Спеціальні потреби

Актуально

До кінця літа російські сили занепадуть і Україна їх витисне – генерал США у відставці Годжес. Інтервʼю

Генерал-лейтенант, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес. Архівне фото - на фото Бен Годжес виступає на зустрічі з міністром оборони Литви у Вільнюсі, Литва. Фото зроблене 1 березня 2017 року. AP/Міндаудас Кулбіс

За інформацією британської військової розвідки, низки західних аналітиків, наступ Росії на Донбасі втратив темпи і за нинішніх умов Росія навряд чи зможе значно його прискорити. Так, генсек НАТО Єнс Столтенберг під час прес-конференції в Берліні минулого тижня говорив, що "війна Росії в Україні йде не за планом Москви," відзначивши, що Росія не змогла захопити Київ, а також відступила від Харкова. Такої ж думки дотримуються і аналітики американського Інституту вивчення війни. На уповільнення темпу «брутального вторгнення Росії» вказував і заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.

Західні експерти та аналітики звертають увагу на те, що Росії доводиться змінювати стратегію та перейти від спроб блискавичних та швидких перемог до війни на виснаження. Старший науковий співробітник Atlantic Council Ян Бжезинський в інтервʼю Голосу Америки зазначив, що Росія цілком змінила свою стратегію, бачення того, чого вона сподівалась швидко досягти. «Спочатку, Росія розраховувала на блискавичний удар, обезголовлення Києва, та встановлення контролю над всією територією країни. Зараз Росія грає в зовсім іншу гру та має зовсім іншу стратегію, в якій вона використовує масштабні людські сили, щоб вимотати та подрібнити українські війська», - говорить Ян Бжезинський. На його думку, стратегію Росії зараз можна порівняти із руйнівним льодовиком: «Вони намагаються нарощувати величезну кількість сил і вони дуже повільно, неефективно та з величезною руйнацією повзуть вперед на український простір, руйнуючи все навколо».

Про зміну російської воєнної стратегії, економічні та людські ресурси Росії, а також про потенціал українського контрнаступу і підтримку Заходом України Голос Америки поговорив в ексклюзивному інтервʼю з колишнім командувачем Сухопутних сил США у Європі генералом-лейтенантом Беном Годжесом. Він очолював американські сили в Європі з 2014 по 2018 рік.

Голос Америки: Під час святкувань 9 травня, а також після цього не було заяв керівництва Росії про якісь значні зміни, про перемоги. Не було в Росії також і очікуваних заяв про повну мобілізацію. Про що, на вашу думку, це може свідчити?

Бен Годжес: Це був цікавий день (9 травня - ГА) не тільки тому що про щось не сказали, але й тому, кого там не було. Герасимова там не було, так само як і Лаврова. Я не знаю, що це означає за лаштунками. Але ми знаємо, шо Путін персонально дуже залучений у всі деталі військової кампанії, що є ознакою того, що, я думаю, в Кремлі є паніка. Те, що не прозвучала заява про повну мобілізацію означає, що в Кремлі розуміють, що підтримка населенням цієї війни не така вже й велика, їм потрібні пояснення і відповіді на питання «чому». Чому в армію беруть нових призовників та чому їм потрібно воювати за кордонами Росії? Тому є багато проблем, як, думаю, показала ця дуже похмура та невтішна церемонія 9 травня.

ГА: Прозвучало багато заяв аналітиків та експертів про те, що Росія стратегічно програє – їм не вдалось досягти поставлених цілей. Росії не вдалось зламати оборону Маріуполя протягом 82 днів. На вашу думку, чи Росія програє у цій війні? Чи є їм що святкувати?

БГ: Росії немає чого святкувати. Вони не змогли досягнути всіх своїх цілей. Міністерство оборони показало себе як корумпована інституція, а їхні солдати – як вбивці, які використовують зброю проти цивільних об’єктів. Потім Путін навіть дав почесні гвардійські звання бригаді, причетній до вбивства цивільних у Бучі. Тому я не думаю, що їм є що святкувати. Зрозуміло, що вони захопили територію, завдають величезної шкоди економіці України. Вони блокують експорт зерна. Попереду ще багато викликів, але нічого з цього не можна назвати перемогою для Росії, зважаючи на те, які цілі ставив Кремль перед собою. Відверто кажучи, я думаю, що Росія не може продовжувати робити те, що вони роблять нескінченно. Думаю, кульмінація настане десь наприкінці літа, коли в них закінчаться люди, амуніція та воля до боротьби.

Залишки зруйнованої російськими силами будівлі Драмтеатру в Маріуполі, фото зроблене 4 квітня 2022 року. AP/Олексій Олександров
Залишки зруйнованої російськими силами будівлі Драмтеатру в Маріуполі, фото зроблене 4 квітня 2022 року. AP/Олексій Олександров

ГА: Росія використовує безжальні методи війни, які багато хто порівнює з Першою світовою війною. Наскільки далеко може зайти Путін, якщо він програватиме цю війну?

БГ: Звичайно, ми з серйозністю ставитимемось до погроз Путіна, але я не вірю, що він може насправді використати ядерну зброю, тому що це не дасть йому жодних переваг. Якби це було справжньою перевагою, він би використав це. Але його єдина перевага з ядерною зброєю є тоді, коли він її не використовує. Якщо це тисне на згуртованість та готовність країн надавати допомогу Україні, то загроза використання ядерної зброї дає йому певні важелі впливу. Для Заходу буде неможливим залишатись осторонь, якщо Путін використає ядерну зброю, залишивши себе без важелів впливу. В такому випадку відповідь Заходу буде, мабуть, неядерною, але руйнівною, такою, що зруйнує або серйозно пошкодить чорноморський флот Росії, та російські війська всередині України. В Росії не буде ніяких переваг так вчиняти.

Також, думаю, навколо Путіна є люди, які думають, що життя після Путіна існує. Тому, гадаю, використання ядерної зброї малоймовірно. Але він не здасться просто так, він не скаже: «Я був неправий, тому я піду». Росію треба перемогти на полі бою, потрібно розбити російські сили на полі бою. Саме тому не можна гальмувати у наданні Україні допомоги і ресурсів, які їй потрібні.

ГА: Ви згадували проблеми Росії з набором призовників. В медіа зʼявлялись повідомлення про те, що російські солдати намагаються не йти воювати на сході України. Наскільки, на вашу думку, проблеми Росії з набором призовників можуть вплинути на її воєнну стратегію?

БГ: Війна – випробування матеріально-технічного забезпечення. Зрозуміло, що українські воїни та українське населення мають більшу волю, тому що вони борються за свій дім. Вони в буквальному сенсі воюють щоб захищати свої родини. Тоді як Росія – агресор і загарбник. Російських солдат постійно використовують як гарматне м’ясо. Їхнє воєнне керівництво не дбає про них, вони не воюють за щось подібне, за що воюють українці. А це важлива частина битви. Ми знаємо це з історії. Росіяни обирають такий шлях, бо вони провалились в усьому. Вони перейшли на війну на виснаження, де ви просто використовуєте цифри і намагаєтесь знищити артилерію противника, волю до того щоб вбивати солдатів.

Зруйнований російський танк на околицях Києва. Фото зроблене 8 травня 2022 року. AP/Еміліо Моренатті
Зруйнований російський танк на околицях Києва. Фото зроблене 8 травня 2022 року. AP/Еміліо Моренатті

І це поганий вибір для Росії, тому що їхня логістична ситуація не покращується. Вона щодня стає гіршою. В них скорочується людська сила, вони намагаються уникнути мобілізації. В той час логістична ситуація в Україні покращується щодня – більше і більше допомоги приходить з Заходу і Україна значно покращила логічну мережу. В України немає проблем з кількістю військових, тому я вважаю, що Росія має справжню стратегічну проблему.

ГА: Відповідно до даних аналітичних медіа, Росія щодня витрачає на війну проти України близько 900 млн доларів. Наскільки довго Росія може економічно підтримувати цю війну?

БГ: З такими боями, втратами амуніції та військових, думаю, що під кінець літа - кінець серпня, початок вересня російські сили занепадуть та Україна матиме достатній потенціал для початку контрнаступу. Щоб витиснути російські сили назад принаймні до лінії 23 лютого. Думаю, це станеться до вересня.

ГА: Захід надає Україні значну економічну та військову підтримку, а також накладає санкції на Росію. На вашу думку, чи є ця підтримка вирішальною у тому, щоб зупинити Росію?

БГ: Важливо, щоб всі були згуртованими. Франція, Італія, Польща та всі партнери. Щоб продовжувались санкції, дипломатичний тиск, Україні надавались потрібні ресурси, але також щоб Україна змогла налагодити внутрішню логістичну мережу, щоб до солдат надходили речі, які їм потрібні. Нам потрібно думати, як Україні подолати деякі внутрішні проблеми, пов’язані з логістичною мережею.

ГА: Як змінилась з часом стратегія НАТО? Що ви очікуєте напередодні саміту в Мадриді?

БГ: Я сподіваюсь, що ми переглянемо концепцію стримування, розуміння того, що потрібно в першу чергу захищати, а не сподіватись на можливість швидко розгорнути сили та мати замість цього більше ресурсів на кордоні.

Думаю, що наші союзники уздовж східних кордонів НАТО бачили, що відбувалось в Бучі. Вони розуміють, що в такому разі [у разі, якщо Росія окупує якісь території - ГА] може бути нічого звільняти та відновлювати. Тому не можна віддати ані клаптика землі. Я думаю, що це буде переглянуто. Також, використання боєприпасів зараз перевищує будь-які оцінки. Тож країнам доведеться подивитись, чи виробляємо ми достатньо власних боєприпасів для тривалого конфлікту з такими темпами споживання. Також на більшу увагу заслуговує протиповітряна та протиракетна оборона. Ми, безумовно, бачимо, що відбувається коли з російської сторони щодня прилітають сотні ракет і літаків. Це – масштаб викликів, які перед нами стоять. Також, дуже сподіваюсь, що альянс і Сполучені Штати розроблять стратегію для Чорноморського регіону. Це стратегічно важливо – варто тільки подивитись на мапу, щоб зрозуміти чому. Також це стосується наших зіпсованих відносин з Туреччиною.

ГА: Туреччина висловлювалась проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО. На вашу думку, чи вдасться її переконати? Яка сьогодні роль Туреччини в безпековій архітектурі Європи?

БГ: Туреччина нагадала нам, що як союзниця у дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її перестороги будуть розглянуті. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вони нагадують нам про важливість Чорноморського регіону. А також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в додаткових можливостях впливу Туреччини. Це не є щось особливе. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії в Альянс.

Дивіться також: Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00

Всі новини дня

Зеленський провів зустріч із Ґутеррішем: обговорили експорт зерна і «ядерний шантаж Росії на Запорізькій АЕС»

Фото: генеральний секретар СШША Антоніу Гутерріш і президент України Володимир Зеленський, 18 серпня 2022 року

У Львові президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем ООН Антоніу Ґутеррішем.

«Домовилися про продовження координації в реалізації зернової ініціативи. Обговорили можливі напрямки її розвитку, питання незаконної та примусової депортації українців, звільнення з полону наших військовослужбовців і медиків», – йдеться у повідомленні Зеленського у телеграмі.

Повідомляється, що сторони також обговорили «ядерний шантаж Росії на Запорізькій АЕС».

«Цей свідомий терор з боку агресора може мати глобальні катастрофічні наслідки. Тому ООН повинна забезпечити безпеку цього стратегічного об’єкта, його демілітаризацію та повне звільнення від російських військ», – наголошує Зеленський.

В ООН не повідомляють подробиці зустрічі Ґутерріша та Зеленського

Перед цим Зеленський зустрівся з турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом у Палаці Потоцьких у Львові. За даними агенції «Анадолу», зустріч почалася близько 14:40.

17 серпня генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш прибув до Львова.

19 серпня генсекретар ООН має відвідати Одесу, а потім вирушить до Туреччини.

ЗСУ отримають доступ до даних мережі супутників, завдяки пожертвам 

Фото: українські військові на Донеччині, липень 2022 року. REUTERS/Глеб Гараніч

Міжнародна компанія супутникового моніторингу ICEYE підписала конракт з доброчинною організацією Сергія Притули, за яким уряд України отримає доступ до повних можливостей супутника ICEYE, який перебуває на орбіті, а також до сузір'я супутників SAR. Про це повідомили в компанії.

Україна буде використовувати можливості супутника для спостереження за регіоном, а керування супутником залишається за ICEYE, йдеться в повідомленні.

"Цією угодою ICEYE і надалі розбудовує зусилля з надання об'єктивної інформації та технологічної підтримки Україні, - заявив керівник ICEYE Рафаль Модржевські. - Ми переконані, що технологія SAR та її спроможності продовжать надавати додаткову значну цінність урядові України, і це стало можливим завдяки роботі Фонду Сергія Притули".

Компанія ICEYE керує найбільшою в світі мережею комерційних супутників SAR.

В Фонді Притули пояснили, що на цю угоду були використані кошти, зібрані на придбання БПЛА "Байрактар", які виробник погодився надати безкоштовно.

Україна повідомляє про 1600 кібернападів з початку року, Естонія заявляє, що відбила найбільшу з 2007 року кібератаку

Ілюстрація: комп'ютерні коди

Практично щодня Україна реєструє кіберінапади і кількість великих кібернападів з початку року склала 1600, заявив Віктор Жора, заступник голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, повідомляє журналіст Голосу Америки Джефф Сельдін.

У своєму виступі на конференції Групи кіберініціатив у США у вівторок, Жора додав, що російські мережі також потерпають від нападів активістів, однак, зауважив, що уряд України не проводить кібернапади.

"Ми не підтримуємо це, але вдячні цим людям, які зменшують здатність нашого ворога нападати на Україну", - додав Жора про волонтерів, які проводять кібернапади проти Росії.

Жора закликав Європу до солідарності у протистоянні російській гібридній війні, і, зокрема кібернападам.

17 серпня Естонія заявила про те, що відбила "наймасштабніший кібернапад з 2007 року".

"Вчора Естонія стала об'єктом наймасштабнішої кібератаки з 2007 року, - твітує Луукас Ілвс, заступник міністра цифрової трансформації країни. - З деякими нетривалиси і невеликими виключеннями, повний доступ до вебсайтів залишався весь день. Напад залишився практично непомітним в Естонії".

Російська група Killnet взяла на ебе відповідальність за напад, який відбувся після того, як в країні усунули радянські пам'ятники.

В заяві групи в Telegram Killnet вказала, що обмежила доступ до більш ніж 200 державних та приватних установ Естонії, пише Reuters.

В статті використано матеріали Reuters.

Колишній юрист Трампа Джуліані дає свідчення в Джорджії 

Фото: Руді Джуліані прубув до суду Фултон 17 серпня 2022 року, Атланта, Джорджія. 

Колишній мер Нью-Йорка Руді Джуліані дав свідчення в середу на суді в Атланті, штат Джорджія, в справі, яка розслідує спроби колишнього президента США Дональда Трампа скасувати результати президентських виборів у штаті 2020 року.

Джорджія - один із шести штатів, де Трамп програв супернику від Демократичної партії Джо Байдену, а потім заявляв, що переміг, оскаржував результати виборів в суді і вимагав від місцевих чиновників скасувати офіційні результати.

Головний прокурор округу Фултон, до якого входить місто Атланта, розслідує, чи було незаконне втручання у вибори в Джорджії з боку Трампа і його соратників.

Білл Томас, адвокат Джуліані, відмовився коментувати шестигодинні свідчення Джуліані за закритими дверима.

«Я можу вам сказати, що нам наказали бути тут, ми з’явилися і зробили те, що повинні, — сказав Томас журналістам біля будівлі суду округу Фултон. - Процес великого журі присяжних - закритий, і ми це поважаємо».

Перед свідченнями, інший адвокат Джуліані заявив, що Джуліані відмовиться відповідати на запитання про розмови з Трампом, вказуючи на захист стосунків “адвокат-клієнт”. Джуліані також міг використати своє конституційне право не свідчити проти себе.

Минулого місяця суддя наказав колишньому особистому адвокату Трампа виступити свідком перед великим журі присяжних, але нещодавно йому повідомили, що тепер він є об’єктом слідства, сказав адвокат у понеділок.

Зміна статусу Джуліані не означає, що давньому другові Трампа буде висунуто звинувачення, але це підвищує ймовірність його кримінальної відповідальності, що робить його найближчою людиною до колишнього президента, яку звинувачують у спробах зірвати вибори, кажуть правники.

Georgia, US
Georgia, US

Якщо особу назвали об’єктом розслідування, це свідчить, що «прокурор вважає, що є вагомі докази того, що особа вчинила злочин», — сказала Кімберлі Веле, колишній федеральний прокурор, а зараз професорка права в Балтиморському університеті.

