Актуально
Гендиректор МАГАТЕ: «Готовий їхати куди-завгодно». Що відбувається на українських АЕС зараз
Ще у п’ятницю, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі заявляв про свій намір подорожувати до Чорнобильської АЕС, щоб провести там переговори щодо безпеки на атомній станції. Цією ідею із Путіним поділився президент Франції Еммануель Макрон, на що тої відповів, що «варто було б подумати над тим, щоб провести таку зустріч у форматі відеоконференції або в третій країні", - повідомляє прес-служба Кремля.
У понеділок Гроссі відповів, що готовий їхати куди-завгодно, аби від цього була користь.
«Ми бачимо, що відбувається на місцях в Україні. Цього разу, якщо станеться ядерна аварія, причиною буде не цунамі, викликане матінкою-природою. Натомість це буде результатом людської неспроможності діяти, коли ми знали, що можемо, і знали, що повинні. Ми не повинні цього допустити», - заявив він у зверненні до ради директорів МАГАТЕ у понеділок, згідно із повідомленням прес-служби організації.
Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯРУ) у понеділок, 7-го березня, повідомляє, що на Чорнобильській АЕС свої обов’язки продовжує виконувати та ж сама зміна працівників, що була захоплена 24 лютого. ДІЯРУ не має змоги регулювати стан ядерної та радіаційної безпеки на майданчику ЧАЕС та у зоні відчуження, оскільки «робота автоматизованої системи радіаційного контролю зони відчуження досі не відновлена», - йдеться на веб-сайті організації.
«Через відсутність внаслідок окупації достатньої кількості ремонтного персоналу та спеціального обладнання відновлення пошкодженого обладнання систем, важливих для ядерної та радіаційної безпеки, не виконується. Доступна інформація щодо параметрів безпеки свідчить про тенденцію сталого погіршення низки показників, зокрема, концентрації довгоживучих радіонуклідів в атмосфері», - повідомляється у прес-релізі.
Під час спільного засідання із МАГАТЕ та європейськими регуляторами ядерної безпеки у неділю, ДІЯРУ також повідомив про нестабільність енергопостачання на об’єкт, оскільки працює «лише одна лінія живлення з трьох доступних, а резервна дизельна електростанція має запас палива лише на 48 годин».
Також, повідомляє ДІЯРУ, російські солдати порушують вимоги радіаційної безпеки та санітарно-пропускного режиму. Напередодні у неділю, 6 березня, росіянами була завезена гуманітарна допомога, яку, як зазначає організація, приймали російські солдати, перевдягнені у форму концерну «NOVARKA», персонал якого покинув зону АЕС ще в 2020-му році.
Цю інформацію «Голосу Америки» підтвердили й родичі утримуваних у заручниках персоналу. Також вони повідомляють про погіршення не лише фізичного, але й ментального стану працівників станції та обмеження їх пересування навіть у межах тих блоків, де вони працюють.
На Запорізькій атомній станції, повідомляє ДІЯРУ на своєму офіційному сайті, у мережі на 10-ту ранку за Києвом знаходяться два блоки, один у ремонті і інші зупинені.
ДІЯРУ повідомляє, що «оперативний персонал контролює стан енергоблоків та забезпечує їх безпечну експлуатацію згідно вимог експлуатаційної документації», зазначаючи, що цю інформацію вони отримали від адміністрації ЗАЕС, яка перебуває під контролем російських військ.
Генеральний директор МАГАТЕ наголошує, що на ЗАЕС «російські війська контролюють управління заводом і затвердження технічних рішень, прийнятих українськими операторами», наголошуючи, що це не є безпечним способом керувати роботою ядерної станції.
МАГАТЕ повідомляє про порушення та відключення зв’язку на станції, включно із внутрішньою комунікацією. У повідомленням ДІЯРУ йдеться про психологічний тиск, який здійснює присутність російських військ на персонал АЕС та місцевих жителів та складнощі із продуктами харчування.
«Все це негативно впливає на моральний стан персоналу станції та суттєво впливає на забезпечення ядерної та радіаційної безпеки АЕС».
У неділю, 6 березня, російські війська обстріляли ядерну пускову установку «Джерело нейтронів», яка знаходиться в ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут». ДІЯРУ звітує про значні пошкодження, нанесені установці (підстанція РУ-0,4 кВ повністю зруйнована), системі охолодження, будівлям та теплотрасі. Радіаційний стан, повідомляє агентство, поки що залишається в нормі.
Президент РФ Путін, згідно прес-релізу Кремля за підсумками розмови із президентом Франції, заявив, що росіяни контролюють ЧАЕС, щоб "виключити можливість організації українськими неонацистами або терористами провокацій, що загрожують катастрофічними наслідками", а захоплення російськими військами ЗАЕС він назвав провокацією, влаштованою українськими націоналістами. За його словами, «російські війська у взаємодії з українським підрозділом охорони та персоналу продовжують забезпечувати функціонування АЕС у штатному режимі».
Під час спільного засідання із ДІЯРУ, Асоціацією Західноєвропейських ядерних регулюючих органів та МАГАТЕ, Європейська група регуляторів ядерної безпеки знову закликала Російську «негайно припинити свою незаконну діяльність, щоб відновити контроль Держатомрегулювання над усіма ядерними об’єктами та матеріалами в межах міжнародно визнаних кордонів України відповідно до міжнародно визнаних стандартів ядерної безпеки та фізичного захисту», - йдеться на сайті ДІЯРУ.
«Україна, зі свого боку, закликала до вжиття невідкладних, ефективних і рішучих дій з боку світової спільноти щодо запобігання екологічної катастрофи».
У свої заяві, опублікованій на веб-сайті українського регулятора, ветерани атомної енергетики України, серед інших звернулися до «всіх адекватних та здатних мислити працівників атомної галузі РФ (щиро сподіваємося, що такі ще залишилися і не засліплені пропагандою кремля) висловити свою позицію і не допустити непередбачуваного розвитку подій».
Фахівці із ядерної енергетики, з якими спілкувався «Голос Америки», зазначили, що хоча безпека сучасних АЕС є вищою, ніж вона була на Чорнобилі, вони все одно не пристосовані до роботи в умовах війни.
«Вони були посилені, щоб краще протистояти терористичним атакам. Була покращена внутрішня безпека, щоб легше ідентифікувати внутрішні загрози, наприклад, саботаж, але вони не призначені для того, щоб витримувати атаку бронебійних снарядів, ракет або будь-яких інших засобів сучасної війни», - сказав Ричард Вейтц, директор Центру Політично-військового аналізу "Інституту Гудзона" у Вашингтоні.
«Якщо станеться неполадка в мережі і реактор (на ЗАЄС - ГА) відключиться від електромережі, є запасні варіанти. Є дизельні генератори, які власне розраховані як аварійний варіант. Знову ж, в умовах повномасштабної війни цілком не виключено, що навіть ці запасні системи можуть бути пошкоджені. Тоді справді вода в реакторах википить, температура підніметься, ці радіоактивні речовини можуть активізуватися і є ризик викиду радіації. І якщо укриття пошкоджене, може відбутися викид великої кількості радіоактивних речовин у середовище», - сказала в інтерв’ю Голосу Америки дослідниця з питань ядерної енергетики "Центру Белфера" Гарвардського Університету Мар’яни Буджерин.
Всі новини дня
- Голос Америки
Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"
Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.
Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.
Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.
“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.
“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.
Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.
“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.
Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.
Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.
“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.
У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.
За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.
Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.
Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео
Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?
- Голос Америки
Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції
Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.
Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.
«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.
Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.
«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.
Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.
Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».
«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.
Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.
Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.
Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.
Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.
На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».
Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.
«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.
- Голос Америки
Блінкен: Оборона, реформи, вступ до ЄС – шлях до процвітання України
Розбудова армії, реформи та інтеграція в Європейський Союз забезпечать не лише безпеку України, але і її процвітання, сказав Державний секретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи в Осло.
«Найкращий захист для України – це мати якомога сильнішу армію, щоб була можливість ефективно стримувати агресію або захищатися від неї, якщо вона все ж таки відбудеться, і якомога сильнішу економіку», – сказав Блінкен в інтерв’ю норвезькому телебаченню NRK TV.
На його думку, від України це вимагає продовження реформ, які вона проводила, а також її подальша інтеграція з Європою.
«З цією довгостроковою допомогою у сфері безпеки та економічною інтеграцією з Європою Україна не тільки виживе, вона буде процвітати. І це буде її найкращий захист від подальшої агресії», – заявив Блінкен.
Нині допомога Україні від західних партнерів зосереджена на тому, щоб Україна змогла повернути більшу частину своєї території, та розбудувати свою оборону так, щоб захиститися від російської агресії у майбутньому, сказав Блінкен.
Відповідаючи на запитання кореспондента норвезького телебачення про те, коли Україна зможе стати членом НАТО, головний американський дипломат нагадав, що це питання мають підтримати всі члени Північноатлантичного альянсу.
Зараз всі зосереджені на наданні підтримки Україні, зауважив Блінкен, щоб вона могла відбити російську агресію та розбудувати свою оборону на майбутнє.
«Ми інтенсивно зосереджуємося на тому, що ми можемо зробити зараз, щоб допомогти Україні, підтримати Україну в зусиллях повернути більшу частину її території від Росії, а також допомогти їй забезпечити її середньо- та довгострокову здатність стримувати агресію у майбутньому та захистити себе від цієї агресії, якщо вона все ж таки відбудеться», – сказав Блінкен.
Він додав, що виходячи з розмов, яку міністри закордонних справ країн НАТО мали на зустрічі в Осло, можна очікувати «дуже потужний пакет як політичної, так і практичної підтримки у Вільнюсі». Але не уточнив деталі цієї підтримки.
Відповідаючи на запитання про те, чи триватиме підтримка України і після президентських виборів у США наступного року, Блінкен сказав, що допомога України виділялася на двопартійній основі. «І я не бачу, щоб це змінилося», – додав він.
Він навів приклад Норвегії та інших союзників, які допомагають Україні, й наголосив, що ця підтримка, яка триває вже понад рік, означає, що президенту Росії Володимиру Путіну не вдасться «перечекати».
«Він не зможе просто зачекати, поки підтримка України припиниться, а потім продовжувати робити те, що він робить», – наголосив Блінкен.
Держсекретар США Ентоні Блінкен перебуває в Осло, де відбуваються зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. Напередодні саміту альянсу у Вільнюсі партнери намагаються зменшити розбіжності щодо прагнення України приєднатися до альянсу, збільшити витрати на оборону, а також запропонувати нову кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО.
Форум