Спеціальні потреби

Дивне партнерство: Росія та Китай збільшують військову співпрацю, попри крадіжки технологій


Китай та Росія посилили співпрацю в сфері безпеки в декількох напрямках, включаючи торгівлю зброєю, а також військові навчання, зазначає Ричард Вейтс, директор Центру політичного та військового аналізу США при Hudson Institute в дослідженні “Китайсько-російські зв’язки з безпеки".

Дві країни збільшили частоту військових навчань і тепер щорічно проводять декілька сухопутних і морських навчань, зокрема, цього тижня Китай та Росія розпочали спільні військові навчання в Балтійському морі. Також, Китай нещодавно купив у Росії ряд нових військових літаків та систем протиповітряної оборони.

На останніх поставках СУ-35 до Китаю на літаках були заварені мотори, щоб убезпечитись від витоків технологій до Китаю
Ричард Вейтс

Китай придбав більше зброї від Росії ніж від будь-якої іншої країни, що становить чверть російського експорту оборонної продукції, роблячи Пекін одним з найбільших покупців російської зброї, повідомляє дослідник.

Продаж зброї Росії до Китаю дозволяє обом країнам оминати західні санкції. Так, проти Китаю діє ембарго на торгівлю зброєю з боку ЄС, а також санкції США. Для Росії продаж зброї Китаю – можливість отримати валюту в часи, коли економіка країни знаходиться в поганому стані, і Росія втрачає позиції на ринку світових озброєнь. Це також надає можливість Росії продемонструвати, що вона не завжди є «молодшим партнером» у відносинах з Китаєм, пише Вейтс.

Основною функцією міжнародної політики Росії за керівництва Путіна є внутрішня мета утримання стабільності режиму
ЮджІн Румер

Все ж рівноправними ці відносини також не назвеш, розмірковує дослідник. Починаючи з 90х, Китай закуповував російської оборонної продукції на суму до двох мільярдів доларів на рік, однак, наприкінці десятиріччя переключився на закупівлі високотехнологічної зброї. Росіяни почали непокоїтись, що Китай просто копіює їх технології, зокрема Китай випустив літак J-11B - дуже подібний до російського СУ-27. Росія також намагалась знизити залежність від китайських закупок, продаючи більше до Індії, Сирії та Ірану, а також долучила вимогу до контрактів з Китаєм купувати більшу кількість одиниць подібної зброї, зазначає Вейтс.

Для того, щоб убезпечити себе від крадіжки військових технологій з боку Китаю і не втратити інші ринки збуту зброї, Росія погодилась на спільну розробку військових систем з Китаєм з метою наступного продажу третім країнам. Також, на останніх поставках СУ-35 до Китаю на літаках були заварені мотори, щоб убезпечитись від витоків технологій до Китаю, повідомляє науковець.

Незвичний формат відносин Росії та Китаю, який не завжди відповідає національним інтересам Росії, є предметом дослідження Юджіна Румера, директора Програм Росії та Євразії Фонду Карнеґі за міжнародний мир.

«Поворот російської міжнародної політики від Заходу до Китаю, який тільки посилився після кризи в Україні, підкреслює, що основною функцією міжнародної політики Росії за керівництва Путіна є внутрішня мета утримання стабільності режиму. Іншими словами, метою є забезпечити безпеку і добробут еліти, радше ніж безпеку та міжнародну вагу країни та народу. Міжнародна політика є виключною похідною еліт, які не вважають себе підзвітними перед населенням за свої рішення. Незалежні установи, які можуть дослідити поведінку еліт, - вільна преса, незалежна законодавча гілка, незалежна наукова думка, незалежні ділові асоціації – не існують в Росії», - пише Румер в досліджені «Китайська політика Росії: реальність ведмежих обіймів».

Дивіться також: Головні події у США за вихідні

Facebook Forum

Інше за темою

XS
SM
MD
LG