Спеціальні потреби

Актуально

Росія намагається монополізувати спадщину СРСР в Африці. Аналіз спецпредставника України з питань Близького Сходу та Африки

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров та його ефіопський колега Демеке Меконнен прибули до посольства Росії для церемонії висадки дерев під час візиту Лаврова до Аддис-Абеби, Ефіопія, 27 липня 2022 року. REUTERS/Тікса Негері.

Цього тижня міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров здійснив турне чотирьома країнами Африки. Під час відвідування Єгипту, Конго, Уганди та Ефіопії Лавров намагалася зміцнити підтримку з боку африканських країн, три з яких відмовилися засудити вторгнення Росії в Україну. Детальніше про цілі поїздки очільника російської дипломатії, які наративи намагається просувати Росія та як цьому протистоїть Україна та Захід журналістка Голосу Америки Тетяна Ворожко спілкувалася із Максимом Субхом, спеціальним представником України з питань Близького Сходу та Африки.

Голос Америки: Максиме, вітаю, дякую, що погодилися з нами поспілкуватися. На вашу думку, якою є основна мета візиту міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова до чотирьох країн Африки?

Максим Субх: Власне, мета візиту - це, насамперед, отримати ширшу підтримку на міжнародному рівні і регіональному тим злочинним діям, які чинить Росія по відношенню до України. Там, безумовно, присутній і двосторонній компонент - поглиблення і політичного діалогу, і торговельно-економічної співпраці. Росія намагається якимось чином повернутися до реалізації тих домовленостей, проектів, які нею були анонсовані багато років тому.

Почався візит з відвідання Єгипту, Ліги Арабських держав, і було звернення до пост-предів [пост-представників – ГА] - країн-членів Ліги Арабських держав. Росія намагається у такий спосіб, по-перше, поширювати на теренах африканського континенту, свої наративи, дезінформацію для того, щоб звинуватити Україну, країни Заходу та наших союзників в тому, що вони або ми спричинили ту кризу, яку зараз переживає Африка і країни Близького Сходу, продовольчу кризу, насамперед. Тому, звичайно, ми в цьому плані абсолютно адекватного реагуємо і плануємо провести низку заходів для того, щоб протидіяти цим наративам і цій дезінформації. Власне, це те, що ми робимо постійно.

Що стосується обраних країн, то це країни, очевидно, на які Росія покладає велику надію в тому, що вони будуть просувати її наративи і будуть реалізовувати ті плани, які Росія має щодо дискредитації України, в першу чергу, для того, щоб не допустити або зірвати ті контракти, які Україна вже має в тих чи інших країнах. А ви знаєте, що країни Північної Африки, зокрема, це є найбільшими торговельними-економічними партнерами України, це найбільший реципієнт і ринки для нашого збіжжя, для пшениці, насамперед. Тому, Росія це розуміє і вона буде, в принципі, робити все можливе для того, аби завадити Україні реалізувати ці проекти.

ГА: Міністр закордонних справ Уганди, зокрема, сказав в інтерв’ю Голосу Америки, що не треба нас втягувати в цей конфлікт. Багато країн Африки залишаються нейтральними. Цей нейтралітет – це добре чи погано для України?

МС: Ви знаєте, з точки зору міжнародного права і з точки зору того досвіду, який ми маємо, і позиції африканських країн, які голосували на початку широкомасштабної збройної агресії Росії проти України, ми бачимо доволі збалансований підхід. І, дійсно, цей нейтралітет, зрозумілий певним чином. Ми знаємо, що країни Африки мають величезну купу своїх власних проблем – в них є і територіальні конфлікти між собою. Це все ще і обтяжується продовольчою кризою, зростанням цін на пальне в багатьох країнах, що вже спровокувало масові заворушення в певних країнах. Тому, цей нейтралітет, звичайно, відображає збалансовану позицію цих країн і небажання обирати одну зі сторін конфлікту.

Втім, зрозуміло, що окремі країни були залежними не лише від Росії, але також і від України, від поставок українських товарів - це не тільки продовольство, це і металургія, і важке машинобудування. В Єгипті діяв до останнього часу спільний з Україною енергетичний проект. Тому ці країни тверезо, якщо так можна сказати, підходять до цього конфлікту.

Але, повертаючись до контексту голосування в ООН, практично половина африканських країн підтримали резолюції, які засуджували російську агресію. Відтак, це чіткий сигнал того, що ці країни і надалі будуть дотримуватися статуту ООН і міжнародного права, і вони не схильні до того, аби підтримувати Росію, розуміючи, що Росія – це держава-агресор, яка порушила норми міжнародного права, і, підтримуючи її, країна автоматично переходить у табір країн-вигнанців.

ГА: У той же час у багатьох африканських країнах антиколоніальні меседжі Росії знаходять свій відгук. Тобто, ми бачимо цей і по опитуванню громадської думки і по заявах. Чому це відбувається і як Україна намагається цьому протистояти?

МС: Справа в тому, що, по-перше, Україна жодним чином не асоціюється з колоніальним минулим цих країн. Якщо йде риторика, яка звинувачує конкретних міжнародних гравців у подіях, які мали місце в попередні століттях, то, в першу чергу, риторика і критика лунає на адресу західних країн - країн західного світу, які мають відоме всім минуле в Африці. Але це один бік питання.

З іншого боку, Росія намагається монополізувати за собою ту роль і політику, яку проводив Радянський Союз. До речі, я проводив свої дослідження і ознайомлювався з публікаціями, де відбувалися опитування африканців - представників різних країн Африки, які позитивно, дійсно, оцінюють роль колишнього СРСР у питанні набуття ними незалежності і боротьби з колоніальним минулим, але вони не асоціюють це з Росією. Тому, Росія намагається усіляко подати, що це її особиста заслуга. Це наративи російської сторони, які, по суті, не відображають і не впливають на громадську думку в Африці, на моє переконання.

І до того слід згадати меседж Росії про те, що вона не була колоніальною державою ніколи - це теж не витримує критики, тому що, можливо, в Африці цього і не було, але в 19-му столітті Росія захоплювала багато країн Центральної Азії і Кавказу. Тобто, вона проводила таку саму імперську політику, яку проводили на той час великі європейські імперії, але в іншому регіоні. Це треба теж доносити нашим африканським партнерам.

І наразі Росія в Україні також проводить неоколоніальну політику, захоплюючи українські території і перетворюючи землі і території України на свої власні придатки чи якісь квазіутворення.

ГА: Аналітики, з якими ми спілкувалися, кажуть нам, що Росія може все менше запропонувати країнам Африки. Чи ви з цим погоджуєтеся?

МС: Я вважаю, що фінансовий ресурс Росії доволі обмежений. Якщо так можна сказати, це політичний блеф, політичне блефування, оголошуючи масштабні, багатомільярдні контракти. Насправді Росія це практикує - вона анонсує багато різних проектів, які не знаходять своєї практичної реалізації. Це особливо характерно для останнього десятиліття і в умовах агресії проти України. Я особисто має сумніви щодо практичної можливості Росії їх реалізувати. І якщо ви порівняєте рівень інвестиційного залучення російських капіталів на території африканських країн, він в десятки разів поступається фінансовій частці Китаю чи Сполучених Штатів, чи Європейського Союзу на ринках Африки.

Африка чекає інвестиції. Африка очікує на те, що іноземні інвестори потужної країни будуть розбудовувати африканську інфраструктуру, промисловість, сектор охорони здоров'я. При чому час не грає на користь Росії, тому що Африка - це континент майбутнього і там йде дуже жорстка боротьба між впливовими державами. Це не лише Китай і Європейський Союз, а і Сполучені Штати Америки, Великобританія, і також Туреччина, яка дуже активно останнім часом розбудовує економіку цілої низки країн Африки.

ГА: Присутність російських «вагнерців» в Африці - це йде на користь уявленню про Росію в цих країнах, це ресурс, чи це, навпаки, шкодить?

МС: З точки зору Росії, мабуть, вона вважає, що це на користь, але змінюючи режими там у силовий спосіб і порушуючи, по суті, конституції цих країн шляхом організації там державних заколотів і приведення до влади незаконних режимів...З точки зору якоїсь миттєвої ситуативної вигоди, можливо, так, але в далекій перспектиі, навіть у середньостроковій перспективі, це абсолютно немає якогось майбутнього, тому що ці режими піддаються санкціями з боку самих африканських країн.

Візьміть, на приклад, Республіку Малі після заколоту, який був інспірований, зокрема, Росією. Росія, можливо, отримала якісь переваги на локальному, національному внутрішньомалійському рівні, але держава Малі одразу перетворилися на державу-вигнанця і на неї були накладені санкції зокрема з боку ECOWAS, блоку економічного співробітництва країн Західної Африки. І самі африканські країни, які дотримуються прав людини, верховенства права і демократичних принципів, засуджують таке втручання і вони вимагають, зокрема від Росії, виведення своїх найманців і приватних військових компаній з країн Африки, там де вони є.

Всі новини дня

Обстріл Запорізької АЕС не призвів до "безпосередньої загрози для ядерної безпеки" – МАГАТЕ

Генеральний директор Рафаель Маріано Гроссі

Генеральний директор Рафаель Маріано Гроссі заявив, що Україна повідомила Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), що обстріл майданчика Запорізької АЕС у суботу, 6 серпня, завдав станції певних ушкоджень, але радіація залишається в нормі.

«На основі інформації, наданої Україною, експерти МАГАТЕ оцінили безпосередню загрозу ядерній безпеці внаслідок суботнього інциденту як відстуню», – заявив у вівторок гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії .

За даними української сторони, обстріл вели російські війська поблизу сухого сховища відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС).

Однак доступні способи вимірювання радіації продовжують показувати нормальний рівень на станції, заявив голова органу ООН, що здійснює нагляд за атомною енергетикою у світі.

«Обстріл 6 серпня поблизу сухого сховища відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій АЕС завдав шкоди, але наявні вимірювання радіації показують нормальний рівень радіації на майданчику, заявили в Україні. Експерти МАГАТЕ оцінили відсутність безпосередньої загрози для ядерної безпеки», – мовиться у твіті організації.

Територію Запорізької АЕС обстріляли через день після того, як попередній обстріл пошкодив зовнішню систему електропостачання станції.

У повідомленні МАГАТЕ вказується, що за даними України, в результаті суботньої події було поранено українського охоронця на ЗАЕС.

Проте, за даними українських фахівців, яких цитує МАГАТЕ, видимих пошкоджень ні контейнерів з відпрацьованим ядерним паливом, ні захисного периметра об'єкта, немає.

Разом з тим, голова МАГАТЕ наголошує, що обстріл у п’ятницю та суботу на ЗАЕС порушив практично всі компоненти ядерної безпеки.

У своєму твітер-повідомленні агенство пише: «Практично всі 7 незамінних принципів ядерної та фізичної безпеки порушені, сказав Рафаель Гроссі, повторивши серйозне занепокоєння: «Всі військові дії, що загрожують ядерній безпеці, повинні бути припинені». Знову наголосив на необхідності якнайшвидшого прибуття на станцію експертної місії МАГАТЕ».

Як мовиться в заяві організації, суботній вечірній інцидент показав, що конфлікт також поставив під загрозу ядерну безпеку та механізми готовності та реагування на надзвичайні ситуації.

Російська окупаційна влада заявила, що це були українські ракети, що вразили об’єкт, пошкодили адміністративні будівлі та місце поблизу складу використаного ядерного палива.

Український президент Володимир Зеленський назвав Росію «державою-терористом, яка обстрілює атомну станцію».

Після інциденту Україна повідомила МАГАТЕ, що персоналу станції обмежили доступ до внутрішнього кризового центру ЗАЕС, що потенційно може вплинути на реагування у випадку надзвичайної ситуації. Крім того, український регулятор заявив, що його комунікація з ЗАЕС була «дуже обмеженою та фрагментарною», заявив генеральний директор Гроссі.

Він знову наголосив на необхідності якнайшвидшого прибуття на станцію експертної місії МАГАТЕ, щоб допомогти стабілізувати ситуацію з ядерною безпекою.

У понеділок, 8 серпня, генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш підтримав заклик допустити на Запорізьку атомну станцію міжнародних інспекторів, щоб перевірити безпечність об'єкта. Він назвав обстріли ЗАЕС «самогубними» і висловив сподівання, що вони припиняться.

Президент «Енергоатома» Петро Котін заявив у понеділок, що його відомство вітає присутність міжнародних спостерігачів, але хоче бачити їх під егідою ООН, а не МАГАТЕ.

«Ми були від початку за те, щоб така місія була присутня на станції, але говорили не про МАГАТЕ, а про офіційну місію ООН. У тому числі, там могли бути експерти від МАГАТЕ», – наголосив керівник українського атомного регулятора в ефірі телемарафону, повідомляє агентство УНІАН.

Котін пояснив, що це потрібно для того, щоб передати контроль над територією Запорізької АЕС цим спостерігачам, так званим миротворцям, повідомляє УНІАН.

«Ми не можемо прийняти представників місії МАГАТЕ, адже ми не можемо виконати умови їхньої безпеки. Це небезпечно, а ми не можемо нести за це відповідальність», - сказав Котін.

На початку червня представники «Енергоатому» заявляли, що «візит на завод стане можливим лише тоді, коли Україна поверне контроль над об'єктом».

Тоді українські енергетики спростували заяву Гроссі, що він узгодив поїздку представників МАГАТЕ. «Енергоатом» наполягав, що ця заява є «новою спробою отримати доступ до Запорізької електростанції, щоб узаконити присутність окупантів та схвалити їхні дії».

Котін у понеділок також повідомив, що за його даними, Росія почала реалізовувати план щодо підключення ЗАЕС до російської енергосистеми та відключення її від української. За його словами, росіяни спробують відключити від Запорізької АЕС окуповані регіони півдня України, а потім провести електромережу з Криму.

У травні російський віце-прем'єр Марат Хуснуллін заявив, що Запорізька АЕС працюватиме на Росію, але «готова постачати електроенергію і Україні», якщо та за неї платитиме. Про це російський чиновник сказав, перебуваючи в окупованому російськими військами Мелітополі.

Найбільшу атомну електростанцію в Європі було захоплено російськими військами на початку березня, незабаром після того, як російська армія вторглася в Україну.

Дивіться також на цю тему:

МАГАТЕ: «Ситуація на Запорізькій АЕС дуже нестабільна». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:07 0:00

США формально підтримали прийняття Швеції та Фінляндії до НАТО. Відео

США формально підтримали прийняття Швеції та Фінляндії до НАТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:55 0:00

Президент Джо Байден підписав законопроект, який ратифікує Протоколи прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції. Раніше законопроект був затверджений у Сенаті та Палаті Представників. Подробиці про це, а також про обшук будинку колишнього президента США Трампа – від Юлії Ярмоленко.

Джо Байден - про прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції: двері альянсу залишаються відчиненими для країн Європи. Відео

Президент Джо Байден підписав законопроект, який ратифікує Протоколи прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції. "Путін хотів, щоб Фінляндія була поза НАТО, але він отримує НАТОзацію Фінляндії разом із Швецією."

Перспективи обмеження видачі туристичних віз росіянам Європою – подробиці. Відео

Естонія та Фінляндія на тлі війни Росії проти України закликали припинити давати туристичні візи всім росіянам. Деталі про це, а також про реакцію Європи на заборону Росією доступу американських інспекторів до своїх арсеналів ядерних озброєнь – від Богдана Цюпина.

У Білому домі прокоментували вибухи на аеродромі в Криму 

Дим внаслідок вибухів в окупованому Криму 9 серпня 2022 року 

США підтримують зусилля України із захисту свого суверенітету і територіальної цілісності, - так прокоментувала речниця Білого дому Карін Жан-П'єр під час брифінгу у вівторок, 9 серпня.

На питання журналіста про “серію вибухів на російській авіаційній базі в Криму”, і чи США вважають Крим правомірною ціллю для ЗСУ, яким Пентагон надав зброю, речниця Білого дому відповіла:

“Як ви знаєте, ми підтримуємо зусилля України із захисту свого суверенітету і своєї територіальної цілісності, як ми багато разів говорили. Боротьба триває на сході та південному заході країни, і ще далека від закінчення. Ми попереджали, що це може бути довга і затяжна війна. Ми продовжуватимемо забезпечувати, щоб Україна могла протистояти неспровокованій агресії Росії, і це - в центрі нашої уваги”, - сказала Карін Жан-П'єр.

Пізніше на уточнення питання, вона додала: “Ми будемо продовжувати підтримувати Україну в їхній боротьбі за свою свободу, в їхній боротьбі за свій суверенітет проти брутального нападу з боку Росії”.

У вівторок на військовому аеродромі у Новофедорівці в окупованому Криму, що неподалік міста Саки, пролунало кілька вибухів. Прес-служба Міноборони України заявила, що “не може встановити причину займання, однак вкотре нагадує про правила пожежної безпеки та заборону куріння у невстановлених місцях”.

Дивіться також: Лідерка білоруської опозиції Тихановська - про можливі сценарії закінчення війни та ситуацію в Білорусі

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG