Спеціальні потреби

Актуально

"Варта прав людини" заявляє, що Талібан здійснює вбивства з помсти в Афганістані

На фото: Блокпост Талібану у Кабулі, Афганістан, 27 листопада 2021 року.

За даними міжнародної правозахисної організації "Варта прав людини" (Human Rights Watch), сили Талібану, діючи з помсти, здійснили понад 100 позасудових страт та викрадень людей у чотирьох афганських провінціях. Талібан прийшов до влади після виведення з Афганістану західних сил.

Напади задокументовані в провінціях Газні, Гільменд, Кандагар і Кундуз з серпня по кінець жовтня, але вважається, що подібні інциденти мали місце по всій країні.

«Вони були спрямовані проти людей, з якими таліби раніше воювали. І багато випадків, які ми розслідували, стосувались людей на передовій, тих, хто були відомі талібам у певних місцевостях», – сказала авторка звіту Патрісія Госсман в інтерв’ю «Голосу Америки».

Помста

За словами Гроссман, напади відбулися, попри обіцянки Талібану, що вони не будуть мститися.

«Вони запропонували амністію; про це вони заявили через своїх високопосадовців у Кабулі. Але на місцях ми бачимо, що заяви на це не поширюються, принаймні щодо деяких людей. Вони свідомо переслідують людей або на основі особистих взаємин і ворожнечі, або через роль, яку ті відіграли», – сказав Госсман.

Дослідники зібрали докази з 67 особистих і телефонних інтерв’ю зі свідками, родичами, колишніми урядовцями та чиновниками Талібану.

Дані щодо працевлаштування

У звіті твердиться, що таліби використовували залишені колишнім урядом дані щодо працевлаштування, щоб ідентифікувати людей для арешту та страти.

«Те, що починалося, можливо, як порив, можливо, початкові вбивства з помсти в перші тижні, тепер здається набагато більш навмисним. Це поширюється на інші провінції, і, здається, це частина стратегії, яка покликана гарантувати, що жодна опозиція не зможе повторно мобілізуватись проти них», – сказала Госсман «Голосу Америки».

Human Rights Watch зазначає, що керівництво Талібану наказало членам підрозділів Афганських національних сил безпеки (ANSF), які здалися, зареєструватися, щоб отримати листа, що гарантує їхню безпеку. «Однак таліби використовували ці перевірки, щоб вже за кілька днів після реєстрації затримати та стратити або викрасти людей. Їхнім родичам та громадам доводилось шукати тіла», – йдеться у звіті.

Звіт наводить приклад смерті База Мухаммеда, який працював у провінції Кандагар в Національному управлінні безпеки (NDS), колишнім державним агентством афганської розвідки.

«Близько 30 вересня таліби прийшли до його будинку в місті Кандагар і заарештували його; Згодом рідні знайшли його тіло. Вбивство, яке сталося приблизно через 45 днів після того, як таліби захопили країну, свідчить про те, що високопоставлені чиновники видали наказ про вбивство або, принаймні, знали про вбивство», – йдеться у звіті.

Нічні рейди

Human Rights Watch звинувачувала попередні уряди Афганістану в застосуванні насильницьких викрадень проти своїх опонентів, включаючи бійців та прихильників Талібану. Вони звинувачують Талібан у використанні подібної тактики. «[Вони] також брали участь у насильницьких пошукових операціях, включно з нічними рейдами, щоб затримати, а іноді й викрасти підозрюваних колишніх чиновників і співробітників сил безпеки», – йдеться у звіті.

Звіт також звинувачує талібів у нападах на людей, яких вони звинувачують у підтримці Ісламської держави провінції Хорасан (ISKP), філії терористичного угруповання "Ісламська держава".

Відповідь Талібану

Таліби повідомили правозахисниками, що вони звільнили винних у зловживаннях, але не надали жодних подробиць чи доказів.

У промові, яка транслювалася в державних ЗМІ в суботу, мулла талібів Мохаммед Хасан Ахунд, який стверджує, що є прем’єр-міністром Афганістану, звинуватив колишніх урядовців у створенні проблем.

«Народе, будь пильним. Ті, хто залишився від попередньої влади, переховуються, роблять заяви і викликають занепокоєння, вводячи людей в оману, щоб вони не довіряли своїй владі. Народе, будь пильним, щоб ворог не захопив нас знову, незважаючи на наш святий уряд, нашу безпеку», – сказав Ахунд.

Human Rights Watch закликає до подальшої уваги з боку Організації Об'єднаних Націй та розслідування зловживань, вчинених талібами.

Гуманітарна катастрофа

Сполучені Штати, Світовий банк і Міжнародний валютний фонд заморозили активи центрального банку Афганістану обсягом у 9,5 мільярдів доларів і заблокували відправлення готівки до країни після того, як таліби 15-го серпня силою відібрали владу у міжнародно визнаного уряду президента Ашрафа Гані.

Міжнародні гуманітарні організації попереджають про загрозу гуманітарної катастрофи: мільйони не отримують зарплату або залишилсь без урядові роботи, базові послуги на межі краху, а багато афганців змушені покинути свої домівки.

«Ми боїмося і прогнозуємо, що до 23 мільйонів афганців потерпатимуть від кризи або [потребуватимуть] надзвичайного рівня продовольчої безпеки. Імовірно, взимку ситуація погіршиться», – попередила у листопаді Дебора Лайонс, голова Місії ООН з допомоги Афганістану.

Дивіться також: Що експерти кажуть про готовність Заходу відповідати на ескалацію з боку Росії

Всі новини дня

Чи достатньо нині озброєння, щоб українські військові змогли витіснити росіян до позицій 23 лютого? Відео

а словами Пентагону, новітнє озброєння допоможе українцям здійснити якісний вплив на полі бою. А Борис Джонсон, прем’єр-міністр Великої Британії, ще однієї країни, яка надає Україні потужну військову підтримку, під час телефонної розмови із президентом Зеленським, заявив...

Єднання заради України: священик із Сан-Дієго став спонсором уже для п’ятьох українських родин. Відео

Тисячі українців вже змогли знайти тимчасовий прихисток у США за програмою "Юнайтін фо Юкрейн", "Єднання заради України". Одна з головних вимог цієї програми - мати спонсора у США.

Церемонія складання присяги новими американськими громадянами у Нью-Йорку. Відео

Напередодні Сполучені Штати відзначали День незалежності. І вже за традицією, у цей день по всій країні пройшли церемонії складання присяги новими американськими громадянами.

Свавільні затримання широко поширені на контрольованих Росією територіях України – Глава ООН з прав людини

Мішель Бачелет, Верховна комісарка ООН з прав людини

ЖЕНЕВА, 5 липня (Reuters) – Довільне затримання цивільних осіб набуло широкого поширення в частинах України, утримуваних російськими військовими та пов’язаними з ними збройними групами. Про це у вівторок заявила глава ООН з прав людини, повідомивши про 270 задокументовані випадки. Вона оголосила про плани посилити моніторинг у країні.

Висновки ґрунтувалися на інформації, отриманій від відвідин спостерігачами на місцях та інтерв’ю, проведеними з трохи більше ніж 500 жертвами та свідками порушень прав людини, а також - на інших джерелах, заявила Верховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет.

«Незважаючи на обмеження доступу, ми задокументували 270 випадків свавільних затримань і насильницьких зникнень. Вісім жертв були знайдені мертвими», — сказала Бачелет в оновленому звіті про ситуацію в Україні в період з 24 лютого по 15 травня.

У виступі на цьому ж засіданні заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова звинуватила Росію у "масштабному" викраденні людей, у тому числі мера Херсона Ігоря Колихаєва, і закликала до їх негайного та безумовного звільнення.

Делегат від Росії Євген Устинов заявив, що доповідь Бачелет є частиною дезінформаційної кампанії проти його країни, покликаної «приховати злочини київського режиму». Москва заперечує навмисні напади на мирних жителів після вторгнення 24 лютого.

У вівторок російські війська завдали ударів по цілях у Донецькій області, щоб підготувати шлях для очікуваного бронетехнічного удару, щоб спробувати захопити більше території.

Офіс ООН з прав людини, який працює в Україні з 2014 року, досі не отримав доступ до території, окупованої російськими збройними силами, сказала Бачелет.

Вона також заявила, що її офіс збільшує свою присутність у країні - планується збільшити моніторингову групу в Україні до 80 осіб із приблизно 55.

Наразі було задокументовано близько 4889 смертей цивільних осіб, сказала Бачелет, підкресливши, що фактичні цифри, «ймовірно, значно» вищі.

Висока кількість жертв серед цивільного населення та масштаби руйнувань викликають «значне занепокоєння» щодо того, що атаки, здійснені російськими збройними силами, не відповідають міжнародному гуманітарному праву, сказала Бачелет, додавши, що українські військові також, очевидно, причетні до подібних порушень у східних частинах країни, але в "набагато меншому масштабі".

«Дії Росії є образою для людства. Ми не можемо стояти осторонь і мовчати», — заявила на сесії Мішель Тейлор, посол США в Раді.

Американська баскетболістка просить президента США звільнити її з російської тюрми

Зірку WNBA та дворазову золоту медалістку Олімпійських ігор Бріттні Ґрінер супроводжують до зали суду на слухання в Хімках неподалік від Москви, Росія, понеділок, 27 червня 2022 р.

У понеділок, 4 липня, американська баскетбольна зірка Брітні Ґрінер звернулася до президента Джо Байдена з проханням допомогти її звільнити з російської в’язниці, де вона перебуває вже понад чотири місяці через звинувачення у перевезенні наркотиків.

У листі, написаному від руки, 31-річна американська спортсменка пише, що боїться, що може залишитися за ґратами «назавжди», розповідає американський тижневик Newsweek.

Зірку Жіночої національної баскетбольної асоціації (WNBA) та дворазову золоту медалістку Олімпійських ігор заарештували в московському міжнародному аеропорту Шереметьєво 17 лютого. У Росії вона опинилася через те, що з 2014 року між сезонами у США грає в команді Євроліги в російському місті Єкатеринбург. Приблизно половина гравців WNBA змагаються за кордоном у міжсезоння.

Спортсменку звинуватили у перевезенні в багажі картриджів для вейпа, які містили гашишну олію. Гашишна олія заборонена в Росії, але вона декриміналізована в багатьох штатах США. За звинуваченням у перевезенні наркотиків баскетболістці може загрожувати до 10 років позбавлення волі.

У Росії виправдовують менше 1% обвинувачених у кримінальних справах. І навіть якщо її виправдають, на відміну від Америки, уряд Росії має повноваження скасувати будь-яке рішення та відправити її до в'язниці, нагадує ВВС.

«Поки я сиджу тут, у російській в’язниці, наодинці зі своїми думками і без захисту моєї дружини, сім’ї, друзів, моєї олімпійської форми чи будь-яких досягнень, я боюся, що можу бути тут назавжди», – написала Ґрінер. У своєму листі, який надійшов у День незалежності США, вона також нагадала президенту про військову службу, яку її батько проходив у В'єтнамі.

Вона попросила президента не забувати інших громадян США, яких було затримано в Росії. «Будь ласка, зробіть усе можливе, щоб повернути нас додому», – написала вона. «Я вперше голосувала у 2020 році і голосувала за вас. Я вірю в вас».

Суд над Ґрінер мав розпочатися в Москві 1 липня, але його було перенесено через неявку двох свідків на 7 липня.

Визволення американців вимагає «складних рішень» від адміністрації Байдена

Затримання спортсменки відбулося за кілька днів до російського вторгнення в Україну на тлі постійного погіршення російсько-американських стосунків. І це, на думку деяких офіційних осіб, може поставити під загрозу її безпечне повернення.

Росія заперечує, що її затримання пов’язано з напруженістю між США та Росією.

Адміністрація Байдена заявила, що Ґрінер було «неправомірно затримано». «Президент Байден чітко заявив про необхідність звільнити всіх громадян США, які взяті в заручники або незаконно затримані за кордоном, включно з Бріттні Ґрінер», — заявила в понеділок речниця Ради національної безпеки.

Також різні урядовці США заявляли, що працюють «агресивно, використовуючи всі доступні засоби, щоб повернути її додому».

«Ми не хочемо, щоб пані Ґрінер стала пішаком у політичній битві, яка зараз точиться в усьому світі», – заявив у червні конгресмен США Джон Гараменді, член комітету Палати представників із питань збройних сил. За його словами, війна в Україні «фактично розірвала дипломатичні відносини між США та Росією».

Надію на те, що Вашингтон і Москва все ще здатні домовлятися з деяких питань принесло нещодавнє звільнення іншого американського в’язня, Тревора Ріда. Його наприкінці квітня обміняли на засудженого в Америці російського контрабандиста наркотиків.

Колишнього морського піхотинця було заарештовано влітку 2019 року після того, як російська влада заявила, що він напав на офіцера поліції, коли його везли до поліцейської дільниці після нічної пиятики. Суд засудив Ріда до дев’яти років ув’язнення.

США обміняли його на Костянтина Ярошенка, російського пілота, який відбував 20-річний термін ув’язнення у федеральній в'язниці в Коннектикуті. Його заарештували в Ліберії в 2010 році та екстрадували до США, де засудили за контрабанду кокаїну до Сполучених Штатів.

Тоді президент Джо Байден сказав, що повернення Ріда було «свідченням того пріоритету, який моя адміністрація надає поверненню додому американців, які є заручниками та незаконно утримуються за кордоном», однак він наголосив, що переговори, які завершилися обміном полоненими, вимагали «складних рішень», які було нелегко ухвалити.

Як писали американські ЗМІ, вирішальним фактором у справі Ріда було його слабке здоров'я. Він сидів у одній камері з ув'язненим, хворим на туберкульоз, і кашляв кров'ю. Його родина також провела гучну кампанію тиску, вимагаючи від Білого дому дозволити його батькам публічну зустріч з Байденом.

За ґратами в Росії залишається інший відомий американець – бізнесмен Пол Велан. Він також був у минулому морським піхотинцем, а заарештували його наприкінці грудня 2018 року за звинуваченням у шпигунстві. У Росії стверджують, що його схопили з електронним накопичувачем пам’яті, на якому містилися російські державні таємниці.

Сам Велан стверджує, що диск йому подарував знайомий, і він припустив, що там лише весільні фотографії. Майже одразу після оголошення вироку з'явилися розмови про те, що це була «спецоперація» з метою змусити США погодитися на обмін в'язнями. За словами брата Велана, Давіда, російські офіцери, які «полювали» на Пола, з самого початку дали зрозуміти, що сподівалися обміняти його на Ярошенка чи іншого відомого російського контрабандиста – Віктора Бута.

Торговець зброєю, на прізвисько «торговець смертю», Бут був заарештований у Таїланді в 2008 році. Пізніше його екстрадували до США і засудили у 2012 році до 25 років за змову з метою вбивства громадян США, доставку зенітних ракет, та надання допомоги терористичній організації.

Як повідомляла британська газета The Guardian, обмін Ріда на Ярошенка відкрив шлях для можливого обміну Бута на Вілана.

Вілан утримується в ув’язненні вже майже 4 роки, з яких останні 20 місяців він провів у трудовому таборі в Мордовії. Там, за словами його брата, його будять кожні дві години вночі та фотографують, бо існує нібито великий ризик його втечі.

Проте, навіть родина Вілана визнає, що такий обмін на Бута був би нерівноцінний. «На мій «хлопський розум», було б божевіллям, якби уряд США обміняв би «торговця смертю» на Пола, який, у кращому випадку, є нещасним туристом», – сказав Девід Вілан у розмові з газетою The Guardian.

У статті використано інформацію Newsweek, Guardian, ВВС.

Більше

XS
SM
MD
LG