Актуально
Росія намагається монополізувати спадщину СРСР в Африці. Аналіз спецпредставника України з питань Близького Сходу та Африки
Цього тижня міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров здійснив турне чотирьома країнами Африки. Під час відвідування Єгипту, Конго, Уганди та Ефіопії Лавров намагалася зміцнити підтримку з боку африканських країн, три з яких відмовилися засудити вторгнення Росії в Україну. Детальніше про цілі поїздки очільника російської дипломатії, які наративи намагається просувати Росія та як цьому протистоїть Україна та Захід журналістка Голосу Америки Тетяна Ворожко спілкувалася із Максимом Субхом, спеціальним представником України з питань Близького Сходу та Африки.
Голос Америки: Максиме, вітаю, дякую, що погодилися з нами поспілкуватися. На вашу думку, якою є основна мета візиту міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова до чотирьох країн Африки?
Максим Субх: Власне, мета візиту - це, насамперед, отримати ширшу підтримку на міжнародному рівні і регіональному тим злочинним діям, які чинить Росія по відношенню до України. Там, безумовно, присутній і двосторонній компонент - поглиблення і політичного діалогу, і торговельно-економічної співпраці. Росія намагається якимось чином повернутися до реалізації тих домовленостей, проектів, які нею були анонсовані багато років тому.
Почався візит з відвідання Єгипту, Ліги Арабських держав, і було звернення до пост-предів [пост-представників – ГА] - країн-членів Ліги Арабських держав. Росія намагається у такий спосіб, по-перше, поширювати на теренах африканського континенту, свої наративи, дезінформацію для того, щоб звинуватити Україну, країни Заходу та наших союзників в тому, що вони або ми спричинили ту кризу, яку зараз переживає Африка і країни Близького Сходу, продовольчу кризу, насамперед. Тому, звичайно, ми в цьому плані абсолютно адекватного реагуємо і плануємо провести низку заходів для того, щоб протидіяти цим наративам і цій дезінформації. Власне, це те, що ми робимо постійно.
Що стосується обраних країн, то це країни, очевидно, на які Росія покладає велику надію в тому, що вони будуть просувати її наративи і будуть реалізовувати ті плани, які Росія має щодо дискредитації України, в першу чергу, для того, щоб не допустити або зірвати ті контракти, які Україна вже має в тих чи інших країнах. А ви знаєте, що країни Північної Африки, зокрема, це є найбільшими торговельними-економічними партнерами України, це найбільший реципієнт і ринки для нашого збіжжя, для пшениці, насамперед. Тому, Росія це розуміє і вона буде, в принципі, робити все можливе для того, аби завадити Україні реалізувати ці проекти.
ГА: Міністр закордонних справ Уганди, зокрема, сказав в інтерв’ю Голосу Америки, що не треба нас втягувати в цей конфлікт. Багато країн Африки залишаються нейтральними. Цей нейтралітет – це добре чи погано для України?
МС: Ви знаєте, з точки зору міжнародного права і з точки зору того досвіду, який ми маємо, і позиції африканських країн, які голосували на початку широкомасштабної збройної агресії Росії проти України, ми бачимо доволі збалансований підхід. І, дійсно, цей нейтралітет, зрозумілий певним чином. Ми знаємо, що країни Африки мають величезну купу своїх власних проблем – в них є і територіальні конфлікти між собою. Це все ще і обтяжується продовольчою кризою, зростанням цін на пальне в багатьох країнах, що вже спровокувало масові заворушення в певних країнах. Тому, цей нейтралітет, звичайно, відображає збалансовану позицію цих країн і небажання обирати одну зі сторін конфлікту.
Втім, зрозуміло, що окремі країни були залежними не лише від Росії, але також і від України, від поставок українських товарів - це не тільки продовольство, це і металургія, і важке машинобудування. В Єгипті діяв до останнього часу спільний з Україною енергетичний проект. Тому ці країни тверезо, якщо так можна сказати, підходять до цього конфлікту.
Але, повертаючись до контексту голосування в ООН, практично половина африканських країн підтримали резолюції, які засуджували російську агресію. Відтак, це чіткий сигнал того, що ці країни і надалі будуть дотримуватися статуту ООН і міжнародного права, і вони не схильні до того, аби підтримувати Росію, розуміючи, що Росія – це держава-агресор, яка порушила норми міжнародного права, і, підтримуючи її, країна автоматично переходить у табір країн-вигнанців.
ГА: У той же час у багатьох африканських країнах антиколоніальні меседжі Росії знаходять свій відгук. Тобто, ми бачимо цей і по опитуванню громадської думки і по заявах. Чому це відбувається і як Україна намагається цьому протистояти?
МС: Справа в тому, що, по-перше, Україна жодним чином не асоціюється з колоніальним минулим цих країн. Якщо йде риторика, яка звинувачує конкретних міжнародних гравців у подіях, які мали місце в попередні століттях, то, в першу чергу, риторика і критика лунає на адресу західних країн - країн західного світу, які мають відоме всім минуле в Африці. Але це один бік питання.
З іншого боку, Росія намагається монополізувати за собою ту роль і політику, яку проводив Радянський Союз. До речі, я проводив свої дослідження і ознайомлювався з публікаціями, де відбувалися опитування африканців - представників різних країн Африки, які позитивно, дійсно, оцінюють роль колишнього СРСР у питанні набуття ними незалежності і боротьби з колоніальним минулим, але вони не асоціюють це з Росією. Тому, Росія намагається усіляко подати, що це її особиста заслуга. Це наративи російської сторони, які, по суті, не відображають і не впливають на громадську думку в Африці, на моє переконання.
І до того слід згадати меседж Росії про те, що вона не була колоніальною державою ніколи - це теж не витримує критики, тому що, можливо, в Африці цього і не було, але в 19-му столітті Росія захоплювала багато країн Центральної Азії і Кавказу. Тобто, вона проводила таку саму імперську політику, яку проводили на той час великі європейські імперії, але в іншому регіоні. Це треба теж доносити нашим африканським партнерам.
І наразі Росія в Україні також проводить неоколоніальну політику, захоплюючи українські території і перетворюючи землі і території України на свої власні придатки чи якісь квазіутворення.
ГА: Аналітики, з якими ми спілкувалися, кажуть нам, що Росія може все менше запропонувати країнам Африки. Чи ви з цим погоджуєтеся?
МС: Я вважаю, що фінансовий ресурс Росії доволі обмежений. Якщо так можна сказати, це політичний блеф, політичне блефування, оголошуючи масштабні, багатомільярдні контракти. Насправді Росія це практикує - вона анонсує багато різних проектів, які не знаходять своєї практичної реалізації. Це особливо характерно для останнього десятиліття і в умовах агресії проти України. Я особисто має сумніви щодо практичної можливості Росії їх реалізувати. І якщо ви порівняєте рівень інвестиційного залучення російських капіталів на території африканських країн, він в десятки разів поступається фінансовій частці Китаю чи Сполучених Штатів, чи Європейського Союзу на ринках Африки.
Африка чекає інвестиції. Африка очікує на те, що іноземні інвестори потужної країни будуть розбудовувати африканську інфраструктуру, промисловість, сектор охорони здоров'я. При чому час не грає на користь Росії, тому що Африка - це континент майбутнього і там йде дуже жорстка боротьба між впливовими державами. Це не лише Китай і Європейський Союз, а і Сполучені Штати Америки, Великобританія, і також Туреччина, яка дуже активно останнім часом розбудовує економіку цілої низки країн Африки.
ГА: Присутність російських «вагнерців» в Африці - це йде на користь уявленню про Росію в цих країнах, це ресурс, чи це, навпаки, шкодить?
МС: З точки зору Росії, мабуть, вона вважає, що це на користь, але змінюючи режими там у силовий спосіб і порушуючи, по суті, конституції цих країн шляхом організації там державних заколотів і приведення до влади незаконних режимів...З точки зору якоїсь миттєвої ситуативної вигоди, можливо, так, але в далекій перспектиі, навіть у середньостроковій перспективі, це абсолютно немає якогось майбутнього, тому що ці режими піддаються санкціями з боку самих африканських країн.
Візьміть, на приклад, Республіку Малі після заколоту, який був інспірований, зокрема, Росією. Росія, можливо, отримала якісь переваги на локальному, національному внутрішньомалійському рівні, але держава Малі одразу перетворилися на державу-вигнанця і на неї були накладені санкції зокрема з боку ECOWAS, блоку економічного співробітництва країн Західної Африки. І самі африканські країни, які дотримуються прав людини, верховенства права і демократичних принципів, засуджують таке втручання і вони вимагають, зокрема від Росії, виведення своїх найманців і приватних військових компаній з країн Африки, там де вони є.
Всі новини дня
Прем'єр Польщі Моравецький виступив за "відносно швидкий" вступ України до НАТО
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецькі заявив про необхідність надати Україні гарантії безпеки НАТО та пришвидшити вступ України до альянсу.
“Польща виступає за відносно швидкий вступ України до НАТО. Але ми розуміємо, що не всі країни-члени НАТО погоджуються з цим. Ось чому ми хотіли б обговорити це, як запропонувати надійний, життєздатний і вартий довіри Шлях України до НАТО. Але перш ніж це станеться, Україні потрібно отримати певні гарантії безпеки, тому що Україна бореться не лише за власний суверенітет і територіальну цілісність, а й за стабільність усієї Європи та мир у всій Європі”, - заявив глава польського уряду під час свого візиту до Канади у п'ятницю, 2 червня.
Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Канади, на пресконференції зі своїм польським колегою, повідомив, що питання допомоги Україні було головним на порядку денному його зустрічі з прем'єр-міністром Польщі.
Трюдо підсумував допомогу канадських та польських сил у навчанні українських військових.
"Канада та Польща працюють разом в навчанні військових ЗСУ. Військові Збройних сил Канади зараз перебувають у Польщі, де навчають українців в рамках програми Operation Unifier, навчальної місії Канади, яка з 2015 року підготувала понад 36 000 українців. Польща є також там, де канадські військові навчали українців керувати танками Leopard 2. На початку цього року ми направили Збройні сили Канади для підтримки Програми підвищення кваліфікації медичних навичок для особового складу українських Збройних сил під керівництвом Польщі. І лише минулого тижня ми розгорнули більше тренерів канадських збройних сил у рамках нового раунду військової підтримки України”, - сказав Джастін Трюдо.
З усіх членів НАТО Польща має найбільший кордон з Україною. За даними опитувань Ipsos, 82% поляків вважають, що країни НАТО та Європейського Союзу повинні підтримувати Україну, допоки вона не переможе.
У квітні Голос Америки повідомляв про новий пакет військової допомоги Україні з боку Канади та канадські санкції щодо Росії та Білорусі.
США запобігли першому в історії дефолту. Як це вплине на допомогу Україні? Відео
США запобігли першому в історії дефолту. Домовленість, яка передбачає обмеження бюджетних видатків, не вплине на оборонні витрати США, зокрема на допомогу Україні. Сенат США планує розглянути додатковий законопроект з видатків, зокрема, щодо збільшення оборонної допомоги Україні.
Держсекретар Блінкен у Фінляндії виголосив промову про стратегічну поразку Росії і безпечне майбутнє України. Відео
Україна має не просто вижити, а й процвітати. А шлях до миру буде прокладений не лише через витривалу військову силу, але й силу її економіки і демократії. З такими заявами виступив сьогодні у Гельсінкі держсекретар США Ентоні Блінкен.
- Голос Америки
Директор ЦРУ Бернс таємно їздив до Китаю налагоджувати лінії зв'язку – ЗМІ
Директор ЦРУ Білл Бернс у травні таємно їздив до Пекіна, щоб продемонструвати офіційним особам в Китаї бажання США підтримувати відкриті лінії зв’язку з розвідкою. Про це першою повідомила британська ділова газета Financial Times, а пізніше агентству Reuters підтвердили два американських урядовці.
«Минулого місяця директор Бернс відвідав Пекін, де зустрівся з китайськими колегами та наголосив на важливості підтримки відкритих ліній зв’язку в розвідувальних каналах», – сказав Reuters один із чиновників.
Коментуючи поїздку для американської газети Hill, експерт з Китаю програми Прінстонського університету з науки та глобальної безпеки Тонг Чжао сказав, що поїздка Бернса до Китаю демонструє вплив істеблішменту національної безпеки Китаю на його внутрішню та стратегічну політику.
«Найбільше занепокоєння Китаю сьогодні викликають навмисні зусилля США просувати «кольорові» революції, загрожувати внутрішній стабільності Китаю, підривати безпеку китайського режиму», – сказав Чжао в інтерв’ю The Hill, посилаючись на публічні застереження президента Китаю Сі Цзіньпіна щодо народних продемократичних протестів.
«Китайське традиційне мислення полягає в тому, що апарат безпеки США, ЦРУ та інші виконують справді брудну роботу. Тож я вважаю, що Бернс міг би напряму спробувати запевнити Китай у тому, що США не мають таких стратегічних намірів. Таке запевнення з боку керівництва ЦРУ може бути корисним», – наголосив китайський експерт.
Візит директора ЦРУ відбувся перед тим, як президент США Джо Байден сказав про можливу «відлигу» у відносинах з Пекіном на саміті G7 в Японії наприкінці травня.
Як нагадує Reuters, Бернс є досвідченим американським дипломатом, який здійснив численні поїздки для переговорів з росіянами, а також з Талібаном в Афганістані.
Офіційні особи США обережно підкреслюють, що його місії, пов’язані з розвідкою, не пов’язані безпосередньо з дипломатією США.
Раніше цього тижня Китай відхилив запрошення Пентагону провести зустріч між міністром оборони США Ллойдом Остіном і міністром національної оборони Китаю Лі Шанфу на полях Азійського форуму з питань безпеки в Сінгапурі.
Остін лише потиснув руку китайському колезі в кулуарах саміту з питань безпеки в Сінгапурі, але між ними не було «обміну по суті», повідомили в Пентагоні в п'ятницю.
- Голос Америки
США розглядають постачання вибухівки з Японії до снарядів для України – The Hill
Сполучені Штати розглядають можливість купувати тротил у Японії, щоб збільшити виробництво артилерійських снарядів для України. А також з метою нарощення власного виробництва боєприпасів, з огляду на наявні загрози.
За повідомленням видання The Hill, японська сторона готова зробити виняток із власного законодавства, яке не дозволяє постачати летальну зброю, оскільки тротил є продуктом не лише військового призначення.
Посилаючись на агенцію Reuters, The Hill повідомляє, що наразі відповідна угода лише на стадії розгляду. Якщо угоду буде укладено, то США підключать японську компанію, що виробляє тротил, до ланцюга постачання вибухівки на американські заводи з виробництва боєприпасів.
Тротил необхідний для виробництва 155-міліметрових артилерійських снарядів.
Як повідомляв Голос Америки, наразі саме цих снарядів гостро бракує Україні. У США намагаються посилити їх виробництво, при чому “не тільки для підтримки України, але й для того, щоб бути готовими до потенційного конфлікту з Китаєм” - інформувала агенція АР.
Про це пише і видання The Hill: цього року Пентагон почав суттєво збільшувати витрати на виробництво артилерійських снарядів, оскільки він прагне як краще підтримати Україну, так і підготуватись до потенційного конфлікту з Китаєм.
Наразі у США працюють лише два заводи, де виготовляють сталеві корпуси для 155-мм гаубичних снарядів. Один з них - завод у Скрентоні, де цього року побувала і знімальна група Української служби Голосу Америки.
Японія ще не надавала Україні летальну зброю, але допомагає продовольством, малими безпілотниками та, наприклад, одягом для українців. Але цього тижня у Токіо оголосили про надання 100 військових вантажівок для українських військ, повідомляла агенція Associated Press.
Журналістка Голосу Америки Юлія Ярмоленко також підготувала репортаж із Японії про те, як країна змінила власну політику, щоб допомогти переселенцям з України.
Нещодавно міністр оборони США Ллойд Остін привітав рішення Японії вперше з часів Другої світової війни збільшити свої витрати на оборону та набуття можливостей контрудару в умовах складної безпекової ситуації довкола Китаю і Північної Кореї, інформує The Hill.
Тема стримування Китаю та Росії були основними темами зустрічі президента США Джо Байдена та прем'єр-міністра Японії Фуміо Кішіду раніше цього року у Вашингтоні, - повідомляв Голос Америки.
Форум