Джуліані — не єдиний довірена особа Трампа, якій вказано свідчити на суді Джорджії. Кількох інших адвокатів, пов’язаних із діями Трампа в Джорджії, також попросили дати свідчення.

Іншим впливовим соратником Трампа, якого викликали в суд, є сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Прокурори хочуть допитати його про дві телефонні розмови з держсекретарем Джорджії Бредом Раффенспергером у листопаді 2020 року, коли він, буцімто, намагався дізнатись, чи можна викинути бюлетені, надіслані поштою.

Грем, який каже, що він дзвонив в рамках своєї законодавчої діяльності, попросив суддю заблокувати його свідчення, заплановані на наступний тиждень.

Крім того, окружний прокурор округу Фултон Фані Вілліс минулого місяця повідомила 16 особам, які неправдиво заявили, що є в колегії виборців від Трампа після того, як штат визнав Джо Байдена переможцем, що вони є об’єктами розслідування.

Усе це підвищило юридичні ставки для Трампа, який нещодавно залучив місцеву юридичну фірму, представляти його інтереси у зв’язку з розслідуванням.

Хоча Вілліс публічно не назвала колишнього президента об’єктом свого розслідування, Трамп, схоже, є головною ціллю, сказав Джон Малкольм, колишній федеральний прокурор Джорджії, який зараз є віце-президентом Інституту конституційного правління в консервативній Heritage Foundation.

«Очевидно, ключовою особою в цьому розслідуванні є Дональд Трамп, а не Руді Джуліані, [колишній адвокат Трампа] Клета Мітчелл або альтернативні виборці», — сказав Малькольм.

Дрю Фіндлінг, один із адвокатів, які представляють Трампа в Джорджії, не відповів на запит про коментар.

Давній друг Трампа з Нью-Йорка, Джуліані, активно захищав Трампа після президентських виборів у листопаді 2020 року, коли Трамп намагався оскаржити результати виборів у ключових штатах, які привели Байдена до перемоги.

Одним із таких штатів була Джорджія, де Байден переміг із перевагою в 11 779 голосів.

У грудні 2020 року Джуліані приїхав до штату, щоб повідомити законодавцям Джорджії, що вибори в штаті проходили з масштабними фальсифікаціями, і закликав їх призначити альтернативний список президентських виборців для Трампа. Він показав депутатам відео, на якому нібито видно підозрілі валізи з бюлетенями в центрі підрахунку голосів.

Руді Джуліані, колишній особистий адвокат президента США Дональда Трампа, прибуває до будівлі суду, щоб свідчити перед великим журі присяжних в справі щодо виборів 2020 року в Атланті, штат Джорджія, 17 серпня 2022 року на відеокадрі.
Руді Джуліані, колишній особистий адвокат президента США Дональда Трампа, прибуває до будівлі суду, щоб свідчити перед великим журі присяжних в справі щодо виборів 2020 року в Атланті, штат Джорджія, 17 серпня 2022 року на відеокадрі.

Заяви Джуліані рішуче заперечили державні та федеральні чиновники. Але це не завадило Трампу на початку січня 2021 року зателефонувати Раффенспергеру, високопоставленому чиновнику з виборів штату, і попросити його «знайти» йому 11 780 голосів — на один голос більше, ніж кількість голосів на користь Байдена.

Вілліс, прокурор Джорджії, здебільшого не комендувала справу, але в минулорічному листі до офіційних осіб штату вона повідомила, що розслідує кілька можливих порушень закону Джорджії: підбурювання до фальсифікації виборів, неправдиві заяви місцевим чиновникам, змова, порушення присяги та причетність до насильства чи погроз насильством.

Кларк Каннінгем, професор права в Університеті штату Джорджія, сказав, що ймовірно неправдиві заяви Джуліані законодавчому органу Джорджії будуть однією з причин для перевірки його поведінки.

«Він зробив багато заяв про фальсифікації виборів, і якщо він знав, що ці заяви були неправдиві, то він вчинив кримінальний злочин згідно із законодавством Джорджії», — сказав Каннінгем в інтерв’ю.

Крім того, Джуліані можуть висунути звинувачення згідно зі статутом Джорджії про рекет і корупційні організації (RICO) за його роль у просуванні схеми фальшивих виборців, сказав Каннінгем.

Нещодавні документи прокуратури свідчать про те, що прокурори вважають, що «Джуліані брав безпосередню участь у заохоченні цієї так званої схеми фальшивих виборців тут, у Джорджії», — сказав Каннінгем.

Спеціальне велике журі присяжних не має повноважень виносити обвинувальний висновок, але воно може рекомендувати видати кримінальні звинувачення.

Коли Вілліс отримає звіт спеціального великого журі, вона може звернутися до звичайного великого журі для висунення обвинувачення.

Якщо Вілліс вирішить висунути звинувачення RICO, то це може зачепити і Трампа, сказала Веле.

"Трамп зателефонував Раффенспергеру з проханням знайти 11 780 голосів, то він задіяний в цому так чи інакше", — сказала Веле.

Але Малькольм із Heritage Foundation скептично поставився до загрози звинувачень проти Трампа в рамках RICO.

Це не дони мафії та консільєри, — сказав Малькольм. «Це президент Сполучених Штатів і адвокати. Тепер Руді Джуліані — і Джон Істман, і Сідні Пауелл — можливо, давали президенту жахливо погані поради, але це все одно порада».

Трамп заперечив будь-які протиправні дії у розмові з Раффенспергером. У заяві на сайті Law & Crime, Фіндлінг назвав розслідування спеціального великого журі Джорджії «оманливим і роздутим».

Офіс окружного прокурора округу Фултон викликав до суду практично всіх основних гравців, причетних до ймовірної спроби кампанії Трампа скасувати результати виборів у Джорджії, сказав Каннінгем.

"Це свідчить про те, що тут, в Атланті, проводиться дуже широке й енергійне розслідування", — сказав Каннінгем.

Росія погрожує «зупинити» окуповану Запорізьку атомну станцію

Російські солдати біля Запорізької атомної електростанції на південному сході України 1 травня 2022 р.

На тлі міжнародних спроб не допустити аварії на захопленій російськими військами Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС) на півдні України, у Москві заявили про можливу її зупинку через те, що названо «пошкодженнями» окремих систем станції внаслідок бойових дій.

Російська армія повинна відійти з території АЕС і всіх сусідніх районів, забрати свою військову техніку зі станції.

Україна звинувачує Росію у перетворенні станції, найбільшої у Європі, на військовий об’єкт і звернулася до міжнародної спільноти із застереженням, що російські дії на території АЕС загрожують світу катастрофою подібною на чорнобильську.

Раніше президент України Володимир Зеленський вказав, що «кожен російський військовий, який або стріляє по станції, або стріляє, прикриваючись станцією, повинен розуміти, що стає особливою мішенню для нашої розвідки, для наших спецслужб, для нашої армії».

Очікують, що ситуація на ЗАЕС буде однією з тем переговорів генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша та президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана з Володимиром Зеленським у Львові 18 серпня.

«Російська армія повинна відійти з території АЕС і всіх сусідніх районів, забрати свою військову техніку зі станції. Це має відбутися без жодних умов і якнайшвидше. Україна готова забезпечити належний контроль з боку МАГАТЕ, і відповідна місія може бути направлена на Запорізьку станцію в легальний спосіб, дуже швидко й максимально ефективно», - сказав Зеленський у зверненні 17 серпня.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 18 серпня повідомив, що керівник Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Ґроссі підтвердив готовність очолити делегацію для відвідання Запорізької АЕС.

«Я наголосив на нагальності місії, щоб дати раду загрозам створеним російськими бойовими діями», - підкреслив український міністр.

Тим часом у Москві досі заявляли, що візити міжнародних делегацій неможливі.

18 серпня командувач російськими силами радіоактивного, хімічного і біологічного захисту Ігор Крилов сказав, що внаслідок обстрілів пошкоджені допоміжні системи станції.

Він також застеріг, що у разі аварії на станції радіоактивні викиди можуть досягти Німеччини, Польщі й Словаччини.

Російська армія захопила Запорізьку АЕС в ході наступу на півдні України ще у березні і вона залишається близько до смуги активних бойових дій.

У Москві заперечують, що розмістили на території ЗАЕС російські важкі озброєння.

Більше

Відео - найголовніше

Дрони для ЗСУ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:35 0:00
XS
SM
MD
LG