Спеціальні потреби

У Сирії процвітає кустарне виробництво пального

  • Голос Америки

Європейський Союз зняв ембарго на імпорт нафти, що походить з регіонів Сирії, які контролюються повстанцями. Втім експерти сумніваються що опозиційні до Башара аль-Асада сили зможуть налагодити стабільний видобуток нафти, перебуваючи під постійним пресингом з боку урядової армії Сирії.

Тим часом місцеві мешканці у цих районах відкривають кустарні переробні заводи, де переганяють сиру нафту на дизель, щоб хоч прогодувати свої родини.

Ахмед Абу Талеб виготовляє дизельне пальне прямо на власному подвір’ї у північному сирійському місті Ідліб.

Кілька металевих бочок, вогнище і дистилятор – так виглядає його власний нафтопереробний заводик. Ахмед найняв кількох людей в допомогу. Вони розуміють ризик, який становить робота з горючими матеріалами в таких умовах, але не зважають на небезпеку.

За добу вони можуть виготовити 9 бочок дизельного пального – а це, каже Ахмед, живі гроші для їхніх родин:

«Ми беремо нафту з навколишніх родовищ чи свердловин у районах, які звільнили від Асада повстанці. Це наша нафта і ми її тут використовуємо, щоб задовольнити наші ж потреби у пальному».

Вироблений дизель Ахмед продає місцевим мешканцям, які використовують його для обігріву будинків та роботи електро-генераторів.

Експерти підрахували, що за останні 2 роки, відколи у Сирії почалася війна, об’єми видобутку нафти в країні скоротилися вдвічі. Частково це сталося, каже аналітик лондонського центру «Чаттам гаус» Дейвід Баттлер, через накладені Євросоюзом санкції:

«Санкції вплинули на видобуток нафти. Західні компанії згорнули свою діяльність у Сирії. Також сирійський уряд більше не має кому продавати нафту. У них обмежені потужності для переробки нафти, а сховища переповнені готовими нафтопродуктами».

Зараз ЄС дозволив імпорт нафти з районів Сирії, що контролюють повстанці. Кетрін Ештон пояснює таке рішення Євросоюзу бажанням підтримати місцеве населення:

«Ми дозволили три можливі типи трансакцій з сирійською опозицією: імпорт нафти та нафтопродуктів, експорт необхідного обладнання для переробки нафти та газу, а також інвестиції в енергетичний сектор».

Але Дейвід Баттлер з лондонського «Чаттам гаус» каже, що Європа ще не скоро побачить нафту, видобуту повстанцями у Сирії:

Ми беремо нафту з навколишніх родовищ чи свердловин у районах, які звільнили від Асада повстанці. Це наша нафта і ми її тут використовуємо, щоб задовольнити наші ж потреби у пальному.
«Більшість нафтових родовищ перебуває під контролем розрізнених груп. Серед них є і бойовики угруповання Джабат аль-Нусра, які мають зв’язки з аль-Кайдою. Тобто, ця галузь не має єдиного контролю з боку якогось одного опозиційного центру, з яким ЄС міг би налагодити співпрацю».

Уряд Сирії засудив рішення ЄС співпрацювати з повстанцями, яких Дамаск називає терористами. Перед заворушенням, за розрахунками МВФ, експорт нафти становив чверть доходу державної скарбниці Сирії. Сьогодні цей грошовий потік уряд втратив.

Голова Центральноно банку Сирії Абід Маялех здивований рішенням ЄС:

«Я не розумію, як Європейський Союз може давати озброєним терористичним групам право експортувати нафту з Сирії у Європу. Це ж відмивання грошей. Це вкрадені гроші і вони торгують вкраденою нафтою».

Тим часом, поки сирійська економіка продовжує занепадати, кустарні нафтопереробні заводи працюють, підтримуючи потреби місцевого населення . Але щодо перспектив експорту його продукції в Європу Ахмед Абу Талеб відверто сміється.
XS
SM
MD
LG