Через рік після спроби вбивства 4 березня 2018 року в англійському містечку Солсбері колишнього полковника російської військової розвідки Сергія Скрипаля та його доньки Юлії, британські офіційні органи не висловлюють надії на притягнення до відповідальності росіян підозрюваних у застосуванні нервово-паралітичної отрути.
“Солсбері виходить з тіні, яку кинуло на нього застосування хімічної зброї на вулицях нашої країни”, - заявила глава британського уряду Тереза Мей у день річниці.
Але у короткій заяві, де прем’єр-міністр наголошує на вдячності працівникам, які давали раду наслідкам “руйнівного і безрозсудного інциденту”, не згадано про перспективи притягнення винних до відповідальності.
Лікарі врятували життя Скрипалів, місце перебування яких зараз невідоме, але окрім них від отрути, яку фахівці назвали радянською-російською хімічною зброєю “Новічок”, у сусідньому з Солсбері містечку Еймсбері 8 липня 2018 року загинула жінка Дон Стурджесс.
Її партнер Чарлі Ровлі, який знайшов отруту в упаковці від парфумів, також зазнав отруєння, але вижив.
Ще одним потерпілим, якого лікували від отруєння кілька місяців, був сержант поліції Нік Бейлі.
Класифікацію отрути згодом підтвердила експертиза Організації із заборони хімічної зброї.
Британське розслідування у вересні 2018 року назвало двох підозрюваних у причетності до замаху: агентів російської військової розвідки, які приїздили в Британію за документами на імена Олександр Петров та Руслан Боширов.
Росія, зокрема особисто президент Путін, відкинули звинувачення Лондона про причетність агентів російських спецслужб до отруєння.
Офіційний Лондон заявив, що не сподівається від Росії сприяння у притягненні до відповідальності головних підозрюваних.
Журналістські розслідування згодом з’ясували, що Петров та Боширов насправді є офіцерами російської розвідслужби ГРУ і їхні справжні імена Анатолій Чепіга та Олександр Мішкін.
Британський уряд оголосив, що зосереджується на координації зусиль для міжнародного тиску на Росію та покарання Москви санкціями за використання хімічної зброї.
Отруєння Литвиненка
Британські політики вказували, що домагаються жорсткіших дій стосовно Росії з огляду на паралелі замаху у Солсбері та застосування незвичайної отрути для вбивства росіянина Олександра Литвиненка у Лондоні восени 2006 року.
Британське розслідування тоді виявило, що Литвиненко був уражений радіоактивною речовиною полоній-210, яку згідно з твердженнями фахівців можна отримати лише з контрольованих урядом лабораторій.
Вдова Олександра Литвиненка, Марина, розповіла, що її чоловік, вмираючи у лондонські лікарні, сказав, що вважає президента Володимира Путіна особисто відповідальним за все, що сталося.
У травні 2007 року британська прокуратура офіційно висунула обвинувачення головному підозрюваному у вбивстві, колишньому офіцеру російської служби безпеки Андрію Луговому.
Ще одним ключовим підозрюваним у справі був названий росіянин Дмитро Ковтун.
Росія офіційно відмовилася видати Лугового для суду в Британії, заявивши, що конституція країни не дозволяє екстрадиції.
У грудні 2007 Андрій Луговой став депутатом російського парламенту від Ліберально-демократичної партії Росії і досі має статус законодавця.
2015 року Луговой отримав державну російську медаль “За заслуги перед Вітчизною”.
2016 року у Британії відбулося відкрите судове дізнання у справі вбивства Олександра Литвиненка, яке дійшло висновку, що його вбивство “напевне” було схвалене президентом Путіним.
“Взявши до уваги усі докази і аналізи, які я отримав, я доходжу висновку, що операція ФСБ (Федеральної служби безпеки Росії) з метою убивства Литвиненка напевне була схвалена паном Патрушевим (голова ФСБ) та президентом Путіним”, - написав у висновках суддя Роберт Овенс.
Дивіться також: Як волонтери та посольство України у США об'єдналися, щоб вшанувати героїв Небесної сотні
