Спеціальні потреби

Актуально

Росія, на думку британських військових, загрожує світовим системам зв’язку

Стюарт Піч на лекції в аналітичному центрі Королівський інститут об’єднаних служб (RUSI) у Лондоні 14 грудня 2017

Британські військові та фахівці з питань оборони звертають увагу західних союзників на потребу захисту інфраструктур зв’язку і зокрема морських кабелів, які забезпечують 97% світових комунікацій, включно з Інтернетом та фінансовими трансакціями, що сягають 10 трильйонів доларів щоденно.

Чільний британський командувач Стюарт Піч вказав під час виступу в аналітичному центрі Королівський інститут об’єднаних служб (RUSI) у Лондоні, що Росія “випробовує свої м’язи, і не лише в Сирії, а також виявляє більший апетит до ризиків задля досягнення своїх інтересів”.

Російська артилерія, використовуючи оновлені системи, за кілька хвилин знищила дві українські бригади
Стюарт Піч

Стюарт Піч, начальник генерального штабу британських збройних сил, підкреслив цінність НАТО і наголосив на потребі оновлення й зміцнення обороноздатності західних союзників.

Він розповідав про посилення й оновлення російського військового флоту, включно з підводними човнами, і про вже виявлену Росією здатність застосовувати нові способи ведення війни включно з використанням комунікацій.

Піч навів приклад одного з боїв на сході України 2014 року, в результаті якого "російська артилерія, використовуючи оновлені системи, за кілька хвилин знищила дві українські бригади”.

Командувач говорив про російські бойові системи блокування зв’язку й електронні засоби ведення війни, а також безпілотні апарати тощо.

Вразливість міжнародних морських кабелів Стюарт Піч назвав “потенційно катастрофічною” і наголосив на російській загрозі “для нашого добробуту і способу життя”.

...(У Криму) російським силам спеціального призначення треба було лише захопити один вузол інтернетного зв’язку (в Сімферополі) і відрізати кабелі з рештою України.

Два тижні тому інший британський аналітичний центр Policy Exchange застеріг про необхідність захисту “незамінної, але незахищеної інфраструктури, яку забезпечують морські кабелі”.

Автор звіту, депутат британського парламенту від Консервативної партії Ріші Сунак, окремо нагадує, що коли Росія 2013 року захопила український Крим, то одним з перших кроків росіян було обрізання головного кабелю зв’язку з півостровом.

“Під час анексії Криму Росія використала “гібридні засоби війни”. Росія здобула контроль над інтернетною інфраструктурою півострова і змогла контролювати потік інформації. Тоді Росія була здатна поширювати дезінформацію, щоб виставити свої дії як законні. Цю тактику, що дала Росії значну владу над регіоном, досягти було надивовижу легко - російським силам спеціального призначення треба було лише захопити один вузол інтернетного зв’язку (в Сімферополі) і відрізати кабелі з рештою України”, - розповідає звіт Policy Excange "Морські кабелі: Незамінні, незахищені".

У дослідженні згадано дані представників американських розвідслужб про “агресивні операції” російських підводних човнів в Атлантичному океані поблизу пролягання кабелів між Європою та Америкою.

Деякі фахівці припускають, що російські військові наразі намагаються лише перехоплювати з кабелів інформацію і стверджують, що так роблять й інші країни.

“Хоча порівняна слабкість російських позицій робить звичайний конфлікт з НАТО малоймовірним, це також посилює для них привабливість асиметричних цілей на зразок оптоволоконних кабелів”, - сказав для звіту Policy Exchange американський адмірал у відставці Джеймс Ставрідіс.

Перший глибоководний трансатлантичний кабель був прокладений 1858 року і відтоді була створене велечезна мережа, якою володіють переважно приватні компанії.

Британські фахівці вказують, що приватне володіння кабелями призвело до того, що уряди звертають недостатньо уваги на захист цієї життєво важливої інфраструктури.

Дивіться також: Вчені працюють над проектом, покликаним об’єднати електронні пристрої і спрямувати їх на вирішення проблем суспільства

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG