Спеціальні потреби

Актуально

“Безпольотна зона” - коментарі урядовців, дипломатів та воєнних експертів США для Голосу Америки

Житловий будинок, уражений обстрілом у Києві, Україна, 26 лютого 2022 року.
“Безпольотна зона не є вирішенням усіх проблем. Найбільше шкоди завдає саме російська артилерія, - ракети, які випущені з землі або з кораблів. Нашим головним пріоритетом має бути надання усіх можливостей українським силам, щоб вони могли знищувати російські артилерійські ракети та пускові установки крилатих ракет на землі та на морі”.
Бен Ходжес, генерал-лейтенант у відставці, колишній командувач збройних сил США в Європі

Від початку повномасштабної російської війни, Київ вимагає від НАТО закрити небо над Україною. Однак, в Альянсі таку можливість відкидають. За словами Генсека організації Єнса Столтенберга, - це може призвести до повномасштабної війни в Європі із залученням великої кількості країн. Схожої позиції дотримуються і у Білому Домі. Однак, окремі американські Конгресмени, сенатори, дипломати та експерти продовжують наполягати, що закрити українське небо від російських обстрілів - можливо.

Загалом, безпольотні зони — це відносно сучасне явище, яке виникло на початку 90-х. Відтак, сили НАТО або коаліція певних країн вже фактично закривали небо над - Боснією та Герцеговиною, Лівією та Сирією.

За словами експертів, щоб закрити небо над Україною потрібно використовувати території сусідніх держав. Там мають розмістити засоби протиповітряної оборони - ракети, радіолокаційні станції, аеродроми для винищувачів і так далі. Це потребує часу, ресурсів та узгодженої позиції серед сусідів, країн-членів НАТО.

“Навряд чи літаки вилітали би із бази в Україні. Якщо вони будуть в зоні бойових дій, вони можуть бути уражені. Було б розумніше, якби вони вилітали з баз розташованих всередині НАТО. Але це знову ж таки, підвищує ризик для цих країн, - наприклад, Польщі чи Німеччини. Саме тому, усі країни мають погодитись з цим планом”, - пояснює в інтерв’ю для Голосу Америки Генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес,військовий експерт вашингтонського Центру аналізу європейської політики і колишній командувач збройних сил США в Європі в 2014-2017 рр.

Найбільший ризик, який озвучують в НАТО, - це пряме зіткнення з Росією.

"Єдиний спосіб, створення безпольотної зони - відправити бойові літаки НАТО у повітряний простір України та збивати російські літаки. Цей крок у підсумку може призвести до повномасштабної війни у Європі із залученням великої кількості країн та набагато більших людських жертв", - заявляє Єнс Столтенберг, генсек НАТО.

“Традиційна безпольотна зона – це коли визначається певна територія і повідомляється, що жодні літаки не можуть увійти в цей повітряний простір. Але одного оголошення недостатньо, ви повинні забезпечити виконання цих вимог. Це означає, що вам доведеться підняти в небо літаки НАТО, які шукатимуть можливі порушення, - пояснює генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес. - Якщо ви піднімаєте літаки в небо, ви повинні бути готові знищити протиповітряну оборону противника на землі, щоб захистити свої літаки. Тобто, потенційно вам довелося би стріляти по російським ППО розташованим на землі в Україні або навіть в Росії. І по-третє, ми повинні бути готові рятувати пілота. Якщо пілота збили і він або вона катапультувались, приземлились з парашутом на землю в Україні чи в Росії, ми авжеж, відправимось за ними”.

“Запровадити безпольотну зону можна і без прямих ударів. Кожен винищувач має тисячі напівпровідників, ці напівпровідники випромінюють маяки, - їх можна заглушити кібер-способом, за допомогою електромагнітного імпульсу, через радар сонара і так далі, - є багато можливостей.”
Браян Фіцпатрік, член палати представників Конгресу США від республіканської партії.

Підвищують ризики для Альянсу і заяви Путіна про приведення ядерної зброї у режим бойової готовності та визнання будь-якої держави, яка допоможе Україні учасницею конфлікту. Однак, якими би не були потенційні ризики для країн НАТО, для України закриття неба - це питання життя та смерті вже зараз, наголошують дипломати. Зазнавши великих втрат на землі, та зустрівшись із потужним супротивом українців, Росія змінює свою тактику і вдаватиметься до масивних авіаударів.

“Росіяни змінюють свою тактику на свідоме бомбардування цивільних об’єктів і бомбардування населення. Тож ситуація, швидше за все, погішуватиметься, аніж навпаки”, - розповідає в інтерв’ю Голосу Америки колишній постпред США в НАТО і спецпредставник Держдепартаменту США по Україні (2017—2019 рр.) Курт Волкер.

Наразі оглядачі виділяють три варіанти захисту українського неба: 1) надання протиповітряних установок та винищувачів Україні, 2) часткове перекриття неба в гуманітарних цілях третіми країнами, 3) відключення радарів російським літакам.

"Усі говорять про закриття неба – українці можуть закрити небо власними силами, якщо ми надішлемо їм достатньо ракет Стінгерів. Вони можуть створити власне перекриття неба над Україною", - Джеймс Ріш, республіканський сенатор від штату Айдахо.

“Ми не будемо обстрілювати російські літаки чи гелікоптери, доки вони залишаються за межами визначеної зони. Якщо вони перетнуть її, ми будемо намагатись їх випровадити. Але якщо вони відмовляться від супроводу, ми відкриємо вогонь. Наша мета суто гуманітарна, - створити безпечне небо над людьми”.
Курт Волкер, колишній спецпредставник США по Україні

Але як стверджують аналітики, "Стінгерів" та "Джавелінів" не вистачить. Останні здатні збивати цілі лише на невеликих висотах. Українська сторона вже заявляла, що їм потрібні американські зенітно-ракетні комплекси "Patriot" та літаки-винищувачі. Однак, щоб опанувати сучасні Західні установки та літаки потрібні місяці.

“Україна могла би оголосити пошук фахівців, ветеранів, які знайомі з цією високотехнологічною зброєю. Тих, хто був би готовий приєднатися до Міжнародного легіону, стати в ряди української армії, а потім керувати цими зенітними засобами. Водночас, як кажуть військові експерти, використання сучасних винищувачів є великим матеріально-технічним завданням, і тому це, менш практичне рішення зараз”, - Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру Східноєвропейських досліджень Шведського інституту міжнародних відносин.

Тим часом 27-м американських дипломатів підписали відкритого листа-звернення до президента Байдена, з вимогою часткового перекриття неба над Україною. Серед підписантів документу, колишні посли США в НАТО та в Україні.

“Перш за все, це географічні обмеження: перекриття неба над Києвом та Західними частинами України, але не над усією країною. По-друге, ми не маємо наміру атакувати російські наземні війська. Ми відкриватимемо вогонь, лише у відповідь. По-третє, ми не будемо обстрілювати російські літаки чи гелікоптери, доки вони залишаються за межами визначеної зони. Якщо вони перетнуть її, ми будемо намагатись їх випровадити. Але якщо вони відмовляться від супроводу, ми відкриємо вогонь. Наша мета суто гуманітарна, - створити безпечне небо над людьми” - розповідає в інтерв’ю Голосу Америки колишній спецпредставник США по Україні, Курт Волкер.

У Конгресі лунають заяви також і про третій спосіб блокування російських обстрілів в українському небі. Не вступаючи у пряму воєнну конфронтацію, НАТО може блокувати радари на російських літаках.

“Багато людей плутають закриття неба із оголошенням Третьої світової – це не так. Запровадити безпольотну зону можна і без прямих ударів. Кожен винищувач має тисячі напівпровідників, ці напівпровідники випромінюють маяки, як ми їх називаємо, - їх можна заглушити кібер-способом, за допомогою електромагнітного імпульсу, через радар сонара і так далі, - є багато можливостей. Однак наразі, країни які володіють цими технологіями, не хочуть застосовувати їх, бо таким чином вони покажуть ворогу свої можливості,” - розповідає в інтерв’ю Голосу Америки член палати представників Конгресу США від Республіканської партії та член Комітету із розвідки, Браян Фіцпатрік.

Натомість, Ходжес вважає, що безпольотна зона не є найважливішою потребою для України, тому що більшість обстрілів ведуться із наземних пускових установок РФ.

“Насправді, безпольотна зона не є вирішенням усіх проблем. Найбільше шкоди завдає саме російська артилерія, - ракети, які випущені з землі або з кораблів. Нашим головним пріоритетом має бути надання усіх можливостей українським силам, щоб вони могли знищувати російські артилерійські ракети та пускові установки крилатих ракет на землі та на морі. Це означає, що ми маємо надати українцям дані розвідки, розташування, радари та звичайно, протиповітряні системи більшої дальності, які можуть досягати необхідних цілей”, - розповідає Ходжес.

Більшість коментаторів сходяться на тому, що нинішні події є надзвичайними, і позиція країн НАТО по закриттю українського неба може змінитись. Зокрема, у США 74% американців підтримують закриття повітряного простору над Україною. Про це свідчать нещодавні опитування Reuters та Ipsos.

“Часом важко змусити сімдесят п’ять відсотків людей погодитись, що небо блакитне, не кажучи вже про підтримку якогось питання, - але у цьому випадку, люди об’єднані. Це сигнал для тих, хто працює у Конгресі, в адміністрації президента. Так само люди підтримали заборону російської енергетики, і подивіться на сьогоднішній результат, - це таки сталося! Тож, чим більше ми тиснемо, тим більше прогресу буде досягнуто,” - розповідає в інтерв’ю Голосу Америки конгресмен - республіканець, Браян Фіцпатрік.

Схожу позицію висловив Голосу Америки і конгресмен-демократ, Майкл Квіглі: “Коли ми вирішуємо, чи потрібно запроваджувати безпольотну зону, - це однозначно, ризик ескалації. Водночас, як тільки ми кажемо Путіну, що виключаємо якийсь варіант, - ми таким чином інформуємо його. Він повинен знати, що жоден варіант не є виключеним”.

Тим часом, Генсек НАТО Єнс Столтенберг вже повідомив про позачергове засідання глав держав і урядів Альянсу 24-го березня 2022 року, в штаб-квартирі в Брюсселі, Бельгія. За словами Столтенберга альянс розглядатиме наслідки російського вторгнення в Україну та підтримку Києва.

Всі новини дня

Країни Східної Європи занепокоєні через дешеве зерно з України. Єврокомісію просять відстежувати український експорт

Незважаючи на війну, Україна продовжує посідати чільне місце серед світових експортерів кукурудзи, пшениці, соняшнику та інших зернових, а також птиці. Фото: AP Photo/Charlie Riedel

Румунія і Польща звернулись до Європейської комісії з проханням створити механізми із відстеження експорту українського зерна, щоб “гарантувати, що місцеві фермери не постраждають від потоку дешевого імпорту”, - інформує Reuters.

Прем’єр-міністри Румунії та Польщі Ніколае Чука та Матеуш Моравецький заявили на бізнес-конференції в Бухаресті, що їхні уряди працюють над розв'язанням проблеми, коли значна кількість українського зерна (дешевшого, ніж те, що вироблене в ЄС) потрапляє в країни Центральної Європи, негативно впливаючи на місцеві ціни та рівні продажів для європейських фермерів.

Румунський прем’єр Чука наполягає на встановленні механізмів із забезпечення відстеження українського експорту та його кінцевих пунктів призначення.

Очільник польського уряду Моравецький також заявив, що разом з румунами «борються разом за те, щоб це зерно покинуло наші країни, щоб Європейський Союз ефективно допоміг нам у здійсненні торговельної політики”, - цитує посадовця Reuters.

Раніше цього місяця міністр сільського господарства Румунії Петре Даеа заявив, що, за оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили загалом 417 мільйонів євро (451,15 мільйона доларів) від надходження дешевшого українського зерна на їхні ринки. Даеа також сказав, що Єврокомісія має на меті виплатити компенсацію вартістю 56,3 мільйона євро польським, болгарським і румунським фермерам, остаточне рішення очікується 30 березня.

Видання Politico у січні писало, що український експорт зерна становив до війни десяту частину світового обсягу. Видання описувало занепокоєння болгарських фермерів, які скаржились, що не можуть заробляти на вирощуванні насіння соняшника, основного експортного продукту країни, через зростання українського імпорту, яке призвело до падіння цін майже вдвічі. За даними Politico, в Болгарії близько три чверті місцевого врожаю було витіснено з переробних підприємств.

Міністри сільського господарства Польщі, Болгарії, Чехії, Угорщини, Румунії та Словаччини на зустрічі у Брюсселі в січні закликали обмежити стрімкий імпорт українського зерна та виплатити компенсації постраждалим фермерам.

Сільськогосподарське питання України, як пише видання, активно обговорюється в ЄС на фоні перспективи членства України в Євросоюзі, що може створити виклики для фермерів у країнах-сусідах з Україною.

ЄС не виключає "суворих" санкцій щодо Білорусі, через розміщення на її території ядерної зброї з РФ

Російська ракета Іскандер-К запущена під час військових навчань на полігоні в Росії. Фото: АР

У Євросоюзі застерігають Білорусь щодо розміщення на своїй території російської тактичної ядерної зброї і попереджають про суворі санкції.

Прем'єр-міністр Польщі з Матеуш Моравецький під час прес-конференції у Бухаресті заявив: “Цей крок, який зробила Росія… оголошення про розміщення ядерної зброї в Білорусі, безумовно, призведе до оголошення додаткових санкцій, рівень санкцій буде значно суворішим для режиму Лукашенка», — цитує главу польського уряду видання Polish Press Agency.

Напередодні Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель у Twitter написав, що ЄС розглядає наміри Кремля як “безвідповідальне” посилення напруги:

“Розміщення у Білорусі російської ядерної зброї означало б безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці. Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір. ЄС готовий відповісти подальшими санкціями”, - написав Жозеп Боррель.

Минулої суботи Володимир Путін заявив про намір Росії перемістити тактичну ядерну зброю до Білорусі. Тактична ядерна зброя призначена для використання на полі бою, вона має менший радіус дії та низьку потужність, порівняно з потужнішими ядерними боєголовками.

Україна у відповідь закликала до термінового скликання Ради Безпеки ООН.

НАТО засудило наміри Росії, і називає такий крок «небезпечним і безвідповідальним».

"Ядерна риторика Росії є небезпечною та безвідповідальною. НАТО насторожі. Ми уважно стежимо за ситуацією, і ми не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б спонукали нас коригувати нашу власну", - мовиться у заяві Альянсу, яку опублікувала речниця НАТО Оана Лунгеску.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що в разі використання Росією ядерної зброї в Україні, “будуть серйозні наслідки”.

У США відреагували, що не бачать наразі ознак того, що Росія перемістила ядерну зброю через свій кордон.

«Ми не бачили жодних причин для коригування нашої власної стратегічної ядерної позиції», – йдеться в заяві Міністерства оборони США.

Колишній радник з питань національної безпеки США Джон Болтон у понеділок, 27 березня, заявив, що президент Росії Володимир Путін «можливо, не блефує» щодо своїх планів розмістити ядерну зброю в сусідній Білорусі.

«Я вважаю, що він блефував, коли раніше намагався брязкати ядерною зброєю. Можливо, тут він не блефує в тому сенсі, що він може фактично перемістити тактичну ядерну зброю в Білорусь, що є окремою проблемою", - сказав Болтон про Путіна в ефірі каналу CNN.

«Але у військовому плані, навіть якби він це зробив (перемістив ядерну зброю у Білорусь - ред.), на мій погляд, це справді не мало б великої різниці, тому що ми знаємо, що в Калінінграді є велике ядерне обладнання, ракети, крилаті ракети, безпілотники та боєголовки, в анклаві Росії, який відокремлений від самої Росії Литвою та Польщею», – сказав Болтон.

При цьому, на думку Болтона, США “не приділяють достатньо уваги» тому, що Білорусь потенційно може бути знову поглинена Росією.

Британія та Польща збудують два тимчасові селища на Львівщині та Полтавщині на 700 людей

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі: «Протягом останнього року Путін продовжував атакувати цивільні будинки та інфраструктуру, за що український народ заплатив високу ціну».

Британія та Польща планують збудувати два тимчасові селища в західній і центральній Україні, щоб забезпечити житлом жителів східних районів України, які були змушені покинути свої домівки через вторгнення Росії, повідомив британський уряд у вівторок, 28 березня.

Поселення на понад 700 найбільш потребуючих людей, яких забезпечать світлом, теплом і домівками, планується збудувати у Львівській та Полтавській області. На цю програму виділено 10 мільйонів фунтів стерлінгів, що є приблизно 12,3 мільйона доларів США. Її реалізує польський фонд солідарності, який базується на польській програмі, яка вже діє і забезпечила житлом десятки тисяч переселених українців, мовиться у заяві.

«Протягом останнього року (президент Росії Володимир) Путін продовжував атакувати цивільні будинки та інфраструктуру, за що український народ заплатив високу ціну», – заявив міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі.

Потребуючих у десятки разів більше

В урядовій заяві мовиться, що цією допомогою зможе скористатися лише незначна частина із близько 6 мільйонів переміщених осіб в Україні, які були «змушені покинути свої домівки та зіткнутися з морозною зимою через жорстоку військову агресію Росії проти України, що є повним порушенням Статуту ООН та міжнародного права».

Загалом, мовиться у заяві, за оцінками, понад 17,6 мільйонів людей в Україні потребують гуманітарної допомоги, понад вісім мільйонів зареєструвалися як біженці в Європі – це найбільша кількість біженців у Європі з часів Другої світової війни. Через катастрофічні наслідки російського вторгнення майже 50% довоєнного населення України потребує гуманітарної допомоги.

Міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау заявив, що Польща першою прийшла на допомогу Україні вже рано вранці 24 лютого 2022 року. Невдовзі долучилася Велика Британія, щоб спільними зусиллями допомогти Україні та її народу.

«Зі сторінок польської історії ми знаємо, що Україна бореться не тільки за їхню свободу, а й за нашу свободу. Немає вільної Європи без вільної України», – наголосив глава польського МЗС.

Партнери надали українцям тепло і світло, допомогли з водою

Посли Великої Британії та Польщі в Україні Мелінда Сіммонс і Бартош Ціхоцкі у понеділок разом із ключовими українськими посадовцями відвідали відкриття нового житлового містечка на околиці Львова.

Міський голова Львова Андрій Садовий сказав, що завдяки підтримці міжнародних партнерів «сотні людей отримали шанс на нове життя, адже Росія забрала їхнє старе».

За даними британського уряду, постійні напади Росії на енергетичну інфраструктуру України залишили майже 10 мільйонів людей без світла. «Масові відключення електроенергії, деякі з яких тривали по вісім-дванадцять годин на добу, змусили сім’ї вдаватися до відчайдушних заходів для виживання, таких як танення снігу для отримання води або нагрівання цегли для отримання тепла», – мовиться в урядовій заяві.

Щоб допомогти українцям в найхолоднішу пору року, британсько-польське партнерство надасть генератори на суму 2,6 мільйона фунтів стерлінгів для підтримки до 450 000 людей у школах, лікарнях і громадських центрах у повторно захоплених і прифронтових районах, включаючи Харків, Донецьк, Запоріжжя, Миколаїв, Одесу та Херсон, зазначається у заяві.

Додатково уряди двох країн передадуть іншу допомогу для людей, що живуть у суворих зимових умовах, у розмірі до 2,5 мільйонів фунтів стерлінгів. Ці гроші буде передано через Український Червоний Хрест.

Звуки війни: без коментарів – про важку роботу українських військових. Відео

Звуки війни: без коментарів – про важку роботу українських військових. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:07 0:00

Звуки війни. ЗСУ тримають оборону в Бахмуті. Відео без коментарів – про важку роботу українських воїнів у смертельній небезпеці. 

Головною метою Путіна було стерти ідентичність України - Блінкен на Саміті за демократію 

Майбутнє демократії перебуває в переломній точці, у всьому світі ми бачимо, як автократи порушують права людини та пригнічують фундаментальні свободи, і війна в Україні ілюструє це найбільше. Про це заявив Держсекретар США Ентоні Блінкен під час віртуальної панелі «Справедливий і міцний мир в Україні» за участю міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби в рамках Саміту за демократію, який проходить у Вашингтоні.

Блінкен зазначив, що авторитарні режими виходять за межі своїх кордонів через дедалі агресивнішу ревізіоністську зовнішню політику.

"Ніщо так не ілюструє серйозність цієї загрози, як жорстока і невиправдана війна Росії проти України. У лютому 2022 року президент Путін розпочав повномасштабну війну проти народу України, намагаючись завоювати цю країну, повалити демократично обраний уряд, перекроїти їхні кордони. Насправді головною метою президента Путіна було стерти ідентичність України як незалежної суверенної нації, і щоб Росія її поглинула", - заявив Державний секретар США у своїй промові.

Блінкен додав, що війна, яку розпочав Путін, є нападом не лише на Україну, але й на міжнародний порядок, заснований на правилах, що прагне захистити міжнародний мир і стабільність, рівні права чоловіків і жінок, великих і малих націй. "Жертвами російської агресії є не лише українці, а й люди в усьому світі. Війни Кремля загострили гостру відсутність продовольчої безпеки, яка вже досягла кризового рівня через Covid-19. Зміна клімату та інші конфлікти поставили під загрозу мільйони людей і підняли ціни на добрива, паливо та продовольство, що ускладнило сім’ям у всіх частинах світу звести кінці з кінцями", - зазначив Блінкен.

Цього тижня у Вашингтоні відбувається Саміт за демократію. В події, що проходить у віртуальному режимі, за очікуваннями, візьме участь близько 120 країн.

Більше

XS
SM
MD
LG