Актуально
«Нехай росіяни подорожують навколо Красної площі, а не в Європі, поки йде війна», - екс-міністр закордонних справ Литви
В Європі обговорюють можливість обмежити видачу віз росіянам. 30-31 серпня у Празі під головуванням очільника європейської дипломатії Жозепа Борреля відбудеться неформальна зустріч глав МЗС країн ЄС, де посадовці обговорять це питання. Обмеження видачі туристичних віз громадянам Росії підтримали в Естонії, Фінляндії, Чехії, Литві, Латвії, Польщі, Данії.
В серпні міністр закордонних справ Естонії підтвердив рішення країни заборонити видачу віз росіянам, вказавши на їхню моральну відповідальність як громадян країни-агресора.
Колишній президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес в інтервʼю Голосу Америки провів історичні паралелі між російськими туристами та нацистами часів Другої світової війни. «Ми переконані, що якщо ви вторглися в країну, то ви не повинні мати привілей подорожувати Європою. Аналогією може бути те, якби нацисти їздили до Маямі в 1940-ому, перед тим як Сполучені Штати вступили у Другу світову війну. Це було б досить смішно і це досить смішно, що російські туристи можуть приїхати сюди (в Європу - ГА), щоб добре проводити час», - заявив екс-президент Естонії.
Тим часом міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто заявив 17 серпня, що рішення Фінляндії скоротити кількість віз, виданих росіянам, може посилити тиск щодо запровадження спільної візової політики ЄС.
Це було б історичним рішенням, якби Європейський Союз його колективно прийняв. Це було б ефективно. І це те, що ми пропонуємо з самого початку.Екс-міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус
Незважаючи на подібні заяви представників багатьох європейських країн, в Європейському Союзі немає єдності щодо питання обмеження туристичних віз. Серед країн, які скептично ставляться до заборони - Німеччина. Канцлер Німеччини Олаф Шольц неодноразово заявляв, що напад Росії на Україну «це війна Путіна, а не росіян».
Журналіст Української служби Голосу Америки Олексій Коваленко поговорив із колишнім міністром закордонних справ Литви Лінасом Лінкявічусом про те, чи є єдність серед європейських країн щодо обмежень віз для росіян та в який бік схиляється європейська дипломатія з цього приводу. Лінкявічус вважає - якби весь Європейський Союз підтримав заборону туристичних віз для росіян – це було б історичним рішенням, а росіяни «мають перестати подорожувати під час літніх канікул та задуматись більше про те, що їхня країна робить в світі сьогодні».
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Олексій Коваленко: В Європі обговорюють можливість обмежити видачу віз росіянам. Міністр закордонних справ Естонії підтвердив рішення країни заборонити видачу віз росіянам, вказавши на їхню моральну відповідальність, як громадян країни-агресора. Тим часом міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто заявив 17 серпня, що рішення Фінляндії скоротити кількість віз, виданих росіянам, може посилити тиск щодо запровадження спільної візової політики ЄС. Яке значення може мати таке історичне рішення?
Лінас Лінкявічус: Поки що важко назвати це історичним рішенням. Це було б історичним рішенням, якби Європейський Союз колективно прийняв би це рішення. Це було б ефективно. І це те, що ми пропонуємо з самого початку. Ми ще з березня також не видаємо візи. Візи видавались росіянам виключно в гуманітарних цілях. Наприклад, якщо хтось шукає притулок. Але з того часу ми взагалі не видаємо віз. Ми підтримуємо наших колег, сподіваючись, що буде рішення на рівні Європейського Союзу. Відверто кажучи, я маю сумніви, що цього вдасться досягти – є забагато заперечень і скепсису з боку деяких країн.
О.К.: Нещодавно Канцлер Німеччини Олаф Шольц скептично висловився щодо запровадження заборони на в’їзд громадян РФ до Європи. За його словами, «це війна Путіна, а не росіян». Водночас, прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін сказала, що хоч “звичайні росіяни не починали повномасштабну війну, […] вони підтримують війну Росії проти України». Яка із думок, на вашу думку, переможе в Європі?
Л.Л.: Важко сперечатись із тими, хто говорить: «це не росіяни, це рішення Путіна». Це ж не Путін, це інші влаштовують масові вбивства у Києві та Кременчуці, вбивають людей у Краматорську, Харкові. Кожен день Росія вбиває невинних людей. І не Путін особисто це робить. Багато хто, думаю – більшість, підтримує цю «спеціальну операцію», як вони це називають. Або ставляться толерантно, що має ті ж наслідки. Це велика хвороба для всієї російської спільноти, для свідомості. Потрібен час, щоб це вилікувати. Це велика психологічна проблема – їм настільки промили мізки, що справді важко швидко змінити їхню думку.
Візи – це не право людини, це привілей. Оскільки війна триває, незважаючи ні на що, вони мають перестати подорожувати під час літніх канікул та задуматись більше про те, що їхня країна робить в світі сьогодні.Екс-міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.
Але водночас – вони мусять зрозуміти, що щось не так. Більшість із них дивиться телевізор, а там показують, що вони перемагають і все йде за планом. Вони не відчули поки що ніяких змін. Санкції не працюють настільки добре, наскільки б нам хотілось – це буде згодом. Щось має почати працювати. І це щось може бути подорожами. Нехай вони подорожують навколо Красної площі поки йде війна. І це б було своєрідним сигналом, що щось не так. Після Бучі і Кременчука не було жодної реакції. Сум'яття почалось, коли вони зрозуміли, що можуть втратити Шенген-візи, вони побачили, що щось не так. Я погоджуюсь з прем’єр-міністеркою Фінляндії, нашими естонськими друзями. Візи – це не право людини, це привілей. Оскільки війна триває, незважаючи ні на що, вони (росіяни - ГА) мають перестати подорожувати під час літніх канікул та задуматись більше про те, що їхня країна робить в світі сьогодні. І вони – часина цього. Не всі вони беруть безпосередню участь, але вони – частина цього злочину. Це – колективна відповідальність, якщо не сказати більше.
О.К.: Чи пам’ятаєте ви, щоб подібні візові обмеження використовувались як санкції проти населення іншої країни раніше?
Л.Л.: Під час пандемії, незважаючи на зону Шенгена, незважаючи на всі правила, країни запроваджували свої рішення на національному рівні, закриваючи кордони. Зараз є інша пандемія, в якій винуватий Путін. Вакцинацію, можливо, ще не винайшли, тому потрібно вжити певних заходів.
О.К.: В Європі є побоювання, що обмеження в’їзду створить проблеми для тих росіян, які мусять залишити країну, рятуючись від репресій.
Л.Л.: Я вірю, що багато із тих, хто дійсно був у біді – або вже виїхали за кордон, або сидять у тюрмах. Але якщо буде більше таких випадків – існують винятки. Це ж не просто закриття кордонів для всіх і назавжди, кожен конкретний випадок слід розглядати індивідуально. І Литва, і інші країни допоможуть знайти притулок для тих, кому він потрібен. Але це не для туризму або відпустки. Це дещо інше – зараз йдеться про масовий туризм.
О.К.: Деякі країни, до прикладу – Естонія, пішли далі ніж обмеження віз. Вони припинили пускати в країну росіян, які вже мають шенгенські візи. На вашу думку, наскільки багато країн в Європі можуть піти на щось подібне?
Л.Л.: Це рішення кожної країни. Навіть якщо людина, яка має візу, прибуває на кордон, прикордонники можуть відхилити цю візу. Це їхня відповідальність. Але, сподіваюсь, що колеги з Європейського Союзу обговорять та скоординують свої заходи.
Загалом, рішення приймається запізно. В певному сенсі – це вже традиція робити замало і запізно. Це стосується і економічних санкцій, і індивідуальних санкцій. На жаль, це так. Потрібен консенсус і це також правильно, потрібно поважати процес прийняття рішення. Але кожного разу, коли є кризова ситуація, ми бачимо неефективність несвоєчасних дій.
О.К.: Ви казали, що економічні санкції не змінили громадську думку в Росії. Чи може обмеження туристичних віз змінити настрої, чи машина дезінформації і пропаганди в Росії оберне обмеження туристичних віз для росіян на ще одну історію, в якій Захід «поганий»?
Л.Л.: Я не думаю, що обмеження віз стане магією та "срібною кулею". Потрібно робити комплексні кроки. Не так багато росіян подорожують за кордоном. Йдеться про так звану еліту Санкт-Петербурга, Москви, заможних людей, які раніше проводили свята, маючи нерухомість за кордоном – вони мають маєтки, яхти. Ці люди зазвичай подорожують і це значний удар для них. Нічого не зміниться для тих, хто не подорожує. Велике питання – який поріг терпіння росіян. Вони повинні розуміти, що це їхня країна. Вони несуть відповідальність за злочини своєї країни. Ніхто не прийде з-за кордону змінювати Росію і знімати президента. Вони самі обирають свою владу. Вони самі роблять цей вибір. І зараз коли ми говоримо, що Україна повинна перемогти – ніхто не говорить про бомбардування Москви, вони мусять очистити Україну від росіян, прибрати окупаційні сили і це буде перемогою. Решта – справа росіян. Якщо вони хочуть повернутись до цивілізованої спільноти і вийти із ізоляції – їм потрібно самим вживати певних заходів. Їм потрібно самим почати думати.
Дивіться також: Брифінг Голосу Америки. Україна оголосила контрнаступ - перші реакції на Заході
Всі новини дня
Росія не може вчасно поставити зброю Індії, через війну в Україні - звіт
НЬЮ-ДЕЛІ, 23 березня (Reuters) – Росія не може доставити життєво важливі оборонні поставки для збройних сил Індії через війну в Україні, заявляють ВПС Індії (IAF).
Нью-Делі турбує, що вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року може вплинути на поставки від найбільшого постачальника оборонного обладнання до Індії. Заява IAF є першим офіційним підтвердженням таких недоліків.
IAF заявив про це парламентському комітету, який опублікував цю інформацію на своєму веб-сайті у вівторок. Представник IAF повідомив групі, що Росія запланувала «велику поставку» цього року, яка не відбудеться.
Прес-секретар російського посольства в Нью-Делі сказав: «У нас немає інформації, яка б могла підтвердити сказане».
Немає негайної відповіді від «Рособоронекспорту», який є підрозділом російського уряду, що займається експортом зброї.
У звіті не вказуються деталі доставки.
Найбільша поточна поставка – це блоки системи протиповітряної оборони С-400 «Тріумф», які Індія купила в 2018 році за 5,4 мільярда доларів. Три з цих систем уже поставлено, а ще дві очікуються.
IAF також залежить від поставок з Росії запчастин для винищувачів Су-30МКІ та МіГ-29, які є опорою сервісної галузі.
Росія, а до неї Радянський Союз, протягом десятиліть були основним постачальником зброї та оборонного обладнання для Індії.
За останніми даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, на Росію припало 8,5 мільярда доларів із 18,3 мільярда доларів, які Індія витратила на імпорт зброї з 2017 року.
Протягом останніх двох десятиліть Нью-Делі намагався зменшити свою залежність від Москви та дивився на захід, у бік Франції, Сполучених Штатів та Ізраїлю.
Це також спонукає індійські компанії виробляти більше у співпраці з глобальними гравцями.
IAF також поінформувала парламентську комісію, що російсько-українська війна настільки сильно вплинула на її постачання, що скоротила прогнозовані капітальні витрати на модернізацію на фінансовий рік, який закінчився 31 березня 2024 року, майже на третину порівняно з попереднім фінансовим роком.
Військово-повітряні сили спрогнозували капітальні витрати в розмірі 853 мільярдів рупій (10,38 мільярда доларів) на фінансовий 2022-23 роки та скоротили їх до 588 мільярдів рупій (7,15 мільярда доларів) у національному бюджеті, представленому в лютому.
(1 долар = 82,19 індійських рупій)
- Голос Америки
Ми всі маємо остерігатися дезінформації в інтернеті - генерал США Міллі про соцмережі, пропаганду і ботів держав-недругів
Роль соцмереж та загалом інтернету у національній безпеці та безпосередньо у війні в Україні прокоментували голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі та міністр оборони США Ллойд Остін під час бюджетних слухань у Палаті представників США в четвер.
Прокоментувати цю тему, зокрема в контексті війни РФ в Україні, доповідачів закликала конгресменка-демократка Марсі Каптур.
"З точки зору гібридних воєн сьогодні мене дуже цікавить більш детальна інформація про вплив інтернету на поширення неправдивої інформації, на підривну діяльність і те, як США працюють над подоланням таких проблем", - сказала Каптур.
Міністр Ллойд Остін відповів, що "з усією повагою до інтернету і використання його можливостей у військових операціях", мережа має не лише інформаційний вплив, але і вже протягом багатьох років використовується у, наприклад, транснаціональній терористичній діяльності. "Так, людей вербують та заохочують до незаконних дій чи радикалізують через інтернет", – каже Остін.
"Ми можемо спостерігати, як супротивники вдаються до інтернету, щоб створити низку різних ефектів, і ми бачимо це, як ви знаєте, у війні між Росією та Україною. Ми повинні бути активними у цьому просторі[...] Це дуже важливо для нас, і це продовжуватиме розвиватися і надалі. Ми бачимо значну активність у цій сфері і вона безпосередньо впливає на бойові дії", - сказав міністр Ллойд.
Зв'язок на війні і засилля неправди у соцмережах
"Зв’язок, безсумнівно, є основоположним для проведення військових операцій. Це одна з ключових частин нашої спільної військової концепції [...] З оборонної точки зору наші системи зв’язку стануть стійкішими та менш вразливими до глушіння, підробки чи будь-якого іншого виду перешкод чи перехоплення нашого сигналу", - додав генерал Міллі.
А щодо соцмереж і використання інтернету з пропагандистською метою генерал зауважив: “iPhone щойно вийшов у 2008 році, тож ми насправді перебуваємо ще тільки на початку поширення [таким шляхом - ред.] інформації, усіляких платформ, у тому числі викидів різноманітних неточних даних”.
Маємо бути обережними, оскільки через дезінформацію та пропаганду держави-недруги дуже часто використовують ботів, щоб, зокрема, спробувати вплинути на вибори.Марк Міллі
“Нам всім потрібно усвідомити, що в соціальних мережах є багато неправдивих речей, - додав посадовець. – І ми маємо бути обережними щодо цього, оскільки через дезінформацію та пропаганду, як ми знаємо, держави-недруги дуже часто використовують ботів, щоб, зокрема, спробувати вплинути на наші вибори, впливають і на вибори в Європі, у інших країнах".
Боти держав-недругів
За словами Міллі, діяльність ботів спрямована на підрив ситуації зокрема там, де вже є розкол у суспільстві з того чи іншого питання. І держави-недруги можуть пробувати здійснювати свій вплив за допомогою соціальних мереж. Тому, застеріг генерал, існує багато проблем із соціальними мережами та тим, як вони використовуються для передачі інформації, а чи дезінформації.
Водночас він наголосив, що з військової точки зору інтернет - дієва система зв’язку, яку слід розбудовувати, зробити більш стійкою, щоб допомогти військовим ефективно контролювати та координувати дії.
Тим часом про роль зокрема китайської соцмережі ТікТок в інтерв'ю Українській редакції Голосу Америки говорив і колишній радник з національної безпеки США Джон Болтон. "Huawei, ZTE не є телекомунікаційними компаніями. TikTok — це не соцмережа для підлітків. Це пристрій для збору розвідданих", - сказав він.
Голос Америки також повідомляв, що на розгляді комітету із закордонних справ Палати представників США перебуває законопроєкт, який може надати президенту США повноваження заборонити китайський додаток соціальної мережі TikTok. Нею користуються понад 100 мільйонів американців (мережа належить китайській компанії ByteDance).
Слухання у Конгресі про ТікТок: СЕО компанії просить не блокувати застосунок
Того ж дня, коли перед законодавцями виступав генерал Міллі, у Конгресі США виступав генеральний директор TikTok Шоу Цзи Чу. Через загрози для приватності користувачів цієї мережі, її заборонили для використання в низці урядових установ США та Європи. Чу звернувся до політиків із закликом не блокувати застосунок у США. А також запевнив, що TikTok "ніколи не ділився та не отримував запитів на передачу даних користувачів США уряду Китаю". "TikTok не задовольнив би такий запит, якби його коли-небудь зробили", - додав Чу.
Він стверджує, що ByteDance, яка володіє ТікТоком, не є китайським шпигуном, не належить і не контролюється будь-якою державною установою.
Натомість законодавці США критикували соцмережу та заявили, що короткі відеоролики завдають шкоди психічному здоров’ю дітей, та висловили двопартійну стурбованість стосовно впливу застосунку на американців, зокрема, призводить до розладів харчування серед дітей, заохочує до незаконного продажу наркотиків і сексуальної експлуатації, - інформує Reuters.
Чу додав про ТікТок, що у ході роботи застосунку "американські дані зберігаються на американській території американською компанією, яка контролюється американським персоналу".
США провели удари по об'єктах Ірану, після загибелі підрядника США на базі в Сирії
Збройні сили США заявляють, що провели кілька «точних» авіаударів по цілях у східній Сирії у відповідь на атаку безпілотника в четвер, у результаті якої загинув американський підрядник.
Пентагон заявив, що підрядник загинув у четвер на базі коаліції на північному сході Сирії в результаті удару безпілотника-камікадзе, який, за оцінками розвідувального співтовариства, був «іранського походження».
Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що США відповіли "пропорційними та навмисними" точними ударами в четвер у Сирії по об'єктах, які використовували групи, пов'язані з Корпусом вартових Ісламської революції Ірану (КВІР).
«Авіаудари було завдано у відповідь на сьогоднішню атаку, а також на серію недавніх атак на сили коаліції в Сирії групами, пов’язаними з КВІР», — сказав Остін.
"Жодне угруповання не завдасть удару по наших військах безкарно", - додав він.
Безпілотник врізався в технічний об’єкт на базі в Хасаці, Сирія, о 13:38. за місцевим часом, згідно з Пентагоном.
У результаті нападу було поранено ще шістьох американців, у тому числі п'ятьох військовослужбовців США. Згідно із заявою американських військових, двом пораненим військовослужбовцям надали допомогу на місці, а ще трьох і американського підрядника було евакуйовано до медичних закладів коаліції в Іраку.
Сполучені Штати мають близько 900 військових у східній Сирії, щоб допомогти силам сирійських курдів запобігти відродженню терористичного угруповання «Ісламська держава».
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі, старший офіцер США та голова Центрального командування США, яке контролює військові операції США на Близькому Сході, попередив законодавців на слуханнях у четвер, що Іран продовжує дестабілізувати ситуацію на Близькому Сході, підтримує там терористичні групи і проксі-сили.
За словами командувача Центрального командування генерала Еріка Курілли, з січня 2021 року іранські проксі атакували війська США в Іраку та Сирії 78 разів за допомогою безпілотників і ракет.
"Це була серія атак на наші війська та партнерські сили", - сказав Курілла ввечері в четвер.
«Ми завжди вживатимемо всіх необхідних заходів, щоб захистити наших людей, і завжди відповідатимемо у вибраний нами час і в місці. Ми налаштовані на варіанти різного масштабу перед лицем будь-яких додаткових атак Ірану», — додав він.
Європейські лідери збираються в Пекін переконувати у потребі тиску на Росію для миру в Україні
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес сказав, що наступного тижня у Пекіні він у розмовах з китайським керівником Сі Цзіньпінем говоритиме про те, як покласти край російській війні в Україні.
Також президент Франції Еммануель Макрон раніше оголосив, що поїде до Китаю на початку квітня і зокрема переконуватиме Сі Цзіньпіна у потребі тиску на Росію, щоб Москва припинила агресивну війну.
Очевидно, що Китай повинен допомогти нам тиснути на Росію.Еммануель Макрон
Ці візити розглядають як пожвавлення намагань європейських лідерів запобігти скочуванню Китаю до активнішої підтримки Росії, після того, як Сі Цзіньпін продемонстрував ідейну солідарність з Путіним, здійснивши 20-22 березня державний візит у Москву.
Ще на початку російського вторгнення в Україну 2022 року Європейський Союз наголошував Китаю на «спільній відповідальності» за «відновлення миру й стабільності в Україні».
Педро Санчес сказав 23 березня у Брюсселі, де він перебував на саміті ЄС, що важливо «з перших вуст дізнатися» про позицію Сі Цзіньпіна щодо миру для України, «а також сказати йому, що самі українці встановлять умови для початку такого миру».
Керівники 27 країн ЄС в той день схвалили спільну заяву, в якій засудили дві країни: Іран і Білорусь за «продовження військової підтримки агресивної війни Росії».
Досі європейські, а також американські представники казали, що Китай фактично виправдовує російську агресивність, але наголошували, що зараз нема ознак надання прямої китайської військової допомоги Москві.
Еммануель Макрон минулого місяця заявив: «Той факт, що Китай зобов'язується долучитися до намагань досягти миру - це добре. Я сам поїду до Китаю на початку квітня. Нині очевидно, що Китай повинен допомогти нам тиснути на Росію, щоб вона ніколи не використовувала хімічну чи ядерну зброю і Китай це вже зробив, але також, щоб вона припинила агресію до переговорів».
Офіційні представники у Пекіні підкреслюють, що Китай - нейтральний і прагне миру, «дотримуючись мети та принципів Статуту ООН і поваги міжнародних законів».
Але Сі Цзіньпінь у Москві не закликав Росію поважати суверенітет України і українську територіальну цілісність, а натомість називав Путіна «любим другом» та говорив про «поглиблення всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії».
Коментарі
Часопис Politico.eu пише, що «міцніше партнерство між Китаєм і Росією загрожувало б переростанням української війни в конфлікт між урядами НАТО і Пекіном, як також і з Москвою».
«Також є загроза військового зіткнення між Пекіном і Вашингтоном через Тайвань, який на думку західних коментаторів опинився під зростаючою загрозою вторгнення китайських військ», - застерігає Politico.eu.
Співробітниця аналітичного центру Carnegie Europe Джуді Демпсі вважає, що «Путін і Сі перетворюють війну в Україні на глобальне протистояння».
Вона пише, що «російський напад на Україну роздирає старий світовий порядок. В цьому контексті Сі, навіть більше ніж президент Владімір Путін, налаштований впливати на новий порядок, якщо не очолити його».
«Ця війна також кидає виклик єдності Заходу. Досі він тримається. Повільно починають розуміти, чому така важлива зустріч Сі і Путіна, оскільки результатом цієї війни буде те, хто встановлюватиме політичні й економічні правила на наступні десятиліття», - пише Джуді Демпсі.
План бюджету США на 2024 рік і підтримка України: деталі зі слухань в Конгресі. Відео
“Продовжувати допомогу Україні є в прямих інтересах Вашингтона”, - таку заяву зробив Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у Конгресі. Вже кілька днів в Сенаті та Палаті Представників тривають слухання за участі очільника Держдепартаменту, міністра оборони США та генерала Марка Міллі.
Форум