Збільшити прозорість структури власності корпорацій, щоб не дозволити використання західної фінансової системи для відмивання коштів, домовились США та понад 20 країн-учасниць Саміту за демократію, що відбувається цього тижня у Вашингтоні. Про це заявила міністр фінансів США Дженет Єллен у своєму виступі на Саміті у вівторок.

Вона також привітала рішення Міжнародної групи з подолання відмивання коштів (FATF) минулого місяця виключити Росію зі своїх членів. «Росія продовжує зневажати суверенітет, коїти негуманні вчинки проти України і діяти як рай для незаконних коштів», - заявила посадовиця.

Клептократичний режим Кремля розв'язав війну в Україні, каже посадовиця: «Корупція дозволила Володимиру Путіну та російським олігархам розкрасти багатство своєї країни, щоб фінансувати незаконну війну проти українських цивільних». Єллен згадала, що під час візиту до Києва минулого місяця вона «на власні очі змогла побачити трагічний вплив варварських атак Росії».

Слабкість захисту західної фінансової системи від відмивання коштів клептократами, за словами міністерки, стала особливо очевидною минулого року, «коли США та союзники відстежували та перекривали доступ до міжнародної фінансової системи для підсанкційних російських активів».

«Вже через рік корупціонерам та злочинцям буде значно важче приховати особу та свої статки за анонімними компаніями-оболонками в Сполучених Штатах», - сказала Єллен.

З наступного року багато компаній, створених у США, будуть зобов'язані подавати інформацію про своїх кінцевих власників – тобто осіб, які контролюють компанію, додала посадовиця. Вона вказала – створення бази даних бенефіціарів стосуватиметься і мільйонів невеликих корпорацій.

Відповідний закон Про корпоративну прозорість (СТА), що передбачає створення бази даних бенефіціарних власників компаній, було ухвалено у 2021 році. Міністерство фінансів США намагається не допустити зловживання корпораціями з метою відмивання коштів, але водночас і захистити приватні дані корпорацій. Міністерство фінансів, як очікується, видасть остаточні вимоги до звітування ближче до січня 2024 року, коли вступає в дію вимога для корпорацій подавати такі звіти.

Серед інших кроків, про які Єллен оголосила на саміті – закриття доступу корупціонерів до відмивання коштів у США, через інвестфонди або купівлю нерухомості. З 2015 по 2020 рік, каже Єллен, зловмисники відмили майже 2,5 млрд дол. через нерухомість у США.

Президент Міжнародного олімпійського комітету (МОК) Томас Бах наполягає на планах повернути російських і білоруських спортсменів до змагань під «нейтральними» прапорами. Участь спортсменів із країн, причетних до агресії проти України, «працює», попри те, що війна в Україні продовжується, сказав він у вівторок, 28 березня, виступаючи у штаб-квартирі у Швейцарії.

МОК запровадив санкції щодо Росії та Білорусі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року, але тепер виступає за повернення спортсменів на наступні Олімпійські ігри, що мають пройти в Парижі 2024 року.

«Участь спортсменів з російськими та білоруськими паспортами в міжнародних змаганнях працює», – сказав Бах у своєму виступі на початку засідання виконкому МОК у Лозанні, де розглядалося питання про допуск цих спортсменів до змагань. Він додав, що політика не може бути частиною спортивних змагань, і спортсменів не можна карати за паспорти.

«Ми бачимо це майже щодня в низці видів спорту, особливо в тенісі, а також у велоспорті, на деяких змаганнях з настільного тенісу. Ми бачимо це в хокеї, гандболі, ми бачимо це у футболі та інших лігах Сполучених Штатів, а також в Європі, і ми також бачимо це на інших континентах», – сказав він і додав, що небезпеки для змагань вони не становили.

Дивіться також:

МОК відкидає звинувачення у пропаганді війни Росії в Україні

Російські та білоруські спортсмени представляють не лише спорт, але й армію, що воює проти України – політики, спортсмени

У січні МОК окреслив багатоетапний план для російських і білоруських спортсменів, згідно з яким вони могли брати участь в майбутніх літніх Іграх 2024 року в Парижі та зимових Іграх 2026 року в Мілані.

Це рішення викликало критику з боку США, Канади та кількох європейських країн, включаючи Велику Британію, Німеччину та Польщу. Україна погрожувала бойкотувати Ігри в Парижі, якщо російські та білоруські спортсмени змагатимуться там, навіть з нейтральними прапорами.

У заяві, яку спільно подали Польща, Литва, Латвія, Естонії та Україна напередодні засідання виконкому МОК мовиться, що «немає жодної причини відійти від режиму виключення для російських і білоруських спортсменів, встановленого МОК понад рік тому».

Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу написав у Твітері у понеділок, що більшість російських медалей на Олімпіаді в Токіо завоювали спортсмени, пов’язані з російською армією.

Посольство України у Південно-Африканській республіці написало у твітері, що під час Олімпіади у Токіо у 2021 році Росія виграла 71 медаль, з них російські солдати-спортсмени отримали 45.

«Вони належать до тієї ж армії, яка зараз чинить воєнні злочини в Україні», – мовиться у твіті посольства, в якому зображено двох російських військових, капітанів Росгвардії, які брали участь в Олімпійських іграх у Пекіні у 2022 році.

Росіяни та білоруси змагалися індивідуально під нейтральним прапором у деяких видах спорту, але їхня присутність на окремих подіях, таких як тенісні турніри, викликала протести з боку деяких інших спортсменів. Російські та білоруські команди не розглядалися як учасники міжнародних змагань.

Вранці у вівторок понад 300 фехтувальників написали голові МОК лист з проханням переглянути своє рішення. Вони попередили, що це буде «катастрофічною помилкою», якщо Росія та Білорусь повернуться.

Українське міністерство закордонних справ написало у вівторок у Твітері, що продовжує боротьбу.

«Молодіжна рада при МЗС України об’єднала понад 25 молодіжних спільнот, щоб закликати #бойкотуватиросійськийспорт і не допустити Росію та Білорусь до участі у в Олімпіаді 2024 року. Вони вже надіслали 16 відкритих листів МОК і зробили спільну відеозаяву», – мовиться у заяві МЗС України.

У Росії рішення МОК називають «несправедливим»

Російські ЗМІ цитують голову комітету Держдуми Росії з фізичної культури та спорту Дмитра Свищева, який назвав «несправедливим» рішення МОК та рекомендував міжнародним федераціям допустити до змагань росіян, «які не підтримали спецоперацію», а також спортсменів «пов'язаних зі збройними силами та органами безпеки», наприклад, спортсменів ЦСКА (колишній радянський Центральний спортивний клуб армії).

Як зазначив Свищев, участь спортсменів у силових структурах – «нормальна практика у світі, вони мають бути допущені до змагань».

«Всі чудово розуміють, що спортсмен не з автоматом бігає – він виступає під прапорами свого рідного, улюбленого клубу. Тому я вважаю, потрібно обов'язково спортсменів допускати, незалежно від того, до якого клубу вони належать», – сказав він у розмові з російським виданням.

Дивіться також:

До заклику не допустити Росію й Білорусь до Олімпіади можуть приєднатись 30-40 країн - Польща

Заклики до припинення вогню в Україні потенційно можуть призвести до замороження конфлікту, що дозволить Росії використати час, аби знову атакувати. Про це заявив держсекретар США Ентоні Блінкен під час віртуальної панелі «Справедливий і міцний мир в Україні» в рамках Саміту за демократію, який проходить у віртуальному режимі у Вашингтоні.

На панелі із Блінкеним був запланований виступ президента України Володимира Зеленського, втім замість нього в онлайн-режимі виступив Дмитро Кулеба, пояснивши відсутність президента поїздкою на передову.

Міністр закордонних справ України озвучив учасникам панелі 10 кроків "Формули миру" від Володимира Зеленського, серед яких - радіаційна, ядерна, продовольча та енергетична безпека, а також відновлення територіальної цілісності України. “Я глибоко вдячний тим країнам, які вже заявили про готовність брати участь у реалізації "формули миру". Ми впевнені, що, працюючи разом, відновимо справедливість, захистимо демократичні цінності та відновимо повагу до принципів Хартії ООН", - зазначив Кулеба.

Міністр закордонних справ України наголосив, що Київ хоче залучити якомога більше держав до реалізації мирного плану. “Ми маємо бути єдиними в тому, щоб ця формула була взята за основу для врегулювання. Міжнародна спільнота завжди демонструвала, що не потерпить порушення принципів Статуту ООН. І я закликаю всі країни підтвердити свою рішучість і об’єднати зусилля для втілення української "формули миру". Я наголошую, що кожна країна може зробити свій внесок у встановлення миру, долучившись до реалізації конкретних пунктів цієї формули”, - заявив Кулеба.

Ентоні Блінкен у відповідь наголосив, що мир в Україні має бути справедливим і довготривалим. "Ми всі повинні бути дуже обережними та остерігатися того, що може здатися добрими намірами, наприклад, закликів до припинення вогню, які потенційно можуть призвести до замороження конфлікту, що дозволить Росії консолідувати досягнуті успіхи та просто використати час, щоб відпочити та відновитися, а потім знову атакувати. Тож те, що на перший погляд здається привабливим - хто б не хотів, щоб зброя мовчала - може бути дуже цинічною пасткою, з якою ми повинні бути дуже, дуже обережними", - наголосив Блінкен.

Під час панелі виступили також представники європейських, африканських, латиноамериканських країн та Японії.

Зокрема, міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна заявила, що Київ може покладатися на підтримку Парижа. "Видача ордера на арешт Путіна і Львової-Білової демонструють новий важливий крок нашої спільної боротьби проти безкарності... Ми хочемо подолати брехню і неправду, ми хочемо, щоб перемогли міжнародні правила та закони, які дають нам можливість жити в мирі й стабільності. Отже, ми не дозволимо Росії перемогти, давайте разом діяти в цьому напрямку", - зазначила Колонна.

Міністр закордонних справ Ізраїлю Елі Коен наголосив, що підтримує резолюцію Генеральної асамблеї ООН щодо "формули миру" для України.

"Це має бути тривалий мир. І якщо ми можемо якось допомогти в досягненні мирного врегулювання, зменшити страждання людей, ми готові бути на передовій цих зусиль. Я нещодавно був у Києві та особисто бачив свідчення страждань людей і того, що відбувалося. Я хочу наголосити, що Ізраїль підтримує суверенітет та територіальну цілісність України", - заявив Коен.

Відкриваючи панель, Ентоні Блінкен зауважив, що майбутнє демократії перебуває в переломній точці, автократи порушують права людини та пригнічують фундаментальні свободи, і війна в Україні ілюструє це найбільше.

Цього тижня у Вашингтоні відбувається Саміт за демократію. В події, що проходить у віртуальному режимі, за очікуваннями, візьме участь близько 120 країн. Війна в Україні є одним із ключових питань Саміту.

Дивіться також:

«Справедливий і міцний мир в Україні» – дискусія в Держдепі США. Наживо з перекладом українською

Румунія і Польща звернулись до Європейської комісії з проханням створити механізми із відстеження експорту українського зерна, щоб “гарантувати, що місцеві фермери не постраждають від потоку дешевого імпорту”, - інформує Reuters.

Прем’єр-міністри Румунії та Польщі Ніколае Чука та Матеуш Моравецький заявили на бізнес-конференції в Бухаресті, що їхні уряди працюють над розв'язанням проблеми, коли значна кількість українського зерна (дешевшого, ніж те, що вироблене в ЄС) потрапляє в країни Центральної Європи, негативно впливаючи на місцеві ціни та рівні продажів для європейських фермерів.

Румунський прем’єр Чука наполягає на встановленні механізмів із забезпечення відстеження українського експорту та його кінцевих пунктів призначення.

Очільник польського уряду Моравецький також заявив, що разом з румунами «борються разом за те, щоб це зерно покинуло наші країни, щоб Європейський Союз ефективно допоміг нам у здійсненні торговельної політики”, - цитує посадовця Reuters.

Раніше цього місяця міністр сільського господарства Румунії Петре Даеа заявив, що, за оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили загалом 417 мільйонів євро (451,15 мільйона доларів) від надходження дешевшого українського зерна на їхні ринки. Даеа також сказав, що Єврокомісія має на меті виплатити компенсацію вартістю 56,3 мільйона євро польським, болгарським і румунським фермерам, остаточне рішення очікується 30 березня.

Видання Politico у січні писало, що український експорт зерна становив до війни десяту частину світового обсягу. Видання описувало занепокоєння болгарських фермерів, які скаржились, що не можуть заробляти на вирощуванні насіння соняшника, основного експортного продукту країни, через зростання українського імпорту, яке призвело до падіння цін майже вдвічі. За даними Politico, в Болгарії близько три чверті місцевого врожаю було витіснено з переробних підприємств.

Міністри сільського господарства Польщі, Болгарії, Чехії, Угорщини, Румунії та Словаччини на зустрічі у Брюсселі в січні закликали обмежити стрімкий імпорт українського зерна та виплатити компенсації постраждалим фермерам.

Сільськогосподарське питання України, як пише видання, активно обговорюється в ЄС на фоні перспективи членства України в Євросоюзі, що може створити виклики для фермерів у країнах-сусідах з Україною.

У Євросоюзі застерігають Білорусь щодо розміщення на своїй території російської тактичної ядерної зброї і попереджають про суворі санкції.

Прем'єр-міністр Польщі з Матеуш Моравецький під час прес-конференції у Бухаресті заявив: “Цей крок, який зробила Росія… оголошення про розміщення ядерної зброї в Білорусі, безумовно, призведе до оголошення додаткових санкцій, рівень санкцій буде значно суворішим для режиму Лукашенка», — цитує главу польського уряду видання Polish Press Agency.

Напередодні Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель у Twitter написав, що ЄС розглядає наміри Кремля як “безвідповідальне” посилення напруги:

“Розміщення у Білорусі російської ядерної зброї означало б безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці. Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір. ЄС готовий відповісти подальшими санкціями”, - написав Жозеп Боррель.

Минулої суботи Володимир Путін заявив про намір Росії перемістити тактичну ядерну зброю до Білорусі. Тактична ядерна зброя призначена для використання на полі бою, вона має менший радіус дії та низьку потужність, порівняно з потужнішими ядерними боєголовками.

Україна у відповідь закликала до термінового скликання Ради Безпеки ООН.

НАТО засудило наміри Росії, і називає такий крок «небезпечним і безвідповідальним».

"Ядерна риторика Росії є небезпечною та безвідповідальною. НАТО насторожі. Ми уважно стежимо за ситуацією, і ми не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б спонукали нас коригувати нашу власну", - мовиться у заяві Альянсу, яку опублікувала речниця НАТО Оана Лунгеску.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що в разі використання Росією ядерної зброї в Україні, “будуть серйозні наслідки”.

У США відреагували, що не бачать наразі ознак того, що Росія перемістила ядерну зброю через свій кордон.

«Ми не бачили жодних причин для коригування нашої власної стратегічної ядерної позиції», – йдеться в заяві Міністерства оборони США.

Колишній радник з питань національної безпеки США Джон Болтон у понеділок, 27 березня, заявив, що президент Росії Володимир Путін «можливо, не блефує» щодо своїх планів розмістити ядерну зброю в сусідній Білорусі.

«Я вважаю, що він блефував, коли раніше намагався брязкати ядерною зброєю. Можливо, тут він не блефує в тому сенсі, що він може фактично перемістити тактичну ядерну зброю в Білорусь, що є окремою проблемою", - сказав Болтон про Путіна в ефірі каналу CNN.

«Але у військовому плані, навіть якби він це зробив (перемістив ядерну зброю у Білорусь - ред.), на мій погляд, це справді не мало б великої різниці, тому що ми знаємо, що в Калінінграді є велике ядерне обладнання, ракети, крилаті ракети, безпілотники та боєголовки, в анклаві Росії, який відокремлений від самої Росії Литвою та Польщею», – сказав Болтон.

При цьому, на думку Болтона, США “не приділяють достатньо уваги» тому, що Білорусь потенційно може бути знову поглинена Росією.

Дивіться також:

Пентагон відповів на заяву Путіна про намір розмістити в Білорусі ядерну зброю