Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва запевнив президента Росії Путіна про готовність спілкуватися від імені власної країни, а також від імені Індії, Індонезії та Китаю.

Розмова президентів відбулася телефоном.

Як написав сам Лула у твіттері, він відмовився від візиту до Росії, але подякував за запрошення – Путін запрошував бразильського лідера на Міжнародний економічний форум у Санкт-Петербурзі.

“Відповів, що зараз не можу поїхати до Росії, але підтвердив готовність Бразилії, а також Індії, Індонезії та Китаю, спілкуватися з обома сторонами конфлікту у прагненні миру”, - пише Лула.

Як повідомляв Голос Америки, під час саміту Групи семи у японській Хіросімі Лула стверджував, що він “засмучений” тим, що український президент, за його словами “не з'явився” на заплановану двосторонню зустріч.

«Ні я не був розчарований. Я був засмучений, бо я хотів зустрітися з ним та обговорити питання. Саме тому я домовлявся про готель», - сказав Лула.

На прес-конференції президент Бразилії з одного боку засудив Росію за вторгнення в Україну, але також вчергове критикував західні країни і зокрема президента США Джо Байдена за підтримку України.

Раніше окремі заяви президента Бразилії про війну в Україні викликали критику у США та ЄС, після чого Лула да Сілва таки заявив, що засуджує порушення територіальної цілісності України і повторив свій заклик до створення «групи країн» для пошуку мирного вирішення військового конфлікту.

Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило документи, яке воно називає планами російської сторони зімітувати аварію на Запорізькій атомній електростанції.

“Для цього буде проведено удар безпосередньо по території ЗАЕС. Після цього буде оголошено про аварійний витік радіоактивних речовин. В інциденті традиційно буде звинувачено Україну”, - попереджає ГУР.

“Москва готує масштабну провокацію для створення осередку радіаційної небезпеки”, - повторив попередження розвідки і постпред України при ООН Сергій Кислиця у Твіттері.

У розвідці також стверджують, що для маскування власних дій росіяни “зірвали заплановану на сьогодні ротацію персоналу постійної моніторингової місії МАГАТЕ”.

Офіційних заяв Міжнародного агентства з ядерної енергетики (МАГАТЕ) наразі немає.

У четвер Генеральний директор МАГАТЕ Маріано Ґроссі повідомив про свою зустріч з Олексієм Ліхачовим, генеральним директором російської компанії «Росамтом», яка заявляє про те, що стала власником української атомної станції.

«У рамках своїх активних зусиль щодо підтримки принципів уникнення ядерної чи радіаційної аварії на ЗАЕС, генеральний директор МАГАТЕ Маріано Ґроссі зустрівся з
генеральним директором «Росатому» Олексієм Ліхачовим
сьогодні в Пекіні», – мовиться у твіті. МАГАТЕ.

Як повідомляв Голос Америки на почтку тижня, в українському "Енергоатомі", який є власником ЗАСЕ, заявили, що 22 травня в результаті обстрілу станція всьоме зазнала відключення від живлення з часу окупації 4 березня 2022 року. Через обстріли лінія, що живить ЗАЕС відключилась і в автоматичному режимі увімкнулись всі резервні дизель-генератори.

Згодом в компанії повідомили, що українські фахівці відновили роботу високовольтної лінії електропередачі. "Ризик ядерної та радіаційної аварії – мінімізовано, ситуація стабільна", - йдеться в дописі в Telegram.

У жовтні минулого року Росія оголосила ЗАЕС «федеральною власністю». Позиція МАГАТЕ, за словами її очільника, полягає в тому, що ЗАЕС – це український об’єкт.

Дивіться також:

Міністр оборони США Ллойд Остін у промові до випускників військово-морської академії США заявив, що американські моряки “працюють пліч-о-пліч” із союзниками НАТО в час російського вторгнення в Україну.

“Військово-морські сили допомогли розширити морський потенціал України, оскільки Україна бореться проти жорстокої та безрозсудної війни за вибором Росії”, – наголосив глава Пентагону.

Остін заявив, що американський прапор на кораблі ВМС США “вже давно є символом надії на вільніший та безпечніший світ”.

За його словами, морські сили історично були найпотужнішою силою, що допомагає запобігати війнам та насильству.

“Вони стримують конфлікти, вони тримають вахту і нагадують світові, які цінності сповідує Америка”, – виголосив міністр оборони США.

Напередодні міністр оборони США Ллойд Остін провів розмову із міністром оборони України Олексієм Резніковим про підсумки засідання Контактної групи із підтримки України у форматі “Рамштайн”, що пройшло у четвер, 25 травня.

Вони також обговорили “пріоритети безпекової підтримки” України у майбутньому, - мовиться у повідомленні прес-служби Пентагону.

Імідж Росії постраждав у всьому світі унаслідок її війни проти України. Особливо вражаючими цифри щодо втрати прихильників російської політики помітні у пострадянських державах, які Росія була схильна вважати своєю сфери впливу. Такими є результати опитування, опубліковані у звіті Gallup.

Аналітики Gallup нагадали у підсумках звіту, що Росія з часу розпаду СРСР намагалася відновити свою перевагу і лідерські позиції у регіоні, застосовувала для цього “пряники і батоги”.

Але, зважаючи на результати опитування громадської думки, війна проти України завдала руйнівного впливу іміджу Росії. Крім того, Росія програє і у "великій грі" за вплив у регіоні.

Рівень схвалення російського керівництва впав

Щодо “схвалення лідерства Росії”, то воно помітно зменшилося не тільки в країнах, які загалом скептично ставилися до лідерства Росії в останні десятиліття, але навіть у чотирьох країнах, які “історично симпатизували російському керівництву” – Вірменії, Молдові, Казахстані та Азербайджані.

Тут відсоток тих, хто не схвалює, за підсумками 2021-2022 років перевищує відсоток тих, хто схвалює.

Наприклад, схвалення російського керівництва у Вірменії впало на 13 пунктів (з 45% до 32%), тоді як показник несхвалення російських дій зріс на 20 пунктів - із 38% до 58%.

“Вірмени дуже ображені на Росію за те, що вона не допомогла їм у військовому конфлікті проти Азербайджану, незважаючи на військову угоду, – каже колишній посол США у Білорусі та Грузії Кеннет Яловіц в коментарі журналісту Голосу Америки Максиму Москалькову. - Тому Вірменія змушена була шукати руку допомоги в іншому місці. Ходили розмови, що Вірменія може навіть вийти із Організації договору про колективну безпеку. І зараз ми бачимо, що саме Сполучені Штати та Європейський Союз відіграють провідну роль у переговорах між Азербайджаном та Вірменією”.

Натомість азербайджанці у 2019 році схвалювали російське керівництво вдвічі більше, ніж не схвалювали (60% і 27% відповідно). А у 2022 році зафіксовано протилежне: 23% схвалювали і 46% не схвалювали.

У 2022 році схвалення російського керівництва впало майже до 0 % у Латвії, Литві, Україні, Естонії та Грузії – свідчить Gallup.

Сприйняття Росії у пострадянських країн Голосу Америки прокоментував провідний автор дослідження Gallup Зак Ріттер: “Схвалення різко знизилося у більшості цих країн, хоч і не в усіх. Виняток становлять Киргизстан та Узбекистан, але й у цих країнах воно знизилося. І, навпаки, несхвалення значно зросло. Ми використовуємо обидва ці показники, тому що великий відсоток людей може сказати, що думки про російське керівництво вони не мають. Так ось, кількість людей, які не мають такої думки, сильно скоротилася. Це спостерігається у всьому світі”.

Крах “русского міра”

Понад те, все більше дії Росії відкидають люди, які вважають себе етнічними росіянами за межами Росії.

“Люди, які вважають себе етнічними росіянами в Казахстані, Естонії та Латвії [...] все більше відкидають дії Росії, - пише на основі опитувань Gаllup. – Поняття «русский мир» відноситься до сукупності мовних, культурних та історичних зв’язків — російської спадщини — спільної для людей на пострадянському просторі. Російські націоналісти вважають, що мають важливий мандат захищати цю діаспору від передбачуваних загроз”.

Натомість у 2022 році (вперше з 2005 року, відколи Gallup почав збирати такі дані) більше “росіян за самовизначенням” не схвалювали лідерство Росії, аніж схвалювали його в Естонії (53% і 14%, відповідно) і Латвії (49% і 14% відповідно).

У Казахстані люди, які вважають себе росіянами, все ще частіше схвалюють (47%), ніж не схвалюють (37%) керівництво Росії.

Але істотна збільшилася різниця між ними: 10% різниці у 2022 році – це суттєво менше, ніж різниця в 42 % у 2021 році.

Ще один інформативний показник – все менше людей, які живуть у країнах з найбільшою російською діаспорою на душу населення (Казахстані, Латвії та Естонії) вважають себе росіянами.

Такий спад став більш очевидним у всіх трьох країнах у 2022 році.

Якщо у період з 2007 по 2009 рік приблизно 3 з 10 жителів Казахстану, Латвії та Естонії визнали себе росіянами, то у 2022 році їх кількість знизилася до 15% у Казахстані, 19% у Латвії та 21% в Естонії.

«По-перше, багато країн дуже стурбовані своєю територіальною цілісністю, – коментує ситуацію колишній посол США у Білорусі та Грузії Кеннет Яловіц. - У багатьох із них проживають російські громадяни чи етнічні росіяни, як, наприклад, у Казахстані та країнах Балтії. Вони бояться, що колись Путін може сказати, що росіянам у цих країнах загрожують нацистські уряди і що вони мають допомогти їм. Тому вторгнення в Україну, а також невизнання Росією суверенітету та незалежності інших сусідніх країн, безсумнівно, негативно вплинули на імідж Кремля. Другий чинник – видача ордера на арешт Володимира Путіна Міжнародним трибуналом. Я думаю, це змусило багатьох усвідомити, що вторгнення в Україну — це не просто жах, а й військовий злочин".

Сутінки колишньої імперії і програш у "грі за вплив"

У Gallup вважають, що погіршення позицій Росії може залишити простір для інших супердержав, таких як США та Китай, для отримання впливу у регіоні. Рейтинги схвалення в країнах Балтії та особливо в Україні показують, що люди стали більш прихильними до лідерства США порівняно з Росією та Китаєм.

“Багато спостерігачів вважають, що в пострадянських країнах, особливо в Центральній Азії, триває “велика гра” у боротьбі за владу та вплив”, - йдеться у підсумках опитування, як і про те, що Росія таку “гру” зараз програє.

“Загальний висновок рейтингів лідерства Gallup за 2022 рік є очевидним: у більшості регіонів, де Росія є найбільшою владою та впливом, її дії серйозно підірвали її власний статус і престиж. Ця сейсмічна зміна громадської думки може свідчити про занепад останньої європейської імперії”, - пише Gullap.

Зниження авторитету Росії у своїй, як переконана Москва, сфері впливу може, на думку Зака Ріттера, залишити простір для інших держав з погляду посилення їхньої ролі у регіоні: «Дії Росії відкрили простір у регіоні для її конкурентів, наприклад для Китаю, США, Європейського Союзу, Туреччини та інших країн, щоб заповнити вакуум, який залишила Росія, зосередившись на Україні. Ми бачимо це на прикладі Токаєва в Казахстані та Алієва в Азербайджані, які почали використовувати багатовекторний підхід у зовнішній політиці та поступово відходити від Росії, створюючи собі більше простору для маневру на міжнародній арені".

Як повідомляв Голос Америки, після того, як президент Росії Путін вирішив провести вторгнення до України минулого року, ставлення до керівництва Росії в світі різко змінилося.

Більшість населення в десятках країн не схвалюють дії Кремля.

Дані, зібрані Gallup на основі опитувань тисяч людей у 137 країнах і регіонах, показали помітне зниження схвалення Кремля. У всьому світі 57% респондентів повідомили, що вони не схвалюють керівництво Росії в 2022 році, порівняно з лише 38% роком раніше.

«Не думаю, що ми раніше спостерігали подібні зміни в даних Gallup для жодної країни», - сказав Голосу Америки Закк Ріттер, старший науковий співробітник Gallup і провідний автор звіту.

Британські та американські ЗМІ повідомляють про зустріч колишнього прем'єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона з екс-президентом США Дональдом Трампом під час поїздки британського політика до США. Як повідомляють журналісти, Джонсон у четвер зустрічався з Трампом та політиками-республіканцями в Техасі для того, щоб посилити підтримку України.

Першою про те, що Трамп планував прийняти Джонсона на вечерю, повідомила газета New York Times.

Як зауважують оглядачі британського громадського мовника ВВС, Трамп раніше називав пана Джонсона другом, але їхні позиції щодо війни в Україні відрізняються. У той час як Джонсон був активним прихильником України, кілька разів відвідував Україну і закликав Захід надати країні більше зброї, Трамп ще на посаді президента неохоче надсилав військову допомогу Україні, а нещодавно заявив, що не знає, хто має перемогти у цій війні, і кого він підтримуватиме у разі, якщо він повернеться до Білого дому.

Джонсон, який пішов з посади минулого року, їздив по Америці цього тижня, щоб заручитися підтримкою України серед вищих республіканців після вторгнення Росії, повідомляє європейська версія часопису Politico.

Аналітичні центри, що підтримують Україну, запросили колишнього британського лідера на приватний обід у Техасі, де він сказав зібранню політиків, донорів і керівників промисловості, що Америка має продовжувати курс на підтримку країни.

Як пише британський часопис Spectator, учасники зустрічі говорять, що Джонсон пообіцяв своїм техаським друзям за обідом, що є «цілковите сподівання, що українці зможуть завдати дуже значного контрудару цього літа», і обговорив «перспективу повного російського військового краху». Тому він радив американським бізнесменам робити «правильні ставки» на переможця.

Британський оглядач зауважує, що для Джонсона та трансатлантичного проукраїнського лобі, яке він представляє, дуже важливо донести цю думку перед початком президентських перегонів перед виборами наступного року.

За минулий рік США виділили Україні озброєння та обладнання на суму 46,65 мільярда доларів, що зробило країну найбільшим донором військової допомоги, це набагато більше, ніж надали інші європейські країни та Велика Британія, яка виділила 7,16 мільярда доларів.

Однак, як зауважує британський оглядач, опитування показують, що підтримка України починає падати серед усіх верств електорату у США, а республіканці набагато частіше, ніж демократи, висловлюють занепокоєння, що вони не знають, як довго і як багато ще доведеться підтримувати Україну.

Колумніст часопису Spectator, пише, що поки Трамп обіцяє закінчити війну між Росією та Україною за 24 години, найвірогідніший суперник Трампа на номінацію від Республіканської партії, губернатор Флориди Рон Десантіс, який цього тижня включився у перегони, «є скоріше звичайним республіканцем за інтуїцією», що означає, що він більш сприйнятливим до закликів бути жорсткішим щодо Росії. Позиція Десантіса останнім часом еволюціонувала в цей бік.

Серед інших республіканських потенційних кандидатів також позиція жорсткіших дій щодо Росії так само є більш популярною. З іншого боку, вважає британський оглядач, республіканські виборці побоюються, що слабка Росія може бути ще небезпечнішою, ніж сильна, бо це ставить питання про можливість вживання ядерної зброї. Як би це не було, а питання України може стати центральним на передвиборчих перегонах, доходить висновку оглядач Spectator.