Спеціальні потреби

"Ми реформуємо українську школу, бо змінюється мета освіти", - міністр Лілія Гриневич


Лілія Гриневич, міністр освіти України, в студії "Голосу Америки" у Лондоні 21 січня 2019 р.

Міністр освіти України Лілія Гриневич каже, що її відомство наполягає на реформах, бо процес навчання повинен постійно удосконалюватися, щоб встигати за постійними змінами у житті.

...Раніше людину треба було “напакувати” знаннями... Зараз ми повинні навчити шукати потрібні знання, вирішувати складні проблеми, критично переосмислювати вал інформації.
Лілія Гриневич

“Нові технології, через які знання примножуються дуже швидко, призвели до того, що ми зараз не можемо взагалі дати дитині якийсь пакет знань, якого їй вистачить хоча б на частину життя”, - пояснила Лілія Гриневич в інтерв’ю “Голосу Америки”.

Точно передбачити усі потреби теперішніх дітей та умови їхнього життя й праці міністр не береться, вказуючи, що ще кілька років тому ми не знали, що, наприклад, мобільний телефон даватиме доступ до безмежних обсягів інформації.

Але Лілія Гриневич вважає, що дітей можна краще підготувати, змінивши наголоси у головних завданнях школи.

“Якщо раніше людину треба було “напакувати” знаннями - якнайбільше чітких професійних знань, - каже вона, - то зараз ми повинні навчити шукати потрібні знання, вирішувати складні проблеми, критично переосмислювати вал інформації і навчитися це перевіряти. Ми маємо навчити людину бути наполегливою. Бути відповідальним громадянином”.

Міністр розповіла, що на міжнародній конференції у Лондоні, якій вона брала участь, освітянам розповіли, що саме людей з такими “м’якими навичками” шукають роботодавці зараз на ринках праці.

2018 рік став початком нової системи в українських школах, повні результати якої будуть очевидні через 12 років, коли теперішні першокласники стануть випускниками.

“Кожна система освіти має національну ідентичність”

Лілія Гриневич готова запозичати позитивні елементи освітніх систем в інших країнах світу, вказуючи зокрема на успішність шкіл у Фінляндії, або на престижність університетів Англії.

Але міністр вказує, що “системи освіти будуються на національній культурі, на ідентичності, історії; є якісь травми, які треба виправляти. Тобто ми не можемо взяти модель освіти навіть дуже успішної країни і просто перенести на наш ґрунт”.

Українці повинні враховувати й економічні реалії, в яких, за словами Григорович, бюджет одного престижного британського університету може бути співрозмірний обсягам фінансування усіх вищих навчальних закладів України.

Попри те, що Україна виділяє на освіту досить високу частку ВВП - 6%, а 2017 року українським вчителям підвищили платню на 50%, міністр пояснює, що це не вирішує проблем фінансування освіти, бо показники рівня ВВП на душу населення й рівень зарплат України - один з найнижчих у Європі.

“Нам потрібні кваліфіковані викладачі, а вони виїжджають”, - визнає міністр.

Автономія, але контроль університетів

Українське міністерство освіти намагається також покращити стан справ у вищих навчальних закладах.

Лілія Гриневич розповіла, що за минулі десятиліття в Україні з’явилося багато нових університетів, але деякі з них не дають відповідного рівня освіти.

“Закон про вищу освіту 2014 року дав університетам багато автономії. В результаті деякі успішні заклади стали кращими, а гірші закрилися у собі й деградують”, - вважає міністр.

Серед свідчень проблем вона назвала результати опитувань студентів, 30% яких у деяких вишах сказали, що їм легше заплатити хабар за оцінку, ніж підготуватися до іспиту.

“Аморальна корупційна згода між викладачами й студентами - це кримінальний злочин”, - сказала Лілія Гриневич.

Новостворене незалежне Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти міністр вважає одним з інструментів покращення ситуації в університетах України.

Контролюючи якість навчальних програм, агентство, на думку Гриневич, допомагатиме поширювати культуру доброчесності й зокрема поваги до інтелектуальної власності на тлі поширеної проблеми академічного плагіату.

Міністр схвально висловилася про збільшені можливості для українських студентів - їздити на короткотермінове навчання до європейських університетів у межах програми Еразмус, щофінансована ЄС.

“Я за те, щоб українські державні школи були такі гарні, щоб батькам не треба було шукати платних навчальних закладів”,- сказала Лілія Гриневич, і висловила бажання, щоб молоді фахівці бачили для себе найкращі перспективи в Україні.

Дивіться також: 2018 рік у Європі ознаменував повернення популістських рухів - що буде далі?

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG