Спеціальні потреби

Актуально

11 000 випадків коронавірусу у США пов'язують із трьома м'ясопереробними заводами, яким Трамп наказав залишатись відкритими

Понад 11 тисяч випадків зараження коронавірусом пов'язують із трьома найбільшими у США заводами із переробки м'яса - Tyson Foods, Smithfield Foods and JBS, пише видання The Washington Post.

28 квітня президент Дональд Трамп підписав указ, використавши Закон щодо воєнного виробництва часів Другої світової, який наказав м’ясопереробним підприємствам країни продовжувати роботу, як ключовим елементам життєзабезпечення.

Місяць тому на цих підприємствах було 3 тисячі зареєстрованих хворих. Але з часу виходу указу кількість заражених потроїлась, а кількість смертей серед працівників зросла з 17 до 63, повідомляє центр розслідувальної журналістики Midwest Center for Investigative Reporting, пише The Hill.

Зокрема, у штаті Південна Дакота 29% від усіх зареєстрованих випадків COVID-19 пов'язані із захворюваністю на м'ясопереробних заводах, для Небраски це 20%, в Айові - 18%, повідомляє, Environmental Working Group.

Лише на Tyson Foods захворіли понад 7 тисяч працівників, минулого місяця ця цифра складала 1600 хворих. Зокрема, понад 700 нових випадків зараження зафіксували на чотирьох комбінатах, які були відкриті після виконання указу Трампа.

Американцям загрожує дефіцит харчів?

Своє рішення глава держави прийняв на тлі повідомлень про загрозу харчової кризи у США. Із початку пандемії більше десяти м’ясопереробних заводів у США мусили призупинити роботу через велику кількість випадків зараження COVID-19 серед працівників, а голова правління Tyson Foods заявив, що "ланцюг поставки їжі переривається", і що "вимушене закриття заводів з виробництва свинини, яловичини та курятини навіть на невеликий час, призведе до зникнення мільйонів фунтів м'яса з мережі постачання".

Щоб уникнути кризи, адміністрація Білого дому, окрім указу Трампа, вирішила проводити урядові закупки молочної продукції, м'яса та овочів на 3 мільярди доларів у місцевих фермерів, яким пандемія перекрила канали та ринки збуту, а також щоб допомогти людям, які потребують допомоги харчами, втративши джерела прибутку в умовах карантину. Зокрема, за планом частину продуктів мали спрямувати у так звані "банки їжі", благодійні організації, які збирають та роздають харчі бідним американцям.

Водночас, експерт агроринку Карл Сетцер розповідає, що не бачить негайного покращення ситуації. За його прогнозами, представники харчової промисловості не почнуть більше заробляти, навіть якщо м’ясокомбінати запрацюють на повну потужність: "Ми побачимо подальше падіння цін на свиней через те, що м’ясокомбінати не поспішатимуть купляти худобу, яку не можна вчасно переробити", - вважає він. ​

Чому попит на м'ясо збільшується, а фермери змушені зменшувати поголів’я. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:55 0:00

Удар по всій ланці харчової промисловості

Тим часом, від закриття м’ясопереробних підприємств страждає не лише кінцевий споживач, а й виробник м'яса. Фермери змушені зменшувати поголів’я свиней, в умовах, коли попит на їхню продукцію в умовах закриття закладів харчування сильно впав.

"Ринок обвалюється. Ціни на свинину впали на 50 відсотків", - каже Браян Данкен. Він керує фермою у штаті Іллінойс, яка ось уже чотири покоління належить його родині. - ​"На кожній проданій тварині ми втрачаємо 60-70% капіталовкладень. Так погано ще не було".

Збитки несуть і фермери, які вирощують корм для худоби, і скорочення поголів’я свиней може обернутись зниженням попиту на корм, а значить і на сою та кукурудзу.

Тож Рон Кіндред, який зазвичай вирощує сою на корм, привітав рішення Трампа заборонити припиняти переробку м’яса. "Думаю, для нас, фермерів, необхідно аби м’ясопереробні заводи працювали. Нам треба прогодувати людей тут, у США. Якщо закриються заводи і м’ясо перестане надходити, що будуть їсти люди? Вони повстануть, якщо не буде дешевого м’яса", - каже Кіндред.

Американці, загалом, не звикли до проблем з постачанням харчів. Але якщо карантин триватиме – безперебійний ланцюг поставок продукції від фермера до столу опиниться під загрозою, прогнозують оглядачі.

Дивіться також: Президентська кампанія у США на тлі коронавірусу. Відео

Президентська кампанія у США на тлі коронавірусу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:38 0:00

Всі новини дня

Київ викликає посла Угорщини після того, як Орбан назвав Україну "нічийною землею"

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час відзначення 65-ї річниці Угорської революції 1956 року, 23 жовтня 2021. (AP Photo/Laszlo Balogh)

МЗС України викликає посла Угорщини після того, як угорський прем'єр Віктор Орбан під час спілкування із журналістами порівняв Україну із "Афганістаном" і назвав її "нічийною землею". Про це повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами", - написав представник українського зовнішньополітичного відомства і додав, що Київ залишає за собою "право вжиття й інших заходів реагування".

У розмові з медіа Орбан заявив, що Захід перебуває "у стані війни з Росією" і що "Захід повинен зрозуміти, що Путін не може дозволити собі програти, і він не програє, тому що його чекають переобрання наступного року, і він не може балотуватися як президент, який програв війну", цитує видання The American Conservative.

Як пише видання, Орбан вважає, що "Росія не може допустити присутності НАТО в Україні", а оскільки Росія не змогла швидко перемогти Україну, зараз "мета Росії – зробити Україну некерованою руїною, щоб Захід не міг претендувати на це як нагороду" і "у цьому вони вже досягли успіху". "Зараз це - Афганістан, ничійна земля", - сказав журналістам угорський лідер.

Тим часом нині стало відомо, що Москва вимагає, щоб посол Латвії виїхав упродовж двох тижнів, пише Радіо Свобода. Раніше Рига заявила, що посли припинять свою роботу у Росії 24 лютого – у річницю вторгнення російської армії в Україну.

Латвійська влада повідомила про зниження рівня дипломатичних відносин із Росією до тимчасових повірених, пояснивши це "жорсткою агресією Росії проти України" і солідарністю з Естонією, адже перед цим Росія за своїм рішенням знизила рівень дипломатичних відносин із Естонією.

Рівень дипвідносин Росії із Литвою, був знижений ще минулого року з ініціативи цієї країни після російського вторгнення в Україну.

При цьому напередодні посольство США в РФ повідомило, що до Москви прибула нова очільниця дипвідомства Лінн Трейсі, яка раніше обіймала посади посолки США у Вірменії, старшої радниці у справах Росії у Бюро у справах Європи та Євразії у Держдепі та заступниці посла США в Росії. У Кремлі заявили, що нова посолка в Москві, не зможе покращити відносини між двома країнами через те, що там назвали "гібридною війною" Вашингтона проти Росії.

В Білому домі відреагували на повідомлення про можливу співпрацю РФ з талібами

Бойовик Талібану у Кабулі, 26 грудня 2022 року. AP Foto/Ebrahim Noroozi

Білий дім наразі не має жодних підтверджень про можливу співпрацю Росії із Талібаном, зокрема, щодо буцімто російського запиту про американську зброю, наявну на території Афганістану, для її використання у війні проти України. Про таку можливість повідомило британське The Sun з посиланням на неназвані джерела.

Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США, відповідаючи на запитання журналістки Голосу Америки щодо того, наскільки Білий дім стурбований тим, що Росія може спробувати отримати цю зброю.

“Я не можу підтвердити повідомлення про те, що Талібан розглядає можливість відправки зброї і спроможностей росіянам... Але якщо це правда, то, безсумнівно, суперечить тому, що Талібан каже про свої цілі. Щодо зброї та систем, то… афганські сили національної безпеки отримали певне обладнання від Сполучених Штатів, але воно належало афганцям і вони покинули його, коли вирішили, що не будуть воювати за свою країну. І деякі з цих систем, деякі з тих спроможностей, потрапили у розпорядження Талібану. Знову ж таки, ми не маємо жодних відомостей про те, де саме знаходяться всі ці системи, що вони собою представляють, як використовуються. Допевне, немає жодних ознак того, що Талібан хоче експортувати”, - сказав Кірбі.

Посадовець також зауважив, що обладнання, яке залишилось в Афганістані у серпні минулого року, коли американські військові залишили аеропорт, було виведено з ладу талібами: літаки, наземні транспортні засоби. "Думаю, єдине, що ми залишили там - це декілька транспортних засобів, які дозволяють їм підтримувати роботу аеропорту”, - сказав Кірбі.

Він також наголосив, що Талібан, якщо серйозно ставиться до бажаного ним міжнародного визнання, мусить виконувати свої зобов’язання, зокрема щодо прав жінок та дівчат.

Як повідомляв Голос Америки, після виводу американських військ, афганські збройні сили швидко здали зброю та позиції Талібану. Пентагон не дає точної оцінки скільки одиниць зброї отримали бойовики, однак оглядачі вказують, що вартість цієї зброї може сягати мільярдів доларів.

Росія та Пакистан під час двосторонніх переговорів у середу наголосили на необхідності «практичного залучення» афганського Талібану, але виключили офіційне визнання ісламістських правителів, доки вони не вирішать міжнародні проблеми щодо прав жінок та інклюзивного управління. Уповноважений президента Росії в Афганістані Замір Кабулов очолив делегацію на переговорах з офіційними особами Пакистану в Ісламабаді та поінформував про свої зустрічі на початку цього місяця з Талібаном у Кабулі, повідомляє Голос Америки.

Кабулов сказав, що Москва продовжує співпрацювати з Талібаном, але не розглядає надання легітимності фактичним правителям Афганістану «наразі», - повідомили Голосу Америки офіційні пакистанські джерела, причетні до зустрічей у середу.

Коротке повідомлення уряду Пакистану у Twitter після зустрічі Кабулова з заступницею міністра закордонних справ Хіною Раббані Хар, вказало, що обидві сторони "наголосили на необхідності практичного залучення тимчасового афганського уряду".

Польща надасть Україні ще 60 танків, включаючи 30 PT-91 Twardy

Польський танк PT-91. REUTERS/Kacper Pempel

Польща надасть Україні 60 модернізованих танків додатково до обіцяних раніше 14 танків Leopard 2. Нова поставка включатиме 30 танків PT-91 Twardy. Про це заявив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецькі.

В ефірі канадського телебачення CTV в п'ятницю Моравецькі відзначив роль в Польщі у тому, щоб "стати прикладом" для союзників і переконати їх щодо надання танків Україні

Президент України Володимир Зеленський подякував польським колегам та народу Польщі у Twitter.

“Як і 160 років тому, ми разом, але цього разу у ворога немає шансів. Разом переможемо!” - написав Зеленський.

І інтерв'ю для Sky News президент Зеленський сказав, що для наступальних дій “на своїй землі” та для захисту свого народу Україні потрібно наразі 300-500 танків.

PT-91 Twardy — це бойовий танк, створений на основі конструкції радянської моделі Т-72.

Як повідомляв Голос Америки, вчора міністр оборони США Ллойд Остін подякував Польщі за готовність надати Україні танки Leopard. Польський уряд ще 23 січня подав заявку на отримання дозволу для експорту 14 танків Leopard 2 до України.

Дивіться також:

Міністр фінансів США говорила про Україну під час візиту до Африки

Міністр фінансів США Дженет Єллен біля сонячної батареї в Південній Африці, 27 січня 2023 року

Міністр фінансів США Дженет Єллен у суботу завершує 10-денний візит до Африки, який включав візити до Сенегалу, Замбії та Південної Африки.

Під час поїздки Єллен наголосила на важливості континенту, сказавши, що «стратегія Сполучених Штатів щодо Африки зосереджена навколо простого визнання: Африка формуватиме майбутнє світової економіки».

Минулого року адміністрація президента США Джо Байдена оголосила про свою нову стратегію щодо країн Африки на південь від Сахари в серпні та провела саміт лідерів США та Африки в грудні.

Аналітики кажуть, що США збільшують взаємодію з Африкою після обмеженої уваги, яку вони приділяли континенту за президентства Дональда Трампа. Китай залишається провідним торговим партнером в регіоні і продовжує домінувати там економічно, тоді як Росія працює над зміцненням військових і дипломатичних зв’язків.

Єллен прибула невдовзі після візиту міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова до Південної Африки, яка офіційно зайняла нейтральну позицію щодо війни в Україні та планує провести суперечливі спільні військово-морські навчання з Росією та Китаєм біля узбережжя міста Дурбан наступного місяця.

Міністр Південної Африки Наледі Пандор та міністр закордонних справ Росії Лавров, 23 січня 2023 року
Міністр Південної Африки Наледі Пандор та міністр закордонних справ Росії Лавров, 23 січня 2023 року

Боб Векеса, голова Африканського центру вивчення Сполучених Штатів у Йоганнесбурзі, сказав, що час візитів показує, що Росія та США намагаються привабити Африку.

"Чи випадково міністр закордонних справ Росії Лавров і міністр фінансів США Дженет Єллен здійснили свою африканську поїздку на початку року, збігаючись, фактично майже зустрівшись? – сказав Векеса. – На мій погляд, це не випадковість, оскільки йде велика геополітична битва, яка щойно загострилася протягом кількох місяців після першого вторгнення Росії в Україну».

Брукс Спектор, помічник редактора південноафриканської газети Daily Maverick і американський дипломат у відставці, повторив цю думку.

«Зараз конкуренція на африканському континенті між Росією та Сполученими Штатами, Китаєм і Сполученими Штатами значно помітніша та в багатьох відношеннях значно більша, ніж десятиліття або близько того тому, — сказав Спектор. – Звичайно, для Росії це виклик геополітичний і безпековий, тоді як для Китаю виклик переважно економічний і торговельно-орієнтований».

Єллен використала свою поїздку, щоб розкритикувати як Пекін, так і Москву. Її зауваження в Замбії про те, що Китай «перешкоджає» реструктуризації великого боргу країни викликали гнів Пекіна. Вона також звинувачує «жорстоку війну Росії» у підвищенні цін на енергоносії та спричиненні відсутності продовольчої безпеки в Африці.

Міністр фінансів США Дженет Єллен купує місцевий мед в Замбії, 24 січня 2023 року
Міністр фінансів США Дженет Єллен купує місцевий мед в Замбії, 24 січня 2023 року

США є третім за величиною торговим партнером Південної Африки. Єллен оголосила про створення нової спільної цільової групи, спрямованої на запобігання торгівлі дикими тваринами, пообіцяла збільшити торгівлю та інвестиції та похвалила країну за прагнення подолати поточну енергетичну кризу та залежність від вугілля, шляхом участі в програмі США «справедливий енергетичний перехід».

Але поки що під час свого візиту до Південної Африки Єллен, яка мала закриту зустріч із президентом Сірілом Рамафозою, утримувалася публічно від розмов про майбутні військово-морські навчання чи позицію Преторії щодо України.

Спектор сказав, що теми, які зазвичай не охоплюються міністром фінансів, швидше за все, з’являться «незалежно від брифа».

«Коли міністр Єллен прибула, у неї була ціла низка питань, які потрібно було вирішити, цілий ряд речей, деякі з яких виходили за межі більш звичайних тем, про які міністр фінансів могла поговорити, включаючи, що не дивно, російське вторгнення в Україну".

Міністр фінансів США Дженет Єллен та міністр фінансів Південної Африки Енох Годонгвана, 26 січня 2023 року
Міністр фінансів США Дженет Єллен та міністр фінансів Південної Африки Енох Годонгвана, 26 січня 2023 року

Коли міністр фінансів Південної Африки Енох Годонгвана зустрівся з Єллен у четвер, він зазначив, що її візит був «важливою подією», оскільки жоден міністр фінансів США не відвідував їх за вісім років.

На запитання, чи можна розглядати слова міністра як критику США за те, що вони ігнорують Африку, Девід Фельдманн, представник місії посольства США в Преторії, сказав Голосу Америки: «Ми направляємо вас до міністра фінансів Південної Африки за тлумаченням того, що він сказав."

Міністерство фінансів Південної Африки не відповіло на запит про коментар.

Щоб підкреслити важливість континенту, очікується, що цього року Африку відвідають і віце-президент США Камала Гарріс, і президент Байден.

«Я наполягаю на тому, щоб ці нові системи були доставлені якомога швидше», – Кріс Кунс, сенатор-демократ від штату Делавер. Відео

«Я наполягаю на тому, щоб ці нові системи були доставлені якомога швидше. Я думаю, що це дає сигнал Москві, що Захід продовжує рішуче підтримувати Україну в її боротьбі з російською агресією», – Кріс Кунс, сенатор-демократ від штату Делавер.

Більше

XS
SM
MD
LG