Спеціальні потреби

Актуально

Стримування Китаю та Росії - основні теми саміту Байдена та Кішіди 

Президент США Джо Байден вітає прем'єр-міністра Японії Фуміо Кішіду в Білому домі, 13 січня 2023 року

Президент США Джо Байден приймає в Білому домі прем'єр-міністра Японії Фуміо Кішіду. Кішіда, країна якого перебрала головування в "Групі Семи", цього року, а також два роки входитиме до Ради Безпеки ООН, провів зустрічі в Європі, перед тим, як прибути до США.

Візит Кішіди до США підкреслює поглиблення американсько-японського стратегічного альянсу та ріст занепокоєння Токіо на тлі загроз регіональній безпеці, головним чином з боку Китаю, і вторгнення Росії в Україну.

Під час зустрічі в Овальному кабінеті Білого дому Байден заявив, що відносини США та Японії "міцні як ніколи". "Хочу дуже ясно висловитись: Сполучені Штати повністю, ретельно, цілком віддані союзу", - додав він.

Кішіда відзначив, що обидві країни "поділяють основоположні цінності, такі як демократія та верховенство права".

Напередодні саміту Байдена-Фуміо, держсекретар США Ентоні Блінкен і міністр оборони Ллойд Остін разом зі своїми японськими колегами, міністрами закордонних справ Хаяші Йошімасою та міністром оборони Хамадою Ясукадзу, домовились поглибити оборонну співпрацю, посилити спільні навчання та зв’язки командування, а також узгодили плани реорганізації підрозділів Корпусу морської піхоти США на Окінаві.

Зміни, оголошені у Вашингтоні в середу, сигналізують про те, що два союзники більш серйозно сприймають ризик війни в Індо-Тихоокеанському регіоні в разі нападу Китаю на Тайвань або ядерних ударів Північної Кореї. Він вводить в дію нову Стратегію національної безпеки Японії, оприлюднену в грудні, яка попереджає про можливість того, що «серйозна ситуація може виникнути в майбутньому в Індо-Тихоокеанському регіоні, особливо в Східній Азії», і закликає до довгострокових заходів. контрудар», що дозволить йому досягти цілей у материковому Китаї.

Уряд Кішіди також планує подвоїти оборонний бюджет Японії до майже 2% її валового внутрішнього продукту до 2027 року, що може ввести країну до п’ятірки лідерів у світі за військовими витратами.

Такі кроки підтримують США. Прес-секретар Білого дому Карін Жан-П’єр сказала Голосу Америки під час брифінгу в середу, що «безпрецедентна» стратегія національної безпеки Японії та її зобов’язання зміцнити свою оборону «посилить стримування в регіоні з метою просування миру та стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні та в усьому світі».

Хоча Токіо поступово зміцнював свою обороноздатність протягом останнього десятиліття у відповідь на активізацію китайської військової діяльності в Південно-Китайському морі, водах навколо Тайваню, а також у Східно-Китайському морі, зокрема навколо Сенкаку, група островів, на які претендують Японія, Китай і Тайвань, — оголошення, зроблені протягом останнього місяця, здивували багатьох спостерігачів.

«Ніхто не думав, що це станеться так швидко, — сказав Джеффрі Горнунг, старший політолог, який спеціалізується на безпеці Японії та Східної Азії в Rand Corp. — Ніхто не думав, що це станеться за цього прем’єр-міністра, який не відомий як "Яструб жорсткої оборони. І все ж він, по суті, змінює післявоєнну оборонну політику Японії так, як ніхто не міг передбачити", - сказав Горнунг Голосу Америки.

Кішіда зараз має низький рейтинг схвалення вдома через різноманітні скандали, пов’язані з членами його кабінету.

Українська війна стала тривожним дзвінком

Напад Китаю на Тайвань все ще є гіпотетичним, але війна Росії проти України пробудила японську громадськість до думки про можливість вторгнення однієї країни в іншу. Це відбулось на тлі відправки Китаєм військових кораблів і винищувачів до територій поблизу Тайваню та постріли балістичними в регіоні, у відповідь на минулорічний візит спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі на острів налякав людей, сказав Зак Купер, старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва, який займається стратегією США в Азії.

«Ці дві дії [президента Китаю] Сі Цзіньпіна та [президента Росії] Володимира Путіна переконали багатьох у Токіо, що в цих автократичних країнах, якими керує здебільшого один лідер, немає певності щодо їхніх дій, – сказав Купер «Голосу Америки». - Отже, Японія повинна активізуватися».

Через ризик китайської атаки на Тайвань, Токіо прагне зміцнити свій захист та підтримати приблизно 50 000 американських військових, які зараз діють у Японії. Це допоможе Сполученим Штатам у можливих кроках із захисту Тайбею в конфлікті поблизу Китаю.

Щоб у нас були шанси відбити агресію, нам потрібна дуже сильна Японія», — сказав Горнунг.

Відповідальність Росії

Токіо підтримує зусилля під проводом США щодо санкцій проти Москви та надання Україні фінансової, гуманітарної та нелетальної військової підтримки. Позиція Японії сприяла забезпеченню підтримки інших партнерів, які не входять до НАТО, зокрема Південної Кореї, Австралії та Сінгапуру.

«Якби Японія не зробила цього, інші країни більше б вагались. Було б враження, що це трансатлантична відповідь на вторгнення Росії в Україну, а не глобальна відповідь провідних демократій», — сказав Купер.

Перед Вашингтоном Кішіда відвідав Францію, Італію, Велику Британію та Канаду для координації підходу щодо України та інших пунктів порядку денного саміту G-7 у травні, який прийматиме Японія. Офіційні особи кажуть, що Японія використовуватиме своє головування у “Групі семи” та дворічний термін у Раді Безпеки ООН, щоб продовжувати тиснути на Росію, щоб вона припинила війну.

Розбіжности щодо торгівлі

У той час як загроза Китаю та Росії зблизила союзників, США та Японія мають розбіжності щодо торгівлі, після того, як у 2017 році тодішній президент Дональд Трамп вивів Сполучені Штати із Транстихоокеанського партнерства, угоди про вільну торгівлю, укладеної в 2015 році тодішнім президентом Бараком Обамою та прем’єр-міністром Сіндзо Абе.

Японія розширила угоду про Транстихоокеанське партнерство – блок із 11 країн, який представляє одну з найбільших зон вільної торгівлі у світі.

Не дивлячись на неодноразові заклики Токіо, адміністрація Байдена не приєдналася до CPTPP, оскільки її критикують всередині США, де поширені протекціоністські настрої – реальність, яку Японія розуміє, сказала Шихоко Ґото, директор з геоекономіки та Індії. Pacific enterprise у Wilson Center.

"Що, ймовірно, станеться, це буде згадана CPTPP, але не буде поштовху, щоб Сполучені Штати приєдналися", - сказала Гото Голосу Америки.

США та Японія започаткували діалог «Економіка 2+2» на початку липня минулого року, але переговори зосереджені на підвищенні економічної безпеки, наприклад на захисті каналів поставок, а не на лібералізації торгівлі.

Очікується, що Токіо слідуватиме політиці Вашингтона щодо експортних обмежень на торгівлю напівпровідниками та іншими чутливими технологіями подвійного призначення, щоб зменшити економічний вплив Китаю. Представник Міністерства закордонних справ Китаю заявив у п'ятницю, що Пекін "зверне пильну увагу на відповідний крок і рішуче захищатиме власні інтереси".

Юлія Ярмоленко долучилась до роботи над матеріалом

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG