Актуально
Мільйонна позика Бориса Джонсона призвела до відставки голови Бі-Бі-Сі
Участь у справі щодо позики Бориса Джонсона під час його перебування на посаді прем’єр-міністра Великої Британії голови Британської телерадіомовної корпорації (Бі-Бі-Сі) Річарда Шарпа, призвела до його відставки, повідомляє сам британський суспільний мовник.
Шарп оголосив 28 квітня, що подав заяву і залишить посаду цього літа, оскільки розслідування обставин його призначення виявило те, що було названо проблемою з «конфліктом інтересів».
Розслідування спричинила публікація в газеті Sunday Times про те, що Річард Шарп, близький соратник Бориса Джонсона і донор Консервативної партії, сприяв домовленостям про приватну позику для Джонсона, і що це могло впливати на призначення Шарпа на керівну посаду.
Статут Бі-Бі-Сі гарантує незалежність корпорації і британський суспільний мовник фінансується прямою абонентською платою, але уряд призначає голову корпорації.
Скандал з Річардом Шарпом викликав звинувачення критиків на адресу Бориса Джонсона у схильності до кумівства.
Борис Джонсон не порушив законів, позичивши гроші - £800,000 (приблизно $1 млн.) в одного зі своїх далеких родичів Сема Блайта, мовиться у публікації.
Річард Шарп також у своїй заяві про відставку наголосив, що не порушив правил, коли наприкінці 2020 року відрекомендував Блайта державному службовцю для подальшого облаштування фінансової справи з Джонсоном.
Згідно з розслідуванням, Шарп напряму не був причетний до позики, але проблемним виявилося те, що він в той час мав розмови з прем'єр-міністром і казав йому, що висуватиме свою кандидатуру на посаду голови Бі-Бі-Сі.
Річард Шарп був змушений частково погодитися з висновками звіту, в якому сказано, що його послуга прем'єр-міністру і призначення його на посаду створило враження конфлікту інтересів.
«Я відчуваю, що якби я залишався на цій посаді до кінця терміну, то ця справа могла відвертати увагу від гарної роботи Бі-Бі-Сі», - сказав Шарп в оголошенні про відставку.
Навіщо Джонсону мільйон?
Британська преса і зокрема Бі-Бі-Сі намагалися з’ясувати, для чого прем’єр-міністру була потрібна позика на таку значну для більшості британців суму?
Борис Джонсон, очоливши уряд, отримував платню £154 908 ($194 247) на рік, що значно перевищує середній річну платню в Британії - £33 000 ($41 380).
Але коментатори, зокрема біограф Джонсона Ендрю Ґрімсон, зауважують, що на посаді прем’єр-міністра доходи Бориса Джонсона були менші, ніж його попередні заробітки з різних джерел, зокрема як відомого телеведучого й журналіста.
Припускають, що вдруге одружений 2021 року Джонсон, в якого також народилася дитина, очевидно вважав, що може витрачати більше грошей, ніж йому давала платня прем’єр-міністра, і напевне вважав, що згодом його доходи мали б значно зрости, щоб легко повернути позику.
Бі-Бі-Сі і уряд
Британська телерадіомовна корпорація перебуває під прискіпливою увагою, оскільки її роль як суспільного мовника вимагає незалежності від уряду, а також неупередженості, коли йдеться про висвітлення суспільно-політичних процесів в країні.
Суперечки довкола Річарда Шарпа та його відставка породили нові заклики до удосконалення системи призначення керівництва корпорації.
Прем’єр-міністр Ріші Сунак дав зрозуміти, що буде дотримуватися передбаченої чинної процедури призначення нового голови Бі-Бі-Сі.
Але критики заявляють про потребу змін.
«Голову Бі-Бі-Сі не повинен призначати чинний уряд. Ні зараз, ні ніколи», - написав у Твіттері один з найвідоміших телеведучих корпорації спортивний коментатор Гарі Лінекер.
Всі новини дня
ЗСУ тепер мають свій "фірмовий" почерк – унікальний шрифт, розроблений дизайнером із Сум. Відео
Збройні сили України тепер мають свій "фірмовий" почерк, унікальний шрифт, розроблений дизайнером із Сум. Які українські традиції використали в роботі над шрифтом для ЗСУ, і чому армія Німеччини користується стилем, який розробили росіяни?
- Голос Америки
Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"
Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.
Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.
Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.
“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.
“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.
Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.
“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.
Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.
Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.
“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.
У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.
За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.
Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.
Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео
Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?
- Голос Америки
Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції
Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.
Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.
«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.
Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.
«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.
Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.
Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».
«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.
Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.
Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.
Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.
Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.
На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».
Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.
«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.
Форум