Спеціальні потреби

Актуально

Михайло Подоляк: Розмови росіян про переговори – кампанія інформаційного впливу

Михайло Подоляк, радник Офісу президента України, вважає, що Росія, говорить про готовність до переговорів виключно з метою інформаційного впливу на Україну та міжнародне співтовариство.

Українське керівництво у своїх перших заявах про приналежність ракети, що вибухнула у Польщі, покладалася на оцінку українських військових, та сподівається, що висновком за результатом розслідування буде посилення систем ППО та ПРО України. Росія ж, говорячи про готовність до переговорів, не прагне реального діалогу, а робить це виключно з метою інформаційного впливу на Україну та міжнародне співтовариство. Про це в інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки» сказав радник Офісу президента України Михайло Подоляк.

У вівторок, 15 листопада, у польському місті Пшеводув стався вибух ракети, в результаті якого загинули дві людини. Практично негайно від українських лідерів пролунало кілька заяв, в яких стверджувалося, що це була російська ракета. Згодом Польща, США та НАТО заявили про те, що це найімовірніше могла бути ракета української ППО. Вже в п'ятницю повідомляє Washington Post речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Гнат припустив, що частки ракети, які спричинили вибух в Польщі, могли бути як російськими, так й українськими. Наразі українські фахівці вже працюють на місці падіння ракети, повідомив того ж дня в Twitter український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Росія негайно заперечила, що це могли бути її ракета чи ракети, назвавши повідомлення про це «навмисною провокацією з метою ескалації ситуації».

«Жодних ударів по цілях поблизу українсько-польського державного кордону російськими засобами ураження не завдавалося. Опубліковані за гарячими слідами польськими ЗМІ з місця події у населеному пункті Пшеводув уламки не мають жодного відношення до російських засобів ураження», – заявили у Міністерстві оборони РФ.

Цей інцидент стався того ж дня, і, як стверджують світові лідери, внаслідок чи не найбільшого обстрілу практично всієї території України з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого. Цього дня по території України було випущено до 100 ракет і дронів, у результаті чого частка виведеної з ладу енергосистеми України, за словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, сягнула майже половини всіх потужностей країни.

І це сталося лише через кілька годин після того, як президент України Володимир Зеленський, у виступі перед учасниками саміту "Групи двадцяти" 15 листопада представив "українську формулу миру" із 10 пунктів.

Раніше російська сторона посилала сигнали про свою готовність до переговорів. Зокрема заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявляв, що вони «до діалогу відкриті, без попередніх умов», повідомляють російські ЗМІ. Білий дім продовжує заявляти, що вони не бачать ознак готовності Росії до переговорів та вважають, що лише України вирішувати, коли і на яких умовах вести переговори.

В інтерв’ю «Голосу Америки» Подоляк пояснив логіку дій української влади відносно заяв про приналежність ракети, що вибухнула в Польщі, розповів, як в Києві бачать логіку дій російської влади, яка одночасно говорить про переговори та завдає масованих ударів по території України, а також торкнувся кількох інших питань, таких як стан української енергетичної системи, ситуації навколо акредитацій для іноземних та українських ЗМІ, що працюють в зоні військових дій, обміну військовополонених, тощо.

Текст є скороченою версією інтерв’ю, записаного Скайпом у четвер, 17 листопада. Повністю його можна подивитися на YouTube-сторінці «Голосу Америки».

Тетяна Ворожко, Голос Америки: Поясніть, будь ласка, логіку дій української влади, після падіння ракет чи ракети в Польщі. Ми бачимо, що польська влада, американці, НАТО, говорять, що це, ймовірно, була українська ракета, частина системи ППО. Українська влада продовжує наполягати на тому, що це не могла бути українська ракета.

Михайло Подоляк, радник Офісу президента України: Логіка дуже проста. Падіння ракети в Польщі, за попередніми даними, відбулось паралельно з масованим каскадним ударом крилатими ракетами по території України -- там було більше 100 пусків ракет і дронів. І саме в районі у Львівській області були в цей же час попадання російських ракет і тому ми наполягали на тому, що попередні дані нашої розвідки, наших ЗСУ, військово-повітряні сили говорять про те, що це ракети саме російські. Але ми говорили про те, що бажано було б включити українських представників до слідчої комісії для того, щоб з'ясувати все, що відбулося - які саме ракети, які саме уламки потрапили на територію Польщі. Все.

Бо це ж не питання масштабування конфлікту, це питання, щоб все було прозоро. Якщо Росія обстрілює територію України і якщо ракета може залетіти на територію Польщі, то цьому треба давати конкретне політичне визначення. Так само, якщо це була українська ракета - побачимо зі слідства і зробимо висновки відповідні.

Жителі села Пшеводув в Польщі оговтуються від падіння ракети. Відео

Жителі села Пшеводув в Польщі оговтуються від падіння ракети. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:10 0:00

Т.В.: А ви не вважаєте, що таким чином створюєте напругу у відносинах з партнерами? Україну ж ні в чому не звинувачують. Говорять, якими б не були висновки, винна Росія.

М.П.: Це безумовно не створення напруги, це просто спроба підійти до всього, що відбувається довкола України, я маю на увазі війну, максимально прозоро - щоб не було якоїсь двозначності, чогось за спиною України. Ми попередньо десь з другої дня отримали 100 ракет по своїй території - це не викликало інформаційної зацікавленості. Але в той же час, уламки ракети в Польщі якби нівелювали цю потужну атаку по інфраструктурі України. Це трохи дивно виглядало для нас. Тому ми кажемо: "Дивіться, логічно нам подумати: 100 ракет летить над територією України, будь-яка з них могла, тим більше у Львівській, Івано-Франківській, прикордонних областях, попасти на територію іншої держави".

Але напруги між нами і нашими партнерами точно немає - це питання технічне. Ми спокійно відносимось, ми ж розуміємо, що коли ти закриваєш небо і використовуєш системи протиповітряної оборони чи протиракетної оборони, будь-які ексцеси можливі. Але Росія скористалась цим моментом. Ви пам'ятаєте, тільки почались перші дані про те, що уламки ракети попали на територію Польщі, Росія зразу сказала: дивіться, це ж Україна робить. Тобто скористалась моментом, щоб інформаційно переключити увагу з масової каскадної атаки української території ракетами на оцей епізод.

Т.В.: Якщо виявиться, що це була російська ракета, якщо ваша версія буде підтверджена, чого очікує українська влада?

М.П.: Ми очікуємо збільшення конкретної допомоги Україні системами ПРО і ППО, незалежно від всіх інших політичних оцінок, саме після цієї ситуації. Ми хочемо закрити небо, в тому числі над західними регіонами України, а таким чином і над небом інших європейських країн, щоб російські ракети не могли залетіти ні частково, ні навіть теоретично будь-куди. Ось чого ми очікуємо, як мінімум.

Якщо говорити ширше, ми очікуємо нарешті більш чітких юридичних розумінь того, яким чином воює РФ, тобто, що це є терористичні прояви. Оця масована атака на інфраструктурні об'єкти - це терористичний тип ведення війни. Ми очікуємо більш жорсткого санкційного тиску на РФ. Ми очікуємо, щоб наші партнери перестали звертати увагу на провокаційні заяви Росії щодо переговорного процесу.

Тому що Росія використовує слово "переговори" не як переговори в юридичному чи фактичному розумінні, а саме як інформаційну кампанію. Сьогодні, наприклад, пан Пєсков досить конкретно зауважив, що Росія навмисне масово атакує цивільні об'єкти, міста, населення, енергетичні і газові об'єкти в Україні, щоб примусити виконати наші переговорні начебто умови. Тобто це конкретна пропозиція від терориста, який каже: "Або я вбиваю заручників ваших, тобто цивільне населення України, бо ми програємо війну саме в зоні воєнних дій і примушуємо вас через масові вбивства холодом, голодом - або ви виконуєте наші ультимативні умови". Тому ми хочемо, щоб наші партнери чітко розуміли, що робить Росія, і не хотіли далі продовжувати грати в цю інформаційну гру "давайте послухаємо російську сторону щодо переговорного процесу".

Т.В.: Наскільки обстріл 15 листопада посунув чи зробив неможливим усі ці посили Росії, що давайте домовлятися?

М.П.: Дуже гарне питання з точки зору логіки. Люди так і думають, що Росія щось пропонує. Я ще раз наголошую. Російська Федерація напрацювала інформаційну кампанію, щоб трошки "спозитивити" свою вкрай токсичну репутацію. Вони говорять слово "переговори", розуміючи під цим не переговори, як ми з вами розуміємо - сіли, у сторін є позиції, шукаємо компроміс. Ні. Вони говорять "переговори, якщо ви виконаєте наші вимоги". А які вимоги? Наприклад - не іти в європейські спільноти, НАТО, не вступати у військові альянси і віддати території. (Мовляв – ред.), ми ж уже всім сказали, що це наші території.

Більше того, вони можуть заявити на переговорному процесі, що ми вважаємо, що ви нам маєте повернути Херсон, наприклад. Ми (росіяни – ред.) його звільнили, але ви нам маєте його повернути, бо ми там собі десь щось записали, незалежно, що це проти міжнародного права.

Не може бути переговорного процесу, який говорить: "Так, ви (українці – ред.) виграєте війну, зупиніться, віддайте територію, тобто капітулюйте перед РФ". Це нонсенс. Ми говоримо - це неможливо. Пропозиція переговорів починається з наступного, і це артикульовано президентом Зеленським: залишаєте територію України зі своїми окупаційними військами - це логічно, йдемо до повернення Росії в рамки міжнародного права, щоб ви не могли анексувати чи привласнювати щось. Після цього сідаємо за стіл переговорів і проговорюємо певні позиції післявоєнних взаємин. Тобто ви будете робити це, маємо воєнні злочини зафіксовані документально, маємо збитки суттєві.

Росія не зупиниться, це держава, яка пропонує експансію як існування своєї держави. Вона не може зупинитись, бо тоді перестане існувати. Вона не вкладатиме гроші в добробут своїх громадян. Вона може вкладати гроші тільки у війну - або проти своїх громадян, або проти зовнішніх ворогів. І сьогодні Україна - принциповий ворог. Коли Росія атакує наші енергооб'єкти, це не питання їхнього знищення, це питання того, щоб ми вмирали масово. Це геноцид. Це вже друга складова цієї війни - геноцид і саме це ми пояснюємо партнерам. Це дуже важливо.

Т.В.: Наскільки зараз критична ситуація в енергетиці?

М.П.: Вона в нас критична з 10 жовтня, коли був перший каскадний масований удар - 80 чи 90 ракет і дронів було. І з того часу ми маємо великі проблеми з енергетикою як такою. Але ми постійно, цілодобово ремонтуємо, ми постійно з партнерами вирішуємо питання запасних частин для того, щоб можна було щось замінити. Ми постійно шукаємо компенсаторні механізми, коли можна з однієї області перекинути частку електроенергії у іншу область. Ми маємо сьогодні віялові і аварійні відключення - і люди розуміють це. Ми маємо проблему з фізичним захистом, тобто ми шукаємо елементи захисту об'єктів інфраструктури - це і бетонні плити, і пісок, і додатково ми ставимо системи ППО. До речі, ми з партнерами теж про це постійно говоримо. Ви не хочете закрити нам небо - ми це все вже розуміємо. Але ж ви можете дати нам певну кількість систем ПРО? Просто щоб не було геноциду в Україні. Не для ескалації конфлікту, масштабування війни, а для того, щоб люди в 21 столітті, які мають паспорт громадянина України, не вмирали від холоду.

Тому що підкреслюю: такої інтенсивності війни після Другої світової не було. Такої кількості елементів оборони Україна не могла мати, тому що це означало б, що ми б мали левову частку свого бюджету протягом останніх 20 років вкладати саме у військову складову, як це робила Росія. А навіщо? Ми ж сучасна держава, у нас інші пріоритети. Росія накопичила це все з Радянського Союзу.

Т.В.: Лунає критика щодо рішення Ради нацбезпеки і оборони України не вести переговори з Путіним. Чи не звужує це поле для маневру для України?

М.П.: Сьогодні переговорного процесу об'єктивно немає, тому що Росія в ньому не зацікавлена. І Росія не слухає реальні, реалістичні пропозиції. Тобто суб'єкт переговорів, яким сьогодні є Путін, не є суб'єктом переговорів. Він не хоче переговорів. Але дивіться, що буде відбуватись, по мірі того, як ми звільнятимемо свою територію, суб'єкт переговорного процесу з боку Росії зміниться об'єктивно - тобто Путін буде поступово відсторонений своєю політичною елітою, і там з'явиться інший консенсус еліт - що робити з цією війною, і які переговори вести з Україною. Таким чином немає сенсу сидіти і говорити з минулим, бо Путін є минулим, він дотримується концепції "війна до останнього росіянина". Тому ми вважаємо, що по мірі того, яке буде звільнений, наприклад, Луганськ, і коли ми підійдемо до переговорного процесу як дійсно конкретної дії, тоді переговорний суб'єкт з боку РФ буде інший об’єктивно. І нам не буде різниці, коли ми звільнимо свою частку територій, хто з тієї сторони підписує, наприклад, план виплати збитків Україні щодо війни.

Т.В.: Щоб зафіксувати позицію української влади: Крим не може бути предметом переговорів чи все таки це може бути?

М.П.: А сьогодні немає предмета переговорів, територіального тим більше. Тому немає сенсу виділяти окремо Крим чи Донбас чи будь-яку іншу територію. Президент Зеленський чітко зафіксував: є пропозиція почати переговорний процес в момент, коли окупаційні війська вийдуть з території України.

Т.В.: Щодо військовополонених. Це був один з пунктів, про які говорив президент Зеленський, коли звертався до учасників саміту, як кажуть в Україні "Великої 19-тки". Яка ситуація зараз? Ми бачимо ці постійні обміни. Наскільки цей процес в цих умовах може тривати?

М.П.: Процес дійсно триває. Штаб щодо звільнення полонених активно працює, ми дійсно маємо постійний процес обміну. Це невеличкі групи - 20-40-50-100 людей, але він іде. Він тяжкий. Верифікація дуже складна, але процес обміну йде і надію щодо нього ми плекаємо дуже й дуже потужну. Але президент Зеленський запропонував трохи пришвидшити це і зробити обмін всіх-на-всіх. Це було б набагато ефективніше і з точки зору моралі для суспільства, і російського в тому числі. Але ми розуміємо, що Росія на такі формати скоріше за все не погодиться, бо Росія любить на усьому спекулювати. А обмін полонених - це вкрай вигідна тема для спекуляцій. Втім обміни йдуть достатньо ефективно. Тільки на жаль не всіх на всіх.

Т.В.: А велика проблема, що хтось з російських полонених не хоче повертатися? Чи є проблема з утриманням російських полонених? Чи потребує Україна міжнародної допомоги в цьому? Чи багато тих, хто хоче залишитися в Україні?

М.П.: Це конфіденційна інформація, щодо людей, які роблять вибір, чи повертатись в автократичну країну, яка вбиває своїх громадян, це про РФ. Але між тим, такі випадки є, є процедури певні, ми дотримуємося конвенцій щодо поводження з військовополоненими, тому досить коректно пропонуємо: якщо ви не хочете, ви можете залишитись в Україні на перший час, потім будемо шукати якісь інші варіанти. Але щодо кожного військовополоненого, хочу на цьому наголосити, ми проводимо певні заходи щодо встановлення, того, наскільки активно він брав участь у вбивствах цивільних громадян на окупованих територіях. Бо одна справа, що людина розказує, а інша, що ти з'ясовуєш у ході розслідування. Тоді, якщо військовополонений скоював тяжкі воєнні злочини, це зовсім інша процедура і це вже не питання його бажання чи вибору. Друге - не всі військовополонені здаються в полон добровільно. Ви ж розумієте, що близько 80% ми беремо в полон примусово. Тобто це теж інші юридичні і фактичні процедури.

Т.В.: Що сталося з Нужіним?

М.П.: Він в рамках процедури обміну був обміняний на українських військовослужбовців.

Т.В.: Ви можете прокоментувати, що відбувається з акредитаціями? Я бачила репортаж CNN з Херсона, він мав неймовірний вплив, я думаю, тут, у Сполучених Штатах.

М.П.: Є правила не акредитацій навіть, а допуску до місць, де активні бойові дії чи після активних бойових дій. Є певні регламентні процедури, якими опікується Генштаб ЗСУ чи Міноборони. І є певні порушення - це не тільки в цьому випадку. Ми тимчасово позбавили акредитації конкретних журналістів за порушення правил безпеки.

Ви праві, що нам вкрай важливо, щоб показували такі сцени, що відбувалось, коли ми входили в Херсон. Але між тим, якщо враховувати, як звільнялось місто, там дуже багато диверсантів залишилось, дуже багато перевдягнутих росіян, дуже багато замінованих доріг. І в той момент, коли журналісти заходили туди без дозволу, в нас на міні підірвалось п'ятеро працівників - не журналістів, а людей, які мали виконувати розмінування. Я думаю, що ми ці ексцеси абсолютно чітко відпрацюємо і це дозволить нам налагодити навіть більш ефективну співпрацю, особливо з іноземними агенціями.

Інтерв'ю із Севгіль Мусаєвою - лауреаткою міжнародної премії свободи ЗМІ. Відео

Інтерв'ю із Севгіль Мусаєвою - лауреаткою міжнародної премії свободи ЗМІ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:13:45 0:00

Т.В.: У Сполучених Штатах, коли йде розмова про майбутнє Росії, і вона ведеться на різних рівнях, існує така критика, що Сполучені Штати, міжнародне співтовариство не готове і не готується до того, що Росія може розпастися на кілька окремих об’єктів. Це може спричинити ще одну величезну кризу для України. Чи варто це передбачати, до цього готуватися і як ви взагалі бачите майбутнє Росії?

М.П.: Ми кажемо, що в будь-якому випадку Росія має пройти через трансформацію політичну - це не обов'язково призведе до територіального розпаду РФ, але не бійтесь цього. Ми говоримо про те, що в такому (сьогоднішньому – ред.) вигляді Росія набагато небезпечніша, ніж ви собі думаєте, бо вона буде постійно пити кров із сучасної цивілізації, тому що інакше вона не буде існувати - це ключове. А як їй пройти через трансформацію? Ми й говоримо - треба щоб вона програла. Тоді цей процес буде швидкий. Бо якщо війна буде затягнута, то вона все рівно буде йти через трансформацію, але це буде більш хворобливий процес. Ми про це говоримо. Якщо хочете спілкуватися про майбутнє, яке буде у Росії, то треба говорити з українцями, які набагато глибше розуміють, що там відбувається. Тому що люди вже робили самостійно такий аналіз - повертаюсь до 24 лютого - що ці аналітики говорили щодо спроможності України вистояти у цій війні з Росією? Ви подивіться ці аналізи і тоді зрозумієте, наскільки вони розуміються на російській проблематиці.

У статті використана інформація Укрінформ, Коммерсант, Washington Post.

Всі новини дня

Прогнози для світової економіки на 2023 рік все більш невтішні

Фото: розпродаж іграшок у Walmart  в "Чорну п'ятницю" 25 листопада 2022 року, Делавер, США

Перспективи розвитку світової економіки до 2023 року погіршилися, вказують аналітики, оскільки війна в Україні продовжує ускладнювати торгівлю, особливо в Європі, а ринки чекають на прискорення китайської економіки після місяців карантину через COVID-19.

У Сполучених Штатах ознаки уповільнення ділової активності викликали побоювання щодо рецесії. У всьому світі інфляція зросла, а ділова активність, особливо в єврозоні та Сполученому Королівстві, продовжуває знижуватись.

В аналізі, опублікованому в четвер, Інститут міжнародних фінансів передбачив темп глобального економічного зростання лише на 1,2% у 2023 році, на рівні 2009 року, коли світ лише починав вихід із фінансової кризи.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) погоджується з песимістичним прогнозом. У звіті, опублікованому цього тижня, тимчасово виконуючий обов’язки головного економіста організації Альваро Сантос Перейра написав: "Економічні прогнози складні. Наш головний прогноз — не глобальна рецесія, а значне уповільнення зростання світової економіки в 2023 році, а збереження високої, хоча і з меншим ростом, інфляції в багатьох країнах."

Ставки у США

У США інфляція та кроки Федерального резерву з її стримування були основними факторами в більшості прогнозів поточного та майбутнього стану економіки.

США пережили найвищий рівень інфляції за 40 років, а ціни швидко ростуть з середини 2021 року. На початок 2022 року ставки в річному вимірі перевищували 6% і у жовтні досягли максимуму в 6,6%.

Починаючи з березня Федеральний комітет відкритого ринку (FOMC) центрального банку, який встановлює базові відсоткові ставки, декілька разів підвищував базову ставку з 0% до 0,25% до 3,75% і 4% тепер.

Ідея ФРС полягає в тому, щоб змінити стимули для споживачів, зробити заощадження більш привабливими, а ставки на запозичення – менш привабливими, центральний банк хоче зменшити попит і так стримати ріст цін.

Загалом ФРС встановив рівень інфляції в 2% в якості довгострокової мети.

США прагнуть уникнути рецесії

Мета ФРС — взяти інфляцію під контроль, не занурюючи економіку в руйнівну рецесію. І хоча низка економічних ознак вказує на те, що спроби уповільнити попит можуть спрацювати, загроза рецесії все ще існує.

Дані, опубліковані цього тижня, показали, що ділова активність у США сокрочується п’ятий місяць поспіль, оскільки компанії реагують на зниження споживчого попиту. Незважаючи на те, що економіка продовжує створювати нові робочі місця, кількість заявок на допомогу з безробіття зросла останнім часом.

FILE - Signage for a job fair is seen on Fifth Avenue in Manhattan, New York City, Sept. 3, 2021.
FILE - Signage for a job fair is seen on Fifth Avenue in Manhattan, New York City, Sept. 3, 2021.

Цього тижня Федеральна резервна система опублікувала протокол засідання FOMC на початку листопада, де економісти центрального банку висловлюють песимізм щодо стану економіки США в наступному році.

Вони вважають, що “ймовірність того, що економіка ввійде в рецесію протягом наступного року, майже такою ж імовірною, як і основний прогноз”.

Більшість членів комітету з правом голосу вказали, що настав час уповільнити темпи підвищення процентної ставки, припускаючи, що FOMC відмовиться від нещодавнього підвищення на 0,75% на зустрічі в грудні, можливо, підвищить ставку лише на 0,5%.

Глобальна боротьба

Уряди країн прагнуть підтримати своїх громадян у час, коли ціни різко зростають, особливо на продукти першої необхідності, як-от продовольство та паливо, на які сильно вплинула війна в Україні.

У доповіді цього тижня Міжнародний валютний фонд вказав на складний баланс для урядів: «Оскільки багато людей переживають складнощі, уряди повинні продовжувати надавати першочергову допомогу найбільш уразливим верствам населення, щоб впоратися із ростом цін на їжу та енергію, але уряди також повинні уникати збільшення сукупного попиту, який ризикує підвищити інфляцію. У багатьох розвинутих економіках і країнах, що розвиваються, фіскальні обмеження можуть знизити інфляцію, одночасно зменшуючи борг".

За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), хоча глобальне зростання буде низьким, але позитивним у 2023 році, окремі сфери зазнають спаду. Головним серед них є Європа, де IIF прогнозує падіння сукупного ВВП на 2,0%.

Оптимістичні оцінки для деяких регіонів

У 2023 році у світовій економіці є “яскраві плями” в таких регіонах, як Латинська Америка та Китай.

Для багатьох країн Латинської Америки, де експорт сировини, зокрема деревини, руди та інших важливих економічних ресурсів є рушієм, світова інфляція виявилася корисною, оскільки ціни на ці товари зросли. У звіті IIF прогнозується зростання ВВП на 1,2% у всьому регіоні, незважаючи на економічне скорочення більшості світу.

Китай постраждав економічно внаслідок стратегії президента Сі Цзіньпіна «нульовий COVID», яка призвела до масового блокування цілих міст і регіонів і порушень економічної діяльності. IFF та інші організації очікують значного послаблення політики Китаю в наступному році, що призведе до економічного зростання на цілих 2,0%.

Великобританія

За винятком Росії, яка переживає нищівні санкції, пов’язані з її вторгненням в Україну, Сполучене Королівство стикається з найпохмурішими перспективами наступного року з усіх найбільших економік світу.

Оскільки інфляція значно випереджає інфляцію в інших країнах, очікується, що зростання цін у річному вимірі досягне 10% до кінця року, перш ніж сповільнитися у 2023 році.

Серед країн G-7 Сполучене Королівство є єдиною країною, де економічне виробництво не повернулося до рівня до пандемії, і, за прогнозами, воно буде скорочуватися й надалі. ОЕСР прогнозує, що розмір британської економіки зменшиться на 0,3% у 2023 році та зросте лише на 0,2% у 2024 році.

Українці під обстрілами покидають Херсон, уряд евакуює лікарні – ЗМІ

Українці масово виїжджають з Херсона, рятуючись від постійних обстрілів російської артилерії.

Сотні українців покидають нещодавно звільнений Херсон, рятуючись від російських обстрілів, пишуть кореспонденти західних видань.

Крім потягів української залізниці, яка відновила маршрути до Херсона після окупації міста, і вивезла близько сотні дітей, літніх та хворих, українці масово виїжджають з міста вантажівками, мікроавтобусами та легковими автомобілями. Як пише кореспондент агентства Associated Press (AP), колони машин розтягнулися на кілометри, вийшовши за околиці міста, яке було лише на початку листопада звільнено з-під російської окупації, що тривала понад вісім місяців.

«Сумно, що ми залишаємо свій дім. Зараз ми вільні, але мусимо виїхати, тому що йде обстріл, є загиблі серед населення», – наводить слова місцевого жителя Євгена Янкова кореспондент AP.

Місто, яке російські війська залишили на початку листопада, вони тепер обстрілюють з артилерійських гармат з лівого берега Дніпра, вражаючи цивільні будинки, лікарні та об’єкти інфраструктури.

У результаті п’ятничних обстрілів було вбито 15 людей і 35 поранено, цитує телеканал CNN Кирила Тимошенка, одного з керівників адміністрації президента України. Також, за його словами, було відключено електропостачання, яке вдалося відновити лише у суботу.

Щоденник New York Times повідомляє, що після того, як російські війська у четвер і п'ятницю обстріляли місто та околиці 49 разів, було ухвалено рішення про евакуацію херсонських лікарень. Про це у розмові з NYT повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Пацієнтів дитячої лікарні перевезли до Миколаєва, а 100 пацієнтів обласного психіатричного закладу переправили до Одеси.

У п’ятницю «Голос Америки» повідомив, що ЄС готує передачу в Україну сотні генераторів та трансформаторів з країн ЄС та з резервів Комісії, які будуть спрямовані передусім на Херсонщину.

Європейська комісія готує для передачі Україні 200 середньогабаритних трансформаторів і великий автотрансформатор із Литви, один трансформатор середнього розміру із Латвії. Також ЄС надасть Україні з резервів Євосоюзу в Румунії 40 потужних генераторів, кожен яких може забезпечити безперебійним живленням середню лікарню.

Також міністерка закордонних справ Франції повідомила, що скоро до України прибудуть 100 генераторів з її країни. Американське агентство міжнародної допомоги USAID відправило в Україну понад 1000 генераторів і працює над новими поставками.

Україна, що пережила Голодомор, дбає про те, щоб люди не помирали з голоду у світі, вказують учасники форуму в Києві

«Колись нас хотіли знищити голодом, тепер – темрявою і холодом» – президент Зеленський.

Лідери демократичних країн та офіційні особи ЄС та США, які долучилися до вшанування жертв Голодомору 1932-33 років Україні, заявили про свою солідарність з Україною на тлі триваючої російської агресії та зростаючої інтенсивності російських обстрілів українських жилих будинків, лікарень та об’єктів інфраструктури.

Президент України Володимир Зеленський звинуватив Москву у використанні проти неї тієї ж тактики «геноциду», яку сталінський СРСР застосовував в 1930-х роках.

«Колись нас хотіли знищити голодом, тепер – темрявою і холодом», – написав президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі, – Нас неможливо зламати».

Іноземні лідери у своїх заявах висловлювали солідарність з українцями і також порівнювали події 90-літньої давності з намаганням Росії знищити українську ідентичність сьогодні.

Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола написала, що і «через 90 років після Голодомору українці знову борються за збереження свого життя, своєї ідентичності та свободи».

«Так само, як ми є з Україною, борючись за наші цінності сьогодні, ми пам’ятаємо всіх тих, кого радянський режим залишив помирати з голоду», – написала очільниця Європарламенту у Twitter.

Нова очільниця уряду Італії Джорджия Мелоні заявила, що Росія продовжує завдавати страждань українцям, спрямовуючи свої атаки проти найвразливіших – «людей похилого віку та дітей».

«У день 90-х роковин Голодомору, голодної смерті мільйонів українців сталінським радянським режимом, наші думки повертаються до мільйонів українців, переважно людей похилого віку та дітей, позбавлених електрики, воду та опалення посеред зими від російських бомбардувань, які навмисно атакують цивільну інфраструктуру», – мовиться у заяві, яку оприлюднив заяву в суботу офіс Мелоні.

Державний секретар Ентоні Блінкен зазначив, що «90 років тому мільйони українців загинули від голоду під час Голодомору, навмисно спричиненого радянською політикою».

«Зараз Кремль веде жорстоку війну, щоб підкорити український народ, але не переможе. Ми будемо з Україною. Слава Україні!» – пише Ентоні Блінкена у своєму Twitter-акаунті та додає до нього нову заяву Білого дому, другу, присвячену річниці Голодомору цього року.

«Згадуючи біль і жертви Голодомору, Сполучені Штати також підтверджують нашу відданість народу України сьогодні та нашу непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України», – мовиться у заяві Білого дому.

У листопаді 1932 року радянський лідер Сталін надіслав озброєні загони, щоб конфіскувати в українських селян все зерно, включно з насінням, необхідним для посіву наступного врожаю.

Мільйони українських селян померли від голоду 1 1932-33-му роках від того, що історик Єльського університету Тімоті Снайдер називає «очевидно навмисним масовим вбивством». Історик Гарвардського університету Сергій Плохій вважає, що спираючись на статистичні дані, можна говорити, що рамки Голодомору потрібно розширити на 1934-й рік, бо люди в Україні продовжували тоді масово помирати з голоду.

«Історія має значення. Якщо люди закривають очі на минулі звірства, немає меж для вчинення нових у майбутньому», – написала у Twitter прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас, чия країна першою у світі визнала Голодомор геноцидом ще у 1993 році.

«90 років Голодомору-геноциду. Радянська Росія заморила голодом мільйони українців. Сьогодні Росія веде геноцидну війну проти України», – додала очільниця естонського уряду.

Україна посилає 60 суден зерна для найбідніших країн у світі

Міністерство закордонних справи України звинуватило Москву у відродженні тактики 1930-х років – використанню голоду як зброї, та намаганнях зірвати зернову угоду, що дозволяла вивезти тонни українського зера та інших продуктів харчування до найбідніших країн світу.

«Підриваючи роботу Чорноморської зернової угоди, Кремль використовує продовольство як зброю для реалізації своєї агресивної політичної програми. Низка країн і регіонів опинилися на межі голоду через війну Росії проти України. Агресія Росії проти України свідчить про те, що непокаране зло та невизнані історичні помилки повертаються в наш час у ще гірших масштабах», – мовиться у заяві МЗС України.

У день вшанування жертв Голодомору у Києві відбувся також саміт харчової безпеки, на якому президент Зеленський оголосив ініціативу Києва Graine from Ukraine, «Зерно з України», в рамках якої Україна залучила близько 150 мільйонів доларів від ЄС та понад 20 країн для експорту зерна до таких країн, як Ефіопія, Судан, Південний Судан, Сомалі та Ємен.

«Ми плануємо відправити щонайменше 60 суден з українських портів до країн, які найбільше стикаються з загрозою голоду та посухи», - сказав Зеленський під час саміту, для участі в якому до Києва прибули прем’єр-міністри Бельгії, Польщі та Литви та президентка Угорщини. З промовами, які транслювали на відео, виступили президенти Німеччини та Франції та голова Єврокомісії та НАТО.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Москва вдалася до перевіреної тактики, але світ цього разу відреагував на її дії.

"Зараз світ зіткнувся з черговим штучним голодом. Ми разом працюємо над тим, щоб забезпечити повні поставки з України в країни Африки та Азії», – сказав Моравецький в суботу під час візиту до Києва.

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00

Як московські пропагандисти змінюють тактику: інтерв’ю з керівником організації StopFake та директором Могилянської школи журналістики Євгеном Федченком.

Перспективи схвалення додаткового фінансування для України - конгресмен-демократ Раджа Крішнамурті. Відео

Вже наступного тижня Конгрес повертається до роботи після Дня Подяки, і матиме місяць, аби дати раду незавершеним законодавчим ініціативам до Різдвяних свят.

Більше

Відео - найголовніше

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00
XS
SM
MD
LG