Спеціальні потреби

Актуально

Американські сенатори закликають США і Європу разом протистояти Росії і Китаю

Сенатор Джеймс Ріш

Росія і Китай залишаються головними загрозами для НАТО і трансатлантичних відносин, вважають законодавці США

Голова Комітету з міжнародних відносин Сенату США сенатор від Республіканської партії Джеймс Ріш (James Risch), виступаючи у вівторок, 22-го вересня, в рамках онлайн-форуму вашингтонського Центру аналізу європейської політики (CEPA) щодо майбутнього трансатлантичних відносин, зазначив, що Північноатлантичний альянс є «найбільшим військово-політичний союзом в історії». Його члени залишаються «прихильні загальним цінностям щодо захисту демократії, індивідуальної свободи і верховенства закону», і це особливо важливо сьогодні, коли в світі спостерігається зростання «авторитарних ідеологій і імперських тенденцій», підкреслив сенатор.

Також у вівторок у своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН президент США Дональд Трамп поклав на Китай відповідальність за пандемію коронавірусу та закликав міжнародну спільноту притягнути Пекін до відповідальності.

«Я рішучий прихильник НАТО», - сказав сенатор Ріш, підкресливши, що Сполучені Штати і Європа повинні співпрацювати у протидії загрозам, що походить з боку Росії і Китаю.

«У трансатлантичних відносинах ніколи не буває нестачі в питаннях, які необхідно вирішувати, чи йдеться про Білорусь, Україну, "Північний потік-2 "або згубний вплив на наші суспільства і вибори. Здається, що завжди існують загрози, які ставить перед нами Росія », - зазначив сенатор Ріш.

Однак, перед альянсом ставить нові загрози і націлений на розширення свого впливу Китай, додав він: «Обидві сторони Атлантики визнають, що Китай є світовою державою, а не країною, що розвивається. Саме Китай стане найбільшою загрозою для трансатлантичного альянсу. Китай - наш економічний конкурент, але це змагання має бути законним. Ми повинні більше вимагати дотримання Китаєм принципів верховенства закону і міжнародних норм».

Для протидії зростанню політичного і економічного впливу Пекіна, яке не грунтується на прозорих і демократичних принципах, США і Європа повинні об'єднати свої зусилля, ще раз підкреслив сенатор від Республіканської партії.

Сенатор-демократ Корі Букер (Cory Booker), член Комітету з міжнародних відносин Сенату США, підкреслив, що трансатлантичне партнерство, і особливо НАТО, є наріжним каменем національної безпеки США і Європи.

«Ми ставали на сторону один одного не лише із загального почуття обов'язку, а й виходячи із загальних цінностей, мети і розуміння нашої спільної долі. Члени НАТО солідарно підтримали Сполучені Штати після атак 11 вересня, задіявши Статтю 5 і взявши на себе зобов'язання нашої колективної оборони», - зазначив він під час свого звернення в рамках форуму.

Сенатор Букер нагадав про присутність американський військових в Польщі, «де НАТО і американські війська працюють пліч-о-пліч один з одним, об'єднані спільною рішучістю протистояти російській агресії», а також про низку спільних союзницьких місій, в тому числі в Афганістані і в Сомалі.

Головними загрозами для союзників Північноатлантичного альянсу сенатор-демократ також вважає Росію і Китай.

Росія продовжує поширювати дезінформацію і використовувати інші тактики «гібридної війни» для дестабілізації західних суспільств, каже сенатор Букер: «Вони прагнуть послабити наші інститути, намагаються посіяти хаос з тим, щоб змусити нас засумніватися в істині, зруйнувати наш демократичний шлях розвитку і використовувати наші слабкості для своєї вигоди».

«Втручання Росії у вибори 2016 року в США не стало кінцем. Воно стало продовженням її стратегії щодо ведення кібервійни з метою посіяти розбрат і нестабільність. Згідно з останніми повідомленнями, російські військові активно атакували щонайменше 200 різних груп і організацій США, залучених до виборів 2020 року. І немає жодних підстав вважати, що вони на цьому зупиняться. Їх зусилля спрямовані не лише на дестабілізацію своїх сусідів, але і на ослаблення і підрив демократії в усьому світі».

Китай же продовжує посилювати свій вплив у світі за допомогою «недобросовісних практик», які, серед іншого, порушують основні правила міжнародної торгівлі і підривають принципи вільного ринку, додає сенатор.

«По-різному і у різному масштабі, і Росія, і Китай затято працюють над вдосконаленням і розвитком як невійськових, так і військових інструментів для здійснення контролю і впливу, включно з використанням глобальної дезінформації, штучного інтелекту, квантових обчислень і інших нових технологій. Їх дії вимагають відповіді з боку самого сильного альянсу в міжнародному співтоваристві - трансатлантичного партнерства », - робить висновок сенатор-демократ.

Однак, за нинішньої адміністрації, США не лише не є лідером альянсу, а й послаблюють його, вважає він: «Ми знаємо, що і Пекін, і Москва радіють що знижується лідерства Америки, сподіваючись, що ми продовжимо йти шляхом, по якому нинішня адміністрація слідувала останні три з половиною роки».

«Наша колективна здатність протистояти Росії і китайському впливу буде залежати від рішень, які США приймуть, щоб більш конструктивно і ретельно співпрацювати з нашими союзниками», - додає сенатор-демократ.

Президент США Дональд Трамп неодноразово наголошував, що у стосунках із Альянсом він, серед іншого, виступає за збільшення країнами-членами власних витрат на оборону. Трамп наголошував, що його акцент на цьому питанні призвів до збільшення видатків на оборону з боку країн-членів НАТО.

Такі кроки адміністрації Трампа, як виведення частини військових США із Німеччини, подаються його критиками, як послаблення НАТО. При цьому США збільшують свою військову присутність у Польщі.

"Німеччина платить Росії мільярди доларів на рік за енергію, і ми маємо захищати Німеччину від Росії. Що це таке? Також, Німеччина не виконує своє забов'язання витрачати 2% на оборону щодо НАТО. Через це ми виводимо деякі війська із Німеччини!", - заявляв Трамп на своїй сторінці у Twitter у липні.

Дивіться також: Які наслідки ситуація навколо ТікТок може мати для роботи технологічних компаній по всьому світу?

Всі новини дня

Іспанська поліція встановила місто, з якого відправили конверт із вибухівкою в посольство України

Поліція на місці вибуху у посольстві України у Мадриді, 30 листопада 2022. AFP/OSCAR DEL POZO

Іспанська поліція вважає, що шість посилок із бомбами, які за останні дні отримали різні високі установи, могли бути відправлені з міста Вальядолід на півночі Іспанії, про це із посиланням на близьке до слідства джерело повідомляє Reuters. При цьому поки не встановлено, хто саме відправляв вибухівку.

Вибухові пристрої були адресовані до офісу іспанського прем'єр-міністра Педро Санчеса, іншим урядовим структурам, посольству України в Іспанії, американській дипмісії та супутниковій компанії ЄС. Посилки надходили в період між 24 листопада та 2 грудня.

Всі пристрої вдалося знешкодити, окрім того, що було надіслано до українського посольства - працівник служби безпеки дипмісії під час відкриття концерта отримав травми.

Міністр внутрішніх справ Іспанії раніше заявив, що ці посилки з вибухівкою можуть бути пов'язані із підтримкою Мадрида Києву на тлі російської війни.

При цьому низка дипломатичних установ України за кордоном в останні дні отримали закривавлені пакети, в яких були очі вбитих тварин. За інформацією Києва, такі посилки прийшли до посольств в Угорщині, Нідерландах, Польщі, Хорватії, Італії, консульств у Неаполі, Брно та Кракові. Розслідування щодо того, хто міг організувати розсилку, триває.

"Ця кампанія спрямована на те, щоб посіяти страх", - сказав Кулеба в інтерв’ю CNN у п’ятницю. У відповідь на питання про те, хто, на його думку, стоїть за листами, Кулеба сказав: "Я відчуваю спокусу відразу назвати Росію, тому що перш за все ви повинні відповісти на запитання «кому це вигідно?»

"Можливо, цей терор є російською відповіддю на дипломатичний жах, який ми створили для Росії на міжнародній арені, і таким чином вони намагаються дати відсіч, в той час як вони програють справжні дипломатичні баталії одну за одною", – додав він.

Як повідомляє CNN, російський уряд та ЧВК "Вагнер" офіційно відкинули свою причетність до цих атак.

Росія формує «тіньовий флот» для обходу нафтових санкцій – Financial Times

Російський танкер, Новоросійськ, 11 жовтня, 2022. 

Росія формує «тіньовий флот» для обходу обмежень на продаж нафти, які західні країни запровадили у відповідь на вторгнення в Україну, пише Financial Times.

На думку аналітиків, після набрання санкціями чинності Росії буде потрібна більша кількість танкерів, тому що збільшиться довжина кожного рейсу: нафта, яка раніше продавалася в Європі, буде відправлена новим покупцям в Азії. Трейдери стверджують, що створення «тіньового флоту» зменшить вплив санкцій, але не усуне його.

За оцінками судноплавного брокера Braemar, Росія, яка значною мірою залежить від іноземних танкерів для перевезення нафти, сформувала флот із понад 100 застарілих танкерів. Енергетична консалтингова компанія Rystad стверджує, що у 2022 році Росія додала в ланцюжок нафтоперевезень 103 танкери за рахунок закупівель та перерозподілу суден, які обслуговують Іран та Венесуелу – дві країни, на які поширюється західне нафтове ембарго.

Анонімну купівлю танкерів можна відстежити за значним збільшенням неназваних або нових покупців, що зʼявляються в реєстрах. Як правило, таким суднам 12–15 років, і очікується, що їх буде списано впродовж найближчих кількох років, розповів керівник відділу досліджень танкерів у Braemar.

У компанії також зазначають, що в 2022 році оператори, повʼязані з Росією, придбали до 29 супертанкерів, відомих як VLCC (Very Large Crude Carrier). Це великі танкери для перевезення сирої нафти, кожен з яких здатний перевозити понад 2 мільйони барелів. Передбачається, що Росія також додала до свого флоту 31 танкер розміру Suezmax, здатний перевозити близько 1 мільйона барелів кожен, і 49 танкерів Aframax, кожен з яких може перевозити близько 700 тисяч барелів.

На думку аналітиків, Росія все одно зазнає браку танкерів і в перші місяці 2023 року може зазнати ускладнень при збереженні рівня експорту, що призведе до зростання цін. Росії потрібно понад 240 танкерів, щоб зберегти поточні обсяги експорту, заявив аналітик Rystad.

2 грудня країни Євросоюзу, «Групи семи» та Австралія домовилися про граничну ціну на російську танкерну нафту у розмірі 60 доларів за барель. З 5 грудня країни надаватимуть послуги, повʼязані з російською танкерною нафтою, лише в тому разі, якщо її закупили за ціною 60 доларів за барель або нижче. Послуги включають, зокрема, обовʼязкове страхування морських перевезень палива. Країни припускають, що за потреби переглянуть і скоригують стелю. Також у їхній заяві сказано, що граничні ціни планується встановити і на російські нафтопродукти з 5 лютого 2023 року.

Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд під час зустрічі з українськими журналістами в Києві назвала цілі запровадження стелі на російську нафту: «Метою тут є те, щоб у міру того, як Європа відвикає від російської нафти і накладає на неї певні обмеження, ми колективно продовжували скорочувати доходи, які Путін отримує від нафти, не тільки в Європі, а й у всьому світі».

«Це матиме подвійний ефект. Це потрібно для того, щоб утримати на ринку російську нафту, яка нам потрібна для того, щоб ціни не зросли в результаті скорочення пропозиції. А також щоб знизити ціну, яку всі готові платити за російську нафту», – додала Вікторія Нуланд.

Раніше міжнародну домовленість щодо обмеження ціни на поставки російської нафти привітала міністерка фінансів США Дженет Єллен. "Разом G7, Європейський Союз та Австралія спільно встановили обмеження на російску нафту, поставлену морем, і це допоможе нам досягнути нашої мети і обмежити основне джерело надходжень Путіна для незаконної війни в Україні а також одночасно збереже стабільність світових енергопоставок", - сказала Єллен.

Росія неодноразово обіцяла не продавати нафту за ціною, нижчою від ринкової тим країнам, які приєднаються до обмежень.

В матеріалі використані джерела Financial Times.

У розвідці США не бачать ознак зниження волі українців протистояти Росії попри атаки на енергетику

24-та окрема механізована бригада імені короля Данила неподалік Бахмута, 3 грудня 2022. REUTERS/ Leah Millis

Розвідка США очікує, що в наступні кілька місяців в Україні збережеться зниження темпів бойових дій, і не бачить жодних доказів зниження волі України до опору, незважаючи на атаки на її енергомережі та іншу критично важливу зимову інфраструктуру, заявила у суботу директорка з національної розвідки США Авріл Гейнс.

"Ми вже спостерігаємо деяке зниження темпів конфлікту... і ми очікуємо, що це, ймовірно, буде те, що ми побачимо в найближчі місяці", - сказала Гейнс на щорічному Форумі національної оборони Рейгана в Каліфорнії.

Вона сказала, що і українські, і російські військові намагатимуться переформувати війська та поповнити запаси, щоб підготуватися до контрнаступу після зими. "Насправді ми маємо достатньо скепсису щодо того, чи будуть росіяни справді готові це зробити", - сказала вона, додавши, що перспективи на цей період для українців -"більш оптимістичні".

Відповідаючи на запитання про наслідки російських атак на енергомережу та іншу цивільну інфраструктуру України, Гейнс сказала, що метою Москви було частково підірвати волю українців до опору, але додала: "Я думаю, ми не бачимо жодних доказів того, що це [воля - ред.] зараз підривано".

Вона також підкреслила, що атаки Росії на енергетику значно підірвали українську економіку, але додала, що, на її думку, президент Росії Володимир Путін був здивований тим, що його війська не досягли більшого: "Я справді думаю, що він стає все більш обізнаним про виклики, з якими стикаються військові в Росії. Але нам досі не ясно, чи має він на цьому етапі повну картину того, наскільки це серйозні виклики [...] Ми бачимо брак боєприпасів, [занепад] духу, проблеми з постачанням, логістикою та цілу низку інших проблем, з якими вони стикаються".

За оцінками Гейнс, політичні цілі Путіна в Україні не змінилися, але він може захотіти тимчасово зменшити свої короткострокові військові цілі, "щоб потім він міг повернутися до цього питання пізніше".

Вона зауважила, що Кремль, ймовірно, витрачає свої воєнні запаси "досить швидко", а тому звертається до інших країн за боєприпасами. Зокрема, за її словами, окрім на додачу до іранських безпілотників Москва прагне отримати від Тегерана інші типи високоточних боєприпасів, а також Сполучені Штати помітили незначні поставки боєприпасів до Росії із Північної Кореї.

США прагнуть запобігти поставкам іранської зброї Росії для війни в Україні й підтримати протести в Ірані

Військові навчання Ірану із використанням дрона, 25 серпня 2022. Iranian Army/WANA/REUTERS

Вашингтон зосередиться на запобіганні постачанню іранської зброї Росії та підтримці протестів іранців замість продовжувати переговори з Іраном, що зайшли в глухий кут, про відновлення ядерної угоди, заявив спеціальний американський посланець із питань Ірану Роберт Меллі, інтерв’ю з яким наводить агентство Bloomberg.

За словами Меллі, Іран не зацікавлений у ядерній угоді, тому США зосередяться на інших речах.

«Просто зараз ми можемо змінити ситуацію, спробувавши стримати та зірвати постачання зброї до Росії, а також спробувавши підтримати сподівання іранського народу», – сказав дипломат.

Як встановило у листопаді Міжнародне агентство з атомної енергії, Іран продовжує роботи зі збагачення урану. Тегеран зажадав припинення розслідування МАГАТЕ, на що США та їхні союзники не готові погодитися. Формально переговори між Іраном та Євросоюзом не зупинені, проте, за словами Меллі, нових контактів не було з кінця серпня.

Меллі пообіцяв, що США докладуть зусиль, щоб «зривати, запобігати, уповільнювати та карати санкціями» постачання Москві іранських озброєнь. Такі поставки, як і допомогу Росії у створенні нових військових виробництв, Вашингтон розцінюватиме як «перетин межі».

Офіційно і Москва, і Тегеран заперечують постачання Іраном Росії зброї для війни проти України. Однак Іран визнав, що постачав Росії дрони-безпілотники ще до початку повномасштабного вторгнення. В Україні застосовувалися апарати-камікадзе «Шахед-131» і «Шахед-136», названі в Росії «Герань-1» і «Герань-2», та багатоцільові дрони «Мохаджер-6». Крім того, як повідомила у листопаді The Washington Post, Москва домовилася з Тегераном про виробництво іранських бойових безпілотних літальних апаратів у Росії.

За даними Washington Post, Іран також погодився таємно передати Росії балістичні ракети малої дальності класу «земля-земля» Fateh-110 і Zolfagha.

Обстріли інфрастуктури України можуть бути тактикою РФ для того, щоб втягнути Захід у переговори – ISW

Насправді Росія не зацікавлена у переговорах, як свідчать її дії, але в Москві продовжують робити заяви щодо переговорів, «щоб створити у західних офіційних осіб враження, що Росію потрібно спонукати до переговорів» – ISW

Росія все ще становить загрозу українській енергосистемі та цивільному населенню, незважаючи на те, що українські сили ППО швидкими темпами збивають російські ракети і безпілотники, вважають аналітики Інститут вивчення війни (ISW).

Експерти додають, що скоординована кампанія ракетних ударів по українській інфраструктурі та пов’язане з цим погіршення гуманітарної ситуації в Україні, можливо, є частиною російської тактики, щоб посилити тиск на західних союзників України, щоб вони запропонували поступки.

У своєму звіті, опублікованому у суботу, дослідники ISW пишуть, що незважаючи на високий процент збитих російських ракет (72%) та безпілотників (80%), про які повідомляють українські військові, ті, що все ж проходять через протиповітряну оборону України, тим не менш, завдають значної шкоди українській критичній інфраструктурі. Зокрема, вони цитують президента України Володимира Зеленського, який заявив, що останні удари залишили шість мільйонів українців без світла напередодні зими.

Дослідники ISW доходять висновку, що Росія, найімовірніше, продовжуватиме обстрілювати українську критичну інфраструктуру, намагаючись зламати волю українців. Але якщо українці навряд чи піддадуться на цей тиск, Москва сподівається на більший успіх із впливом кампанії обстрілу української інфраструктури на західних політиків.

Аналітики наводять приклад п’ятничної розмови президента Росії Володимира Путіна з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, у якій він заявив, що нібито «західна фінансова та військова допомога Україні створює ситуацію, в якій український уряд категорично відкидає переговори між Москвою та Києвом». Також у Москві відреагували на слова президента США Джо Байдена щодо можливості переговорів і звинуватили США у тому, що «небажання Америки визнати незаконну анексію українських територій Росією значно ускладнює пошук точки дотику в можливих переговорах».

На думку фахівців ISW, насправді Росія не зацікавлена у переговорах, як свідчать її дії, але в Москві продовжують робити заяви щодо переговорів, «щоб створити у західних офіційних осіб враження, що Росію потрібно спонукати до переговорів» та пропонувати їй значні превентивні поступки. Серед них можуть бути зменшення допомоги Заходу Україні, визнання незаконної анексії території України Росією та обмеження військових дій НАТО та Заходу в Європі, вважають в ISW.

Як наголошують аналітики, навіть незначна пауза, яку могла б дати тимчасова угода з Україною та західними країнами, дозволила б Росії посилити свої збройні сили для майбутніх військових операцій у досягненні максимуму своїх цілей в Україні.

Тим часом газета New York Times повідомляє, що українська влада в суботу видала терміновий заклик до цивільних осіб покинути окуповані Росією райони на лівому березі Дніпра у районі Херсона. Оглядачі припускають, що, ймовірно, українські таким чином готуються до наступу, сподіваються закріпитися на другому боці ріки.

Газета наводить слова голови Херсонської обласної військової адміністрації Ярослава Янушевича, який сказав, що «евакуація необхідна у зв’язку з можливою активізацією бойових дій у цьому районі».

Згідно з попередніми повідомленнями, російські війська використовували позиції на лівому березі Дніпра, щоб обстрілювати райони Херсона на правому березі. Як зауважує газета New York Times, «публічний заклик до евакуації, хоч і мав на меті сигналізувати Росії про можливий напад, також може бути елементом інформаційної війни».

Так газета нагадує, що, перед тим, як Україна почала контрнаступ на півночі, офіційні особи зробили кілька публічних попереджень про майбутній контрнаступ у Херсонській області. Це контрнаступ потім відбувся, але спершу ЗСУ відбили російські війська на півночі, пише NYT.

Нині, як і під час попереднього наступу, українські війська готують його тим, що посилюють удари по російських шляхах постачання, командних центрах і складах боєприпасів з нових передових позицій, пояснює NYT.

Більше

XS
SM
MD
LG