Актуально
На зміну путінської Росії може прийти «брежнєвська Росія» – Марк Ґалеотті
Війна Росії проти України, попри те, що вона триває дев’ятий місяць, досі викликає запитання у аналітиків: про що думав президент Росії Володимир Путін, коли її почав, на що розраховував, чому веде її так «неефективно», як планує її закінчити, і що чекає на Росію після Путіна.
Послухати відповіді Марка Ґалеотті, лондонського аналітика, який вивчав російські спецслужби та міжнародну злочинність, пов’язану з Росією, у четвер , 3 листопада, запросив свою аудиторію Інститут миру США.
На зустрічі, що проходила у Вашингтоні, та транслювалася в соціальних мережах по всьому світу, головний директор «Маяк Інтелект» та старший науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб Марк Ґалеотті намагався пояснити західній аудиторії, як думає російська верхівка, на чолі з Путіним, представникам якої «від 68-ми до 73-х років», і яка, за словами дослідника, є «останнім поколінням homo sovieticus» при владі.
Які війна стала можливою?
Він є геополітком ХІХ-го століття, і те, що він робить, було б цілком зрозумілим для бісмарків, чи наполеонів цього світу
Марк Галеотті почав з того, що Путін не є мілітаристом, в тому сенсі, що він не прагне війни, а просто живе увленнями ХІХ-го століття, де війна – один з інструментів політики, не кращий, але і не гірший за інші. І в цьому господар Кремля є «цілком раціональним».
«Він є геополітком ХІХ-го століття, і те, що він робить, було б цілком зрозумілим для бісмарків, чи наполеонів цього світу, – каже Галеотті. – Це час, коли існував неявний поділ світу на «справжні» країни, що мають «справжній» суверенітет – колоніальні держави, країни Європи та Північна Америка - і решту світу, яка є «чесною здобиччю» для них, бо їхня доля є бути підкореними метрополіями».
Виходячи з цього розуміння світу, Путін вірить, що у 1990-х роках західні країни «обдурили» Росію, тобто намагалися зменшити її вплив, а тепер він захищає свою країну, каже Ґалеотті. Розмови про порушення прав людини він сприймає як дискримінацію щодо Росії, бо, як він вважає, якщо Захід може вести свою війну з тероризмом, то Росія також повинна мати своє право на те, щоб вільно діяти, наприклад, в Чечні, чи в інших місцях.
Путін, за словами Ґалеотті, за понад 20 років при владі пройшов шлях від відносно відкритого лідера, готового вислуховувати іншу точку зору, до автократа, якого його підлеглі навіть не наважуються інформувати про справжній стан справ.
Дослідник, посилаючись на свої джерела в Москві, каже, що розвідувальні дані, які отримували російські спецслужби, давали об’єктивну інформацію щодо ситуації в Україні, але референтів, які готували ці дані для Путіна, інструктували так, щоб в документи, які він читатиме, не потрапляла інформація, яка йому не сподобається.
Чому війна Росії зазнає провалу?
Я кажу про це з певною мірою іронії, але Путін є найкращим союзником українців, бо він продовжує свій мікроменеджмент і зараз»
На думку Ґалеотті, вторгнення пішло не так вже від самого початку, від невдалого наступу на Київ, бо вся система командування та постачання працювала неефективно.
«Вся система, де є єдине командування, встановлення воєнний цілей, визначення ресурсів, потрібних для її досягнення, все це в Росії було. Але її не задіяли. Замість цього війну планував Путін і найближчі до нього люди, які не мали жодної кваліфікації для цього. І вони «спалили» свої війська, втратили ініціативу, тощо. Я кажу про це з певною мірою іронії, але Путін є найкращим союзником українців, бо він продовжує свій мікроменеджмент і зараз», – каже Ґалеотті.
Як закінчиться війна?
Безпеку України буде неможливо гарантувати просто зброєю, чи членством у НАТО, і тим більше, не членством у Європейському Союзі. Тому майбутнє України залежить від якогось способу співжиття побіч з Росією.
Формула, яку постійно повторюють на Заході, що «українці самі вирішать, як виглядатиме їхня перемога», на думку Ґалеотті, є лише способом уникнути серйозних дебатів на цю тему. З одного боку, це виправдано, вважає він, бо Україна зараз потребує військової підтримки, і від цього не потрібно відволікатися. А з іншого боку, така відповідь означає, що Захід не знає, що робити з Росією.
«Коли війна закінчиться, в Росії залишиться близько 140 мільйонів людей. І безпеку України буде неможливо гарантувати просто зброєю, чи членством у НАТО, і тим більше, членством у Європейському Союзі. Тому майбутнє України залежить від якогось способу співжиття побіч з Росією. В ідеальному варіанті – з щасливою, заможною та демократичною Росією. Як би не неймовірно це звучало зараз, це є відповіддю з точки зору далекої перспективи», – каже Ґалеотті.
На його думку, Захід повинен уникнути повторення ситуації, в якій опинилися німці після Першої світової війни, коли після принизливої поразки німецьке суспільство прагнуло реваншу.
«Якщо ми будемо ставитися до росіян як до активних прихильників війни, вони ними стануть, бо не будуть мати іншого вибору. Ми не хочемо повторення помилки Версальського договору, в результаті якого з’явиться бідна і озлоблена Росія, яка через 1-3-5 років може зробити нестерпним життя для України, навіть не вдаючись до військових засобів», – переконаний Ґалеотті.
Що прийде після режиму Путіна?
Марк Ґалеотті вважає, що путінський режим навряд чи буде повалений зсередини, бо його найближче оточення – це люди, які є при владі і грошах через те, що він є, і його наступник їм цього не гарантуватиме. З іншого боку, як каже дослідник, є внутрішні війська, які послали воювати в Україну, які не розуміють, для чого вони там і через це дуже розлючені на Путіна. Але до того, щоб вони, чи такі ж розсерджені військові, яких звинувачують в усіх проблемах воєнної кампанії, піднялися на повстання, ще є дуже далеко, вважає експерт з питань російських силовиків.
«Режим поки що може покладатися на внутрішню параною, бо ви ніколи не знаєте, хто кого підслуховує, і на кого доносить», – каже Ґалеотті. Він додає, що не може уявити собі, що «збираються потужні люди в уніформі і кажуть, що настав час іти з посади».
Якщо Путін серйозно захворіє, немає віце-президента, немає умов для тимчасового відходу з посади, тому я думаю, що можуть виникнути кризи в майбутньому
На думку Галеотті, більш імовірним є перехід нинішнього режиму в стадію старіючого авторитаризму версії «Брежнєв 2.0».
«Я не думаю, що там дійде до якоїсь катастрофи. Скоріше, я бачу ситуацію, як поступовий розпад, коли владна верхівка витрачає набагато більше грошей, ніж вона може собі дозволити, на військові пригоди та власну безпеку, – каже дослідник. – Населення все більше і більше зневірене, але не може організувати еліту, стає все більш цинічним і корумпованим, а через це більш вразливим для якоїсь події, якогось «чорного лебедя», як економічний колапс чи будь-що інше чи хвороба Путіна».
Він звертає увагу на те, що нинішня інституційна система є «еквівалентом Комуністичної партії».
«Якщо Путін серйозно захворіє, немає віце-президента, немає умов для тимчасового відходу з посади, тому я думаю, що можуть виникнути кризи в майбутньому», – наголошує дослідник.
Коли покоління клептократів народить наступне покоління, яке може стати демократами, можна очікувати, що внук Навального зможе стати першим демократичним президентом Росії»
Справжня демократія, на його думку, прийде до Росії не скоро, бо ліберали, такі як опозиційний журналіст Володимир Кара-Мурза, чи політик Олексій Навальний, за ґратами і режим буде їх там тримати доти, доки вважатиме їх небезпечними для себе.
«Якщо вони відіграють якусь роль, то це буде симптом змін, а не їхньою причиною, – каже Ґалеотті. – Тож коли покоління клептократів народить наступне покоління, яке може стати демократами, можна очікувати, що внук Навального зможе стати першим демократичним президентом Росії».
Миру без відповідальності не буде, вважають дослідники у Вашингтоні
Інші дослідники у Вашингтоні вважають, що навряд чи нинішній російський режим відійде без потрясінь. Раніше у розмові з «Голосом Америки» відомий вашингтонський дослідник Януш Буґайський сказав, що у випадку, якщо Росія програє у війні, неможливо буде оминути питання відповідальності.
«Якщо вам не вдається досягти своїх цілей, все більше людей починають поставити під сумнів свою власну ідентичність, власну історію, а також власні цілі і, зрештою, власну державність, тож я думаю, що це станеться, і війна повернеться до Росії бумерангом. Вона викриє крихкість російської ідентичності, і російської держави», – вважає Буґайський, провідний експерт Фундації Джеймстаун.
Також, говорячи про закінчення війни і відповідальність, Кайл Паркер, колишній голова Гельсінської комісії та укладач «Списку Магницького», який став основою для американських санкцій проти представників кремлівського режиму, каже, що «будь-який шлях назад після цього для Росії, за один стіл з нормальними відповідальними державами, повинен буде включати юридичну відповідальність та репарації». Будь-яке майбутнє зняття санкцій, за його словами, буде обумовлене цими кроками.
На думку обох цих експертів, доки Україна дочекається демократичного режиму в Росії, її безпеку мають забезпечувати колективні сили Заходу, які самі будуть зацікавлені, щоб країна, яка відбила російську агресію, стала членом НАТО.
У чому ці експерти погоджуються з Марком Ґалеотті, так це в тому, що до часу «після війни» на Заході ще не готові.
«Ми не замислювалися над тим, що відбудеться, коли Росія програє. Я думаю, що це станеться, але ми до цього не готові. Жодних планів на випадок надзвичайних ситуацій на даний момент не розробляється, – каже Буґайський. – Я думаю, що має бути якась група планування на випадок непередбачених обставин, зокрема в Пентагоні, а також у Державному департаменті, якась міжвідомча команда також у Європі, і, звичайно, в НАТО».
На його думку, політична нестабільність, можливо, і розвал Росії спричинять великі проблеми для сусідніх держав, починаючи з Фінляндії та нових членів НАТО, аж до Туреччини. Вплив потрясінь Росії, як каже Буґайський, буде відчутний не лише в Європі, це також матиме вплив на сході, у Китаї, Японії та багатьох інших країнах світу.
Дивіться також:
Всі новини дня
- Голос Америки
Сі Цзіньпін обговорює з Путіним війну РФ в Україні
Сі Цзіньпін прибув до Москви з триденним державним візитом у понеділок, щоб зустрітися з російським лідером Володимиром Путіним. На порядку денному - війна Росії в Україні та мирна пропозиція Китаю.
Сі стане першим лідером іноземної держави, який зустрінеться з Путіним після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського президента.
Минулого місяця Китай оприлюднив план з 12 пунктів, створений для припинення війни Росії в Україні.
У понеділок Сі написав у “Російській газеті”, що видається російським урядом, що китайська пропозиція представляє «наскільки це можливо єдність поглядів світової спільноти», згідно з англійським перекладом статті, опублікованим місією Китаю при ООН.
"Документ є конструктивним чинником нейтралізації наслідків кризи та сприяння політичному врегулюванню. Складні проблеми не мають простих рішень", - сказав Сі.
У People's Daily, газеті ЦК Комуністичної партії Китаю, Путін заявив у понеділок: «Ми вдячні за виважену позицію (Китаю) у зв’язку з подіями, що відбуваються в Україні, за розуміння їх передумов і справжніх причин», повідомляє The Associated Press.
«Ми вітаємо готовність Китаю відігравати конструктивну роль у врегулюванні кризи», — сказав Путін у неділю.
Представник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі сказав Голосу Америки в п’ятницю: "Ми знаємо, що Китай і Росія покращують і зміцнюють відносини різними способами, з обох сторін. Я не можу говорити про вплив, який пан Сі може мати на пана Путіна. Просто варто поглянути про що вони говоритимуть. Нас непокоїть те, що президент Сі не спілкувався з президентом Зеленським, і ми вважаємо, що важливо, щоб він також зробив це – щоб він не просто знав російську точку зору на цю війну, але щоб він знав точку зору президента Зеленського".
Кірбі також сказав про мирний план, запропонований Пекіном: "Нас би турбувало, якби після зустрічі пролунав заклик до припинення вогню, тому що зараз, хоча припинення вогню звучить добре, воно фактично закріплює здобутки Росії. Це фактично служить меті Росії призупинити вогонь прямо зараз без жодного визнання того, що Росія незаконно перебуває в Україні".
Прес-секретар Кремля Дмитро Песков заявив, що два лідери проведуть неформальні переговори сам-на-сам у понеділок, а у вівторок – більш широкі зустрічі.
Візит Сі до Москви є ще однією ознакою росту дипломатичних амбіцій китайського лідера після оголошення минулого тижня про укладену за посередництва Пекіна угоду, яка дозволила Ірану та Саудівській Аравії відновити дипломатичні відносини після семи років ворожнечі.
Китай сигналізує, що хоче долучитись до майбутнього мирного процесу, сказав Моріц Рудольф, співробітник Китайського центру Пола Цая Єльської школи права.
"Частково це прагнення, щоб її сприймали як "міжнародну відповідальну велику державу", - сказав він Голосу Америки.
Пропонуючи припинити вогонь, китайці, схоже, намагаються "врятувати щось для Путіна", сказав Девід Крамер, виконавчий директор Інституту Джорджа Буша.
"Російські війська почуваються погано, - сказав він Голосу Америки. - На даний момент нам не потрібне втручання Китаю».
Не всі спостерігачі поспішають відкинути дипломатичні спроби Пекіна.
Враховуючи те, що Путін спалив свої мости із Заходом і став більш залежним від Китаю, Сі може мати гідні шанси досягти миру, сказав Джордж Бібі, директор із стратегії Інституту відповідального державного управління Квінсі, мозкового центру, який виступає за стриманість зовнішньої політики США.
«Він має обмежений простір для маневру, щоб повністю відмовитися від участі Китаю», — сказав Бібі «Голосу Америки».
Сі і Путін востаннє зустрічалися в Китаї минулого року, коли Путін був присутній на церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор, і знову у вересні на регіональній конференції в Узбекистані.
Речник МЗС Китаю Ван Веньбінь заявив у п'ятницю, що візит Сі Цзіньпіна в Росію сприятиме стратегічній координації та практичній співпраці між двома країнами та дасть новий імпульс розвитку двосторонніх відносин.
Президент України Зеленський має поговорити з Сі Цзіньпінем телефоном після зустрічі президента Китаю з Путіним у Москві.
Візит Сі до Москви стане його першим після того, як Росія вторглася в Україну майже рік тому. Китай публічно дотримується нейтралітету в українському конфлікті, критикуючи західні санкції проти Росії, повідомляє Reuters.
Українських солдатів у Британії вчать виживанню й ефективності на полі бою, каже посол Вадим Пристайко
Очолювана Великою Британією міжнародна програма навчання українських військових передбачає, що на додаток до майже 10 тисяч солдатів підготованих 2022 року, цього року курси пройдуть ще принаймні 20 тисяч.
Посол України у Лондоні Вадим Пристайко розповів в інтерв’ю Голосу Америки, що українська й британська сторона з’ясовують можливості подальшого розширення, а також визначення спеціальних програм відповідно до потреб, а також типів зброї, якою допомагають західні країни.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.
Вадим Пристайко наголосив, що британські, а також американські й канадські інструктори ще до повномасштабного російського вторгнення підготували в українських центрах 25 тисяч українських військових, які склали основу тих сил, «що дозволи Україні вистояти».
Після російського вторгнення 2022 року навчання перенесли на територію Великої Британії, де український посол мав нагоду не раз відвідувати співвітчизників.
Голос Америки: Яке враження від того, що ви бачили?
Вадим Пристайко: Якщо казати, що я бачив, то я спочатку я бачив просто цивільних людей таких як ми з вами, які приїжджали в светрах і джинсах, а через п'ять тижнів, коли від'їздили, то це були вмотивовані військові. Вони знають як діяти. Все спорядження, яке їм надали британці, вони брали з собою.
Перше чому навчають британські інструктори, а тепер вже з ними і представники десятьох інших країн, вони вчать солдата вижити на полі бою. Я сам служив в армії ще в радянські часи. Я розумію наскільки це відрізняється від тої військової доктрини, якою послуговувався Радянський Союз, а тепер і Росія.
Для британців, а тепер і для наших військових - молодих офіцерів, які пройшли навчання, це виживання, а друге - ефективність на полі бою. І, повірте, я бачив по них наскільки вони ефективні.
Я часто дивлюся відео в Youtube, наприклад, як наші солдати беруть участь у визволені міст і містечок в Україні, і я впізнаю те навчання, яке бачив тут, як їх цьому навчали. Як вони діють обережно, підтримуючи один одного, скоординовано. Саме тому є висока ефективність і виживання наших солдатів.
Голос Америки: Чи є зараз потреба у розширенні навчання українських військових, збільшенні кількості?
Вадим Пристайко: Минулого року зусиллями британської сторони ми підготували 9 200 солдатів. Це мотострілки, піхота. Але разом з тим не забудьте, що також були підготовані екіпажі військово-морських кораблів, які ми придбали у Великій Британії. Були підготовані вертолітні екіпажі. Зараз - танкові екіпажі, а також екіпажі для самохідних артилерійських установок AS-90. Тобто це трохи ширше, ніж ми бачимо по телевізору.
Цього року Британія запланувала підготувати мінімум 20 000 солдатів. Знову ж таки, це до тих планів, які у нас є і щодо пілотів, танкістів та інших, які готуються поза межами тієї масової програми.
Я знаю, що є потреба і готовність з британської сторони збільшити ту кількість настільки, наскільки потрібно Україні для вчасної підготовки цих збройних формувань, які братимуть участь у визволенні нашої землі.
Безпосередня розмова між британськими та українськими військовими про те, де брати людей, і коли вони мають бути відірвані від тієї війни, щоб покращити навчання, це серйозна робота. Коли ми говоримо про десятки тисяч людей, то можете собі уявити як навіть лише логістично робити.
Упродовж кожного окремого періоду тут перебуває від тисячі до двох з половиною тисяч наших військовослужбовців на чотирьох військових базах. Відбувається постійна ротація.
І вони не лише навчаються. Вони до певної міри також працюють послами як і я, бо мають справу з британськими військовими, з військовими інших держав.
Нещодавно їх відвідував міністр оборони, їх відвідував король, їздили моя дружина і дружина прем’єр-міністра й частували наших солдатів українськими стравами й індійськими, бо ви знаєте, що дружина прем'єр-міністра - індійського походження.
Є дуже цікаві речі, які відбуваються поза межами звичайної підготовки.
Я вірю, що вони отримують не лише озброєння і спорядження. Вони також розуміють ті настрої ту моральну підтримку, яка є тут у Великій Британії. І це надихатиме їх, коли вони повернуться додому на поле бою.
Голос Америки: Що ви можете сказати про оголошену Британією програму навчання українських бойових пілотів?
Вадим Пристайко: З приводу того, що є і що можу сказати - це дві великі різниці. Ми хочемо зберегти певний сюрприз нашому ворогу, щоб вони не усвідомлювали всі плани, над якими ми зараз працюємо, і що насправді відбувається просто зараз.
А що стосується підготовки Британією українських пілотів, то досвід вже був. Ми знаємо про ті вертольоти, які були передані Україні, і екіпажі тих вертольотів готували тут, в Британії. Також плануємо готувати пілотів для базового курсу, яких в будь-який потрібний нам момент можна було б перекваліфікувати на певні платформи, які ми отримаємо.
В цьому і полягають розмови, які ми зараз ведемо з Великою Британію, щоб до моменту отримання політичного рішення про передачу нам літаків західного зразка, які незнайомі нашим пілотам.
Нумо не витрачати час і отримаємо підготовлених пілотів, а пізніше, коли точно будемо знати платформу, тоді залишиться небагато, щоб їх навчити.
От в цьому є підхід Британії - не обмінюватися лише статтями в газетах, а працювати. А далі подивимось. Коли буде політичне рішення, то довчимо наших пілотів і будемо рухатися вперед.
Дивіться також:
- Голос Америки
- Радіо Свобода
- Reuters
Дострокові парламентські вибори в Казахстані: є повідомлення про затримання
В Астані затримують активістів у день позачергових парламентських виборів – про це повідомляє казахська служба Радіо Свобода «Радіо Азаттик» із посиланням на місцеві телеграм-канали 19 березня.
Зокрема, місцева служба повідомляє про затримання активістки Галії Тамабаєвої. Крім того, відомо про блокування людей біля їхніх будинків у різних містах Казасхтану на тлі анонсованих акцій протесту проти дострокових виборів до мажилісу (парламенту) й місцевих масліхатів.
Цивільного активіста Амангельди Джахіна, якого влада зняла з виборів до мажилісу, затримали невідомі в масках і цивільному одязі без пояснень причин, пише telegram-канал NotExtremists.
За повідомленнями, затримано й столичного активіста Марата Мусабаєва. На опублікованому в мережі відео група поліцейських біжить у напрямку Мусабаєва. Це відео переривається словами активіста про те, що його «звичайно, затримають». Раніше у неділю він повідомив, що перебуває на набережній в Астані. За його словами, зранку ймовірні працівники сил безпеки стежили за ним від самого дому.
Раніше сьогодні про зовнішнє спостереження біля його будинку повідомив і громадянський активіст Марат Жиланбаєв, член групи зі створення опозиційної партії «Алга, Казахстан!».
Телеграм-канал Masa.media пише, що юрист Казахстанського бюро з прав людини Артур Алхастов зафіксував на відео у прямому ефірі затримання людей біля пам’ятника Кенесари-хану. За його інформацією, серед затриманих можуть бути як прихильники опозиції, так і випадкові перехожі.
Азаттик запросив інформацію у представника МВС. На момент публікації відповіді не надійшло.
Акімати відмовили активістам в Астані, Алмати, Аксаї та Костанаї у проведенні мирних акцій протесту 19 березня з вимогою визнати нелегітимними та скасувати дострокові вибори до мажилісу та масліхати.
У неділю в Казахстані відбуваються позачергові парламентські вибори, які, як очікується, зміцнять владу президента країни Касим-Жомарта Токаєва та завершать перестановки у правлячій еліті, повідомляє агенство Reuters. Вибори до нижньої палати парламенту, обраної ще за Назарбаєва, який очолював правлячу партію «Нур Отан», мали відбутися 2026 року, але Токаєв оголосив позачергове голосування.
Токаєв перейменував правлячу партію на «Аманат», втім, вирішив її не очолювати. Опитування показують, що вона, швидше за все, і збереже більшість у парламенті та становитиме ядро парламентської підтримки Токаєва. Уперше майже за два десятиліття кілька опозиційних діячів балотуються як незалежні кандидати.
Як повідомляє агенство Reuters, за даними ЦВК, до моменту закриття виборчих дільниць по країні проголосувало 54,2% виборців. Результати екзит-полу мають бути оголошені після півночі за місцевим часом, а офіційні дані будуть опубліковані в понеділок.
В матеріалі використані джерела Reuters.
Символічна зневага до ордера на арешт МКС - західні медіа про візит Путіна у Маріуполь
Приїзд президента Росії Володимира Путіна до Маріуполя після ордеру на його арешт Міжнародного кримінального суду є "символічною демонстрацією бравади Путіна", пише The Washington Post. Як вважає видання, візит до Маріуполя також створив образ Путіна як "зухвалого та непокірного" попри заяву МКС, що він несе особисту відповідальність за злочинне викрадення та депортацію українських дітей, вивезених через російський кордон.
візит дає можливість з низьким рівнем ризику дати сигнал світові, що він не сховався в Кремлі
NPR нагадує: "Маріуполь став світовим символом непокори" після тривалого захисту міста й 83-денної облоги "Азовсталі". А CNN зазначає, що місто стало "найбільшою нагородою Росії у цій війні – досі єдиним великим містом, яке вона захопила та зуміла утримати". "І все ж питання полягає в тому, чому Путін так довго чекав, щоб здійснити те, що певною мірою є очевидним піаром... Можливо, масштаб руйнування міста означав, що знадобилося стільки часу, щоб відбудувати його достатньо і створити прийнятний фон для фотосесій", вважає видання.
CNN додає: "Але якщо цей неоголошений візит готувався до того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт самого Путіна, це могло зміцнити його рішучість. Цей візит дає можливість з низьким рівнем ризику дати сигнал світові, що він не сховався в Кремлі, а також знак російським людям, які він очолює, досить молодий і енергійний, щоб самостійно їздити по місту, і сильно зосереджений на відбудови та інтеграції тих незаконно окупованих територій України до Росії".
The New York Times зазначає, що ця перша поїздка Путіна "на територію, захоплену його силами після повномасштабного вторгнення в Україну" - "дуже символічна". "Час поїздки пана Путіна можна витлумачити як зневагу до Міжнародного кримінального суду... У той час як ордер суду може вплинути на здатність пана Путіна подорожувати за кордон і посилити його ізоляцію від Заходу, Кремль заявив, що вважає ордер безглуздим і пообіцяв не співпрацювати". Також газета нагадує, що у понеділок Путін прийматиме "найважливішого союзника Москви, лідера Китаю Сі Цзіньпіна".
Час поїздки пана Путіна можна витлумачити як зневагу до Міжнародного кримінального суду
При цьому The Wall Street Journal пише: "Через день після того, як він також відвідав Крим - український півострів, окупований Москвою з 2014 року - президент Росії сигналізує про свій намір продовжувати конфлікт, який може стати тривалим". При цьому, "після невдач на полі бою минулого року пан Путін фактично зменшив свої безпосередні цілі війни, щоб утримати всі чотири території, включно з Донецьком, які Росія анексувала минулої осені, але не контролює повністю".
Москва постійно заперечує звинувачення у воєнних злочинах, описуючи їх як "фантазію", спрямовану на дискредитацію Росії, а прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков відкинув висновки МКС, нагадує NBC. "Ми не визнаємо цей суд, ми не визнаємо юрисдикцію цього суду. Ось як ми ставимося до цього", - сказав він у п'ятницю.
після невдач на полі бою минулого року пан Путін фактично зменшив свої безпосередні цілі війни
Однак "Росія не може представити це як подорож «за кордон» всупереч МКС", - сказав NBC Кейр Джайлз, консультант аналітичного центру Chatham House. "Крим і Маріуполь знаходяться в Україні, лише тимчасово окуповані російськими військами, але визнати цей факт суперечило б усьому наративу Москви про те, що вони повинні розглядатися як такі, що належать Росії, - сказав він. - Визнання того, що одноденна поїздка до Маріуполя є відвідуванням іншої країни, також означатиме визнання того, що Росія незаконно окупувала свого сусіда".
Раніше Голос Америки повідомляв, що Міноборони України назвало візит російського глави до Маріуполя поїздкою "злодія" "під покровом ночі", а численні користувачі соцмереж та оглядачі порівняли це із візитом до міста лідера нацистської Німеччини Адольфа Гітлера у 1941 році.
- Голос Америки
Папа Франциск: молімося за народ України, що страждає від воєнних злочинів
На завершення свого недільного звернення до прочан на площі Святого Петра у Ватикані папа Франциск закликав не забувати молитися за український народ. Про це повідомляє Vatican News.
"Браття і сестри, не забуваймо молитися за мученицький український народ, який і далі потерпає від воєнних злочинів", – сказав Папа Франциск наприкінці своєї промови.
Крім того папа висловив співчуття жертвам землетрусу в Еквадорі та помолився за татів з огляду на те, що в багатьох країнах світу цієї неділі відзначають День батька.
Напередодні папа зустрівся з біженцями, зокрема українськими, які прибули до різних країн до різних країн Європи в рамках ініціативи гуманітарних коридорів, повідомляє Vatican News.
"Між вами є багато українських біженців. Їм хочу сказати, що Папа не зрікається шукати мир, не перестає покладати надію на мир і молитися за нього. Роблю це для вашої багатостраждальної країни і для інших, які страждають від війни; тут є багато людей, які втекли від інших війн", – йдеться у промові Папи Франциска, приготованій для зустрічі з біженцями.
Як повідомляв Голос Америки, у лютому Папа римський Франциск закликав лідерів країн світу докласти "конкретних зусиль для того, щоби покласти край" війні Росії в Україні, "припинити вогонь та розпочати мирні переговори".
Раніше Франциск запевнив, що готовий зустрітись із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним і додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. У січні війну Росії в Україні він назвав "злочином проти Бога та людства".
В матеріалі використані джерела Vatican News.
Форум