Спеціальні потреби

Актуально

Білоруських тренерів вислали з олімпіади, розслідуючи інцидент з Тимановською

Христина Тимановська розповіла журналістам у Варшаві, що тренери пояснювали їй свої рішення вказівками вищих посадовців Білорусі

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) позбавив акредитації на Токійській олімпіаді двох тренерів білоруської національної команди, які намагалися достроково відправити додому білоруську атлетку Христину Тимановську.

МОК розслідує обставини інциденту, в результаті якого Тимановська попросила притулку в Польщі, побоюючись, як вона сказала, за свою безпеку в Білорусі.

Мої батьки, побачивши це все, зробили висновок, що коли я повернуся додому, то мене закриють або в психіатричну лікарню, або у в’язницю.
Христина Тимановська

Тренерів Юрія Моісевіча і Артура Шумака попросили негайно полишити олімпійське селище, але МОК зауважив, що вони мають право на апеляцію.

Спеціальний спортивний трибунал має у п'ятницю заслухати пояснення атлетки і розглянути звіт білоруських офіційних представників.

Прибувши до Варшави, Тимановська сказала у четвер журналістам, що названі тренери пояснювали їй, що розпорядження стосовно неї було схвалене на вищих щаблях у Білорусі.

Христина Тимановська розповідає, що висловила незгоду з рішенням керівників команди відправити її бігти на дистанцію, до якої вона не готувалася, а потім вирішила не підкоритися наказу про повернення в Білорусь.

Атлетка в токійському аеропорту звернулася по допомогу до поліції, а потім перебувала у посольстві Польщі в Токіо, в той час як кілька країн запропонували їй притулок.

Президент МОК Томас Бах назвав події з Тимановською “прикрими”, висловив задоволення, що вона у безпеці і повідомив, що розслідування триває.

24-річна атлетка постійно наголошує, що її дії жодним чином не пов’язані з політикою в Білорусі, де опонентів влади жорстоко переслідують.

Але вона прислухалася до порад родичів, які, спостерігаючи за атмосферою в країні, застерегли атлетку про небезпеку.

"Мої батьки, побачивши це все, зробили висновок, що коли я повернуся додому, то мене закриють або в психіатричну лікарню, або у в’язницю. Ми знаємо, що таке в нашій країні трапляється. Тому моя бабуся задзвонила і сказала мені не повертатися в Білорусь", - розповіла Тимановська журналістам у польській столиці.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська цього тижня сказала, що в очах білоруської влади на чолі з автократичним правителем Олександром Лукашенком, будь-хто, виявляючи непокору, стає ворогом режиму.

Білоруські офіційні представники заявляли, що хотіли відправити Христину Тимановську додому з огляду на її, як вони стверджували, незадовільний психічний стан.

Білоруський олімпійський комітет заявив про надії на діалог з МОК.

Дивіться також: Втеча білоруської атлетки: як розвиваються події та що далі планує Тимановська? Відео

Всі новини дня

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:38 0:00

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

У Мадриді розпочався саміт НАТО. Напередодні Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом - і наголосив на важливості потужної протиракетної оборони для України.

Путіна на саміті "Великої двадцятки" не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн "Великої двадцятки", заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press.

"Я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо", - додав він.

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт, і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена», - цитують Ушакова ЗМІ.

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, віповідаючи на питання журналістів під час брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті. Вони дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа на саміті НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що досягнута домовленість із Туреччиною про те, що Анкара не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії Саулі Нііністе та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Як повідомив кореспондент "Голосу Америки" Джефф Селдін, Генсек НАТО висловив переконання, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія природно продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна - проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною.

Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Дивіться також: Премєр-міністр Канади - про обстріли Кременчука

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Засідання Ради Безпеки ООН щодо України – наживо з перекладом українською

Рада Безпеки ООН проводить засідання, присвячене війні в Україні. Тема: «Підтримання миру і безпеки в Україні». Дивіться наживо з перекладом українською.

Більше

XS
SM
MD
LG