Спеціальні потреби

В країнах Західної Африки поширюється епідемія Еболи


Медики в захисному одязі
Медики в захисному одязі

Увага світу прикута ще до однієї проблеми, яка виявилася страшнішою, ніж спочатку здавалося, – епідемії вірусу Ебола. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у країнах Західної Африки кількість померлих від цього вірусу на сьогодні становить 1 145 осіб. Один смертельний випадок був зафіксований в Іспанії і дві інфіковані особи зараз перебувають на лікуванні в американському місті Атланта. Усі троє привезли вірус з країн Західної Африки, де двоє працювали лікарями, а один служив місіонером.

Президент Сьєрра-Леоне, де вже понад триста осіб померли від лихоманки Ебола, благає Всесвітню організацію охорони здоров’я та міжнародну громаду про допомогу.

Президент Сьєрра-Леоне Ернест Бай Корома:

«Ми звертаємося до світу, бо нам потрібні центри для лікування пацієнтів, потрібні лікарі, які мають спеціальні навички. У нас цього немає. Нам потрібні медсестри з відповідними навичками. В нас цього теж немає».

Ліберія – одна з країн Західної Африки, що постраждало найбільше людей. За даними ВООЗ, від цього вірусу померло 712 ліберійців, кількість хворих на лихоманку Еболи 1 300 осіб. Міжнародна благодійна організація Лікарі без кордонів будує новий лікувальний центр для хворих на лихоманку Еболи в цій країні.

Говорить координатор організації«Лікарі без кордонів» Ліндіс Гурум:

«Це буде найбільший медичний центр з тих, що ми коли-небудь будували, – на 120 ліжок. Також ми ще будуємо додаткове приміщення в провінції Лофа для того, щоб ізолювати і доглядати пацієнтів. Зараз епідемія вийшла з-під контролю і нам потрібні нові стратегії, щоб впоратися з ситуацією».

Дві коробки з експериментальним препаратом ZMapp прибули до Ліберії зі Сполучених Штатів у середу. Першими вакцину отримують лікарі, що постраждали у результаті контакту з інфікованими пацієнтами. Ця вакцина не гарантує одужання і її запасів недостатньо, щоб зупинити поширення епідемії.

Уперше епідемія цього вірусу була зафіксована в 1976 році одночасно в Судані та в Демократичній Республіці Конго. Свою назву вірус отримав від назви річки, на якій розташоване одне з уражених сіл – Ебола. Вважається, що вірус поширився від контакту людини з ураженою твариною. Ебола передається при прямому контакті з кров’ю, сечею та слиною ураженої людини – саме тому серед постраждалих багато лікарів. Серед симптомів лихоманки – різке підвищення температури, сильна слабкість, м’язові болі, головний біль і біль в горлі. Далі починається блювота, діарея, порушення діяльності нирок і печінки, внутрішня кровотеча. У 90% випадків наступає смерть.

Фахівець з інфекційних захворювань Медичного центру Пітсбурзького університету Амеш Адалжа пояснює, чому досі не була розроблена вакцина від вірусу Еболи:

«Від Еболи страждає досить незначний відсоток населення. Ці епідемії з’являються раптово, вибухають і зникають. Їх можна контролювати досить простими та дешевими методами. І це вдавалося робити під час усіх попередніх спалахів захворювання, але цього разу – ні».

Ці методи містять ізолювання хворих, забезпечення медичних працівників захисними костюмами та гумовими рукавичками, використання мила, побутових мийних засобів та води.

Всесвітня організація охорони здоров’я заявила у суботу, що розмір епідемії був недооцінений і вона, ймовірно, буде тривати ще кілька місяців.

Мешканці країн, що постраждали найбільше, вимагають від своїх урядів виявляти більше рішучості та діяти розумніше, стримуючи поширення вірусу. Окрім самих жертв вірусу та їх родичів від спалаху захворювання страждають економіки охоплених епідемією країн.

Декан Школи бізнесу Університету Вебстера у США Бенджамін Аканде каже:

«Економічні наслідки від вірусу Ебола є величезними. Ми зараз на межі колапсу економік постраждалих країн».

Закриваються кордони між країнами, обмежується авіасполучення та торгівля. Деякі авіалінії вимагають від пасажирів мити руки, міряють температуру, а інші – загалом скасовують рейси з таких країн як Ліберія та Гвінея. В цих та інших постраждалих країнах відміняють масові заходи та наказують деяким працівникам залишатися вдома. Усе це позначається на економічній діяльності і в середині країн.

Навіть, коли епідемія себе вичерпає, такі країни як Сьєрра-Леоне, Ліберія, Гвінея та, можливо, Нігерія ще довго потерпатимуть від її економічних наслідків.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Головна виконавча редакторка Української служби Голосу Америки, журналістка. Висвітлюю політику, відносини України-США, соціальні питання, але найбільш люблю розповісти гарну людську історію. Роблю включення із місця подій, записую інтерв’ю, пишу аналітичні статті, запускаю нові проєкти. Авторка двох книг та двох документальних фільмів. 

XS
SM
MD
LG