Спеціальні потреби

Актуально

Росія намагається монополізувати спадщину СРСР в Африці. Аналіз спецпредставника України з питань Близького Сходу та Африки

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров та його ефіопський колега Демеке Меконнен прибули до посольства Росії для церемонії висадки дерев під час візиту Лаврова до Аддис-Абеби, Ефіопія, 27 липня 2022 року. REUTERS/Тікса Негері.

Цього тижня міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров здійснив турне чотирьома країнами Африки. Під час відвідування Єгипту, Конго, Уганди та Ефіопії Лавров намагалася зміцнити підтримку з боку африканських країн, три з яких відмовилися засудити вторгнення Росії в Україну. Детальніше про цілі поїздки очільника російської дипломатії, які наративи намагається просувати Росія та як цьому протистоїть Україна та Захід журналістка Голосу Америки Тетяна Ворожко спілкувалася із Максимом Субхом, спеціальним представником України з питань Близького Сходу та Африки.

Голос Америки: Максиме, вітаю, дякую, що погодилися з нами поспілкуватися. На вашу думку, якою є основна мета візиту міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова до чотирьох країн Африки?

Максим Субх: Власне, мета візиту - це, насамперед, отримати ширшу підтримку на міжнародному рівні і регіональному тим злочинним діям, які чинить Росія по відношенню до України. Там, безумовно, присутній і двосторонній компонент - поглиблення і політичного діалогу, і торговельно-економічної співпраці. Росія намагається якимось чином повернутися до реалізації тих домовленостей, проектів, які нею були анонсовані багато років тому.

Почався візит з відвідання Єгипту, Ліги Арабських держав, і було звернення до пост-предів [пост-представників – ГА] - країн-членів Ліги Арабських держав. Росія намагається у такий спосіб, по-перше, поширювати на теренах африканського континенту, свої наративи, дезінформацію для того, щоб звинуватити Україну, країни Заходу та наших союзників в тому, що вони або ми спричинили ту кризу, яку зараз переживає Африка і країни Близького Сходу, продовольчу кризу, насамперед. Тому, звичайно, ми в цьому плані абсолютно адекватного реагуємо і плануємо провести низку заходів для того, щоб протидіяти цим наративам і цій дезінформації. Власне, це те, що ми робимо постійно.

Що стосується обраних країн, то це країни, очевидно, на які Росія покладає велику надію в тому, що вони будуть просувати її наративи і будуть реалізовувати ті плани, які Росія має щодо дискредитації України, в першу чергу, для того, щоб не допустити або зірвати ті контракти, які Україна вже має в тих чи інших країнах. А ви знаєте, що країни Північної Африки, зокрема, це є найбільшими торговельними-економічними партнерами України, це найбільший реципієнт і ринки для нашого збіжжя, для пшениці, насамперед. Тому, Росія це розуміє і вона буде, в принципі, робити все можливе для того, аби завадити Україні реалізувати ці проекти.

ГА: Міністр закордонних справ Уганди, зокрема, сказав в інтерв’ю Голосу Америки, що не треба нас втягувати в цей конфлікт. Багато країн Африки залишаються нейтральними. Цей нейтралітет – це добре чи погано для України?

МС: Ви знаєте, з точки зору міжнародного права і з точки зору того досвіду, який ми маємо, і позиції африканських країн, які голосували на початку широкомасштабної збройної агресії Росії проти України, ми бачимо доволі збалансований підхід. І, дійсно, цей нейтралітет, зрозумілий певним чином. Ми знаємо, що країни Африки мають величезну купу своїх власних проблем – в них є і територіальні конфлікти між собою. Це все ще і обтяжується продовольчою кризою, зростанням цін на пальне в багатьох країнах, що вже спровокувало масові заворушення в певних країнах. Тому, цей нейтралітет, звичайно, відображає збалансовану позицію цих країн і небажання обирати одну зі сторін конфлікту.

Втім, зрозуміло, що окремі країни були залежними не лише від Росії, але також і від України, від поставок українських товарів - це не тільки продовольство, це і металургія, і важке машинобудування. В Єгипті діяв до останнього часу спільний з Україною енергетичний проект. Тому ці країни тверезо, якщо так можна сказати, підходять до цього конфлікту.

Але, повертаючись до контексту голосування в ООН, практично половина африканських країн підтримали резолюції, які засуджували російську агресію. Відтак, це чіткий сигнал того, що ці країни і надалі будуть дотримуватися статуту ООН і міжнародного права, і вони не схильні до того, аби підтримувати Росію, розуміючи, що Росія – це держава-агресор, яка порушила норми міжнародного права, і, підтримуючи її, країна автоматично переходить у табір країн-вигнанців.

ГА: У той же час у багатьох африканських країнах антиколоніальні меседжі Росії знаходять свій відгук. Тобто, ми бачимо цей і по опитуванню громадської думки і по заявах. Чому це відбувається і як Україна намагається цьому протистояти?

МС: Справа в тому, що, по-перше, Україна жодним чином не асоціюється з колоніальним минулим цих країн. Якщо йде риторика, яка звинувачує конкретних міжнародних гравців у подіях, які мали місце в попередні століттях, то, в першу чергу, риторика і критика лунає на адресу західних країн - країн західного світу, які мають відоме всім минуле в Африці. Але це один бік питання.

З іншого боку, Росія намагається монополізувати за собою ту роль і політику, яку проводив Радянський Союз. До речі, я проводив свої дослідження і ознайомлювався з публікаціями, де відбувалися опитування африканців - представників різних країн Африки, які позитивно, дійсно, оцінюють роль колишнього СРСР у питанні набуття ними незалежності і боротьби з колоніальним минулим, але вони не асоціюють це з Росією. Тому, Росія намагається усіляко подати, що це її особиста заслуга. Це наративи російської сторони, які, по суті, не відображають і не впливають на громадську думку в Африці, на моє переконання.

І до того слід згадати меседж Росії про те, що вона не була колоніальною державою ніколи - це теж не витримує критики, тому що, можливо, в Африці цього і не було, але в 19-му столітті Росія захоплювала багато країн Центральної Азії і Кавказу. Тобто, вона проводила таку саму імперську політику, яку проводили на той час великі європейські імперії, але в іншому регіоні. Це треба теж доносити нашим африканським партнерам.

І наразі Росія в Україні також проводить неоколоніальну політику, захоплюючи українські території і перетворюючи землі і території України на свої власні придатки чи якісь квазіутворення.

ГА: Аналітики, з якими ми спілкувалися, кажуть нам, що Росія може все менше запропонувати країнам Африки. Чи ви з цим погоджуєтеся?

МС: Я вважаю, що фінансовий ресурс Росії доволі обмежений. Якщо так можна сказати, це політичний блеф, політичне блефування, оголошуючи масштабні, багатомільярдні контракти. Насправді Росія це практикує - вона анонсує багато різних проектів, які не знаходять своєї практичної реалізації. Це особливо характерно для останнього десятиліття і в умовах агресії проти України. Я особисто має сумніви щодо практичної можливості Росії їх реалізувати. І якщо ви порівняєте рівень інвестиційного залучення російських капіталів на території африканських країн, він в десятки разів поступається фінансовій частці Китаю чи Сполучених Штатів, чи Європейського Союзу на ринках Африки.

Африка чекає інвестиції. Африка очікує на те, що іноземні інвестори потужної країни будуть розбудовувати африканську інфраструктуру, промисловість, сектор охорони здоров'я. При чому час не грає на користь Росії, тому що Африка - це континент майбутнього і там йде дуже жорстка боротьба між впливовими державами. Це не лише Китай і Європейський Союз, а і Сполучені Штати Америки, Великобританія, і також Туреччина, яка дуже активно останнім часом розбудовує економіку цілої низки країн Африки.

ГА: Присутність російських «вагнерців» в Африці - це йде на користь уявленню про Росію в цих країнах, це ресурс, чи це, навпаки, шкодить?

МС: З точки зору Росії, мабуть, вона вважає, що це на користь, але змінюючи режими там у силовий спосіб і порушуючи, по суті, конституції цих країн шляхом організації там державних заколотів і приведення до влади незаконних режимів...З точки зору якоїсь миттєвої ситуативної вигоди, можливо, так, але в далекій перспектиі, навіть у середньостроковій перспективі, це абсолютно немає якогось майбутнього, тому що ці режими піддаються санкціями з боку самих африканських країн.

Візьміть, на приклад, Республіку Малі після заколоту, який був інспірований, зокрема, Росією. Росія, можливо, отримала якісь переваги на локальному, національному внутрішньомалійському рівні, але держава Малі одразу перетворилися на державу-вигнанця і на неї були накладені санкції зокрема з боку ECOWAS, блоку економічного співробітництва країн Західної Африки. І самі африканські країни, які дотримуються прав людини, верховенства права і демократичних принципів, засуджують таке втручання і вони вимагають, зокрема від Росії, виведення своїх найманців і приватних військових компаній з країн Африки, там де вони є.

Всі новини дня

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

"Танки - гучніші за слова" - з таким закликом надати Україні важче озброєння виступив у вересні міністр закордонних справ Литви Габріелус Ландсбергіс.

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву у відповідь на незаконні спроби Росії анексувати більше українських територій.

Україна рухається до досягнення своїх воєнних цілей - помічниця глави Пентагону

ЗСУ на Донеччині, 3 жовтня 2022. REUTERS/Zohra Bensemra

Селест Волландер, помічниця міністра оборони США з питань міжнародної безпеки, відзначила успіхи ЗСУ у Харківській і Донецькій областях, а також зусилля, які здійснюються на Херсонщині.

"Схоже, що Україна зараз на шляху до досягнення всіх трьох цих цілей", — сказала Волландер в інтерв'ю вашингтонському аналітичному центру. Вона відзначила "вражаючий успіх" українських військовиків на Харківщині й "деякі ключові стратегічні успіхи" на донецько-луганському напрямку, зокрема, у місті Лиман, що "суттєво" ускладнить систему постачання і пересування росіян.

Волландер додала, що у випадку, якщо ЗСУ вдасться відвоювати позиції на Херсонщині та знищити мости і переправи через Дніпро, якими РФ проводить поставки, "це стане значною поразкою для росіян, адже ще далі відкине абміції Росії захопити Одесу, що було однією із їхніх заявлених цілей раніше цього року".

На думку високопосадовиці, також це дасть українцям "значно кращі оборонні позиції", що "ймовірно, допоможе зменшити градус "гарячої стадії" війни взимку".

У своєму зверненні в неділю президент України Володимир Зеленський заявив, що "цього тижня у звітах [від ЗСУ - ред.] найбільшу частину займає перелік звільнених від ворога населених пунктів у межах нашої оборонної операції".

Успіхи української армії відзначає навіть міноборони РФ, що зазвичай наголошує на своїх перемогах, про це пише АР. "Переважаючими танковими підрозділами на напрямку Золота Балка (Херсонщина - ред.) й Олександрівка противник зміг вклинитись в глибину нашої оборони", - сказав речник російського міноборони.

Ключовим пунктом на Луганщині залишається місто Кремінна, "адже за ним у росіян немає ліній оборони [...] й це відкриє операційний простір для українців, щоб швидко просуватись аж до державного кордону з Росією", - цитує АР українського воєнного оглядача Олега Жданова.

Як вважають деякі американські оглядачі, поразка російських сил у Лимані свідчить, що президент Росії Володимир Путін, який "за повідомленнями, особисто контролює кожен крок російських командирів на місцях", депріоритизує утримання окупованої Луганщини на користь утримання областей на півдні України.

Тим часом, Reuters анонсує, що у вівторок американська влада повідомить про надання Україні 4 додаткових систем HIMARS у межах нового пакету допомоги у 625 мільйонів доларів.

У статті використано матеріали АР, "Радіо Свобода"

Дивіться також: Генсек НАТО про заявку України на пришвидшений вступ в Альянс

Генсек НАТО: «Ми підтримуємо право України обирати власний шлях». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:49 0:00

Працюємо, щоб повернути в Україну кримських татар, які втекли від російської мобілізації - Рустем Умєров

Рустем Умєров

Україна активно працює над тим, щоб повернути кримських татар, які виїхали в треті країни для уникнення російської мобілізації. Про це в інтервʼю українській службі "Голосу Америки" розповів голова Фонду державного майна України Рустем Умєров, який також активно долучений до переговорних процесів з Росією.

На його думку, Росія вирішила мобілізувати кримських татар не лише задля поповнення свого війська, а й для того, аби змусити їх покинути Крим, де татари продовжували ненасильницький спротив, попри російські репресії.

За словами Рустема Умєрова, Володимир Зеленський звернувся до кримських татар із пропозицією, яку підтримав Меджліс кримськотатарського народу.

“Перше - це будь-яким шляхом уникати мобілізації. Друге - виходити на протести. Третє - якщо їх таки мобілізували, передавати координати російських військ Збройним силам України. Зараз частина людей з Криму виїжджає в Казахстан, Грузію, Узбекистан, Азербайджан, Туреччину. Ми вже збудували координаційний центр щодо гуманітарної допомоги, і будемо повертати всіх цих людей в Україну для того, щоб продовжувати свою боротьбу”, - розповів "Голосу Америки" Рустем Умєров.

Він додав, що у багатьох людей, які виїхали з тимчасово окупованого Криму, є проблеми із документами. Зараз вони очікують за кордоном на потенційне рішення, яке уможливить їхнє повернення в Україну.

Ілон Маск обурив користувачів Твітер "мирними пропозиціями" щодо війни в Україні

Ілон Маск обурив значну частину твітер-користувачів, запропонувавши власне бачення, як має закінчитись війна в Україні.

3 жовтня американський мільярдер, засновник компаній Tesla, SpaceX та інших, написав у Твітері своє бачення "мирної угоди":

“Українсько-російський мир: провести ще одне голосування в анексованих регіонах під егодою ООН. Росія залишить (ці території - ред), якщо таким буде бажання мешканців. Крим формально стає частиною Росії, так як це було з 1783 року (до помилки Хрущова). Відновлене водопостачання в Крим. Україна лишається нейтральною”, - написав один з найбагатших бізнесменів США.

Під цим сценарієм Маск запропонував Твітер-користувачам проголосувати за його пропозицію: “так” або “ні”.

У наступному повідомлденні Маск додав, що вважає "швидше всього, таким буде кінцевий результат цієї війни". “Можливим, але малоймовірним, результатом цього конфлікту є ядерна війна”, - підсумував бізнесмен.

Чимало користувачів соціальної мережі з різних країн світу відповіли бізнесмену обуренням або незгодою.

Американський конгресмен-республіканець Адам Кінзінгер порівняв пост Ілона Маска із тим, як міркують діти у початкових класах.

“Ця ідея нагадує мені урок суспільствознавства у четвертому класі, де ми в школі придумуємо мирний план між СРСР і США. Ми тоді вирішили, що якщо Горбачова і Рейгана змусити повечеряти один раз американською їжею, а другий раз російською, то вони стануть друзями”, відреагував на “мирний план” Маска конгресмен Кінзінгер, залишивши поруч із повідомленням український прапорець.

Пол Массаро, старший радник Гельсінської комісії при Конгресі США, запропонував Маску альтернативний сценарій закінчення війни з Росією: “Українсько-російський мир: Україна звільняє всю свою суверенну територію. Росія деколонізується, демілітаризується та денуклеаризується”.

Ще один альтернативний сценарій для Ілона Маска пропонує депутат польського Сейму Цезари Томчик.

“Мир між "Теслою" та "Фордом": Я пропоную, щоб Тесла віднині належала Форду, врешті решт автомобілі раніше здебільшого належали Форду. А космічна складова компанії Ілона Маска буде вирішена на референдумі під егідою ООН”, - пише у відповідь польський депутат від “Громадянської платформи”.

Український дипломат Андрій Мельник, який останні 8 років був послом України у Німеччині, і залишив посаду у липні цього року, запропонував "дуже дипломатичну" відповідь на пропозиуцю Маска: “Ідіть до дідька - моя дуже дипломатична відповідь вам”.

Радник НАК "Нафтогазу" Олександр Щерба намагається пояснити Ілону Маску, що війна - це про людей, а не про території. “Це про геноцид української мови, культури! Те, що для вас є миром, для них - знищене, покалічене життя. Це про те, щоб не дозволити новому Гітлеру досягнути свого. Не можу повірити, що ви це написали”.

Співробниця Центру з аналізу Європейської політики Ольга Лаутман називає позицію Маска “повторенням кремлівської пропаганди”.

“Боже мій! Чи потрібно Ілону повторювати кремлівську пропаганду на тему, в якій він абсолютно не тямить? Чому він відбілює незаконне вторгнення Росії, кампанію геноциду? Абсурдно, як сьогодні всі стали “експертами” з питань Росії, і дехто штовхає Україну, щоб вона поступилася територією”, - алізує американська експертка Лаутман.

Сергій Притула, волонтер і політик, закидає Маску пробіли у знаннях з історії. “Ілоне, чоловіче, здається, ви пропустили багато уроків історії, зосередившись на космосі та електромобілях. Ваші пропозиції схожі на путінські. Сподіваюся, ви не це мали на увазі”.

Українська письменниця Оксана Забужко, не підбираючи цензурних слів, реагує словами, які означають: “Чи ви там з глузду з’їхали?”

Президент України Володимир Зеленський також відреагував на висловлювання Ілона Маска.

На твітер-сторінці глава української держави запропонував користувачам власне опитування: "Який Ілон Маск вам подобається більше?" І запропонував два варіанти відповіді: "Той, хто підтримує Україну" та "Той, хто підтримує Росію".

Між тим, частина користувачів Твітера погодилися із "мирними" пропозиціями Маска. Станом на пізній вечір в Україні, 36,8% респондентів підтримали пропозиції бізнесмена, 63,2% відповіли негативно.

Як повідомляв Голос Америки, в квітні цього року урядова агенція США з міжнародного розвитку (USAID) оголосила про відправлення урядові України 5000 терміналів супутникового швидкісного інтернету Starlink, які виробляє компанія Ілона Маска SpaceX.

Reuters пише, що 3667 терміналів були надані компанією безкоштовно (за кошт компанії Маска), решту ж - 1333 термінали - було придбано коштом USAID та волонтерів.

Дивіться також: Глава Пентагону коментує повернення Лиману

«Ми дуже натхнені тим, що зараз бачимо» - Остін про звільнення Лиману. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:25 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG