Спеціальні потреби

Актуально

На зміну путінської Росії може прийти «брежнєвська Росія» – Марк Ґалеотті

«Я не думаю, що там дійде до якоїсь катастрофи. Скоріше, я бачу ситуацію, як поступовий розпад, авторитаризм у версії «Брежнєв 2.0» – Ґалеотті.

Війна Росії проти України, попри те, що вона триває дев’ятий місяць, досі викликає запитання у аналітиків: про що думав президент Росії Володимир Путін, коли її почав, на що розраховував, чому веде її так «неефективно», як планує її закінчити, і що чекає на Росію після Путіна.

Послухати відповіді Марка Ґалеотті, лондонського аналітика, який вивчав російські спецслужби та міжнародну злочинність, пов’язану з Росією, у четвер , 3 листопада, запросив свою аудиторію Інститут миру США.

На зустрічі, що проходила у Вашингтоні, та транслювалася в соціальних мережах по всьому світу, головний директор «Маяк Інтелект» та старший науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб Марк Ґалеотті намагався пояснити західній аудиторії, як думає російська верхівка, на чолі з Путіним, представникам якої «від 68-ми до 73-х років», і яка, за словами дослідника, є «останнім поколінням homo sovieticus» при владі.

Які війна стала можливою?

Він є геополітком ХІХ-го століття, і те, що він робить, було б цілком зрозумілим для бісмарків, чи наполеонів цього світу

Марк Галеотті почав з того, що Путін не є мілітаристом, в тому сенсі, що він не прагне війни, а просто живе увленнями ХІХ-го століття, де війна – один з інструментів політики, не кращий, але і не гірший за інші. І в цьому господар Кремля є «цілком раціональним».

«Він є геополітком ХІХ-го століття, і те, що він робить, було б цілком зрозумілим для бісмарків, чи наполеонів цього світу, – каже Галеотті. – Це час, коли існував неявний поділ світу на «справжні» країни, що мають «справжній» суверенітет – колоніальні держави, країни Європи та Північна Америка - і решту світу, яка є «чесною здобиччю» для них, бо їхня доля є бути підкореними метрополіями».

Виходячи з цього розуміння світу, Путін вірить, що у 1990-х роках західні країни «обдурили» Росію, тобто намагалися зменшити її вплив, а тепер він захищає свою країну, каже Ґалеотті. Розмови про порушення прав людини він сприймає як дискримінацію щодо Росії, бо, як він вважає, якщо Захід може вести свою війну з тероризмом, то Росія також повинна мати своє право на те, щоб вільно діяти, наприклад, в Чечні, чи в інших місцях.

Путін, за словами Ґалеотті, за понад 20 років при владі пройшов шлях від відносно відкритого лідера, готового вислуховувати іншу точку зору, до автократа, якого його підлеглі навіть не наважуються інформувати про справжній стан справ.

Дослідник, посилаючись на свої джерела в Москві, каже, що розвідувальні дані, які отримували російські спецслужби, давали об’єктивну інформацію щодо ситуації в Україні, але референтів, які готували ці дані для Путіна, інструктували так, щоб в документи, які він читатиме, не потрапляла інформація, яка йому не сподобається.

Чому війна Росії зазнає провалу?

Я кажу про це з певною мірою іронії, але Путін є найкращим союзником українців, бо він продовжує свій мікроменеджмент і зараз»

На думку Ґалеотті, вторгнення пішло не так вже від самого початку, від невдалого наступу на Київ, бо вся система командування та постачання працювала неефективно.

«Вся система, де є єдине командування, встановлення воєнний цілей, визначення ресурсів, потрібних для її досягнення, все це в Росії було. Але її не задіяли. Замість цього війну планував Путін і найближчі до нього люди, які не мали жодної кваліфікації для цього. І вони «спалили» свої війська, втратили ініціативу, тощо. Я кажу про це з певною мірою іронії, але Путін є найкращим союзником українців, бо він продовжує свій мікроменеджмент і зараз», – каже Ґалеотті.

Як закінчиться війна?

Безпеку України буде неможливо гарантувати просто зброєю, чи членством у НАТО, і тим більше, не членством у Європейському Союзі. Тому майбутнє України залежить від якогось способу співжиття побіч з Росією.

Формула, яку постійно повторюють на Заході, що «українці самі вирішать, як виглядатиме їхня перемога», на думку Ґалеотті, є лише способом уникнути серйозних дебатів на цю тему. З одного боку, це виправдано, вважає він, бо Україна зараз потребує військової підтримки, і від цього не потрібно відволікатися. А з іншого боку, така відповідь означає, що Захід не знає, що робити з Росією.

«Коли війна закінчиться, в Росії залишиться близько 140 мільйонів людей. І безпеку України буде неможливо гарантувати просто зброєю, чи членством у НАТО, і тим більше, членством у Європейському Союзі. Тому майбутнє України залежить від якогось способу співжиття побіч з Росією. В ідеальному варіанті – з щасливою, заможною та демократичною Росією. Як би не неймовірно це звучало зараз, це є відповіддю з точки зору далекої перспективи», – каже Ґалеотті.

На його думку, Захід повинен уникнути повторення ситуації, в якій опинилися німці після Першої світової війни, коли після принизливої поразки німецьке суспільство прагнуло реваншу.

«Якщо ми будемо ставитися до росіян як до активних прихильників війни, вони ними стануть, бо не будуть мати іншого вибору. Ми не хочемо повторення помилки Версальського договору, в результаті якого з’явиться бідна і озлоблена Росія, яка через 1-3-5 років може зробити нестерпним життя для України, навіть не вдаючись до військових засобів», – переконаний Ґалеотті.

Що прийде після режиму Путіна?

Марк Ґалеотті вважає, що путінський режим навряд чи буде повалений зсередини, бо його найближче оточення – це люди, які є при владі і грошах через те, що він є, і його наступник їм цього не гарантуватиме. З іншого боку, як каже дослідник, є внутрішні війська, які послали воювати в Україну, які не розуміють, для чого вони там і через це дуже розлючені на Путіна. Але до того, щоб вони, чи такі ж розсерджені військові, яких звинувачують в усіх проблемах воєнної кампанії, піднялися на повстання, ще є дуже далеко, вважає експерт з питань російських силовиків.

«Режим поки що може покладатися на внутрішню параною, бо ви ніколи не знаєте, хто кого підслуховує, і на кого доносить», – каже Ґалеотті. Він додає, що не може уявити собі, що «збираються потужні люди в уніформі і кажуть, що настав час іти з посади».

Якщо Путін серйозно захворіє, немає віце-президента, немає умов для тимчасового відходу з посади, тому я думаю, що можуть виникнути кризи в майбутньому

На думку Галеотті, більш імовірним є перехід нинішнього режиму в стадію старіючого авторитаризму версії «Брежнєв 2.0».

«Я не думаю, що там дійде до якоїсь катастрофи. Скоріше, я бачу ситуацію, як поступовий розпад, коли владна верхівка витрачає набагато більше грошей, ніж вона може собі дозволити, на військові пригоди та власну безпеку, – каже дослідник. – Населення все більше і більше зневірене, але не може організувати еліту, стає все більш цинічним і корумпованим, а через це більш вразливим для якоїсь події, якогось «чорного лебедя», як економічний колапс чи будь-що інше чи хвороба Путіна».

Він звертає увагу на те, що нинішня інституційна система є «еквівалентом Комуністичної партії».

«Якщо Путін серйозно захворіє, немає віце-президента, немає умов для тимчасового відходу з посади, тому я думаю, що можуть виникнути кризи в майбутньому», – наголошує дослідник.

Коли покоління клептократів народить наступне покоління, яке може стати демократами, можна очікувати, що внук Навального зможе стати першим демократичним президентом Росії»

Справжня демократія, на його думку, прийде до Росії не скоро, бо ліберали, такі як опозиційний журналіст Володимир Кара-Мурза, чи політик Олексій Навальний, за ґратами і режим буде їх там тримати доти, доки вважатиме їх небезпечними для себе.

«Якщо вони відіграють якусь роль, то це буде симптом змін, а не їхньою причиною, – каже Ґалеотті. – Тож коли покоління клептократів народить наступне покоління, яке може стати демократами, можна очікувати, що внук Навального зможе стати першим демократичним президентом Росії».

Миру без відповідальності не буде, вважають дослідники у Вашингтоні

Інші дослідники у Вашингтоні вважають, що навряд чи нинішній російський режим відійде без потрясінь. Раніше у розмові з «Голосом Америки» відомий вашингтонський дослідник Януш Буґайський сказав, що у випадку, якщо Росія програє у війні, неможливо буде оминути питання відповідальності.

«Якщо вам не вдається досягти своїх цілей, все більше людей починають поставити під сумнів свою власну ідентичність, власну історію, а також власні цілі і, зрештою, власну державність, тож я думаю, що це станеться, і війна повернеться до Росії бумерангом. Вона викриє крихкість російської ідентичності, і російської держави», – вважає Буґайський, провідний експерт Фундації Джеймстаун.

Також, говорячи про закінчення війни і відповідальність, Кайл Паркер, колишній голова Гельсінської комісії та укладач «Списку Магницького», який став основою для американських санкцій проти представників кремлівського режиму, каже, що «будь-який шлях назад після цього для Росії, за один стіл з нормальними відповідальними державами, повинен буде включати юридичну відповідальність та репарації». Будь-яке майбутнє зняття санкцій, за його словами, буде обумовлене цими кроками.

На думку обох цих експертів, доки Україна дочекається демократичного режиму в Росії, її безпеку мають забезпечувати колективні сили Заходу, які самі будуть зацікавлені, щоб країна, яка відбила російську агресію, стала членом НАТО.

У чому ці експерти погоджуються з Марком Ґалеотті, так це в тому, що до часу «після війни» на Заході ще не готові.

«Ми не замислювалися над тим, що відбудеться, коли Росія програє. Я думаю, що це станеться, але ми до цього не готові. Жодних планів на випадок надзвичайних ситуацій на даний момент не розробляється, – каже Буґайський. – Я думаю, що має бути якась група планування на випадок непередбачених обставин, зокрема в Пентагоні, а також у Державному департаменті, якась міжвідомча команда також у Європі, і, звичайно, в НАТО».

На його думку, політична нестабільність, можливо, і розвал Росії спричинять великі проблеми для сусідніх держав, починаючи з Фінляндії та нових членів НАТО, аж до Туреччини. Вплив потрясінь Росії, як каже Буґайський, буде відчутний не лише в Європі, це також матиме вплив на сході, у Китаї, Японії та багатьох інших країнах світу.

Дивіться також:

Всі новини дня

Путін обрав тактику випаленої землі, оскільки його збройні сили не досягли цілей - Блінкен

Держсекретар США Ентоні Блінкен

Держсекретар Ентоні Блінкен у неділю засудив спроби Росії «використати зиму як зброю», назвавши намагання РФ вивести з ладу електроенергію та інфраструктуру в Україні «варварськими».

В інтерв’ю у програмі CNN «State of the Union», Блінкен сказав, що російський президент Володимир Путін прийняв тактику «випаленої землі», оскільки його збройні сили не змогли досягти своїх попередніх загарбницьких цілей у війні проти України.

«Путін намагався стерти Україну з мапи, стерти її ідентичність, включити її назад у Росію. Це не вдалося», – сказав Блінкен. «Потім він зайнявся захопленням землі на сході та півдні України. Це зазнає невдачі, тому що українські військові чинять спротив і повертають багато території, яку отримав Путін.

«Що він робить, він намагається перетворити зиму на зброю, вимкнути світло, вимкнути опалення, занурити українців у темряву та холод, коли вони прямують у зимові місяці. Це справді варварство».

Він запевнив, що США «рішуче чинять спротив, підтримуючи Україну», додавши, що втрати для Росії через накладені США безпрецедентні санкції та експортні обмеження зростають щодня.

На питання ведучого, чому адміністрація Байдена досі не назвала Росію державою-спонсором тероризму, Блінкен відповів, що адміністрація «працює наразі із Конгресом над законопроектом, який дозволить обійти ті виклики, які виникнуть у зв’язку із визнанням РФ державою-спонсором тероризму».

Раніше посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила, що США наразі не вважають корисним офіційне визначення Росії державою-спонсором тероризму відповідно до американських законів, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень.

"Відчуття у Вашингтоні полягає в тому, що це зараз непотрібно, і, насправді, може бути контрпродуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України", - сказала високопосадовися.

В матеріалі використані джерела CNN

Власниця смарагда вартістю до 70 тисяч доларів продає його на аукціоні, щоб допомогти Україні

Мітці Пердью, 81-річна вдова магната бройлерної індустрії Френка Пердью, виставляє на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку рідкісний смарагд, який їй подарував покійний чоловік, коли запропонував одружитися в 1988 році, пише видання The New York Times. Усі кошти, виручені від продажу каблучки, оціночна вартість якої, за словами Sotheby’s, становить від 50 000 до 70 000 доларів США, будуть передані на підтримку гуманітарних заходів в Україні, започаткованих пані Пердью під час відвідин України цього року після російського вторгнення.

«Як почувають себе люди, які там безперервно потерпають, без перепочинку, принаймні вже півроку?» сказала вона. «Через п'ять днів я захотіла зробити більше. І тоді я почала думати: «Що я можу зробити, щоб бути найбільш корисною?» А потім подумала: «У мене є щось, що має історичне значення», цитує пані Пердью видання The New York Times.

Пані Пердью відвідала Україну на початку цього року, щоб дізнатися більше про торгівлю людьми, тему, про яку вона пише для видання Psychology Today. Через загрозу повітряного нальоту вона провела свою першу ніч у Києві в бомбосховищі, і це стало одним із найзначніших подій у її житті, сказала вона.

Вона подумала про свою обручку, яку зберігала в сейфі після смерті чоловіка, і їй спало на думку, що вона могла б використати її, щоб зібрати гроші та привернути увагу до страждань в Україні після російського вторгнення. Пані Пердью сказала, що поки не знає, яку організацію обере для отримання коштів.

Смарагдовий камінь розповідає історію, яка сягає майже чотирьох століть, аж до затоплення іспанської галери поблизу Флорида-Кіс у 1622 році та десятиліть спроб підводного мисливця за скарбами на ім’я Мел Фішер дістати вантаж із золотом, срібними монетами, золотими самородками та ювелірними виробами.

Покійний чоловік Мітці Френк Пердью отримав частку винагороди в обмін на свої інвестиції в пошуки містера Фішера. Більшу частину він пожертвував, але зберіг смарагд і подарував нареченій. Вона носила його до смерті чоловіка в 2005 році.

В матеріалі використані джерела The New York Times

Іспанська поліція встановила місто, з якого відправили конверт із вибухівкою в посольство України

Поліція на місці вибуху у посольстві України у Мадриді, 30 листопада 2022. AFP/OSCAR DEL POZO

Іспанська поліція вважає, що шість посилок із бомбами, які за останні дні отримали різні високі установи, могли бути відправлені з міста Вальядолід на півночі Іспанії, про це із посиланням на близьке до слідства джерело повідомляє Reuters. При цьому поки не встановлено, хто саме відправляв вибухівку.

Вибухові пристрої були адресовані до офісу іспанського прем'єр-міністра Педро Санчеса, іншим урядовим структурам, посольству України в Іспанії, американській дипмісії та супутниковій компанії ЄС. Посилки надходили в період між 24 листопада та 2 грудня.

Всі пристрої вдалося знешкодити, окрім того, що було надіслано до українського посольства - працівник служби безпеки дипмісії під час відкриття концерта отримав травми.

Міністр внутрішніх справ Іспанії раніше заявив, що ці посилки з вибухівкою можуть бути пов'язані із підтримкою Мадрида Києву на тлі російської війни.

При цьому низка дипломатичних установ України за кордоном в останні дні отримали закривавлені пакети, в яких були очі вбитих тварин. За інформацією Києва, такі посилки прийшли до посольств в Угорщині, Нідерландах, Польщі, Хорватії, Італії, консульств у Неаполі, Брно та Кракові. Розслідування щодо того, хто міг організувати розсилку, триває.

"Ця кампанія спрямована на те, щоб посіяти страх", - сказав Кулеба в інтерв’ю CNN у п’ятницю. У відповідь на питання про те, хто, на його думку, стоїть за листами, Кулеба сказав: "Я відчуваю спокусу відразу назвати Росію, тому що перш за все ви повинні відповісти на запитання «кому це вигідно?»

"Можливо, цей терор є російською відповіддю на дипломатичний жах, який ми створили для Росії на міжнародній арені, і таким чином вони намагаються дати відсіч, в той час як вони програють справжні дипломатичні баталії одну за одною", – додав він.

Як повідомляє CNN, російський уряд та ЧВК "Вагнер" офіційно відкинули свою причетність до цих атак.

Росія формує «тіньовий флот» для обходу нафтових санкцій – Financial Times

Російський танкер, Новоросійськ, 11 жовтня, 2022. 

Росія формує «тіньовий флот» для обходу обмежень на продаж нафти, які західні країни запровадили у відповідь на вторгнення в Україну, пише Financial Times.

На думку аналітиків, після набрання санкціями чинності Росії буде потрібна більша кількість танкерів, тому що збільшиться довжина кожного рейсу: нафта, яка раніше продавалася в Європі, буде відправлена новим покупцям в Азії. Трейдери стверджують, що створення «тіньового флоту» зменшить вплив санкцій, але не усуне його.

За оцінками судноплавного брокера Braemar, Росія, яка значною мірою залежить від іноземних танкерів для перевезення нафти, сформувала флот із понад 100 застарілих танкерів. Енергетична консалтингова компанія Rystad стверджує, що у 2022 році Росія додала в ланцюжок нафтоперевезень 103 танкери за рахунок закупівель та перерозподілу суден, які обслуговують Іран та Венесуелу – дві країни, на які поширюється західне нафтове ембарго.

Анонімну купівлю танкерів можна відстежити за значним збільшенням неназваних або нових покупців, що зʼявляються в реєстрах. Як правило, таким суднам 12–15 років, і очікується, що їх буде списано впродовж найближчих кількох років, розповів керівник відділу досліджень танкерів у Braemar.

У компанії також зазначають, що в 2022 році оператори, повʼязані з Росією, придбали до 29 супертанкерів, відомих як VLCC (Very Large Crude Carrier). Це великі танкери для перевезення сирої нафти, кожен з яких здатний перевозити понад 2 мільйони барелів. Передбачається, що Росія також додала до свого флоту 31 танкер розміру Suezmax, здатний перевозити близько 1 мільйона барелів кожен, і 49 танкерів Aframax, кожен з яких може перевозити близько 700 тисяч барелів.

На думку аналітиків, Росія все одно зазнає браку танкерів і в перші місяці 2023 року може зазнати ускладнень при збереженні рівня експорту, що призведе до зростання цін. Росії потрібно понад 240 танкерів, щоб зберегти поточні обсяги експорту, заявив аналітик Rystad.

2 грудня країни Євросоюзу, «Групи семи» та Австралія домовилися про граничну ціну на російську танкерну нафту у розмірі 60 доларів за барель. З 5 грудня країни надаватимуть послуги, повʼязані з російською танкерною нафтою, лише в тому разі, якщо її закупили за ціною 60 доларів за барель або нижче. Послуги включають, зокрема, обовʼязкове страхування морських перевезень палива. Країни припускають, що за потреби переглянуть і скоригують стелю. Також у їхній заяві сказано, що граничні ціни планується встановити і на російські нафтопродукти з 5 лютого 2023 року.

Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд під час зустрічі з українськими журналістами в Києві назвала цілі запровадження стелі на російську нафту: «Метою тут є те, щоб у міру того, як Європа відвикає від російської нафти і накладає на неї певні обмеження, ми колективно продовжували скорочувати доходи, які Путін отримує від нафти, не тільки в Європі, а й у всьому світі».

«Це матиме подвійний ефект. Це потрібно для того, щоб утримати на ринку російську нафту, яка нам потрібна для того, щоб ціни не зросли в результаті скорочення пропозиції. А також щоб знизити ціну, яку всі готові платити за російську нафту», – додала Вікторія Нуланд.

Раніше міжнародну домовленість щодо обмеження ціни на поставки російської нафти привітала міністерка фінансів США Дженет Єллен. "Разом G7, Європейський Союз та Австралія спільно встановили обмеження на російску нафту, поставлену морем, і це допоможе нам досягнути нашої мети і обмежити основне джерело надходжень Путіна для незаконної війни в Україні а також одночасно збереже стабільність світових енергопоставок", - сказала Єллен.

Росія неодноразово обіцяла не продавати нафту за ціною, нижчою від ринкової тим країнам, які приєднаються до обмежень.

В матеріалі використані джерела Financial Times.

У розвідці США не бачать ознак зниження волі українців протистояти Росії попри атаки на енергетику

24-та окрема механізована бригада імені короля Данила неподалік Бахмута, 3 грудня 2022. REUTERS/ Leah Millis

Розвідка США очікує, що в наступні кілька місяців в Україні збережеться зниження темпів бойових дій, і не бачить жодних доказів зниження волі України до опору, незважаючи на атаки на її енергомережі та іншу критично важливу зимову інфраструктуру, заявила у суботу директорка з національної розвідки США Авріл Гейнс.

"Ми вже спостерігаємо деяке зниження темпів конфлікту... і ми очікуємо, що це, ймовірно, буде те, що ми побачимо в найближчі місяці", - сказала Гейнс на щорічному Форумі національної оборони Рейгана в Каліфорнії.

Вона сказала, що і українські, і російські військові намагатимуться переформувати війська та поповнити запаси, щоб підготуватися до контрнаступу після зими. "Насправді ми маємо достатньо скепсису щодо того, чи будуть росіяни справді готові це зробити", - сказала вона, додавши, що перспективи на цей період для українців -"більш оптимістичні".

Відповідаючи на запитання про наслідки російських атак на енергомережу та іншу цивільну інфраструктуру України, Гейнс сказала, що метою Москви було частково підірвати волю українців до опору, але додала: "Я думаю, ми не бачимо жодних доказів того, що це [воля - ред.] зараз підривано".

Вона також підкреслила, що атаки Росії на енергетику значно підірвали українську економіку, але додала, що, на її думку, президент Росії Володимир Путін був здивований тим, що його війська не досягли більшого: "Я справді думаю, що він стає все більш обізнаним про виклики, з якими стикаються військові в Росії. Але нам досі не ясно, чи має він на цьому етапі повну картину того, наскільки це серйозні виклики [...] Ми бачимо брак боєприпасів, [занепад] духу, проблеми з постачанням, логістикою та цілу низку інших проблем, з якими вони стикаються".

За оцінками Гейнс, політичні цілі Путіна в Україні не змінилися, але він може захотіти тимчасово зменшити свої короткострокові військові цілі, "щоб потім він міг повернутися до цього питання пізніше".

Вона зауважила, що Кремль, ймовірно, витрачає свої воєнні запаси "досить швидко", а тому звертається до інших країн за боєприпасами. Зокрема, за її словами, окрім на додачу до іранських безпілотників Москва прагне отримати від Тегерана інші типи високоточних боєприпасів, а також Сполучені Штати помітили незначні поставки боєприпасів до Росії із Північної Кореї.

Більше

XS
SM
MD
LG