Спеціальні потреби

Андерс Аслунд: «Північний потік 2» потрібен Росіі з політичних міркувань


Звільнений президентом Трампом державний секретар Рекс Тіллерсон, у минулому високий посадовець компанії ExxonMobil, рішуче виступав проти будівництва газопроводу «Північний потік 2», який з Санкт-Петербурга по дні Балтійського моря мав доставляти блакитне паливо до Німеччини. І це з простої причини. Він вважав, що газопровід викорсиовуватиметься Росією як «політичне знаряддя».

Як пише Андерс Аслунд з аналітичного центру Atlantc Council, згідно з оцінками, через цей газопровід проходило б 80% нинішнього експорту російського газу до Європи. Проте нинішня політика Європейського Союзу полягає на принципі енергетичної безпеки і диверсифікації джерел постачання.

До Європейського Союзу належать 28 країн, з яких лише три очевидно підтримують проект. Це Німеччина, Нідерланди і Австрія. Великі енергетичні комапнії цих країн підписали контракти з «Газпромом». Двадцять із 28 країн неохоче ставляться до проекту, і лише східноєвропейські країни голосно й однозначно протестують проти нього.

Як сказав колишній держсекретар Тіллерсон, головна мета Росії, пов’язана з побудовою «Північного потоку 2» – політична. Це частина економічної війни з Україною, підкреслює Аслунд. Тепер Москва хоче позбавити Україну прибутків з транзиту газу, що дає 2-3% ВВП. Отже чи прихильники побудови газопроводу підтримують дії агресора, питає автор – чи захищають українських жертв.

На Заході підкреслюють, що «Газпром» надійний, але цього не скажуть східноєвропейські партнери. «Газпром» відомий тим, що може припинити постачі Східній Європі навіть серед морозної зими. Починаючи з 1991-го, до 2006 року Росія припиняла постачі 55 разів, причому «Газпром» зробив це 16 разів.

«Газпром» перебуває під контролем Кремля, який у ставленні до всіх колишніх сателітів керується політичними міркуваннями. Він виступав проти вільного ринку, визначав ціни на дуже високому рівні і використовував свою монополію на ринку. Такі країни, як Болгарія, Естонія, Фінляндія Латвія, Литва і Словаччина мали лише одного постачальника – «Газпром».

Як нагадує Андерс Аслунд у виданні The Hill, недавно «Газпром» програв у Стокгольні арбітраж на користь «Нафтогазу». Він також без попередження припинив постачі газу. І знову виявися ненадійним постачальником, який керується політичними міркуваннями. Отже колишній державний секретар Тіллерсон був правий, пише співробітник аналітичного центру Atlantic Council, що «Північний потік 2» не є в інтересах ані Сполучених Штатів, ані Європи.

Дивіться також: Україна – ЄС – НАТО. Деталі та умови зближення. Інтерв’ю з Климпуш-Цинцадзе

Україна – ЄС – НАТО. Деталі та умови зближення. Інтерв’ю з Климпуш-Цинцадзе. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:53 0:00

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG