Спеціальні потреби

Актуально

Очікується, що новий уряд Чехії займе більш жорстку позицію щодо Китаю та Росії

На фото: 9 жовтня 2021 року лідер Громадянської демократичної партії Чеської Республіки Петр Фіала дає інтерв'ю після парламентських виборів у Празі, Чеська Республіка.

Група партій, які зараз працюють над формуванням наступного чеського уряду, охоплює широкий політичний спектр від консервативних до ліберальних сил, але всі вони, схоже, декларують прихильність демократичним принципам, які підтримував президент-засновник країни Вацлав Гавел. І це, каже колишній помічник Гавела, може бути поганою новиною для Китаю та Росії.

Гавел, ерудований драматург, чиї твори та дисидентська діяльність допомогли підірвати комунізм у Європі, «був би дуже задоволений» станом своєї країни після парламентських виборів минулого місяця, каже Іржі Пехе, який був радником колишнього президента Чехії наприкінці 1990-х. Гавел помер у 2011 році.

Вибори позбавили посади прем’єра-популіста-мільярдера Андрея Бабіша, а його партнери по коаліції, соціал-демократи і комуністи, взагалі залишились поза парламентом. У четвер Бабіш офіційно подав заяву про відставку президенту країни Мілошу Земану. Тим самим він відкрив шлях до формування нового уряду для Петра Фіали, голови Громадянської демократичної партії та лідера коаліції 5 партій, яка перемогла на виборах.

Як повідомляли у жовтні у "Радіо Свобода", з посиланням на видання Ceske Noviny, проект програми нової владної коаліції Чехії передбачає ревізію відносин із Китаєм і Росією.

Повідомляється також, що коаліція хоче ухвалити «закон Магнітського» – підтриманий кількома західними демократіями документ, який передбачає санкції проти представників російської влади, причетних до порушення прав людини.

Як відзначає видання, відносини Москви і Праги погіршилися після того, як чеська влада заявила про причетність російського ГРУ до вибухів на складі боєприпасів у Врбетицях у 2014 році. Прага після цього вислала 18 російських дипломатів, у відповідь Росія вислала 20 співробітників посольства Чехії в Москві. У травні 2021 року уряд Росії затвердив перелік недружніх країн, до якого увійшли лише США і Чехія.

Екс-радник Гавела, Пехе каже, що очікує, що нова коаліція, незважаючи на світоглядні розбіжності, обстоюватиме зовнішню політику орієнтовану на права людини та ідеали демократії, які сповідував Гавел.

«Принаймні протягом наступних чотирьох років» Пекіну та Москві не буде так легко, як в останні роки, сказав Пехе в інтерв’ю «Голосу Америки».

Обриси того, що може чекати на країну попереду, можна було побачити минулого року під час візиту на Тайвань чеських високопосадовців на чолі з президентом Сенату Мілошем Вистрцилом, давнім членом правоцентристської Громадянської демократичної партії Фіали, відомої під чеською абревіатурою ODS.

«До поїздки я знав, що моє рішення відвідати Тайвань не було підтримано найвищими конституційними представниками Чеської Республіки», – сказав Вистрцил в інтерв’ю «Голосу Америки». Серед критиків візиту був і Земан, чиї теплі стосунки з китайським колегою Сі Цзіньпіном були високо оцінені посольством Китаю в Празі.

Але Вистрцил сказав, що, як політик, повинен робити те, що вважає найкращим для країни. "Йдеться також про те, що добре для країн навколо нас. Я дійшов висновку, що візит до Тайваню відповідає інтересам як Чехії, так і Тайваню", - заявив він.

Під час поїздки, до Вистрцила приєдналися чеські законодавці та політики, зокрема Зденек Гржиб, мер Праги та член лівої Піратської партії, яка також входить до коаліції. Обох політиків сфотографували за пивом у пабі в чеському стилі в Тайбеї. Це стало прообразом коаліції лівих і правих, яка проявилась на виборах минулого місяця у Чехії.

Пекін також має підстави для занепокоєння щодо Яна Ліпавського, іншого члена Піратської партії, якого розглядають як кандидата на посаду керівника МЗС Чехії. У нарисі, опублікованому під час посилення пандемії коронавірусу в березні 2020 року, Ліпавський попередив про «панду-пропагандиста» і передбачив, що Китай намагатиметься заперечити будь-яку відповідальність за всесвітнє поширення COVID-19.

Він також засудив «китайський і російський клієнталізм» як напад на чеську демократію.

Якщо новий чеський уряд все-таки повернеться спиною до Китаю та Росії, він, ймовірно, знайде підтримку своїх позицій навіть серед членів партій, які програли на виборах.

Серед тих, хто поділяє скептичне ставлення до двох авторитарних країн - Томаш Петржічек, колишній міністр закордонних справ Чехії, який програв у боротьбі за лідерство у Соціал-демократичній партії.

Відомо, що він виступав проти плану Земана дозволити російським компаніям брати участь у торгах щодо ключового проекту у сфері ядерної енергетики, Петржічек також вважає, що політичний вектор Пекіна не можливо поєднати з демократичними ідеалами Чехії.

«Можна сказати, що я проти Пекіна», – сказав він у широкому інтерв’ю «Голосу Америки» з Праги.

Демократія, зазначив Петржічек, є невід'ємною частиною Соціал-демократичної партії, і він не бачить причин, чому партія лишалась осторонь, коли йдеться про те, до якого табору має приєднатися країна. Той факт, що позиція партії з приводу цього критичного питання не була чіткою, призвів до її поразки на загальнонаціональних виборах до законодавчих органів, заявив. Цієї думки дотримується і Пехе, колишній помічник Гавела.

Петржічек сказав, що звернув увагу на націоналістичний тон недавньої риторики китайського уряду; він вважає, що — у поєднанні з агресивністю Китаю на міжнародній арені та репресіями всередині самої країни — це суперечить принципам соціал-демократичних партій та ідеалам, які проголошують у комуністичних партіях.

Міцна демократія Тайваню, з іншого боку, «заперечує» твердження Пекіна про те, що китайським народом і суспільством може керувати лише однопартійний режим, який знаходиться «десь між авторитаризмом і тоталітаризмом», – сказав Петржічек.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода".

Дивіться також: «Я не вірила, що ця хвороба існує»: госпіталізовані українці шкодують, що не вакцинувалися

Всі новини дня

Як буде, ймовірно, розпадатися РФ: аналіз американського дослідника Януша Бугайські. Відео

Високу ціну за кремлівську агресію доведеться платити всім країнам - міністр аграрної політики України. Відео

В повному обсязі продовольчу кризу через війну Росії проти України світ відчує в середині літа. При чому високу ціну за кремлівську агресію доведеться платити всім країнам, попереджає міністр аграрної політики України Микола Сольський.

У Раді Безпеки ООН відбулися дебати щодо впливу конфліктів на продовольчу безпеку. Відео

У Раді Безпеки ООН відбулися дебати щодо впливу конфліктів на продовольчу безпеку. Захід, за головування Держсекретаря Блінкена, був ініційований Постійним представництвом США при ООН.

$40 мільярдів допомоги для України. Подробиці, реакції з Конгресу та Білого Дому. Відео

Сенат схвалив законопроект, який передбачає 40 мільярдів доларів допомоги Україні. Наразі документ пішов на підпис до президента Байдена. Київ отримає посолку США – Сенат затвердив на посаді голови американської дипмісії в Україні Бріджит Брінк.

До кінця літа російські сили занепадуть і Україна їх витисне – генерал США у відставці Годжес. Інтервʼю

Генерал-лейтенант, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес. Архівне фото - на фото Бен Годжес виступає на зустрічі з міністром оборони Литви у Вільнюсі, Литва. Фото зроблене 1 березня 2017 року. AP/Міндаудас Кулбіс

За інформацією британської військової розвідки, низки західних аналітиків, наступ Росії на Донбасі втратив темпи і за нинішніх умов Росія навряд чи зможе значно його прискорити. Так, генсек НАТО Єнс Столтенберг під час прес-конференції в Берліні минулого тижня говорив, що "війна Росії в Україні йде не за планом Москви," відзначивши, що Росія не змогла захопити Київ, а також відступила від Харкова. Такої ж думки дотримуються і аналітики американського Інституту вивчення війни. На уповільнення темпу «брутального вторгнення Росії» вказував і заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.

Західні експерти та аналітики звертають увагу на те, що Росії доводиться змінювати стратегію та перейти від спроб блискавичних та швидких перемог до війни на виснаження. Старший науковий співробітник Atlantic Council Ян Бжезинський в інтервʼю Голосу Америки зазначив, що Росія цілком змінила свою стратегію, бачення того, чого вона сподівалась швидко досягти. «Спочатку, Росія розраховувала на блискавичний удар, обезголовлення Києва, та встановлення контролю над всією територією країни. Зараз Росія грає в зовсім іншу гру та має зовсім іншу стратегію, в якій вона використовує масштабні людські сили, щоб вимотати та подрібнити українські війська», - говорить Ян Бжезинський. На його думку, стратегію Росії зараз можна порівняти із руйнівним льодовиком: «Вони намагаються нарощувати величезну кількість сил і вони дуже повільно, неефективно та з величезною руйнацією повзуть вперед на український простір, руйнуючи все навколо».

Про зміну російської воєнної стратегії, економічні та людські ресурси Росії, а також про потенціал українського контрнаступу і підтримку Заходом України Голос Америки поговорив в ексклюзивному інтервʼю з колишнім командувачем Сухопутних сил США у Європі генералом-лейтенантом Беном Годжесом. Він очолював американські сили в Європі з 2014 по 2018 рік.

Голос Америки: Під час святкувань 9 травня, а також після цього не було заяв керівництва Росії про якісь значні зміни, про перемоги. Не було в Росії також і очікуваних заяв про повну мобілізацію. Про що, на вашу думку, це може свідчити?

Бен Годжес: Це був цікавий день (9 травня - ГА) не тільки тому що про щось не сказали, але й тому, кого там не було. Герасимова там не було, так само як і Лаврова. Я не знаю, що це означає за лаштунками. Але ми знаємо, шо Путін персонально дуже залучений у всі деталі військової кампанії, що є ознакою того, що, я думаю, в Кремлі є паніка. Те, що не прозвучала заява про повну мобілізацію означає, що в Кремлі розуміють, що підтримка населенням цієї війни не така вже й велика, їм потрібні пояснення і відповіді на питання «чому». Чому в армію беруть нових призовників та чому їм потрібно воювати за кордонами Росії? Тому є багато проблем, як, думаю, показала ця дуже похмура та невтішна церемонія 9 травня.

ГА: Прозвучало багато заяв аналітиків та експертів про те, що Росія стратегічно програє – їм не вдалось досягти поставлених цілей. Росії не вдалось зламати оборону Маріуполя протягом 82 днів. На вашу думку, чи Росія програє у цій війні? Чи є їм що святкувати?

БГ: Росії немає чого святкувати. Вони не змогли досягнути всіх своїх цілей. Міністерство оборони показало себе як корумпована інституція, а їхні солдати – як вбивці, які використовують зброю проти цивільних об’єктів. Потім Путін навіть дав почесні гвардійські звання бригаді, причетній до вбивства цивільних у Бучі. Тому я не думаю, що їм є що святкувати. Зрозуміло, що вони захопили територію, завдають величезної шкоди економіці України. Вони блокують експорт зерна. Попереду ще багато викликів, але нічого з цього не можна назвати перемогою для Росії, зважаючи на те, які цілі ставив Кремль перед собою. Відверто кажучи, я думаю, що Росія не може продовжувати робити те, що вони роблять нескінченно. Думаю, кульмінація настане десь наприкінці літа, коли в них закінчаться люди, амуніція та воля до боротьби.

Залишки зруйнованої російськими силами будівлі Драмтеатру в Маріуполі, фото зроблене 4 квітня 2022 року. AP/Олексій Олександров
Залишки зруйнованої російськими силами будівлі Драмтеатру в Маріуполі, фото зроблене 4 квітня 2022 року. AP/Олексій Олександров

ГА: Росія використовує безжальні методи війни, які багато хто порівнює з Першою світовою війною. Наскільки далеко може зайти Путін, якщо він програватиме цю війну?

БГ: Звичайно, ми з серйозністю ставитимемось до погроз Путіна, але я не вірю, що він може насправді використати ядерну зброю, тому що це не дасть йому жодних переваг. Якби це було справжньою перевагою, він би використав це. Але його єдина перевага з ядерною зброєю є тоді, коли він її не використовує. Якщо це тисне на згуртованість та готовність країн надавати допомогу Україні, то загроза використання ядерної зброї дає йому певні важелі впливу. Для Заходу буде неможливим залишатись осторонь, якщо Путін використає ядерну зброю, залишивши себе без важелів впливу. В такому випадку відповідь Заходу буде, мабуть, неядерною, але руйнівною, такою, що зруйнує або серйозно пошкодить чорноморський флот Росії, та російські війська всередині України. В Росії не буде ніяких переваг так вчиняти.

Також, думаю, навколо Путіна є люди, які думають, що життя після Путіна існує. Тому, гадаю, використання ядерної зброї малоймовірно. Але він не здасться просто так, він не скаже: «Я був неправий, тому я піду». Росію треба перемогти на полі бою, потрібно розбити російські сили на полі бою. Саме тому не можна гальмувати у наданні Україні допомоги і ресурсів, які їй потрібні.

ГА: Ви згадували проблеми Росії з набором призовників. В медіа зʼявлялись повідомлення про те, що російські солдати намагаються не йти воювати на сході України. Наскільки, на вашу думку, проблеми Росії з набором призовників можуть вплинути на її воєнну стратегію?

БГ: Війна – випробування матеріально-технічного забезпечення. Зрозуміло, що українські воїни та українське населення мають більшу волю, тому що вони борються за свій дім. Вони в буквальному сенсі воюють щоб захищати свої родини. Тоді як Росія – агресор і загарбник. Російських солдат постійно використовують як гарматне м’ясо. Їхнє воєнне керівництво не дбає про них, вони не воюють за щось подібне, за що воюють українці. А це важлива частина битви. Ми знаємо це з історії. Росіяни обирають такий шлях, бо вони провалились в усьому. Вони перейшли на війну на виснаження, де ви просто використовуєте цифри і намагаєтесь знищити артилерію противника, волю до того щоб вбивати солдатів.

Зруйнований російський танк на околицях Києва. Фото зроблене 8 травня 2022 року. AP/Еміліо Моренатті
Зруйнований російський танк на околицях Києва. Фото зроблене 8 травня 2022 року. AP/Еміліо Моренатті

І це поганий вибір для Росії, тому що їхня логістична ситуація не покращується. Вона щодня стає гіршою. В них скорочується людська сила, вони намагаються уникнути мобілізації. В той час логістична ситуація в Україні покращується щодня – більше і більше допомоги приходить з Заходу і Україна значно покращила логічну мережу. В України немає проблем з кількістю військових, тому я вважаю, що Росія має справжню стратегічну проблему.

ГА: Відповідно до даних аналітичних медіа, Росія щодня витрачає на війну проти України близько 900 млн доларів. Наскільки довго Росія може економічно підтримувати цю війну?

БГ: З такими боями, втратами амуніції та військових, думаю, що під кінець літа - кінець серпня, початок вересня російські сили занепадуть та Україна матиме достатній потенціал для початку контрнаступу. Щоб витиснути російські сили назад принаймні до лінії 23 лютого. Думаю, це станеться до вересня.

ГА: Захід надає Україні значну економічну та військову підтримку, а також накладає санкції на Росію. На вашу думку, чи є ця підтримка вирішальною у тому, щоб зупинити Росію?

БГ: Важливо, щоб всі були згуртованими. Франція, Італія, Польща та всі партнери. Щоб продовжувались санкції, дипломатичний тиск, Україні надавались потрібні ресурси, але також щоб Україна змогла налагодити внутрішню логістичну мережу, щоб до солдат надходили речі, які їм потрібні. Нам потрібно думати, як Україні подолати деякі внутрішні проблеми, пов’язані з логістичною мережею.

ГА: Як змінилась з часом стратегія НАТО? Що ви очікуєте напередодні саміту в Мадриді?

БГ: Я сподіваюсь, що ми переглянемо концепцію стримування, розуміння того, що потрібно в першу чергу захищати, а не сподіватись на можливість швидко розгорнути сили та мати замість цього більше ресурсів на кордоні.

Думаю, що наші союзники уздовж східних кордонів НАТО бачили, що відбувалось в Бучі. Вони розуміють, що в такому разі [у разі, якщо Росія окупує якісь території - ГА] може бути нічого звільняти та відновлювати. Тому не можна віддати ані клаптика землі. Я думаю, що це буде переглянуто. Також, використання боєприпасів зараз перевищує будь-які оцінки. Тож країнам доведеться подивитись, чи виробляємо ми достатньо власних боєприпасів для тривалого конфлікту з такими темпами споживання. Також на більшу увагу заслуговує протиповітряна та протиракетна оборона. Ми, безумовно, бачимо, що відбувається коли з російської сторони щодня прилітають сотні ракет і літаків. Це – масштаб викликів, які перед нами стоять. Також, дуже сподіваюсь, що альянс і Сполучені Штати розроблять стратегію для Чорноморського регіону. Це стратегічно важливо – варто тільки подивитись на мапу, щоб зрозуміти чому. Також це стосується наших зіпсованих відносин з Туреччиною.

ГА: Туреччина висловлювалась проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО. На вашу думку, чи вдасться її переконати? Яка сьогодні роль Туреччини в безпековій архітектурі Європи?

БГ: Туреччина нагадала нам, що як союзниця у дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її перестороги будуть розглянуті. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вони нагадують нам про важливість Чорноморського регіону. А також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в додаткових можливостях впливу Туреччини. Це не є щось особливе. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії в Альянс.

Дивіться також: Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG