Спеціальні потреби

Актуально

Розвідка США зосереджується на роботі щодо Китаю, Росія залишається важливою ціллю

Фото: президент США Джо Байден, червень 2022 року. (AP Фото// Іван Вуччі) 

ВАШИНГТОН (AP) — Під час нещодавньої закритої зустрічі з керівниками контртерористичного центру агентства, другий за рангом посадовець ЦРУ вказав, що боротьба з Аль-Каїдою та іншими екстремістськими групами залишатиметься пріоритетом, але гроші агентства і ресурси все більше зосереджуватимуться на Китаї.

Атака безпілотника ЦРУ, у результаті якої було вбито лідера Аль-Каїди, показала, що боротьба з тероризмом не в минулому. Але директор ЦРУ Девід Коен оголосив на зустрічі, що відбулась за декілька тижнів до цього: хоча США продовжуватимуть переслідувати терористів, головним пріоритетом є краще зрозуміти Пекін і протистояти йому.

Через рік після завершення війни в Афганістані президент Джо Байден і високопосадовці національної безпеки менше говорять про боротьбу з тероризмом і більше говорять про політичні, економічні та військові загрози з боку Китаю та Росії. У розвідувальних агентствах відбувся тихий поворот - сотні службовців, багато з яких раніше працювали над питаннями боротьби з тероризмом, тепер починають працювати з питань Китаю.

Останній тиждень показав, що США мають одночасно займатсь обома питаннями. Через декілька днів після вбивства Аймана аль-Завахірі в Кабулі Китай влаштував масштабні військові навчання та погрожував припинити контакти зі США через візит спікера Палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань.

США вже давно стривожені зростанням політичних та економічних амбіцій Китаю. Китай намагається вплинути на вибори за кордоном, організовує кампанії кібер- та корпоративного шпигунства та утримує у таборах мільйони уйгурів. Деякі експерти також вважають, що найближчими роками Пекін спробує захопити самоврядний демократичний острів Тайвань силою.

Співробітники розвідки заявили, що їм потрібно більше інформації про Китай, у тому числі після того, як вони не змогли остаточно визначити причину пандемії COVID-19. Пекін звинувачують у приховуванні інформації про походження вірусу.

Війна в Україні підкреслила важливість Росії як цілі. США використали розсекречену інформацію, щоб викрити воєнні плани президента Росії Володимира Путіна перед вторгненням і згуртувати дипломатичну підтримку Києва.

Прихильники підходу адміністрації Байдена відзначають, що США змогли відстежити та вбити аль-Завахірі, що є доказом їхньої можливостей протистояти загрозам в Афганістані з-за кордону. Критики кажуть, що той факт, що аль-Завахірі жив у Кабулі під очевидним захистом Талібану, вказує на відродження екстремістських угруповань.

Зміну пріоритетів підтримують багато колишніх офіцерів розвідки та законодавців обох партій, зокрема ті, хто служив в Афганістані та інших місіях проти Аль-Каїди та інших терористичних груп.

Конгресмен Джейсон Кроу, колишній військовослужбовець, який служив в Афганістані та Іраку, сказав, що, на його думку, протягом останніх кількох років США були надмірно зосереджені на боротьбі з тероризмом.

«Набагато більшу екзистенційну загрозу становлять Росія та Китай», — сказав Кроу, демократ від Колорадо, який працює в комітетах Палати представників з питань розвідки та збройних сил. За його словами, терористичні групи "не знищать американський спосіб життя так, як це може зробити Китай".

Прес-секретар ЦРУ Теммі Торп зазначила, що тероризм “залишається дуже серйозним викликом”.

“Навіть якщо кризи, такі як вторгнення Росії в Україну, і стратегічні виклики, такі як виклики Китайської Народної Республіки, вимагають нашої уваги, ЦРУ продовжуватиме агресивно відстежувати терористичні загрози в усьому світі та працюватиме з партнерами, щоб протистояти їм”, — сказала Торп.

Конгрес закликає ЦРУ та інші розвідувальні служби зробити Китай головним пріоритетом, за словами кількох людей, обізнаних із цим питанням, які говорили на умовах анонімності, переспрямування ресурсів на Китай потребувало скорочення в інших місцях, зокрема у боротьбі з тероризмом. Конкретні цифри недоступні, оскільки бюджети розвідки засекречені.

Зокрема, законодавці хочуть отримати більше інформації про розвиток передових технологій у Китаї. Під керівництвом президента Сі Цзіньпіна Китай інвестував трильйони доларів у квантову науку, штучний інтелект та інші технології, які можуть вплинути на те, як у майбутньому ведуться війни та структурується економіка.

У рамках зміни комітети Конгресу намагаються краще відслідковувати, як розвідувальні агентства витрачають своє фінансування на питання Китаю, сказала одна особа, знайома з цим питанням.

«Ми запізнилися, але добре, що ми нарешті зосередилися на цьому регіоні, — сказав конгресмен Кріс Стюарт, республіканець від штату Юта, який працює в комітеті з розвідки Палати представників. - Йдеться про людей, ресурси, військові активи і дипломатію».

ЦРУ минулого року оголосило, що створить два нові центри — один з питань Китаю, інший — з новітніх технологій — для централізації та покращення збору розвідданих із цих питань. ЦРУ також намагається залучити більше знавців китайської мови, і швидше найняти нових людей.

Усередині агентства багато співробітників вивчають китайську мову та переходять на нові посади, зосереджені на Китаї.

Посадовці відзначають, що офіцери розвідки навчені адаптуватися до нових викликів і що багато хто з них швидко почали працювати над питаннями боротьби з тероризмом після нападів 11 вересня 2001 року. Удосконалення в боротьбі з тероризмом, включаючи краще використання даних і різних джерел розвідки для побудови мереж і виявлення цілей — також корисні для протидії Росії та Китаю, кажуть колишні офіцери.

«Ця машина аналітики стала надзвичайною», — сказав Дуглас Уайз, колишній старший офіцер ЦРУ, який був заступником керівника операційного відділу антитерористичного центру.

Контртерористичний центр ЦРУ, перейменований на Центр контртерористичних місій у 2015 році після реорганізації, залишається предметом гордості для багатьох людей, які вважають його роботою захистом американців від тероризму після 11 вересня. Офіцери ЦРУ висадилися в Афганістані 26 вересня , 2001, і були частиною операцій з витіснення Талібану та пошуку та вбивства лідерів Аль-Каїди, включаючи Усаму бін Ладена.

І через 13 років після того, як подвійний агент обдурив офіцерів, переслідуючих аль-Завахірі, і підірвав себе, убивши сімох співробітників агентства, ЦРУ вбило його під час удару без повідомлень про жертви серед цивільного населення.

ЦРУ також було залучене до деяких із найтемніших моментів боротьби з тероризмом. Він керував секретними в'язницями "чорних місць" для утримання підозрюваних у тероризмі, деякі помилково, і, як було встановлено розслідуванням у Сенаті, використовував методи допиту, які були рівнозначні тортурам. Елітні афганські підрозділи спеціальних операцій, навчені ЦРУ також звинуватили у вбивстві мирних жителів і порушенні міжнародного права.

Тривають дискусії щодо того, чи боротьба з тероризмом надто віддалила розвідувальні служби від традиційної розвідки, і чи слід натомість частину роботи ЦРУ з боротьби з терористами виконувати силами спеціального призначення під керівництвом військ.

Марк Полімеропулос — оперативний офіцер ЦРУ у відставці та колишній начальник бази в Афганістані, сказав, що підтримує більшу увагу до Китаю та Росії, але додав: «Немає причин применшувати те, що ми повинні були зробити».

«Це уявлення про те, що вся робота КТ, яку ми провели, якимось чином була неправильною, що ми приділили увагу — просто згадайте 12 вересня, що відчували всі», — сказав він.

Переорієнтація агенцій у бік більшого зосередження уваги на Китаї та Росії зрештою займе роки та вимагатиме як терпіння, так і усвідомлення того, що для зміни культури агенції потрібен час, сказав Уайз.

«Протягом десятиліть ми боролися з тероризмом», — сказав Вайз. «Ми повинні мати раціональний план, щоб зробити цю адаптацію, яка не займе стільки часу, щоб наші вороги могли використати льодовиковий процес».

Всі новини дня

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео

Саміт Євросоюз-Україна – підсумки зустрічі лідерів ЄС у Києві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

У Києві відубувся саміт Євросоюз-Україна. Попри повітряні тривоги та загрози обстрілів, високопосадоці вирішили приїхати до української столиці, аби запевнити у своїй непохитній підтримці. Протягом саміту президентка Єврокомісії оголосила про підготовку нового, десятого раунду санкцій проти Росії.

Пентагон - про ракети GLSDB: це дасть українцям здатність вести вогонь на більшій відстані. Відео

У США оголосили новий пакет озброєнь для України. До нього увійшли додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерії, бронемашини із захистом від мін, Джавеліни, системи протиповітряної оборони HAWK та інше. CША вперше надають Україні ракети більшої дальності

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в нинішній битві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:44 0:00

Джон Кірбі: нова допомога Україні спрямована на перемогу в битві, яку вони ведуть нині, і яка очікується у наступні тижні. Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США у інтерв'ю Голосу Америки також відповів на питання про надання Україні винищувачів та тренування українських пілотів.

Речниця Білого дому про заклик призупинити участь Росії та Білорусі в Олімпіаді. Відео

«Сполучені Штати підтримали рішення призупинити діяльність національних спортивних керівних органів Росії та Білорусі у міжнародних спортивних федераціях», – речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр

У нас вдома вбили 298 людей, ми маємо висловитися — Роман Любий про фільм «Залізні метелики»

Роман Любий, український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13»

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13», яке утворилось на початку Революції Гідності. Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно "Санденс". Стрічка розповідає про пасажирський рейс MH17, збитий на Донеччині російським «Буком» у 2014 році. Тоді у катастрофі загинули всі пасажири й екіпаж — 298 людей. На місці злочину знайшли фізичні докази — осколки у формі метелика, які характерні для російської ракетної установки.

Фільм поєднує факти, архівні кадри та кінохроніку із театральними фантазійними елементами-рефлексіями; розповідає про реалії цього нападу і його вплив на ескалацію війни Росії проти України; а також досліджує механізми роботи російської пропаганди.

Журналістка Голосу Америки Марія Ульяновська поспілкувалась з режисером Романом Любим про роботу над фільмом, "Санденс" та перестороги, які транслює стрічка.

Інтерв'ю було відредаговане для плинності та ясності.

Марія Ульяновська, Голос Америки: Романе, одна з важливих тем фільму - дослідження російської пропаганди, хроніки з російських новин перегукуються з реальними кадрами подій. Розкажіть, як ви збирали матеріали.

Роман Любий: Це найбільший міжнародний воєнний злочин російсько-української війни, і Росія створила навколо нього дуже багато міфів. Нам цікаво було побачити та показати, як працює ця машина зсередини. Ми зібрали відео пропаганди й підсилили їх одне одним. [Наприклад, у фільмі є сцена, де у російських новинах говорять, що сепаратисти збили українській літак, і в наступному кадрі та сама ведуча розповідає, що літак збили українські військові - ред.]

На пресконференції для родичів загиблих в Нідерландах, коли ми вже все відзняли, мені стало цікаво подивитися, як працюють російські журналісти. Я хотів знайти, як вони перекручують контекст. І нам пощастило знайти, як інтерв’ю, яке ми бачили на власні очі, потім потрапило в ефір російських телеканалів. З усього, що сказав наш герой Робі, росіяни дали лише вирвану з контексту фразу: «Шкода, що Росія не представлена в слідчій групі». Але, якщо послухати, що він каже далі на нашому відео — зрозуміло, що щось не так.

М.У.: А як ви знайшли цього героя? Розкажіть про нього.

Р.Л.: Так ми його і знайшли [герой давав коментар російським журналістам - ред.] Згодом виявилося, що він їздив на місце падіння літака. Він - колишній військовий, музикант, дуже відкритий, і я запропонував йому взяти участь в художній частині нашого фільму. Далеко не всі родичі загиблих можуть розмовляти. А Робі може. Його племінниця Дейзі загинула в MH17, і він вважає медіаактивність своєю місією.

М.У.: Серед архівних відео у фільмі ви показуєте хроніки з місця подій, де місцеве населення радіє тому, що літак збили. Як на це реагує іноземна аудиторія?

Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації.

Р.Л.: Звичайно, нам гірко і боляче показувати це, бо ці люди — наші співгромадяни. Але я собі пояснюю таку реакцію впливом пропаганди. Російська пропаганда настільки потужна, що її можна порівняти із впливом радіації. Тобто ці люди ніби опромінені. Ми також пояснюємо, що з початком війни з Донбасу багато адекватних людей виїхали, а ті, хто залишився — радіють збитим літакам.

Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA
Постер "Залізних метеликів" для фестивалю Sundance. Babylon13/TRIMA

М.У.: У фільмі стирається грань між ігровим і документальним кіно. Розкажіть про його художню частину.

Р.Л.: Журналістських фільмів про MH17 є дуже багато, і не хотілося робити ще один. Але мені чогось бракувало — тема не закрита, в першу чергу, для нас, українців. У фільмі є частина традиційного розслідування, але це не головне. У ньому також є поезія, яка притаманна українському кіно. Коли ми почали працювати над фільмом, було зрозуміло, що матеріали справи, доки іде судовий розгляд, будуть закриті, і ми почали працювати з відкритими джерелами. Щоб надати всьому цьому форму, я собі дозволив подумати про театр і хореографію, хоча людям це здавалося абсолютним божевіллям. Але наша команда прийняла мою ідею. Для мене це зручна форма комунікації, бо слова часто заважають, і жестом буває простіше виразити думку.

М.У.: Ці рефлексії — вони ваші особисті, чи з'явилися після розмов із жертвами?

У нас вдома вбили 298 людей і ми маємо якось про це висловитися.

Р.Л.: Коли ми розробляли цей проєкт і представляли його на міжнародних платформах, у нас часто питали: «Який ваш особистий стосунок до того, що відбулося»? Після повномасштабного вторгнення це питання пропало. Всім стало очевидно, у чому наш зв'язок із темою. У нас вдома вбили 298 людей, і ми маємо якось про це висловитися.

М.У.: Фільм майстерно показав зв’язок між трагедією MH17 і повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Які сенси ви у це вкладали?

Р.Л.: Ми почали роботу над фільмом у 2019 році, й весь час до повномасштабного вторгнення він мав функцію перестороги для міжнародної спільноти. Непокаране зло завжди ростиме, це неймовірно небезпечно. А коли відбулося повномасштабне вторгнення, то пропав сенс цієї перестороги. На деякий час я втратив сенс цього фільму і будь-яке бажання робити кіно. Згодом ми віднайшли сенс і вирішили додати епізод із 2022 року — він зв’язаний фразою голландського прокурора, який, цитуючи Солженіцина, говорить: «Насильство може бути виправдане тільки брехнею, а брехня має бути виправдана насильством. Саме тому треба розібратися у цій справі, щоб не допустити нового насильства у майбутньому». На слові «майбутнє» ми показуємо епізод евакуації цивільних з Ірпеня. У цій склейці — весь фільм.

М.У.: В одному з інтерв’ю ви казали, що фільм покликаний прояснити, хто є хто. Чи вдалося досягти цієї мети? Чи розуміє світ, хто правий, а хто неправий?

Росіяни самі прояснили, де чорне, а де біле, розпочавши вторгнення.

Р.Л.: Війна сильно змінилась. У 2014 році це була гібридна війна, у якій значення ЗМІ та збройного протистояння були однакові. Після 24 лютого інформаційна війна відійшла на другий план. Росія більше заклопотана інформаційним впливом на свою аудиторію. Вони вже самі все прояснили. Ми лише розказали свою точку зору. А вони самі, розпочавши вторгнення, прояснили, де чорне, а де біле. Тепер вже ясно, хто тут злочинець.

Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA
Постер фільму "Залізні метелики" на Sundance, Babylon13/TRIMA

М.У.: Розкажіть, як сприймають фільм на "Санденсі".

Р.Л.: Прем’єра була у старому кінотеатрі. Нам не дуже сподобався звук, і аудиторія реагувала досить дивно. Це була здебільшого професійна спільнота. А пізніше був інший показ — для звичайних людей, і вони були в захваті від фільму, залишились з нами спілкуватися, питали про війну. Людей дуже надихає, що вони мають можливість поспілкуватися зі справжніми українцями.

Я думав, що дивно почуватимусь тут, бо це далеко від дому. І взагалі, це гірськолижний курорт. Ми ж приїхали з протилежної сторони реальності. Але я щиро відчуваю, що ми тут робимо свою важливу роботу. Люди надихаються зустріччю з нами, ми дякуємо за допомогу, розповідаємо, за що ми боремось, хто наш ворог, і є відчуття, що ми зараз на своєму місці.

М.У.: Останнє питання хочу поставити про сцену з меблевого магазину — вона вразила мене найбільше. Розкажіть про неї, і чому ви її включили?

Р.Л.: Це моя улюблена сцена. Архівний фільм 1960-70 років про те, як влаштована система «БУК», ми клеїмо разом із сучасним російським телесюжетом про меблеву компанію із Санкт-Петербурга, яка зробила дитяче ліжечко у формі цієї системи. Це така шизофренія. Але виробник цих меблів, у якого беруть інтерв’ю, не розуміє, що не так. Він говорить «ми не журналісти, не політики, ми не підтримуємо насильство, ми просто меблярі». Цей шматочок — діамант, він добре змальовує, як росіяни абсолютно не сприймають себе громадянами своєї країни, вони виключені від реальності.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG