Спеціальні потреби

Актуально

Розслідування NYT викриває корупцію в системі с/г субсидій ЄС

“Віктор Орбан, символ для європейських крайніх правих, гостро критикує Брюссель та європейські еліти, але із задоволенням бере від Євросоюзу гроші”, New York Times

Розслідування американської газети New York Times дійшло висновку, що урядовці, олігархи та мафія у країнах центральної та східної Європи наживаються, маніпулюючи багатомільярдною системою сільськогосподарських субсидій Європейського Союзу.

Журналісти досліджували ці питання у дев’яти країнах упродовж поточного року і виявили “навмисно непрозору систему субсидій, викривлену корупцією та наживою, що підриває цілі ЄС стосовно довкілля”.

"На мітингах він використовує фальшиві твердження, що Брюссель хоче забрати допомогу у фермерів, щоб виділяти кошти на підтримку іммігрантів.

Виплати на підтримку сільського господарства в країнах Євросоюзу є найбільшою окремою статтею витрат бюджету організації і сягають $65 мільярдів - 40% усіх витрат ЄС.

Європейські субсидії мають на меті допомагати тим, хто працює на землі і гарантувати стабільність харчового ринку на континенті.

Євросоюз витрачає на річні субсидії своїм фермам втричі більше ніж Сполучені Штати, і ці видатки зросли після вступу в ЄС нових країн на сході Європи, хоча система контролю, вважає газета, не удосконалювалась.

New York Times вважає, що Брюссель не наважуються реформувати цю систему, бо реформа може призвести до перегляду щедрих виплат з Брюсселя, в яких зацікавлені потужні політичні сили.

“Ось чому під час щорічного затвердження витрат на сільське господарство у Брюсселі не зосереджуються на викоріненні корупції та покращенні контролю. Натомість законотворці схиляються до того, щоб віддати більше повноважень урядам окремих країн, хоча проти цього заперечують внутрішні аудитори”, - стверджує газета.

Угорський популізм

Першим прикладом того, як сільськогосподарські субсидії ЄС підтримують правління авторитарних популістів, New York Times називає Угорщину.

“Віктор Орбан, символ для європейських крайніх правих, гостро критикує Брюссель та європейські еліти, але із задоволенням бере від Євросоюзу гроші”, - пише газета і стверджує, що він використовує європейські субсидії для збагачення своїх друзів, рідних, а також щоб захищати власні політичні інтереси та карати опонентів.

За даними New York Times уряд Орбана з допомогою аукціонів перевів тисячі гектарів державних земель у власність родичів, спільників та друзів дитинства, які стали найбагатшими людьми в країні, бо “ті хто контролює землю, мають право на мільйонні субсидії від Європейського Союзу”.

“Мало хто з керівників вдається до такого широкого і зухвалого використання системи субсидій як Орбан в Угорщині. На мітингах він використовує фальшиві твердження, що Брюссель хоче забрати допомогу у фермерів, щоб виділяти кошти на підтримку іммігрантів. Орбан проголошує, що лише він може зупинити це”, - розповідає газета.

Чеський олігарх

У Чехії одним з найбільших реципієнтів європейських сільськогосподарських субсидій виявився прем’єр-міністр мільярдер Андрей Бабіш.

New York Times підрахувала, що за 2018 рік сільськогосподарські компанії Бабіша отримали європейських субсидій на загальну суму принаймні $42 мільйони.

Андрей Бабіш наголошує, що не порушує законів.

“Європейський Союз платить стільки грошей олігархові, який також є політиком. А який результат? Ми маємо найвпливовішого політика в Чеський Республіці, який користується повною підтримкою Європейського Союзу”, - сказав газеті чеський сенатор та економіст Лукаш Ваґенкнехт, який раніше працював у Бабіша.

Шахрайство в Болгарії

У Болгарії, пише New York Times, субсидії стали джерелом підтримки фермерської еліти.

“Болгарська Академія наук виявила, що 75% головних с/г субсидій ЄС опиняються в руках близько сотні юридичних осіб. Цієї весни в країні були здійснені обшуки, які виявили корупційні зв'язки між урядовцями та підприємцями у сільському господарстві. Одного з найбільших виробників борошна в країні звинуватили у шахрайстві на субсидіях і він очікує суду”, - читаємо в газеті.

Вбивство в Словаччині

Словаччину минулого року струсонуло вбивство молодого журналіста Яна Куцяка та його нареченої.

New York Times нагадує, що Куцяк розслідував підозри, що італійська мафія, користуючись зв’язками з впливовими політиками країни, проникла у сільське господарство Словаччини, щоб наживатися на європейських сільськогосподарських субсидіях.

Читайте на цю тему: Словаччина пам’ятає вбивство журналіста і вимагає знайти замовників

“Окремі уряди оприлюднюють дані про отримувачів субсидій, але найбільші реципієнти ховаються за заплутаними схемами власності. І хоча фермерам виділяють субсидії частково у залежності від того, скільки землі вони обробляють, інформація про власність перебуває у таємниці, що заважає простежувати захоплення земель та корупцію”, - розповідає New York Times, підкреслюючи, що в ЄС відмовилися надати доступ до головної бази даних.

Дивіться також: Як у США військовим допомагають подолати наслідки травматичних подій

Як у США військовим допомагають подолати наслідки травматичних подій. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:57 0:00

Всі новини дня

Давос-2022: як буде представлена Україна

В неділю починається засідання Світового економічного форуму в Давосі. Вперше після пандемії, форум відбудеться в очному форматі. В щвейцарському Давосі очікується більше 2500 гостей. Серед основних тем форуму - війна Росії в Україні, пандемічна ситуація та подолання змін клімату.

"Щорічне засідання Світового економічного форуму в Давосі цього року стане найбільш вчасним і важливим щорічним засіданням з часу створення форуму більше 50 років тому, - заявив його засновник Клаус Шваб. - Повернення війни, епідемій, кліматична криза - всі ці руйнівні сили збили з курсу світове відновлення".

Очікується, що до Швейцарії приїде велика українська делегація. З промовою в режимі онлайн виступить президент України Володимир Зеленський, а також перша леді Олена Зеленська.

Протягом тижня в Давосі працюватиме Український дім. Серед запланованих там заходів - презентація віце-прем’єр-міністра України Михайла Федорова, присвячена розвитку цифрової держави, інноваційним інструментам війни, рішенням для цифрової економіки, повідомили в Кабміні.

Фонд Пінчука планує провести низку заходів, зокрема "Український сніданок", що відбудеться за участі міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, а також виставки "Дім воєнних злочинів Росії", яку буде проведено в будівлі, де в минулі роки відбувались заходи Російського дому, повідомили у Фонді. Співорганізаторами виставки, присвяченій фактам порушень прав людини в Україні, стануть також українські урядові установи, неурядові організації, ЗМІ.

Вперше за десятки років у Форумі не буде брати участь делегація Росії. Форум засудив війну Росії в Україні.

«Рамштайн-2»: у Пентагоні заявили про друге засідання контактної групи з оборони України

Речник Пентагону Джон Кірбі.

У понеділок, 23 травня, за ініціативи очільника Пентагону Ллойда Остіна представники понад 40 країн світу візьмуть участь у другому засіданні контактної групи з оборони України – так званій «Рамштайн-2». Про це заявив речник Пентагону Джон Кірбі.

Мета засідання, яке відбудеться онлайн, – скоординувати зусилля для подальшої військової підтримки України. Перед тим, як повідомив Кірбі, міністри оборони США та України обговорять військові потреби телефоном.

Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив 21 травня у твітері, що мав розмову з очільником Міноборони США Ллойдон Остіном.

«Ми обговорили нинішні зусилля української армії для відбиття збройної агресії Росії. Ми також обговорили в онлайн-режимі майбутню зустріч у форматі «Рамштайн-2», де оцінимо потреби армії України», – йдеться у повідомленні.

Наразі перелік учасників ще невідомий.

26 квітня у Німеччині на американській авіабазі «Рамштайн» відбулося засідання міжнародної Консультативної групи з питань оборони України, яку скликав міністр оборони США Ллойд Остін. Участь у заході взяли керівники оборонних відомств понад 40 країн світу.

За підсумками засідання міністр оборони США сказав, що Німеччина відправить до України 50 зенітних систем Gepard, Канада – 8 броньованих машин, Велика Британія - додаткові зенітні системи.

Байден підписав закон щодо допомоги Україні, обсягом 40 млрд дол

Президент США Джо Байден проводить турне по Азії. 21 травня 2022 року він перебуває в Південній Кореї (Jeon Heon-Kyun/Pool Photo via AP)

Президент США Джо Байден підписав закон, в якому передбачено виділення 40 млрд дол допомоги для України до кінця 2022 фіскального року, 30 вересня, повідомили в Білому. Текст закону, після голосування в Сенаті США цього тижня, було доставлено на підпис президентові до Південної Кореї, де Байден перебуває з візитом.

Президент США подякував лідерам обох палат Конгресу "за швидке внесення цього законопроекту, щоб гарантувати, що фінансування для цих важливих потреб не буде припинятися".

"Ресурси, які я просив, дозволяють нам надсилати ще більше зброї та боєприпасів в Україну, поповнити власні запаси та підтримувати війська США, які дислокуються на території НАТО", - йдеться у заяві, поширеній Білим домом.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

Міністр аграрної політики України: "Усвідомлення продовольчої кризи почнеться у липні"

Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський розмовляє із «Голосом Америки». Фото: кадр з інтерв'ю.

Глобальна продовольча криза, спричинена війною в Україні, може затягтися на роки, стверджують в ООН. Голос Америки поспілкувався із Міністром аграрної політики України Миколою Сольським щодо прогнозів та можливостей запобігти як голоду в світі, так і кризі в Україні.

Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Україна - один з найбільших постачальників продовольства у світі, у зв’язку з війною це створило величезну кризу, оскільки нині Україна не може ані вирощувати, ані відвантажувати свою продукцію. Як ви оцінюєте ризики і наскільки серйозною є ця продовольча криза?

"В ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

Микола Сольський, Міністр аграрної політики України: Я вважаю, що основні світові організації, які повинні вирішувати та передбачати такі кризи, не до кінця розуміють об’єми нинішніх проблем. І ми це відкрито говорили, наприклад, голові ФАО (“FAO”- продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Аналізуючи попит і пропозицію зерна у світі, усі бачать скільки зараз не вистачає і роблять висновки з поточних проблем. Але тут потрібно дивитись ширше. Коли ми говоримо ,наприклад, про озиму пшеницю, то у нас цього літа вирішується питання 3-х урожаїв: по-перше ми не можемо вивести перший урожай. Те, що минулого року зібрали. По-друге, ми не зможемо зібрати і вивести поточний урожай, який потрібно буде збирати через місяць-два. Тому що половина цього посіву знаходиться на окупованих територіях і на територіях активних бойових дій - це Запорізька, Херсонська області.

Фермери в ситуації війни готові працювати і вони це показують зараз. Але в ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись. Це друга проблема, другий урожай. Третя проблема - фермери не захочуть сіяти озиму пшеницю в серпні. Вони або не будуть сіяти взагалі, або перейдуть на інші культури, наприклад на ріпак, який менше дає тонн на гектар але більше коштує. Відповідно, його легше перевозити, він витримує більше проблем з логістикою.

МГ: Про які об’єми ми сьогодні говоримо?

"Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь всередині липня. Багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

МС: Ми не вивезли ще 5 мільйонів тонн пшениці, які планували вивести. Точно планували вивезти, як мінімум, 10-15 мільйонів тонн пшениці цього урожаю. Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня. Тому що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії - вони все іще споживають те, що закупили раніше, ті резерви, які сформовані. У них іще є гроші щось дотувати, щось здешевити. Але вони усі чекають нового врожаю. Як і в будь-якій ситуації, кожен надіється на краще. Мовляв, якось саме вирішиться. Але ж ми розуміємо, що саме не вирішиться.

Рівно через два місяці, вони приїдуть до країн чорноморського басейну, в першу чергу до нас, і побачать що зерна немає і альтернативи у світі особливої не буде. Тому що це як з нафтою - неможливо різко, за місяць, наростити об'єм. Наприклад, уся північна півкуля вже пройшла посівну. Американський та канадський фермери вже засіяли усе кукурудзою, соєю та чимось іншим. Вони не буде переорієнтовуватись на серпень на інші культури.

Такий ціновий цугцванг почнеться саме у липні і багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну. І це зрозуміє будь-яка країна і будь-який начальник на Філіппінах, в Індонезії в будь-якій африканській країні, що вони разом зі своїми людьми кожен день доплачують за цю війну, яку розв'язала Росія.

МГ: який вихід із цієї ситуації?

МС: По-перше, це спрощення процедур пов’язаних з документацією, які вимагаються іще з довоєнних часів, для того, щоб зерно їхало в сторону західних кордонів. Вчора ми підписали домовленість з Польщею: із 11 пунктів, 8 вони перевели на цілодобову роботу 7 днів на тиждень. Замість 3 інспекторів збільшили кількість до 17-ти. Іще для 3 додаткових пунктів вони зараз дозакуповують обладнання. Тобто Європа не була готова до перевезення такого об'єму зерна своєю інфраструктурою, в першу чергу вагонами. Велика робота ведеться для того, щоб в якійсь формі, розблокувати українські порти. Також є запас експорту, який можна вивести з дунайських портів.

Як мінімум тимчасово, в Україні точно зміниться структура посівної. Фермери, агропідприємства, увесь бізнес перейде на культури, які на гектарі дають менше тонн але які дорожчі. Наприклад, кукурудзи з одного гектару виходить 10 тонн, а соняшника - 3 тонни. Тому зрозуміло, що вони будуть дивитись в сторону соняшника, ріпака, сої та зменшувати об’єм кукурудзи. На пшениці це несуттєво відіб’ється в плані продовольчої безпеки. Тому що, ми завжди виробляли пшеницю із суттєвими запасом.

МГ: Чи ви бачите ризики кризи продовольства в Україні?

МС: Ми не бачимо загрози щодо базових продуктів. Очевидно, що змінився раціон і буде далі мінятись. До прикладу, на яловичину українці зараз витрачають менше грошей ніж на курятину чи на картоплю, хліб і так далі. Люди також не готові багато платити за овочі, вони не готові переплачувати за фрукти. Це скорегує набір того, що продається. Виходячи з меншого попиту, буде менша пропозиція.

МГ: У зв’язку із тим, що Україна не може відвантажувати багато продукції, що можна зробити всередні держави? Можливо, потрібні якісь зовнішні інвестиції, чи дотації для того, щоб більш ефективно проводити переробку продукції, саме в Україні?

МС: Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15-20 мільйонів, - це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта - це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти.

У більшості випадків легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, - це відкриття ринків. Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: “це не на один рік, а назавжди”. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30% чогось, через рік 50% і так далі.

Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися. Тому що інакше, якщо текст буде мінятись і кожен рік вони казатимуть щось нове, то в бізнес скаже: “як ми можемо будувати щось із прицілом на наші ринки, якщо ми не знаємо, що ви придумаєте через рік”. Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні то там можна вибудувати пріоритети, де в першу чергу можна направити кошти на переробку.

І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне щоб держава відстояла ринки. А якщо держава також забезпечить дешеве фінансування, то це дві базові речі, які спровокують масовий рух в переробку. І це дасть результат, який вже не зупиниться. Тому що, у певний момент, вони будуть конкурентніші ніж просто продавці зерна.

МГ: Чого сьогодні Україна потребує від Заходу, Європейського Союзу, ООН, від світу для того щоб врятувати цей самий світ від продовольчої кризи?

МС: Приклад останніх кроків ООН показує, що вони спроможні впливати на ситуацію і разом із нашими Західними партнерами знайти формат тиску і якогось впливу для того, щоб були розблоковані шляхи перевезення зерна, щоб вони дійшли до портів. Які це будуть шляхи, в якому варіанті, це вже питання часу. Я точно знаєю, що ця робота ведеться і так само надіюсь, як і усі аграрії, що це дасть результат.

Дивіться також: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України.

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00


США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео

США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:55 0:00

Броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости: корабель із важливим американським військовим обладнанням відправили в Україну із Бельгії через Німеччину.

Більше

XS
SM
MD
LG