Спеціальні потреби

Актуально

Британське дослідження: у виготовленні іранських дронів брали участь десятки західних компаній

Британські дослідники стверджують, що у виготовленні іранських дронів брали участь «понад 70 виробників із 13 різних країн і територій», «причому 82 відсотки з них виготовляли компанії, розташовані в Сполучених Штатах». Ілюстративне фото. (AP Photo/Ebrahim Noroozi)

Попри санкції, накладені на Іран, дрони, які він виготовляв, і які Росія використовувала для нападу на Україну, включали західні компоненти, мовиться у звіті, який у вівторок опублікувала британська дослідницька група, що займається аналізом зброї.

Як повідомляє газета New York Times, після поїздки до Києва групи розслідувачів Conflict Armament Research (CAR), вони стверджують, що дрони, якими Росія бомбардує Україну, включно з цивільними об’єктами, виготовлялися в Ірані вже після запровадження санкцій «майже виключно компаніями зі штаб-квартирами в Сполучених Штатах, Європі та Азії». Одна з ракет, яку було знайдено в Україні, була виготовлена у травні цього року.

Як мовиться у звіті незалежної групи, що базується в Британії, і яка займається ідентифікацією та відстеженням зброї та боєприпасів у бойових діях, маркування більшості деталей, які перевірили дослідники, включаючи напівпровідники та інші передові електронні компоненти, вказувало на те, що вони були виготовлені в останні роки, коли Іран перебував під санкціями. Ці санкції, як наголошує звіт, були спрямовані саме на те, щоб позбавити іранський режим таких матеріалів.

У звіті мовиться, що дослідники CAR проаналізували залишки трьох моделей передових іранських безпілотних літальних апаратів – Shahed-131, який у Росії переназвали «Герань-1» і Shahed-136, «Герань-2», які називають «самогубцями», бо вони вибухають при зустрічі з ціллю, а також Mohajer-6, який є розвідувальним дроном.

Як наголошують дослідники, CAR задокументував понад 500 компонентів, що охоплюють близько 200 унікальних моделей чотирьох безпілотників.

Британські дослідники стверджують, що у їхньому виготовленні брали участь «понад 70 виробників із 13 різних країн і територій», «причому 82 відсотки з них виготовляли компанії, розташовані в Сполучених Штатах». Дослідники написали у звіті, що вони «не можуть публічно ідентифікувати виробників задокументованих компонентів» до завершення всього процесу аналізу. Також у звіті не зазначено, як деталі могли опинились в Ірані.

Звіт також констатує, що іранські безпілотники були значно вдосконалені, порівняно з іншими системами, які раніше спостерігалися на Близькому Сході, які включали комерційні моделі та мали компоненти, які використовують аматори. Моделі, які британські аналітики вивчали в Україні, вже включали компоненти, які покращують точність дронів Shahed-131 і Shahed-136, а також модулі супутникової навігації, які дозволяють цим двом безпілотникам працювати в бойових умовах.

Ці вдосконалення у дронах, що були виготовлені в основному у 2020-21 роках, за словами дослідників, означають, що Іран зумів обійти санкції, накладені резолюцією 2231 Ради Безпеки ООН, яка обмежує експорт іранських ракет до 2023 року.

Як повідомляли раніше представники уряду США, іранські безпілотники, які Росія закупила для війни проти України, почали прибувати в Росію в серпні. У вересні адміністрація Байдена оголосила про нові санкції проти іранської компанії, яка виробляє безпілотники Shahed. Британія та Європейський Союз наклали санкції на цю ж компанію в жовтні.

Як зазначає у розмові з New York Times Деміен Сплітерс, який очолював розслідування групи, контроль над постачанням компонентів ускладняється тим, що «багато чіпів, які потрапляють у військові системи, такі як дрони, також мають широке споживче використання», і тому «немає ретельного контролю над тим, куди ці чіпи йдуть, коли вони потрапляють до дистриб’юторів, а потім до кінцевих користувачів».

Іран нещодавно визнав, що продавав Росії дрони, але каже, що робив це лише до початку російського вторгнення в лютому, але висновки групи піддають сумніву це твердження.

Раніше «Голос Америки» повідомляв, що українські розвідники, які вивчали компоненти збитих в Україні іранських дронів, також дійшли висновку, що Іран постачав росіянам свої дрони і після початку широкомасштабної російської агресії в Україні наприкінці лютого цього року.

В Ірані побоюються залежності від Москви

У самому Ірані, як пише іранський дослідник на сайті «Атлантичної ради», продаж безпілотників до Росії також викликав дискусію щодо того, чи ця зростаюча близькість до Росії відповідає національним інтересам Ірану.

У статті, опублікованій у середу, 23 листопада, Джавад Хейран-Ніа, директор Групи досліджень Перської затоки в Центрі наукових і стратегічних досліджень Близького Сходу в Ірані, каже, що іранські реформатори і навіть деякі консерватори критикують поставки безпілотників до Росії як такі, що йдуть всупереч інтересам Ірану, бо цей експорт призвів до додаткових санкцій проти Ірану з боку США, Швейцарії та Європейського Союзу.

Джавад Хейран-Нія наводить думку колишнього командира ВМС Корпусу вартових Ісламської революції Хосейна Алаеї, який вважає, що Росія могла прагнути «втягнути Іран у цю війну з самого початку нападу на Україну», щоб проти Ірану посилили санкції і Росія змогла «тримати зовнішню політику Ірану в заручниках і мати можливість певним чином стримувати незалежну поведінку Ірану». Колишній військовий каже, що, можливо, Росія сама і розголосила питання купівлі безпілотників в Ірану.

Іран підозрює Росію, що вона хоче контролювати Тегеран

Як каже іранський дослідник, будь-яке питання, яке веде до покращення відносин між Іраном і Заходом, у Росії вважають загрозою для своїх інтересів. Він посилається на слова Раджаба Сафарова, який входив до політради президента Росії та очолював комісію з питань Ірану при Московській торгово-промисловій палаті, і який нещодавно заявив, що орієнтований на Захід Іран для Росії більш небезпечний, ніж ядерний Іран.

Він назвав Іран «залізним щитом Росії проти Заходу». «Якщо до влади в Ірані прийде прозахідний уряд, з цього моменту почнеться крах Росії», – заявив Сафаров.

Як пояснює іранський дослідник, з точки зору Тегерана, після Ісламської революції 1979 року, Захід, на думку Тегерана, є для Ірану «ворогом, який різними способами намагається нашкодити Ірану». Але нині Джавад Хейран-Нія вважає, що в Ірані більше говорять про те, зовнішня політика повинна відображати інтереси простих людей, а не лише окремих груп, а тому залежність він Росії зменшує маневреність Ірану та «змушує іранців платити за авантюри Москви».

Британська розвідка: в Росії закінчуються іранські дрони

Тим часом Британська розвідка повідомляє, що з вересня Росія запустила сотні дронів проти українських військових цілей та цивільної енергетичної інфраструтури.

Британські аналітики вважають, що нині російське військове командування зумисно цілить в медичні заклади і саме для цього використовує безпілотники, які є точнішими, ніж російські ракети, але і більшість безпілотників українські сили успішно збивають.

Британські аналітики додають, що у Росії швидко вичерпується запаси ракет і безпілотників, тому невдовзі Росії доведеться купувати нові.

Всі новини дня

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

"Не вважаємо спробу Росії перекроїти кордони Європи "внутрішньою подією Угорщини" - посол США відповів МЗС Угорщини

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і президент Росії Володимир Путін під час зустрічі у Кремлі, 1 лютого 2022. Sputnik/Mikhail Klimentyev/Kremlin/REUTERS

Сполучені Штати "не розглядають спробу Росії в односторонньому порядку перекроїти кордони Європи лише як «внутрішню політичну подію в Угорщині»", - так посол США в Угорщині Девід Прессман відповів у Twitter на закиди міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто на адресу дипломата.

У четвер Сіярто назвав слова Прессмана "абсолютно недоречними" у відповідь на коментарі для видання Politico, в яких американський посол назвав підхід Угорщини до війни в сусідній Україні просуванням "політики, схваленої (президентом Росії) Путіним".

Сіярто сказав, що "абсолютно не має значення, що (Прессман) чи будь-який інший посол думає про внутрішньополітичний процес в Угорщині, тому що це не має до нього нічого спільного". "Це не його компетенція втручатися у внутрішні справи Угорщини", - додав Сійярто.

Раніше Голос Америки повідомив, що МЗС України викликав посла Угорщини після того, як угорський прем'єр Віктор Орбан під час спілкування із журналістами назвав Україну "нічийною землею", виправдовуючи агресію Росії.

Зокрема він сказав, що "Росія не може допустити присутності НАТО в Україні", а оскільки Росія не змогла швидко перемогти Україну, зараз "мета Росії – зробити Україну некерованою руїною, щоб Захід не міг претендувати на це як нагороду" і "у цьому вони вже досягли успіху". "Зараз це - Афганістан, ничійна земля", - сказав журналістам угорський лідер.

"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами", - написав представник українського зовнішньополітичного відомства і додав, що Київ залишає за собою "право вжиття й інших заходів реагування", - заявив речник МЗС Олег Ніколенко.

«Мова йде про тижні», – аташе з питань оборони України у США про Patriot. Відео

«Мова йде про тижні», – аташе з питань оборони України у США про Patriot. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

«Мова йде про тижні», – Борис Кременецький, аташе з питань оборони України у США відповів на питання, коли українські військові будуть готові оперувати системами Patriot

До заклику не допустити Росію й Білорусь до Олімпіади можуть приєднатись 30-40 країн - Польща

Штаб-квартира МОК у Лозанні, Швейцарія, 17 травня 2022. REUTERS/Denis Balibouse

Коаліцію, що вимагатиме недопуску російських і білоруських спортсменів на Олімпійські ігри 2024 року, можуть створити до 10 лютого. До неї увійдуть близько 40 країн, серед яких - США, Великобританія та Канада. Про це агенції Reuters заявив міністр спорту і туризму Польщі Каміль Бортничук.

"Я переконаний, що учасники зустрічі, яка запланована на 10 лютого, прийдуть до висновку, що понад 30 (або можливо 40) міністрів спорту, включаючи міністрів США, Великобританії, Канади, Австралії та Японії, рішуче відхилять ідею дозволити спортсменам з Росії та Білорусі взяти участь в Іграх, – сказав міністр спорту і туризму Польщі. - Враховуючи це, я не думаю, що ми матимемо справу з жорсткими рішеннями до Олімпіади, і, якщо ми будемо бойкотувати Ігри, коаліція, частиною якої ми будемо, буде достатньо широкою, щоб зробити проведення Ігор безглуздим".

Польща та країни Балтії раніше в четвер закликали міжнародні спортивні організації заборонити російським і білоруським спортсменам брати участь в Олімпійських іграх та інших змаганнях, поки триває війна Росії в Україні.

"Будь-які спроби Міжнародного олімпійського комітету повернути російських і білоруських спортсменів до змагань, навіть під нейтральним прапором, повинні бути відхилені, - йдеться в заяві міністрів спорту Латвії, Литви, Естонії та Польщі.

"Зусилля повернути російських і білоруських спортсменів на міжнародні спортивні змагання під завісою нейтралітету легітимізують політичні рішення і широку пропаганду цих країн", - додали вони.

Прес-секретарка Білого дому Карін Жан-П'єр у четвер заявила, що США продовжують закликати світ протистояти російській війні в Україні й підтримали заклик призупинити участь Росії та Білорусі у міжнародних спортивних організаціях та комітетах.

За її словами, якщо ж МОК чи інші організатори змагань вирішать допустити спортсменів із Росії та Білорусі, то "має бути абсолютно ясно, що вони не представляють Росію чи Білорусь", а використання офіційних державних прапорів чи символіки має бути заборонене.

Після початку повномасштабної російської війни в Україні спортсмени з Росії та Білорусі були відсторонені від багатьох міжнародних змагань. Але минулого тижня Міжнародний олімпійський комітет оголосив, що спортсменам з двох країн, яким заборонено змагатися в Європі, може бути дозволено заробити "слоти" на паризькі Ігри 2024 через азійську кваліфікацію. Пізніше МОК додав, що підтримує санкції, запроваджені проти Росії та Білорусі.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що дозволити Росії брати участь у Паризьких Олімпійських іграх 2024 року буде рівносильним тому, щоб показати, що "терор якось прийнятний".

У статті використано матеріали Reuters

Роман Любий про фільм «Залізні метелики», трагедію MH17 та російську пропаганду. Інтервʼю

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13». Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно Sundance.

Більше

XS
SM
MD
LG