Спеціальні потреби

Актуально

Як Європі вирішити проблему біженців та мігрантів?

Біженці, врятовані біля берегів Лівії 2 серпня 2018

Агентство ООН з питань біженців повідомило, що попри зменшення загальної кількості шукачів притулку, які дістаються Європи, загроза смерті для біженців та мігрантів у дорозі цього року зросла.

У новому звіті сказано, що впродовж минулих місяців 2018 року вже загинули, або зникли безвісті понад 1600 осіб.

Оскільки кількість людей, які дістаються європейських берегів, зменшується, то більше не постає питання, чи може Європа дати раду такій кількості, а постає питання, чи має Європа достатньо людяності, щоб урятувати життя

Середземне море названо найбільшою загрозою життю тих, хто намагається дістатися до Європи із неблагополучних країн Африки та Азії.

Дані з’явилися на тлі гострих політичних суперечок у країнах Європейського Союзу довкола того, що робити із сотнями тисяч людей, які шукають безпеки і кращого життя у Європі.

Трамп: Європа зміниться до непізнаваності, ящо не змінить підхід до імміграції

Останнім прикладом проблеми стали демонстрації минулого тижня у німецькому місті Хемніц, які спалахнули після повідомлень, що поліція затримала двох прибулих із Сирії та Іраку, підозрюваних у причетності до вбивства місцевого мешканця.

Німецька поліція розслідує 10 демонстрантів за гітлерівські вітання

Традиційні політичні партії у Європі опинилися під шквалом критики тих, хто називає мігрантів та біженців джерелом злочинності та інших суспільних негараздів.

Однією з причин зростання смертності біженців у Середземному морі називають намагання Європи перекрити, або ускладнити шукачам притулку шляхи на північ.

Головні цифри звіту:

  • Найсмертельнішим став маршрут з Лівії: цього року сталося вже 10 інцидентів, у кожному з яких загинули 50 або більше людей.
  • Понад понад 300 осіб за цей рік вже втратили життя на шляху з Північної Африки до Іспанії. 2017 року на цьому маршруті зареєстрували 200 смертей.
  • Понад 78 біженців та мігрантів загинули на суходолі у Європі, або на кордонах Європи. Минулого року за цей період загинули 45 осіб.

Політичні наслідки

Агентство ООН з питань біженців стверджує, що Європа зобов’язана дати притулок біженцям, яких не надто багато.

“Оскільки кількість людей, які дістаються європейських берегів, зменшується, то більше не постає питання, чи може Європа дати раду такій кількості, а постає питання, чи має Європа достатньо людяності, щоб урятувати життя”, - сказав з нагоди оприлюднення звіту директор агенства у Європі Паскаль Моро.

Точно підрахувати скільки шукачів притулку прибуло до Європи майже неможливо, але за даними статистичної агенції Eurostat рекордними були 2015 і 2016 роки.

У кожен з тих років прохання про притулок у країнах ЄС подали близько 1,3 мільйона людей.

У 2017 таких прохань зареєстровано 650 тисяч і попередні оцінки дають підстави вважати, що у 2018 це число може бути меншим на принаймні 40%.

Але попри зменшення загальної кількості біженців Європу лихоманить від політичних наслідків кризи з мігрантами зокрема тому, що велика кількість шукачів притулку зосереджується в окремих регіонах, насамперед у країнах прибуття:Італії, Греції та Іспанії, а також у деяких країнах ЄС, де мігранти знайшли найсприятливіші умови: у Німеччині, Швеції та інших.

Німецький уряд Анґели Меркель зазнав політичних втрат на минулих виборах через рішення 2015 року прийняти майже мільйон біженців.

На виборах 2017 року антиіммігрантська партія “Альтернатива для Німеччини” вперше пройшла до парламенту, здобувши 92 місця у Бундестазі з 709.

В результаті небувалого успіху антиіммігрантських партій в Італії на виборах цього року до влади у Римі прийшли сили, які критично дивляться на засадничі принципи Європейського Союзу.

Новий італійський уряд обіцяє перетворити табори іммігрантів на депортаційні центри

Однією з причин голосування багатьох британців за вихід з ЄС на референдумі 2016 року було бажання зменшити кількість іммігрантів.

Що робити?

У той час як популісти стверджують, що проблеми міграції у Європі та деінде у світі можуть бути вирішені дуже просто - закриттям кордонів та депортаціями біженців, опоненти зауважують, що такі кроки стануть обмеженням прав насамперед самих європейців, а масові депортації були б не реалістичними і незаконними.

У підбірці думок з цього приводу, зібраних аналітичним центром Carnegy Europe, переважає твердження, що проблема міграції для Європи є довготерміновою і простих та швидких одноразових рішень для неї не існує.

Серед пропозицій - зосередження ресурсів ЄС на тому, щоб, закриваючи шляхи нелегальної міграції, створити ефективні механізми швидкого опрацювання заяв прохачів притулку та розселення й інтеграції мігрантів у суспільствах.

При цьому Європа повинна працювати з тими країнами, звідки втікають люди, щоб допомагати вирішувати джерела проблем і причини міграцій.

Згідно з пропозиціями фінанси можуть бути переспрямовані з допомоги біженцям у Європі на допомогу людям повернутися та облаштувати на батьківщині.

Але фахівці також наголошують, що глобальна міграція як і міжнародні торгівля, завжди були невід'ємними явищами людської історії, і, попри можливі негативні наслідки масової та нелегальної міграції, багато країн отримують користь від притоку людських ресурсів.

Дивіться також: Як ковбої святкують День праці в техаському місті Бандера і що їх поєднує з Україною?

Як ковбої святкують День праці в техаському місті Бандера і що їх поєднує з Україною? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

Всі новини дня

Україні пропонують стратегію культурного стримування проти російської пропаганди 

Музей Григорія Сковороди після російської атаки 7 травня 2022 року. REUTERS/Ricardo Moraes 

Щоб протистояти проросійському наративу у світі, Україна має запропонувати проукраїнську альтернативу, - заявила під час прес-конференції у Центрі аналізу європейської політики у Вашингтоні Вівіан Волкер, виконавча директорка Консультативної комісії США з публічної дипломатії при Державному департаменті.

“Що Україна має робити, це використовувати потенціал свого наративу, розповідати про унікальні якості української культури та ідентичності. Ілюструвати недоліки у путінській розповіді про Україну. Я це сприймаю як свого роду стратегію стримування”, - зазначила вона на заході із назвою "Культура - головна ціль російської війни в Україні".

Стратегія культурного стримування

За її словами, така стратегія передбачає подолати ідеологію не атаками у культурному просторі, а наданням “достовірного альтернативного наративу”.

“Ми - дипломати, науковці, журналісти, експерти - ми маємо серйозну відповідальність створити умови для достовірності українського наративу у світовому інформаційному просторі”, - додала представниця Держдепу.

Щоб цього досягти, Вівіан Уолкер рекомендує дотримуватись кількох правил.

По-перше - базуватись на реальних фактах, щоб не потрапити у пастку несвідомого повторення неправдивого наративу про Україну. До прикладу, вона закликає експертів та журналістів припинити використовувати фразу “українська криза” у контексті повноцінного російського вторгнення в Україну.

“Тому що фраза “українська криза” передбачає, що відповідальність за кризу лягає на Україну, не на Росію. Ми повинні вважати на небезпеку використання цієї фрази”, - зазначила пані Волкер.

А по-друге - уважно підходити до визначення ролі України у так званому геостратегічному протистоянні між Росією та США за владу і глобальний простір, про що часто наголошують в російській пропаганді.

“Ми маємо говорити про це (війну в Україні - ред.) не лише як боротьбу між двома супер-державами, але як це є насправді - про боротьбу між двома країнами в одному регіоні. Це допоможе поставити Україну у глобальному просторі як значущого конкурента - як на полі бою, так і в інформаційному просторі”, - сказав Вівіан Волкер.

Директорка Консультативної комісії США з публічної дипломатії нагадала, що уряд США вже допомагає у зусиллях протистояти російському наративу. Зокрема, через мовлення американських ЗМІ в Україні - “Голосу Америки” та “Радіо Свобода”.

“Що тут може запропонувати американський уряд, це інституції державного мовлення - які перебувають при Агенстві США із глобальних медіа. Радіо Свобода і Голос Америки вже здавна встановили доступ до населення і висвітлюють не лише історії про американське життя чи західну перспективу. … Це може бути місце, де можна презентувати справжню інформацію про Україну”, - зазначила пані Волкер.

Культура як зброя

Посолка України у США Оксана Маркарова наголосила, що Росія використовує культуру на війні як інструмент зброї. Вона згадує нещодавній випадок на Каннському фестивалі, зі сцени якого російський режисер Кирило Серебренніков закликав міжнародну спільноту зняти санкції з деяких російських олігархів.
Посолка України у США Оксана Маркарова
Посолка України у США Оксана Маркарова

“Це питання значно ширше, ніж про Україну. Щоб мати хоча б шанс на мир, якийсь шанс на іншу Росію, ми маємо бути дуже чесними та відвертими про те, чим є російська культура, які напади здійснюються на українську культуру, і як росіяни використовують російську культуру в якості зброї”, - зазначила українська посолка у США.

“Досі є люди, які проштовхують цей наратив - скасувати Путіна, але не Пушкіна. Мені абсолютно очевидно, що ці люди, на жаль, не читали Пушкіна. Якби вони читали деякі його роботи, вони б розуміли, що все, що робить Путін - воно все там є, в його творах. Можете це назвати пропагандою чи переслідуванням не лише проти України, а будь-якого сусіда Росії”, - додала Маркарова.

Культурний елемент в нинішній війні відіграє не меншу роль, ніж військовий, - переконаний Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту.

“Десятиліттями Росія використовувала культуру, щоб встановлювати, пропагувати, поширювати дуже ксенофобські, провоєнні сентименти, повідомлення і наративи, якими утискали сусідні країни, пробували відібрати ідентичності інших країн чи громад, які (як Росія вважала) належать до сфери її геополітичних інтересів”, - ділиться досвідом Шейко.

Чи готовий світ до українського наративу?

Прийшов час дозволити українцям бути почутими - закликає гендиректор Українського інституту.

“Сьогодні замість пропагування російської культури, яка довела свою бездієвість у цій війні, нічого не зробила, що не допустити цієї війни, необхідно бути сильним голосом проти цієї війни. Прийшов час дати голос тим, хто історично у міжнародних культурних відносинах був недостатньо присутній і недооцінений. І на мою думку українці - через їхню сміливість, через неймовірну солідарність і підтримку світу, українці заслуговують на те, щоб їх почули”, - заявив Володимир Шейко.

Він звертає увагу, що міжнародна спільнота часто не готова чути український наратив, так як в багатьох західних університетах студентів навчають через призму російського бачення.

З ним погоджується українська посолка у США Оксана Маркарова. Вона розповідає про труднощі, з якими зіткнулися українські дипломати, втілюючи ініціативу Першої Леді України встановити україномовні аудіогіди в американських університетах та музеях.

“Ми можемо знайти кошти на виставки чи культурні заходи, але, наприклад, - от зараз Перша Леді України впроваджує ініціативу встановлення україномовних аудіогідів. Україна бере на себе весь переклад, всі технічні моменти. Втім виявилось, що це дуже важко - достукатись до музеїв. Попри те, що ми їх запевняємо, що самі зробимо всю роботу, ви можете самі перевірити якість запису, ми готові виконати всі ваші вимоги. Нам вдалось це зробити лише в деяких музеях, але ми досі не потрапили у найбільші музеї США, чия аудиторія для нас дуже важлива”, - розповіла дипломатка.

Маркарова зізнається, що під час перекладу аудіогідів в музеях, українці виявили, наскільки багато в американських музеях є помилок на користь російського наративу.

Оксана Маркарова: “Наприклад, Київська Русь показується як територія сучасної Росії. Хоча там мова йде про території, як то Київ, які ніколи не були в складі Росії, хіба що коли були окуповані Російською імперією чи в складі Радянського союзу”.

На думку представниці Держдепу Вівіан Волкер, Росія відчуває загрозу в сильній українській ідентичності, саме тому десятиліттями продовжує атакувати культурний простір України.

Вівіан Волкер: “Одна з причин, чому українська культура та ідентичність перебувають під російськими атаками, бо вони є надзвичайною загрозою для Росії. Тому що це справжня історія про націю, її ідентичність, її історію, що протистоїть видуманому наративу про російський світ, який намагається уособлювати моральну, етичну, духовну вищість. А її просто- напросто не існує. Це міф. Тоді як українська ідентичність та історія має щось дуже потужне, вона легітимна”.

Перед вторгненням у лютому цього року, російський президент Путін у своїй промові безпідставно заявив, що Україна ніколи не мала справжньої державності, і що вона є частиною російської «власної історії, культури, духовного простору». За даними ЮНЕСКО, за час повномасштабного вторгнення в Україну Росія знищила понад 120 культурних та історичних об'єктів України - памятники, музеї, архіви, церкви, школи, театри, бібліотеки.

За даними української сторони, росіяни серед іншого знищили чернігівський архів Служби безпеки України, де зберігалися записи нацистського періоду, які висвітлюють діяльність КДБ в Україні. Посолка України у США Оксана Маркарова заявила, що Державний департамент США допомагає Україні у питанні збереження цінних експонатів і діджиталізації архівних документів.

"Хоробрість українського народу надихнула увесь світ" - Ллойд Остін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:59 0:00

Пентагон коментує хід війни на Донбасі та поблизу Харкова

Архівне фото: Обстріл заводу в Соледарі, Донбас, 24 травня 2002 року. (Photo by Аріс Мессеніс/ AFP)

Попри величезну перевагу в силі, російські війська, що атакують Донбас, досягнули лише "поступового прогресу". Про це заявив високопосадовець Пентагону під час брифінгу для преси 26 травня.

Більшість з 110 операційних батальйонних тактичних груп, які Росія розмістила в Україні, перебувають на півдні а решта груп розділено і проводять бойові дії на Донбасі, зауважили в оборонному відомстві США.

В Пентагоні відзначили, що тактика Росії з початку війни не змінилась і полягає в обстрілах артилерією з метою послабити ціль з наступним заходом військ. Незважаючи на постійну тактику, "вони мають кількісну перевагу і тому, гадаю, ми продовжуємо бачити це поступове просування", додав посадовець Пентагону.

В британському Міноборони вказують - Україна не дозволяє Росії отримати повний контроль над Донбасом.

"Росія створює тиск на Сєвєродонецькому "кармані", хоча Україна утримує контроль декількох секторів оборони і не дозволяє Росії отримати повний контроль на Донбасі", - йдеться в повідомленні. В британському відомстві зауважують - російські сухопутні сили продовжать спроби оточити Сєвєродонецьк та Лисичанськ, після того, як вони нещодавно захопили декілька селищ на північний захід від Попасної.

Голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай повідомив в соцмережах, що 95% території Луганської області окуповано, ситуація на Донбасі "надзвичайно погана". Він заперечив повідомлення про буцімто оточення Сєвєродонецька.

Посадовець Пентагону зауважив, що просування Росії на Донбасі "компенсується здобутками України на інших полях бою, найбільш очевидно - навколо Харкова".

Коментуючи ситуацію в регіоні голова Харківської обласної військової адміністраці Олег Синєгубов заявив: "Зарано розслаблятись". Він вказав, що "ворог тероризує цивільне населення".

Російські посадовці ще не коментували розвиток подій навколо Харкова, пише кореспондент Голосу Америки Джефф Сельдін. Але, зазначає він, в соцмедійних повідомленнях російські військові заявляють про "тривалий успіх проти українських сил, включаючи на Донбасі".

Україна сподівається рішення США щодо «обіцяних» ракетних систем

Російський танк на вулиці міста Попасна в Луганській області 26 травня 2022 р.

Українські представники посилили заклики до західних партнерів про якомога швидше постачання Україні важких озброєнь і зокрема ракетних систем залпового вогню (РСЗВ) на тлі запеклих боїв на Донбасі, де російські війська використовують те, що українські представники називають перевагою росіян у ракетно-артилерійських озброєннях.

Сполучені Штати раніше казали нам, що ми отримаємо РСЗВ. Зараз вони у процесі вироблення цього рішення.
Дмитро Кулеба

«Теперішній наступ окупантів на Донбасі може зробити цей регіон безлюдним. Попасну, Бахмут, Лиман, Лисичанськ, Сєвєродонецьк вони хочуть перетворити просто на згарище», - сказав президент Володимир Зеленський у зверненні оприлюдненому в ніч з 26 на 27 травня.

Радник українського президента Михайло Подоляк поширив у Twitter відеозапис вибухів у результаті обстрілу російськими «вогнеметними системами», що він подає як приклад застосування «найважчої неядерної зброї проти українців, змушуючи людей горіти живцем».

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба підтвердив, що Україна сподівається отримати системи ракетного залпового вогню від США.

«Сполучені Штати раніше казали нам, що ми отримаємо РСЗВ. Зараз вони у процесі вироблення цього рішення. Принаймні це те, що вони нам кажуть. Наше єдине прохання до них у тому, щоб це рішення було схвалене якомога швидше. Бо для нас кожен день означає втрачені життя, втрачені кілометри нашої землі», - сказав Кулеба у відео в Twitter.

Американський телеканал CNN також повідомляє, що адміністрація Байдена розглядає рішення про надання Україні сучасних ракетних систем залпового вогню американського виробництва.

«Але адміністрація Байдена впродовж тижнів вагалася, чи надсилати такі системи через стурбованість в Раді національної безпеки, що Україна може використати ті системи для наступальних ударів всередині Росії», - йдеться у повідомленні CNN з посиланням на неназваних офіційних представників.

Ті ж неназвані представники сказали телеканалу, що «іншим міркуванням, яке турбує в адміністрації Байдена, є те, чи можуть США дозволити собі віддати багато потужної зброї з власних арсеналів».

CNN повідомляє, що надання ракетно-артилерійські систем Україні розглядає також Велика Британія, яка хотіла б вирішувати це питання узгоджено з американцями.

Критика Німеччини

Український посол в Берліні Андрій Мельник знову гостро розкритикував уряд Німеччини, найбільшої країни ЄС, за затягування з наданням військової допомоги Україні.

Німецький канцлер Олаф Шольц виступив 26 травня на Всесвітньому Економічному форумі у Давосі з півгодинною промовою, в якій засудив Росію за «імперіалізм» і наголосив, що Москва повинна зазнати поразки в Україні.

Але українські представники та інші критики німецького уряду вказують, що, скориставшись гаслами, канцлер змовчав про те, що критики називають затримуванням обіцяної Україні допомоги, зокрема коли йдеться про бронетехніку й важкі озброєння.

Навіть ні слова про суперечки щодо німецьких танків і важких озброєнь для Києва, нічого про тривалі відмови.
Bild

«Треба, щоб Путін не виграв цю війну. І я переконаний, що він її не виграє», - заявив Канцлер з трибуни у Давосі, додавши, що «сьогодні захоплення Росією усієї України виглядає ще віддаленішим, ніж на початку війни, завдяки вражаючим оборонним зусиллям українсько армії і населення».

На тлі дискусій у політичних колах про те, чи повинна Україна йти на поступки Росії, Шольц також сказав: «Важливо дати Путіну чітко зрозуміти. Не буде продиктованого миру. Україна на це не погодиться. І ми також не погодимося».

Німецька газета Bild назвала ті заяви такими, що не мають значення, оскільки, як пише часопис, не пролунало «навіть ні слова про суперечки щодо німецьких танків і важких озброєнь для Києва, нічого про тривалі відмови».

Bild також цитує українського посла Андрія Мельника про те, що у військовому плані «Берлін залишив Україну напризволяще».

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав у Давосі 25 травня: «Ті країни, які затягують питання щодо надання Україні важких озброєнь повинні зрозуміти - кожен день, який вони витрачають, вирішуючи, зважуючи різні доводи, про те, робити це чи ні, людей вбивають: солдатів, цивільних. Знищують міста і села».

Підсумки форуму в Давосі для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:15 0:00

Делегація Палати представників Конгресу США - з візитом в Україні. Подробиці від конгресмена Фіцпатрика. Відео

Делегація Палати представників Конгресу США перебуває із візитом в Україні. Головною метою цього візиту є оборонна підтримка. Катерина Лісунова спілкувався із одним із членів делегації, конгресменом-республіканцем Браяном Фіцпатриком.

Курс гривні - що відбувається та чого чекати далі? Відео

Курс гривні - що відбувається та чого чекати далі? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:43 0:00

В воєнних умовах жорстке регулювання курсу дозволило уникнути масштабної кризи в Україні, говорять оглядачі, але і змусило українців згадати що таке чорний ринок валюти. Чого очікувати для гривні і що криється за зростанням курсу рубля - пояснюють аналітики.

Більше

XS
SM
MD
LG