Спеціальні потреби

Актуально

Контрнаступ буде важким для України - генерал Гертлінг назвав дві причини

Генрал Марк Гертлінг застерігає від переоцінки українського війська, як це було зроблено щодо російської армії до початку повномасштабного вторгення Росії. Фото: Richard Bumgardner/DVIDS

У результаті очікуваного контрнаступу України цієї весни українським військам вдасться звільнити значну частину української території, яку зараз окупували російські сили, але це буде надзвичайно складним завданням, вважає генерал у відставці та колишній командувач армією США в Європі.

Коментуючи активно обговорюваний у ЗМІ та експертному середовищі ймовірний контрнаступ України, генерал-лейтенант у відставці Марк Гертлінг назвав дві причини того, чому це буде “надзвичайно важко” для України.

“По-перше, - сказав Гертлінг, - захист завжди легший, ніж напад. І, по-друге, українським генералам довелося включити у свої формування величезну кількість нової техніки та провести навчання на високому рівні”, – сказав колишній військовий посадовець США.

Свої оцінки та прогнози генерал-лейтенант Гертлінг, який прослужив в армії США 37 років, висловив під час зустрічі зі студентами під назвою “Переналаштований світ: наслідки війни Росії проти України”, який у п'ятницю проводила програма Російських та євразійських досліджень Університету Джорджа Мейсона.

За словами Гертлінга, слід очікувати не так великого контрнаступу, як серії різних скоординованих ударів у різних частинах лінії фронту “у час і місце, які обере Україна”.

«Я вважаю, що це будуть кілька різних атак у різних регіонах, які матимуть певний спектр складності”, - зауважив генерал-лейтенант.

Він наголосив, що за допомогою союзників українська армія старанно готувалася до наступальних операцій цієї весни, знаючи, що українським військовим доведеться долати ешелоновану оборону противника.

«Навчання тривали не лише щодо загальновійськових операцій, а і того, що ми у Форт-Ірвіні [Національний тренувальний центр армії США у Каліфорнії, - ред.] називаємо загальновійськовим проривом, тобто подоланням смуг перешкод», – сказав Гертлінг.

Він сказав, що йдеться про одні з найскладніших військових операцій, найважчих для виконання, крім того, таких, що призводять до найбільших втрат і мають потенціал для “неймовірної боротьби з обох сторін”.

Україна має хорошу армія, але не найкращу у світі
генерал Марк Гертлінг

Генерал додав, що Росія протягом останніх чотирьох місяців нарощувала динаміку оснащення власних оборонних смуг, мінних полів, бойових позицій уздовж лінії фронту як на півночі, так і на півдні.

Гертлінг також застерігає від переоцінки українського війська, як це було зроблено щодо російської армії до початку повномасштабного вторгення Росії. “На початку цієї війни ми вважали, що російські війська надзвичайно потужні. Але вони довели, що не є такими. Зараз завдяки успіхам України ми вважаємо, що вона має найкращу армію», – каже генерал.

«Україна має хорошу армію, але не найкращу у світі. Те, що деякі елементи військових операцій їм все ще недоступні, зменшує їхню ефективність на наступному етапі цієї війни. Але я справді вірю, що вони відвоюють значну частину території під час майбутнього весняного наступу”, - сказав генерал.

"Україна має всі 3 складники для перемоги, Росія зазнає невдачі в кожному"

У ході дискусії Гертлінг нагадав, що не вірив у те, що Кремль нападе на Україну, бо військ, які зібрала Росія на кордонах України було недостатньо для досягнення поставлених цілей.

Але таакож, приблизно за тиждень до 24 лютого 2022 року у студії Герлінг, як військовий аналітик телеканалу CNN, заперечував, що українці здадуться за кілька днів, бо був добре знайомий і зі станом російської, і української армії.

“Коли всі інші казали, що Україна буде завойована за пару днів, я похитав головою і сказав, що не думаю, що буде так”, - згадує Гертлінг.

“Тому що я знав ворога. І також знав, як розвинулися українські сили”, - пояснив військовий експерт, нагадавши, що вивчення себе і реалій свого ворога - основа ідеології китайського мислителя Сунь-цзи, автора одного із найвідоміших трактатів із військової стратегії в історії “Мистецтво війни”.

Крім того, Гертлінг вважає, що Україна має усі 3 складові, які назвав необхідними для перемоги у битві інший автор теорії військових наук - Карл фон Клаузевіц. Це - високопрофесійна армія, підтримка народу і ефективна влада.

“Україна має всі ці три складники. А Росія зазнає невдачі в кожному”, - сказав Гертлінг.

Як повідомляв Голос Америки, очільник Пентагону Ллойд Остін вважає, що зараз настає «ключовий момент у боротьбі України за свою свободу».

Під час засідання Міжнародної контактної групи з безпекової допомоги Україні в форматі "Рамштайн" всередині березня він відзначив, що пріоритетами для союзників, які підтримують Україну, є забезпечення потреб України на найближчу перспективу, включаючи надання боєприпасів та зміцнення систем протиповітряної оборони.

На початку тижня Пентагон оголосив про новий пакет двійськової опомоги Україні на суму 2,6 мільярда доларів.

З 24 лютого 2022 року США пообіцяли надати Україні безпекову допомогу на суму понад 35,2 мільярда доларів.

Як повідомляв Голос Америки, державний секретар США Ентоні Блінкен підтвердив підтримку США «у питанні співпраці НАТО з Україною та довгострокову прихильність розбудови обороноздатності України, її можливостей стримування».

Всі новини дня

Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"

Судно New Victory під прапором Белізу перевозить зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи ООН, протока Босфор у Стамбулі, Туреччина, 12 травня 2023 року. REUTERS/Yoruk Isik

Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.

Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.

Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.

“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.

“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.

Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.

“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.

Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.

Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.

“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.

У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.

За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.

Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео

Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:37 0:00

Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.

Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео

Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?

Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції

Президент України Володимир Зеленський виступає під час саміту Європейського політичного співтовариства в Молдові, у четвер, 1 червня 2023 року. Мета саміту - продемонструвати єдиний фронт проти війни Росії в Україні. (AP Photo/Vadim Ghirda)

Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.

Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.

«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.

Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.

Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.

«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.

Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.

Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.

Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».

«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.

Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.

Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.

Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.

Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.

На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».

Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.

«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.

Блінкен: Оборона, реформи, вступ до ЄС – шлях до процвітання України

Державний секретар США Ентоні Блінкен виступає на пресконференції після зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Осло, Норвегія. Четвер, 1 червня 2023 року. (Фото AP/Сергій Гриць)

Розбудова армії, реформи та інтеграція в Європейський Союз забезпечать не лише безпеку України, але і її процвітання, сказав Державний секретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи в Осло.

«Найкращий захист для України – це мати якомога сильнішу армію, щоб була можливість ефективно стримувати агресію або захищатися від неї, якщо вона все ж таки відбудеться, і якомога сильнішу економіку», – сказав Блінкен в інтерв’ю норвезькому телебаченню NRK TV.

На його думку, від України це вимагає продовження реформ, які вона проводила, а також її подальша інтеграція з Європою.

«З цією довгостроковою допомогою у сфері безпеки та економічною інтеграцією з Європою Україна не тільки виживе, вона буде процвітати. І це буде її найкращий захист від подальшої агресії», – заявив Блінкен.

Нині допомога Україні від західних партнерів зосереджена на тому, щоб Україна змогла повернути більшу частину своєї території, та розбудувати свою оборону так, щоб захиститися від російської агресії у майбутньому, сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання кореспондента норвезького телебачення про те, коли Україна зможе стати членом НАТО, головний американський дипломат нагадав, що це питання мають підтримати всі члени Північноатлантичного альянсу.

Зараз всі зосереджені на наданні підтримки Україні, зауважив Блінкен, щоб вона могла відбити російську агресію та розбудувати свою оборону на майбутнє.

«Ми інтенсивно зосереджуємося на тому, що ми можемо зробити зараз, щоб допомогти Україні, підтримати Україну в зусиллях повернути більшу частину її території від Росії, а також допомогти їй забезпечити її середньо- та довгострокову здатність стримувати агресію у майбутньому та захистити себе від цієї агресії, якщо вона все ж таки відбудеться», – сказав Блінкен.

Він додав, що виходячи з розмов, яку міністри закордонних справ країн НАТО мали на зустрічі в Осло, можна очікувати «дуже потужний пакет як політичної, так і практичної підтримки у Вільнюсі». Але не уточнив деталі цієї підтримки.

Відповідаючи на запитання про те, чи триватиме підтримка України і після президентських виборів у США наступного року, Блінкен сказав, що допомога України виділялася на двопартійній основі. «І я не бачу, щоб це змінилося», – додав він.

Він навів приклад Норвегії та інших союзників, які допомагають Україні, й наголосив, що ця підтримка, яка триває вже понад рік, означає, що президенту Росії Володимиру Путіну не вдасться «перечекати».

«Він не зможе просто зачекати, поки підтримка України припиниться, а потім продовжувати робити те, що він робить», – наголосив Блінкен.

Держсекретар США Ентоні Блінкен перебуває в Осло, де відбуваються зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. Напередодні саміту альянсу у Вільнюсі партнери намагаються зменшити розбіжності щодо прагнення України приєднатися до альянсу, збільшити витрати на оборону, а також запропонувати нову кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG