, натомість, включав Соціалістичну партію, яка виступала проти надання Україні зброї.
Втім, не дивлячись на схожість політичних позицій, створення коаліції між двома політичними силами не є даністю, кажуть експерти.
«За останній рік накопичилося багато ворожнечі, аж до того, що офіційною політичною стратегією стало заперечення будь-якої можливості майбутньої співпраці», — каже Христо Панчугов, доцент Нового болгарського університету, у коментарі Голосу Америки.
ПП та її союзник Демократична Болгарія пообіцяли ніколи не співпрацювати з ГЕРБ та її лідером, звинувативши партію та її лідера у поширеній корупції за часів роботи уряду Бориссова – звинувачення, яке колишній прем`єр відкидає.
«Навіть незначна співпраця щодо спільних політичних позицій буде надзвичайно важкою. До того ж наближаються місцеві вибори восени - партії ще більше вагатимуться щодо партнерства, яке може призвести до втрати підтримки виборців», — каже Панчугов.
Однак сильні результати проросійських партій на цих виборах, каже Асенова, можуть змусити двох ймовірних переможців співпрацювати та сформувати стабільну двопартійну коаліцію.
«Для ГЕРБ і ПП це буде історичний шанс повернути країні місце та роль в Європі та НАТО, а також відмитися від ганебної проросійської риторики, коли жорстка геноцидна війна Москви проти незалежної України триває», – каже вона.
Огнян Мінчев, професор політології Софійського університету в Болгарії вказує на інші впливи, які штовхають обидві політичні сили до створення коаліції. Перший йде від звичайних болгар, яким "вже набрид так званий тимчасовий уряд президента, який в багатьох важливих аспектах практично не керував", каже він.
"По-друге, існує значний тиск з боку партнерів Болгарії в Європейському Союзі і НАТО щодо створення парламентської більшості та нормального функціонального уряду, оскільки є багато питань, які Болгарія має вирішувати окремо та разом зі своїми союзниками в контексті нагальних європейських і світових подій", – каже Мінчев.
По-третє, дослідник вважає, що обидві політичні сили виграють від приєднання до урядової коаліції: ГЕРБ це дозволить відновити свою легітимність після масових протестів 2020 року в Болгарії проти корупції уряду Бориссова. Це також допомогло б політичній силі Петкова зберегти електоральну підтримку, яка знизилася протягом останніх трьох виборчих циклів.
Якщо дві провідні сили не зможуть сформувати коаліцію, президент Румен Радев призначить новий тимчасовий уряд і чергові національні вибори. Більшу частину останніх двох років, за винятком семимісячного уряду Петкова, Болгарією керували технократичні тимчасові уряди.
Президента вважають дружнім до Росії. Експерти вказують на його спротив відправці військової допомоги Україні.
«Він використовував прогалини в законодавчих рішеннях, щоб обмежити чи зменшити підтримку України», — каже Панчугов.
"Він навіть проігнорував рішення парламенту про це. Так що ще півроку ми побачимо теж саме, не лише відносно політики щодо України у війні, яка там триває, а й у зовнішній політиці, оборонній політиці, переозброєнні та модернізація болгарської армії", - каже Ассенова.
Вона зазначає, що президент, чия роль, згідно з Конституцією, переважно церемоніальна, протягом останніх двох років ухвалював більшість зовнішньополітичних та оборонних рішень.
Тривала політична криза, пише Reuters, також змусила Болгарію відкласти приєднання до єврозони, затвердження законопроекту про бюджет на 2023 рік і завадила можливості країни отримати доступ до фондів ЄС для відновлення після пандемії.
Цієї неділі болгарські виборці пішли на виборчі дільниці вп’яте за два роки; низька явка, за оцінками, 40 відсотків, може свідчити про їхнє розчарування політиками.
У цьому звіті використано інформацію AP, Reuters і RFE/RL.
Форум