Спеціальні потреби

Актуально

Голосування за президента Росії в Криму: «пробоїна в легітимності»

Путін у Севастополі

Анексія Криму відбивається як на ставленні до російської влади в світі, так і на можливостях росіян

Увечері 14 березня, виходячи на сцену в Севастополі, президент Росії Володимир Путін був явно в святковому настрої. Звертаючись до глядачів концерту-мітингу в честь чотирирічної річниці «референдуму», покликаного зробити анексію Росією Криму легітимною, він в мікрофон дякував присутнім: «Чотири роки тому ви прийняли історичне рішення. Завдяки вашим рішенням Севастополь і Крим повернулися в свій рідний дім нашої спільної батьківщини, дім нашої матінки Росії».

За словами Путіна, сказаними під час його виступу в Севастополі, учасники голосування 4 роки тому «показали всьому світу, що таке справжня, а не показна демократія».

Варто, однак, нагадати, що акт «справжньої демократії» здійснювався під дулами автоматів російського військового спецназу – «зелених чоловічків», яких у Росії люблять називати «ввічливими людьми».

Через чотири роки вибори президента Росії приурочені до річниці «приєднання» Криму – 18 березня, про що російським парламентом у 2017 році було прийнято спеціальне рішення. Однак саме голосування в Криму на цих виборах може зробити збитковою легітимність того, кого в Росії оберуть в кінці цього тижня главою держави на наступні шість років.

Україна просить світову спільноту про невизнання голосування в Криму

Влада України підкреслює, що світова спільнота повинна бути послідовною: не визнаючи Крим російським, вона не повинна й признавати проведені там Росією вибори.

Президент України Петро Порошенко закликав усіх європейських партнерів і весь світ рішуче відреагувати на «той виборчий фарс, який Москва організовує цієї неділі на окупованій території українського Криму – в четверту річницю спроби анексії Кримського півострова».

«Це надзвичайно небезпечна провокація, коли сьогодні президент Росії Путін, прямо напередодні виборів, навмисно їде на окуповану територію, відвідує Сімферополь, відвідує Севастополь, і саме тому надзвичайно важлива єдина позиція всього світу про невизнання виборів президента Росії на території окупованого Криму», – заявив президент України.

«Ми будемо приділяти велику увагу тому, щоб ці вибори на території Криму не були визнані в світі, щоб там не було спостерігачів, а також, щоб ті, хто бере безпосередню участь в організації цих так званих виборів, були притягнуті до відповідальності, в тому числі і аж до застосування санкцій проти зазначених осіб», – сказав Порошенко, зустрічаючись з президентом Австрії Александером ван дер Белленом.

Напередодні, під час зустрічі 13 березня з послами країн «Великої сімки» та Євросоюзу, акредитованими в Україні, Петро Порошенко висловив подяку за тверду й рішучу позицію підтримки України в її прагненні відновити суверенітет і територіальну цілісність.

«У контексті президентських виборів у Росії було висловлено рішучий осуд планів проведення відповідного виборчого процесу на території тимчасово окупованого Криму», – повідомила прес-служба президента України за підсумками цієї зустрічі.

Рефат Чубаров: саме внаслідок голосування в Криму Путін стає нелегітимним

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в інтерв'ю «Голосу Америки» розповів про те, що Верховна Рада України, обговорюючи прийняту нею 1 березня заяву на адресу міжнародної спільноти у зв’язку з голосуванням на виборах президента Росії в анексованому Криму, обговорювала різні щодо рішучості варіанти: «При підготовці нашого проекту ми обговорювали можливість повної ізоляції новообраного президента Росії – ізоляції дипломатичної і політичної з боку держав-членів ООН внаслідок того, що ці вибори незаконно поширені на територію української держави».

«Я запропонував варіант фрагменту тексту цієї заяви із закликом до лідерів країн світу не визнавати повноваження президента Росії, який буде обраний. Але в ході дискусії наші дипломати і частина депутатів Ради переконували мене в тому, що це заклик до повної ізоляції, будучи обґрунтованим і виправданим з точки зору міжнародного права, поставить в дуже складне становище наших же партнерів, які необхідність такої ізоляції усвідомлюють, але ще не готові так діяти», – розповів Рефат Чубаров.

«Тому, – продовжив депутат Верховної Ради України – ми домовилися про компромісний варіант – закликати лідерів країн до того, щоб вони уникали прийняття запрошень від імені президента Росії, не здійснювали державні візити в Росію і самі не запрошували президента Росії».

Рефат Чубаров сподівається на те, що до України прислухаються: «Зрозуміло, ми ці наші заклики будемо намагатися максимально реалізовувати. Я розумію, що нам буде дуже важко переконати більшість держав дотримуватися цих закликів, але вже є кілька держав, які уникають і поїздок, і запрошень. І я розраховую на те, що ще десяток-два країн після цих незаконних виборів в Криму вирішать так діяти».

«У нас немає сумніву, що в результаті цих псевдовиборів президентом Росії залишиться Путін, і саме через голосування в Криму, саме внаслідок цього голосування він стає не просто більш «токсичним», але й реально втрачає свою легітимність» – вважає лідер Меджлісу кримських татар.

Олена Лук'янова: Крим – це пробоїна в легітимності російської влади

Професор права, юрист-конституціоналіст Олена Лук’янова в своєму аналізі наслідків голосування на виборах президента Росії в Криму, висловленому в інтерв'ю Російській службі «Голосу Америки», підкреслює, що в самій Росії ніяких наслідків не буде, але за її межами – можуть бути:

«У Росії приєднання Криму схвалено конституційним законом, і тут, звичайно, наслідків ніяких, але з точки зору міжнародного права результати голосування на цій території враховуватися не повинні. Всі розмови про те, що це малий відсоток і, отож, він не впливає – на мій погляд, є необґрунтованими, оскільки вони це, взагалі-то, частина давньої суперечки про те, скільки голосів повинні бути сумнівними, щоб визнати вибори нелегітимними. І на мій погляд, коли у вас сумнівними є кілька мільйонів голосів, то це вже велика цифра, утворюється пробоїна в легітимності».

«Міжнародна громадськість, швидше за все, поставить ці вибори під сумнів. Вона пред'явить переможцю і Крим, і не тільки його – саму нелегітимність його висунення, яке я як юрист вважаю антиконституційним. Але коли правитель утримує владу в авторитарній державі, то йому все одно, якими методами це робити. А то, що Росія сьогодні – авторитарна держава, яка діє не за своєю конституцією, практично не ставиться під сумнів», – каже відомий російський юрист.

Олена Лук'янова каже, що відповідь Заходу на анексію Криму Росією вона відчуває буквально на собі: «Поки що всі гріхи Путіна пред'являють не йому, а нам – росіянам, у тому числі і тим, хто його не підтримує, але змушений розплачуватися за ці кремлівські гри . Мені американський банк з представництвом в Європі не відкриває рахунок зараз, тому що я громадянка Росії, тому що у мене російський паспорт».

Дивіться також: Генерал Скапарротті: Ще рано говорити про зміни на сході внаслідок надання Україні джавелінів

Всі новини дня

На Капітолійському пагорбі відбувається «Український тиждень». Відео

На Капітолійському пагорбі відбувається «Український тиждень». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:23 0:00

На Капітолійському пагорбі відбувається «Український тиждень». Для того, щоб поспілкуватись із конгресменами та сенаторами до Вашингтона приїхали бачились українські військові та діти, які втратили батьків на війні.

Що відомо про майбутню військову допомогу зі США - і надання ракет більшої дальності? Відео

Сполучені Штати найближчим часом готують оприлюднити новий пакет озброєнь для України. Очікується, що оголошення може відбутись вже цього тижня, і що серед інших озброєнь Україні можуть вперше надати ракети більшої дальності.

Міністерка оборони Латвії - про внесок країни в колективні зусилля з підтримки України. Відео

Якщо глянути хто з країн надав найбільше допомоги Україні у співвідношенні до свого ВВП, то однією з лідерок є Латвія. Лише нещодавно ця держава передала на баланс ЗСУ гелікоптери, безпілотники, Стінгери та десятки кулеметів з боєприпасами.

Про нові ракети більшої дальності для України можуть оголосити вже цього тижня – західні ЗМІ

На фото – дві мобільні зенітно-ракетні системи Patriot, які Німеччина відправляє до Польщі для посилення захисту кордонів НАТО. Німеччина, 23 січня 2023 року. REUTERS/Annegret Hilse

Міжнародні ЗМІ повідомляють з посиланням на офіційних осіб США, що американська адміністрація планує надати Україні ракети, які можуть вразити майже всі окуповані Росією регіони країни.

Агентство Bloomberg повідомляє з посиланням на поінформовану особу, що адміністрація Джо Байдена готує в рамках нового пакету військової допомоги Україні артилерію великої дальності та боєприпаси на суму близько 2-х мільярдів доларів.

Британська газета Telegraph додає, що за її даними, йдеться про нові ракети дальністю 93 милі (150 км), які досягатимуть майже всіх нині окупованих Росією територій. Агенство Reuters також говорить, що йдеться про ракети дальністю 150 км.

«Очікується, що про допомогу буде оголошено вже цього тижня», –повідомило Reuters у вівторок з посиланням на двох офіційних осіб США, обізнаних щодо цього питання.

Газета Wall Street Journal повідомляє, що пакет можуть оголосити уже в п'ятницю, 3 лютого, і йдеться про ракети GLSDB, які сягають на відстань 150 кілометрів, що більше ніж у інших ракет, які досі отримувала Україна. Такі снаряди використовуються для поставлених раніше установок HIMARS.

Як повідомляють ЗМІ, пакет готують до планованого контрнаступу України і очікуваного нового російського наступу, оскільки Москва намагається не лише утримати завойовану територію, але й захопити нову.

Радник президента України Володимира Зеленського Михайло Подоляк заявив у середу, що постачання ракет більшої дальності є предметом нинішніх переговорів, так само, як і постачання літаків.

«Кожен етап війни потребує певної зброї. Концентрація резервів РФ на окупованих територіях вимагає від України й партнерів конкретики. Тому: 1. Уже є танкова коаліція (логістика, навчання, постачання). 2. Уже є переговори про надання ракет підвищеної дальності й штурмової авіації», – написав у Twitter Подоляк.

Від початку російського вторгнення у лютому минулого року, США та інші союзники намагалися постачати Україні озброєння, необхідне аби дати відсіч російським військам, але не зброю, яка могла б спровокувати більший конфлікт між Росією і НАТО.

До такої зброї належали танки, ракети далекого радіусу дії та літаки-винищувачі. Однак, наприкінці січня США та Німеччина ухвалили рішення щодо постачання бойових танків. Це рішення було ухвалено після того, як Польща, Франція та Велика Британія заявили про бажання надіслати танки, а Німеччина відмовилася надіслати свій бойовий танк Leopard без зобов’язання США відправити в Україну свої танки Abrams.

Однак, як зауважують оглядачі, інші обмеження залишаються. У понеділок Джо Байден заявив, що США не надсилатимуть в Україну військові літаки F-16. Раніше про ці обмеження заявили Велика Британія та Німеччина.

Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що вважає слова Байдена відповіддю лише на нинішньому етапі переговорів. Він нагадав, що країни-союзники спершу відмовлялися передавати Україні певні види озброєння, які вони вважали небезпечними в плані відповіді Росії, потім погоджувалися обговорити технічні умови, а в результаті все ж таки постачали потрібну техніку. «Я вірю в наступну літакову коаліцію», – сказав Резніков під час прес-конференції у Києві у вівторок 31 січня.

Росія в середу попередила, що поставки в Україну ракет великої дальності «безпосередньо підвищать рівень ескалації», пишуть російські ЗМІ.

Як заявив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, Росії доведеться вжити додаткових заходів, якщо Україна отримає ці ракети, але він наголосив, що на плани Москви це не вплине.

Він сказав, що «головна мета – продовжувати СВО (як у Росії називають війну проти України, – ред.), виконати наші завдання, які були окреслені главою держави».

Брифінг Голосу Америки. Чи може Франція стати лідеркою "літакової коаліції"?
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

Як комісія ООН вирішує, чи мали місце воєнні злочини в Україні – пояснює голова комісії Ерік Мьосе. Відео

За 9 місяців роботи в Україні Міжнародна комісія Ради ООН з прав людини зафіксувала численні злочини, скоєні російською армією.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG