Спеціальні потреби

Актуально

Битва за Київ: що допомогло українській армії її виграти? Земля, вода і місцеві люди, кажуть американські військові експерти

Українські військові їдуть на танку через місто Тростянець 28 березня 2022 р. (Фото AP/Єфрем Лукацький, файл)

Американські дослідники не вірять, що відмова Росії вести далі битву за Київ була «жестом доброї волі». Вони вважають, що це була вражаюча перемога України, при чому перемога, яку отримала армія, противник якої набагато переважав за чисельністю та кількістю озброєнь.

Нині американські військові, які вивчають досвід українців, кажуть, що за цих обставин, ймовірно, жодна інша армія НАТО не змогла би бути більш ефективною, ніж українці. І справа не лише у мужності і рішучості українських військових – американські дослідники вражені також їхньою винахідливістю, вмінням використовувати свою місцевість, водні перешкоди та підтримку місцевого населення. Всі ці чинники разом доклалися до оборони столиці, яку вони називають «найбільш визначальною битвою сучасної епохи». І виграли її не лише армія, але земля, вода і місцеві люди.

Перед початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому цього року небагато експертів поставило би на те, що українська армія зможе дати відсіч переважаючому противнику, але полковник Ліам Коллінз, добре знав ситуацію з українським військом зсередини. З 2016 по 2018 рік він працював радником з питань оборони в Україні у команді генерала Джона Абізеїда, який до того був очільником Центрального командування Збройних Сил США та головнокомандувачем силами США на Близькому сході під час війни в Іраку.

У той час полковник сил спеціального призначення у відставці Ліам Коллінз заснував і був першим директором Інституту сучасної війни (MWI) у Вест-Пойнті. Цей інститут вивчає досвід сучасних війн у реальному часі та передає найновіші знання майбутнім американським військовим лідерам.

Вони не знали, як винахідливо будуть діяти українці.

Нещодавно полковник Коллінз, уже як керівник нью-йоркського Політичного форуму Медісона, що займається питаннями безпеки, та його колега полковник Джон Спенсер, який очолює відділ досліджень міської війни в MWI, повернулися з дослідницької поїздки Україною і поділилися своїми враженнями з читачами вебсайту інституту та слухачами експертного подкасту.

Земля: російська техніка застрягала у землі, якщо сходила з доріг

Росіяни, за словами Ліама Коллінза, намагалися взяти Київ, захопивши сусідній аеропорт в Гостомелі і одночасно вирушивши механізованими бригадами з білоруського кордону. Десантників розстріляли українські спецпризначенці.

А на наземному шляху росіян українські військові створили максимальну кількість перешкод, захаращуючи шляхи, чим могли – бетонними блоками, старою технікою, навіть металевими «їжаками», які більш нагадують про Другу світову ніж сучасне ведення військових дій. Навіть дорожні знаки зняли або замалювали, щоб росіяни, які не мали добрих мап, блукали, не знаючи місцевості.

«Я ніколи не думав, що це хтось буде робити в такому масштабі, але це був один з елементів підготовки», – каже полковник Коллінз.

«Ті, хто не знав української армії зсередини, були здивовані. Вони рахували те, що можна порахувати, і казали, що росіяни мають на стільки більше літаків, чи танків, чи іншої зброї. Але вони не знали, як винахідливо будуть діяти українці. Наприклад, лише подивившись на місцевість, ви зрозумієте, що кількість доріг до Києва з білоруського напрямку є дуже мала. А не їхати по дорозі росіяни не могли – вони застрягали в землі. І ми бачили ці танки – вони як застрягли, так досі там і лишаються в багні. І ці вузькі місця дають перевагу малій армії перед великою», – каже полковник Коллінз.

Події, які розгорталися на підступах до Києва на мосту між містами Буча та Ірпінь нагадали другому учаснику розмови, полковнику Джону Спенсеру, битву при Фермопілах – історію з часів стародавньої Греції, коли воїни-спартанці на чолі з царем Леонідом захищали гірський перевал від значно більшої перської армії.

«Українські військові цілеспрямовано підірвали всі інші мости і чекали тут у засідці на російську колону. Вони підірвали першу і останню машину, а тоді артилерія розстріляла всі решту. Близько 100 машин лише на одному вузькому проході», – каже Спенсер і додає, що до того вважав історію про Фермопіли легендою, бо не міг уявити, що так грамотно і ефективно може діяти мала армія, якщо вона розуміє свою місцевість і має відповідні військові знання.

Навіть коли росіянам вдалося поставити понтонний міст поблизу, українці, користуючись прикриттям лісу, змогли стримати їхній наступ малими силами. І тут, за словами Коллінза, є урок для американської армії, яка так само, як російська, не звикла до проблем з мостами і занадто покладається на різні технічні досягнення.

Коллінз каже, що насправді, незважаючи на заспокійливі офіційні заяви політичного керівництва, українська армія добре підготувалася до війни. І хоча вона не стояла на позиціях в момент вторгнення, українські військові були готові зайняти ці позиції протягом короткого часу.

А росіяни, навпаки, недооцінили ситуації, вони сподівалися на швидку перемогу. Як сказав полковнику Коллінзу один з українських добровольців, вони «рухалися як на параді», так близько одне до одного, що підірвавши одну машину, можна було знерухоміти всю колону – в умовах малого міста, вузької дороги чи мосту вони не мали простору для маневру.

Вода: річки створили непроходиму трясовину завдяки діям водних інженерів

Київ розташований на пагорбах і оточений річками. Такий ландшафт, зазначає Спенсер, здавна зробив його ідеальним оборонним місцем уздовж ключового торгового шляху: річки Дніпро.

Тільки приїхавши на місце подій, ми зрозуміли, наскільки вигадливо українці використали свої річки для оборони Києва.

Сучасні оборонці використали ці знання. Привідкривши дамби і випустивши частину води з приток Дніпра, українські військові інженери зробили підступи до столиці непроходимою трясовиною.

«Тільки приїхавши на місце подій, ми зрозуміли, наскільки вигадливо українці використали свої річки для оборони Києва. Вони могли просто підірвати дабми і все затопити. Але вони запросили водних інженерів, які розрахували, на скільки потрібно відкрити загати, щоб зробити землю непроходимою, але одночасно не затопити села», – каже Спенсер.

Полковник Коллінз каже, що був особливо вражений складністю інженерного рішення, бо добре розумів його як військовий інженер за освітою.

«Це були складні скоординовані зусилля, бо нижче за течією були інженери, які повідомляли, коли потрібно закрити дамбу, щоб не зашкодити місцевим людям, їхньому господарству. Вони намагались, з одного боку зупинити противника, а з іншого, завдати найменшої шкоди для своїх людей. І ця філігранна робота була для нас великою несподіванкою», – каже Коллніз.

Люди: за росіянами стежила навіть «бабця» з села і повідомляла військовим

Воюючи на своїй території, українська армія мала величезну підтримку місцевого населення, яке стало очима, вухами і руками армії, говорять американські експерти. До оборони Києва долучилися звичайні цивільні люди, починаючи від добровольців, які підбили останню машину російської колони на мосту в Ірпені, і закінчуючи місцевими жителями, які вели коригування вогню.

«Українці створили кол-центр, щоб повідомляти про російські позиції. Або просто люди дзвонили комусь зі знайомих в армії і повідомляли: «Дивіться, росіяни намагаються перетнути річку Ірпінь поблизу села Мощун». Або хтось подзвонив і сказав, що вони влаштували базу з постачання зброї в його будинку, дав координати і українська артилерія вдарила по його будинку, і знищила цю базу. Це була одна з причин, чому росіяни не могли просунутися далі, коли перетнули річку в районі села Мощун – цивільні українці повідомляли про всі їхні рухи. Росіяни не змогли подолати мережу розвідки, яку створили українці», – пояснює Коллінз.

Я не знаю, якщо б туди закинули будь-яку іншу армію НАТО і поставили завдання: оцими малими силами оборонити місто такого розміру, то чи якась із цих армій з таким завданням би впоралася.

Спенсер погоджується, що звичайні українці, які стали в обороні своїх селищ, були найбільшим ресурсом української армії. Він пригадав історію, почуту від українських військових, як до них подзвонила літня жінка з Броварів. Вони називали її «бабця», і ця «бабця» повідомила, що напроти її будинку був російський логістичний конвой. Українські військові вдарили в те місце, яке вона назвала, і знищили і зброю, і паливо, і російських солдатів.

«Це був величезний вибух – влучили у майже 20 машин з паливом та озброєнням, вогонь не могли загасити цілу добу, але якимось чудом Бог зберіг її будинок, він вистояв. Це надзвичайна історія, – каже Спенсер і додає - Я не знаю, якщо б туди закинули будь-яку іншу армію НАТО і поставили завдання: оцими малими силами оборонити місто такого розміру, то чи якась із цих армій з таким завданням би впоралася».

Такий тотальний опір розізлив росіян, і став, на думку Колллінза, однією з причин, чому вони почали мститися місцевому населенню, скоюючи важкі воєнні злочини у містечках навколо Києва. Але вони зрозуміли, що якщо такий опір вони зустрічають по селах та в маленьких містах, таких як Буча чи Ірпінь, де було кілька десятків тисяч жителів, то що могло їх чекати у Києві, місті з кількамільйонним населенням, каже Коллінз.

Як каже американський полковник у відставці, коли він ще був військовим радником в Україні у 2016-18 роках, було зрозуміло, що українські військові є професіоналами на відміну від деяких інших країн, де йому доводилося працювати. І вони були готові до реформ, особливо тих, що були на часі вже в момент першого російського нападу – в 2014 році.

В одній з попередніх розмов в подкасті Інституту сучасної війни полковник Коллінз розповідав про те, що вже тоді стало очевидно, що молодша група військових – середній командний склад – були готові до гнучкості, до того, щоб нести більшу відповідальність за власні рішення на полі бою, не чекаючи на команди генералів. Військові дії ХХІ століття відбуваються в іншому темпі, каже полковник Коллінз, а російська армія цього не усвідомила і зберігає жорстку командну структуру.

Говорячи про інші чинники українських військових переваг, експерти також вказали на те, що поки невідомим залишається внесок державних та недержавних кібер-груп, які намагалися перешкодити росіянам у кібер-просторі в той час, як бої точилися на місцевості.

Були і прорахунки

Експерти зазначають, що не все йшло гладко в українській військовій організації. Територіальна оборона, яка була створена майже за два місяці до початку вторгнення, не була достатньо організована у перші тижні війни. Незважаючи на розмови про те, що в тероборону були записані сотні тисяч людей, вони не стали значущою силою аж до кінця березня-початку квітня, коли їх організували у формальні з’єднання, каже Коллінз. Тож важливий час було втрачено.

«До цього часу це були звичайні цивільні, які приходили відмічатися, їм видали мінімальний набір зброї, але ними ніхто не займався, вони самі мали зорганізуватися – самі вирішували, які позиції чи мости потрібно захищати», – каже американський експерт.

Відступ росіянам вдався значно краще

Що ще здивувало американських експертів, так це те, наскільки добре був організований відступ росіян. Складалося враження, що вони були краще підготовлені відступати назад до Білорусі ніж наступати звідти, каже полковник Коллніз.

Росіяни набагато ретельніше готуються до відступу, ніж до наступу.

«Вони від самого початку берегли всіма силами міст в селі Іванків, через який вони потім відступали і підірвали його, вже коли їхні сили відійшли. У час відступу, як кажуть українці, російська артилерія працювала набагато інтенсивніше ніж при наступі. Українці кажуть, що їм було навіть важко повірити, що стріляє армія, що відступає», – каже Коллінз.

Але його колега пригадав, що про цю тактику чув від інших військових, що «росіяни набагато ретельніше готуються до відступу, ніж до наступу», і це є їхня стандартна практика.

Обидва експерти планують незабаром видати другу частину розмови про свою поїздку до Києва і готують доповідь про український досвід війни, який вивчатимуть кадети військової академії Вест Пойнт.

Всі новини дня

Посолка України у США Маркарова і співак Боно - серед почесних гостей на виступі Байдена перед Конгресом

Звернення президента США Джо Байдена із промовою "Про стан справ у країні" 1 березня 2022. Jim Lo Scalzo/Pool via AP

Посолка України у США Оксана Маркарова стане однією з почесних гостей під час виступу президента США Джо Байдена "Про стан справ у країні" перед Конгресом 7 лютого.

Як очікується, перед тем, про які, ймовірно, говоритиме Байден - стан економіки, соціальні видатки та російська війна в Україні. Трансляцію промови о 9 вечора за Вашингтоном (3 ночі за Києвом) вестиме українська служба Голосу Америки.

За традицією президент США запрошує гостей, які сидять у ложі першої леді. Їхня присутність може посилити тезу, яку він висловлює у своїй промові. Серед гостей цього року - посолка України у США Оксана Маркарова "на знак визнання постійної підтримки США з боку України майже через рік після того, як Росія почала свій неспровокований напад", повідомляє Білий дім.

Як вважає директор Центру США та Європи в Інституті Брукінгса Констанца Штельценмюллер, Байден матиме можливість задати тон подальшої підтримки Києва з боку США та НАТО.

"Мені здається, союзники стоять перед вибором, й ані адміністрація, ані європейці поки що не визначилися, – сказала вона. - Чи мають вони йти шляхом обачності [...] і уникнути ескалації з боку Путіна? Чи вони мають дати Україні можливість зробити великий ривок, щоб запобігти весняному наступу Росії, який може анулювати їхні територіальні завоювання, і дозволити Україні взяти свою територію під повний контроль?"

У своєму виступі Байден, ймовірно, також торкнеться таких тем, як контроль над зброєю, імміграція, охорона здоров'я, реформа поліції.

Серед інших гостей, у ложі першої леді буде вокаліст гурту U2 Боно, активіст у боротьбі з ВІЛ/СНІДом і бідністю. "Працюючи разом з іншими активістами, він відіграв ключову роль у формуванні громадської та двопартійної політичної підтримки для створення PEPFAR (Надзвичайного президентського плану допомоги хворим на СНІД), програми, оголошеної президентом Бушем у його промові "Про стан справ у країні" двадцять років тому, яку просував тоді ще сенатор Байден".

У Facebook знали, що дані користувачів могли використати розробники з РФ і Китаю для шпигунства - сенатори США

Засновник і керівник Facebook Марк Цукерберг під час слухань у Палаті представників Конгресу США щодо впливу соцмережі на фінансовий сектор країни, 23 жовтня 2019. AP Photo/Andrew Harnik

Двоє американських сенаторів звернулися до засновника Facebook Марка Цукерберга з листом з питаннями про доступ російських розробників до потенційно конфіденційної інформації користувачів сервісу. Співробітники соціальної мережі знали, що дані можуть бути використані для шпигунства, стверджується в зверненні.

Текст листа, підписаного демократом Марком Ворнером та республіканцем Марко Рубіо, цитується у повідомленнях їхніх офісів. У ньому йдеться про події 2018 року. Тоді соціальна мережа розповіла про передачу частини персональних даних користувачів виробникам електроніки у Китаї.

Сенатори заявляють, що ця інформація могла бути доступна розробникам програмного забезпечення з країн підвищеного ризику, зокрема Китаю, Росії, Ірану та Північній Кореї.

Доступ до даних, йдеться у зверненні, отримали 92 тисячі розробників із Китаю та 42 тисячі розробників із Росії. Сенатори запитали Цукерберга, чи змогла його компанія ідентифікувати цих розробників, зв’язатися з ними і з’ясувати, яку інформацію вони могли зібрати.

Документи, на які посилаються сенатори, були опубліковані в рамках судового розгляду справи проти соціальної мережі, який триває. Він пов’язаний із можливим недбалим поводженням з особистими даними після викриттів щодо компанії Cambridge Analytica.

Як нагадує «Голос Америки», у 2018 році стало відомо, що Facebook надав доступ до ключових інтерфейсів розробникам із китайських компаній – виробників мережевого обладнання, таких як Huawei, OPPO та TCL.

В результаті китайські компанії отримали доступ до широкої інформації про користувачів соцмережі, в тому числі до даних профілю, ідентифікаторів користувачів, їхніх фотографій та навіть особистих повідомлень.

Чого очікувати від виступу Байдена у Конгресі "Про стан справ у країні"?

Звернення президента США Джо Байдена із промовою "Про стан справ у країні" 1 березня 2022. Shawn Thew/Pool via AP

Президент США Джо Байден виступить у вівторок із традиційною промовою "Про стан справ у країні". Трансляцію промови о 9 вечора за Вашингтоном (3 ночі за Києвом) вестиме українська служба Голосу Америки.

Серед тем, про які, ймовірно, говоритиме Байден - стан економіки, соціальні видатки та російська війна в Україні. Зазвичай промова "Про стан справ у країні" готується тижнями за участі багатьох спічрайтерів і посадовців адміністрації. Торік промова Байдена прозвучала лише через кілька днів після вторгнення Росії в Україну і була зосереджена на поясненні відповіді США.

Звернення до виборців

Лише три місяці тому республіканці перебрали контроль над більшістю у Палаті представників США, й ця промова може ознаменувати неофіційний початок сезону президентської кампанії 2024 року, адже, за очікуваннями, Байден може оголосити про свої плани змагатись за переобрання найближчими тижнями.

Ця промова може надати Байдену доступ до найбільшої телевізійної аудиторії за весь рік. За даними Nielsen, торік цю промову по американському телебаченню дивилося приблизно 38,2 мільйона людей.

Виступ також дасть президенту можливість заручитись більшою підтримкою серед демократів, деякі з яких стурбовані, зокрема, його віком. У листопаді Байдену виповнилося 80 років, а в разі переобрання йому буде 82 на початку другого терміну.

Присутні на виступі

Промову президент виголошує під час спільного засідання Конгресу. Запрошують всіх представників Сенату, де більшість мають демократи, і Палати представників, де більшість - за республіканцями. Також присутні урядовці з Кабінету Байдена, представники Пентагону та Верховного суду.

Президент запрошує й інших гостей, які сидять у ложі першої леді. Їхня присутність може посилити тезу, яку він висловлює у своїй промові. Серед них цього року - посолка України у США Оксана Маркарова "на знак визнання постійної підтримки США з боку України майже через рік після того, як Росія почала свій неспровокований напад", повідомляє Білий дім.

Серед інших, у ложі першої леді буде вокаліст гурту U2 Боно, активіст у боротьбі з ВІЛ/СНІДом і бідністю. "Працюючи разом з іншими активістами, він відіграв ключову роль у формуванні громадської та двопартійної політичної підтримки для створення PEPFAR (Надзвичайного президентського плану допомоги хворим на СНІД), програми, оголошеної президентом Бушем у його промові "Про стан справ у країні" двадцять років тому, яку просував тоді ще сенатор Байден".

Представники Конгресу також запрошують своїх гостей. Зокрема, голова Комітету Палати представників у закордонних справах Майкл Маккол повідомив, що він запросив Рою Рахмані, яка була першою посолкою Афганістану в Сполучених Штатах, щоб надіслати сигнал підтримки жінкам Афганістану.

"Черговий наступник"

Єдина людина з уряду, яка не прийде на виступ президента Байдена, це так званий "черговий наступник" (designated survivor), представник або представниця Білого дому. Цю людину розміщують у безпечному місці, і їй буде доручено взяти на себе управління країною, якщо у Конгресі станеться катастрофа, що забере життя чи зашкодить здоров'ю президента та іншим його наступникам за Конституцією - віцепрезиденту й спікеру Палати представників.

Відповідь республіканців

За традицією, після виступу президента "Про стан справ у країні" слово дається представникам опозиції для короткого звернення до народу.

Цього року Республіканська партія обрала для відповіді губернатора Арканзасу Сару Гакабі Сандерс, яка була прессекретаркою Білого дому за президентства Дональда Трампа.

Росія намагається відновити великий наступ в Україні від початку січня - розвідка Міноборони Британії

Українські військовослужбовці ведуть вогонь з реактивної системи залпового вогню БМ-21 "Град" по російських позиціях на передовій поблизу міста Мар'їнка, Донецька область, Україна, 7 лютого 2023 року. REUTERS/Marko Djurica

Росія, ймовірно, намагається відновити великі наступальні операції в Україні з початку січня 2023 року, зазначено нині в оцінці стану бойових дій в Україні розвідки Міноборони Британії.

Британські експерти вважають, що оперативна мета Кремля "майже напевно полягає в захопленні решти контрольованих Україною частин Донецької області".

При цьому "російським військам вдалося отримати лише кілька сотень метрів території на тиждень. Це майже напевно тому, що Росії зараз не вистачає боєприпасів і маневрених одиниць, необхідних для успішного наступу. Старші командири, ймовірно, розробляють плани, які вимагають від недоукомплектованих, недосвідчених підрозділів досягати нереалістичних цілей через політичний і професійний тиск", - зазначено у повідомленні розвідки.

Тим часом нині представник опозиційної Лейбористської партії Джон Гілі закликав Лондон розробити нову стратегію для нарощування військового виробництва та перегляду закупівель, щоб краще підтримувати Київ і дати сигнал Москві, що ситуація може стати тільки гіршою.

"Те, що зараз вимагається від британського уряду... це не просто ситуативні оголошення про військову допомогу... а довгостроковий план, який веде нас до 2023 року і далі для військової, дипломатичної, економічної, гуманітарної допомоги, яку ми готові надати Україні", – сказав Гілі Reuters.

Якщо Китай допоможе Росії обходити санкції, це матиме наслідки - Держдеп США

Лідери Китаю і Росії у Пекіні, 8 червня 2018 року. Фото: AP Photo/Alexander Zemlianichenko

США уважно стежать за діями Китаю і вживатимуть заходів, якщо Пекін допомагатиме Росії обходити західні санкції або надаватиме зброю для війни проти України. Про це під час брифінгу у Вашингтоні 6 лютого заявив речник Державного департаменту Нед Прайс.

“Наше повідомлення до КНР було дуже простим: ми уважно стежимо за ситуацією, і якщо бачитимемо спроби допомогти Росії обійти санкції, які десятки країн у всьому світі запровадили проти Кремля й президента Путіна за агресію проти України, а також якщо надаватимуться смертоносні матеріали, які Росія могла б використати проти мирного населення та України, то це матиме свою ціну та наслідки”, - сказав речник Держдепу США.

За його словами, так звана “нейтральна позиція” Китаю щодо жорстокої війни РФ проти України насправді є наданням росіянам політичної підтримки.

Щодо стосунків США і Китаю Прайс зауважив: “Ми є великими прихильниками діалогу та дипломатії”, - та додав, що діалог між високопосадовцями обох країн триває, попри скасований напередодні політ держсекретаря Ентоні Блінкена до Китаю через повітряну кулю-шпигунку Китаю у повітряному просторі США.

Посадовець також згадав співпрацю Росії та Ірану й наголосив про санкції, що, як повідомляв Голос Америки, були нещодавно накладені на виробників іранських дронів.

Напередодні США також попередили Туреччину про неприпустимість обходу санкцій щодо Росії.

Більше

XS
SM
MD
LG