Спеціальні потреби

Актуально

Папа Римський вперше назвав Росію агресором у заяві Ватикану

Папа Франциск показує прапор, який йому привезли з міста Буча в Україні, під час його щотижневої загальної аудієнції в залі Павла VI у Ватикані в середу, 6 квітня 2022 р. (AP Photo/Alessandra Tarantino)

Папа Римський Франциск вперше засудив вторгнення Росії в Україну, назвавши Росію агресором.

У відповідь на різку критику Києва, офіційний Ватикан вперше заявив, що Росія була агресором у війні в Україні, засудивши вторгнення Москви. Про це мовиться у заяві, яку Святий Престол опублікував у вівторок, 30 серпня.

«Щодо широкомасштабної війни в Україні, ініційованої Російською Федерацією, виступи Святішого Отця Папи Франциска чіткі та недвозначні, і такі, які засуджують її як морально несправедливу, неприйнятну, варварську, безглузду, огидну та святотатську», – йдеться в офіційному повідомленні Римської курії.

Експерти у справах Святого Престолу, на яких посилаються кореспонденти газети New York Times заявили, що це перший випадок, коли папа Франциск, який засуджував війну від самого початку, прямо звинуватив у конфлікті Росію.

Як наголошує агентство Reuters, у заяві Ватикану говориться, що війну «розпочала Російська Федерація». Ця фраза, за словами дипломата, з яким говорило агентство, була сформульована таким чином, щоб запевнити Київ, що Ватикан не ставить Росію та Україну в одну площину.

Західні експерти пояснювали, що не покладаючи провину на президента Володимира Путіна та проводячи традиційну політику не обирати сторони в конфлікті, Ватикан намагався зберегти шанси церкви відігравати конструктивну роль у потенційних мирних переговорах.

Проте в Україні багатьох обурила позиція Глави Католицької церкви, від якого чекали чіткої моральної оцінки дій Росії. На думку критиків, Папа Франциск ризикував своїм моральним авторитетом, коли уникав визначення відповідальних за цю війну.

«Папа Франциск принципово не хоче виступати в ролі судді, – сказав у нещодавньому інтерв’ю проректор Українського католицького університету, колишній український дисидент Мирослав Маринович. – Але природна для Папи постава «всі ми грішні, всі ми винуваті» у прикладанні до російських військових злочинів в Україні входить у суперечність із правдою цієї війни, а тому сприймається як несправедливість».

За його словами, українці вже не раз сигналізували Папі, що «не можна урівнювати біль жертви і біль ката, оскільки це обертається кривдою щодо жертви, а тому є порушенням не менш природного для Церкви «вибору на користь скривдженого».

Минулого тижня український посол у Ватикані та міністр закордонних справ висловили своє обурення, коли Франциск назвав Дарію Дугіну, 29-річну російську ультранаціоналістку, яка підтримувала вторгнення в Україну та була вбита вибухом бомби в автомобілі, «невинною» жертвою.

Олександра Дугіна, батька Дар’ї, вважають ідеологом війни Росії проти України. Дугін вважає, що Україна має зникнути, щоб на її території постала новітня Російська імперія.

«Божевілля війни», – сказав Франциск на щотижневій загальній аудієнції. «Невинні платять за війну – невинні!»

Після цього посол України у Ватикані Андрій Юраш запитав у Твітері, «як можна назвати ідеологів російського імперіалізму невинною жертвою? Її вбили росіяни як священну жертву, і тепер вона на щиті війни».

Глава МЗС України Дмитро Кулеба викликав посла Ватикану в Україні, щоб висловити «глибоке розчарування» словами Франциска.

Ватикан негайно спробував зняти занепокоєння щодо України.

У заяві для Vatican News минулого тижня редакційний директор Дикастерії в справах комунікації Андреа Торніеллі сказав, що «Папа Франциск багато разів висловлювався на підтримку українського народу, що став жертвою несправедливої агресії».

За його словами, Папа намагається бути «близьким до всіх, хто страждає від наслідків війни, насамперед до невинного населення України, яке гине від російських бомб».

Минулого місяця в ексклюзивному інтерв’ю для агентства Reuters Папа Франциск сказав, що хоче відвідати Київ, але спершу хотів би поїхати до Москви, щоб сприяти встановленню миру.

Франциск заявляв про наміри зустрітися з главою Російської православної церкви патріархом Кирилом наступного місяця під час міжконфесійної конференції в Казахстані. Однак глава РПЦ, який виправдовує та підтримує вторгнення в Україну, скасував свою поїздку.

Всі новини дня

Голлівудська зірка і посол Доброї Волі ЮНІСЕФ Орландо Блум - в Україні. Відео

Голлівудська зірка і посол Доброї Волі ЮНІСЕФ Орландо Блум - в Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:12 0:00

Голлівудська зірка і посол Доброї Волі дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ, Орландо Блум, - в Україні.

Як в США та інших країнах світу реагують на заяви Путіна про розміщення ядерної зброї у Білорусі. Відео

"Відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізації в Європі" назвали в Литві плани Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі.

У Німеччині обшукали будинок пари, яка збирала гроші для допомоги російській армії в Україні 

Поліція Німеччини. Фото: AP/Michael Probst 

У Німеччині правоохоронці провели обшук в будинку пари проросійських активістів. Як повідомляє видання Reuters із посиланням на німецьку прокуратуру, шукали докази закупівлі радіотехніки для російських військових.

У січні видання Reuters повідомило, що Макс Шлунд та його партнерка Олена Колбаснікова збирали в Німеччині пожертви й передавали їх на російських військових, що воюють в Україні. Ці кошти призначались на закупівлю солдатам рацій, навушників і телефонів, що є всупереч санкціям Євросоюзу, де заборонене постачання або фінансування закупівлі певних товарів для російської армії, зокрема радіотехніки.

За німецьким законодавством, порушення санкцій передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, повідомляє Reuters.

Після обшуку правоохоронці вилучили у пари комп’ютери та письмові документи, повідомив представник прокуратури Кельна Ульф Віллун.

Прокуратура має визначити, чи порушили Шлунд та Колбаснікова німецьке законодавство про зовнішню торгівлю та платежі, де прописані міжнародні санкції, та чи діяли вони всупереч кримінальному кодексу Німеччини, який передбачає покарання за схвалення злочинні дії.

Reuters із посиланням на німецькі ЗМІ повідомляє, що раніше пара демонструвала символ Z та поширювала інформацію про набір до військових контрактників у Росії.

Раніше Колбаснікова називала повідомлення Reuters про збір коштів для російських солдатів "брехнею та провокацією".

У соціальних мережах у понеділок вона заявила, що вважає дії німецької влади «беззаконням». Жінка закликала прихильників приєднатись до протесту в Кельні 29 березня проти так званої "русофобії".

Раніше цього місяця МЗС Росії називало Колбаснікову жертвою переслідувань з боку німецької влади.

США не бачать ознак того, що Росія планує застосувати ядерну зброю - Карін Жан-П'єр

Речниця Білого дому Карін Жан-П'єр на брифінгу у Вашингтоні в понеділок, 27 березня. REUTERS/Jonathan Ernst

США не бачать ані причин для зміни власної стратегічної ядерної позиції, ані ознак того, що Росія планує застосувати ядерну зброю. Про це заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр на брифінгу в понеділок, 27 березня.

Відповідаючи на запитання журналістів, якою буде реакція адміністрації президента США Джо Байдена на заяву президента Росії про намір розмістити російську тактичну ядерну зброю в Білорусі, Карін Жан-П'єр відповіла: "Ми плануємо продовжувати стежити за наслідками. Ми не бачимо ані причин для коригування нашої власної стратегічної ядерної позиції, ані ознак того, що Росія має намір застосувати ядерну зброю. Ми, як і раніше, віддані колективному захисту НАТО, але не бачимо причин прямо зараз змінювати чи коригувати нашу позицію."

Раніше у понеділок координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі також заявив, що Вашингтон не бачить ознак переміщень тактичної ядерної зброї РФ чи готовності використати ядерну зброю або зброю масового ураження в Україні.

Як повідомляв Голос Америки, експерти звертають увагу, що слова Путіна про намір Росії розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі пролунали через 4 дні після спільної заяви із лідером Китаю Сі Цзіньпіном про недопустимість розміщення ядерної зброї на території третіх країн.

Українська школа у Вашингтоні відзначила 60-річчя з рекордною кількістю учнів

Школа українознавства імені Тараса Шевченка у Вашингтоні, святкування закінчення навчального року, 1968 р.

Уже 60 років у Вашингтоні працює українська школа. Це не просто навчальний заклад, де вивчають історію та культуру України, а місце, довкола якого гуртується українська громада з американської столиці та околиць. Школа українознавства імені Тараса Шевченка була заснована емігрантами після Другої світової війни, а тепер надає підтримку дітям переселенців з України і має рекордну за час існування кількість учнів.

Першим директором школи був Петро Оришкевич, викладач географії зі Львівщини, родину якого переслідував сталінський режим. Оришкевич прибув до США у 1949-му році, працював в американській Службі військових карт, і викладав географію серед дітей емігрантів.

Перший директор Школи українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні Петро Оришкевич
Перший директор Школи українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні Петро Оришкевич

Для уроків тоді використовували різні приміщення, розповіла директорка Школи українознавства імені Тараса Шевченка Тетяна Мурза: “Школа насправді існує ще з 50-х років, хоча в той час, в 50-ті, школа існувала при церквах католицьких, православних, в оселях людей, в той час вони збиралися маленькими групами, і вже в 1963 вони організували загальну велику школу”.

Зрештою, завдяки коштам батьків, почали винаймати шкільні приміщення. Уже понад 20 років по суботах українська школа орендує класи в одній зі звичайних американських шкіл. Переїздили сюди під керівництвом тодішньої директорки Марійки Юрах. Вона пригадує, як обрали приміщення для школи: "Коли ми шукали приміщення, ця школа мала жовто-блакитні стяжки фарби вгорі помальовані, і це знак того, що це мало бути наше приміщення".

Марійка Юрах вчителювала в українській школі у Вашингтоні понад 30 років, п'ять із них була директоркою. "Для мене не було проблемою працювати з понеділка по п'ятницю, а в суботу йти до української школи. Найскладнішим днем була п'ятниця, бо іноді були дзвінки, що той чи інший учитель не може приїхати в суботу, це було моє єдине застереження", - з усмішкою згадує пані Марійка.

Колишня директорка пригадує, що на початку року школярів доводилося заохочувати навчатися в суботу: "Їхні однолітки мали спортивні заняття, всі їхні приятелі не ходили на навчання в додатковий день, а потім я бачила, що ті дівчата і хлопці, які нарікали, приводять уже своїх дітей сюди, і дуже раді, що школа ще існує і дає їм можливість вивчати історію, культуру, мову, а також товариство".

Школa українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні, 1971 р.
Школa українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні, 1971 р.

Одна з таких учениць - Наталія Дика, народилася у США в сім'ї емігрантів з України. Раніше з сестрою вона щосуботи ходила до української школи, тепер приводить своїх сина та доньку: "Це та сама школа, той самий будинок, де мої діти тепер, і я маю дуже гарні спогади, тут було моє товариство. Нам було важливо вивчити українську мову, навчитися читати, і про культуру дізнатися, не було іншого способу нам навчитися".

Від офіційного заснування і донині у школі викладають п'ять основних предметів: українську історію, географію, літературу, мову та культуру. Навчають від дошкільнят до 10 класу. Наприкінці кожного навчального року проводять обов'язкові іспити. Не всі вчителі у цій школі педагоги за освітою, більшість із них поєднують викладання по суботах із робою в інших галузях. Наприклад, вчителька співів, Ольга Кройтор, по буднях працює в Міжнародному валютному фонді. Головний її стимул під час викладання по суботах, як і в багатьох інших учителів, - бажання передати дітям українські традиції. "Багато батьків кажуть, що ті пісні, які діти вивчають протягом суботи, вони співають потім вдома самі. Діткам подобається, їм це цікаво, нам від цього приємно", - розповіла Ольга Кройтор.

Школa українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні
Школa українознавства ім. Тараса Шевченка у Вашингтоні

Підручники для школи колись шукали по всьому світу, до Вашингтона їх надсилали навіть з Канади та Австралії. Вони призначені діткам, для яких українська є другою мовою. У школі є своя "мобільна" бібліотека українських книг. Оскільки приміщення орендують лише по суботах, батькам доводиться привозити бібліотеку щотижня і потім забирати її. "Ми повинні це робити, але і дітки, і дорослі завжди можуть прийти і вибрати собі книги. Щороку ми проводимо читацький марафон, коли діти читають книги і отримують призи за найбільше прочитаних книг", - розповіла Тетяна Мурза.

З моменту заснування у школі щороку було близько сотні дітей, цьогоріч їх удвічі більше. Переселенка з України Оксана Пустовіт розповіла, що як тільки переїхала до США із дітьми, відразу ж почала шукати українську школу: "Це дійсно зв'язок і місточок з нашою землею. Тут ми знайшли свою спільноту, тут ми можемо ставити різні запитання побутового характеру, культурного характеру. Кожної суботи, кожного ранку діти чекають, щоб піти до школи, це така дуже незвичайна подія".

П'ятикласник Федір Пустовіт, переселенець з України, часто розповідає однокласникам, які виросли у США, і про сучасну Україну, і про рідний Київ: "Мені ця школа подобається, бо вона українська, бо ми вчимо про Україну, я люблю вчити про Україну".

Для охочих дізнатися про Україну ще більше, після уроків проводять заняття юнацьких організацій: ПЛАСТУ і Спілки української молоді. Через зростання популярності до України у школі планують відкрити заняття і для дорослих, для вивчення української мови та пісень.

Дивіться також:

Уже 60 років у Вашингтоні діє українська школа. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:04 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG