Спеціальні потреби

Актуально

"Ми реформуємо українську школу, бо змінюється мета освіти", - міністр Лілія Гриневич

Лілія Гриневич, міністр освіти України, в студії "Голосу Америки" у Лондоні 21 січня 2019 р.

Міністр освіти України Лілія Гриневич каже, що її відомство наполягає на реформах, бо процес навчання повинен постійно удосконалюватися, щоб встигати за постійними змінами у житті.

...Раніше людину треба було “напакувати” знаннями... Зараз ми повинні навчити шукати потрібні знання, вирішувати складні проблеми, критично переосмислювати вал інформації.
Лілія Гриневич

“Нові технології, через які знання примножуються дуже швидко, призвели до того, що ми зараз не можемо взагалі дати дитині якийсь пакет знань, якого їй вистачить хоча б на частину життя”, - пояснила Лілія Гриневич в інтерв’ю “Голосу Америки”.

Точно передбачити усі потреби теперішніх дітей та умови їхнього життя й праці міністр не береться, вказуючи, що ще кілька років тому ми не знали, що, наприклад, мобільний телефон даватиме доступ до безмежних обсягів інформації.

Але Лілія Гриневич вважає, що дітей можна краще підготувати, змінивши наголоси у головних завданнях школи.

“Якщо раніше людину треба було “напакувати” знаннями - якнайбільше чітких професійних знань, - каже вона, - то зараз ми повинні навчити шукати потрібні знання, вирішувати складні проблеми, критично переосмислювати вал інформації і навчитися це перевіряти. Ми маємо навчити людину бути наполегливою. Бути відповідальним громадянином”.

Міністр розповіла, що на міжнародній конференції у Лондоні, якій вона брала участь, освітянам розповіли, що саме людей з такими “м’якими навичками” шукають роботодавці зараз на ринках праці.

2018 рік став початком нової системи в українських школах, повні результати якої будуть очевидні через 12 років, коли теперішні першокласники стануть випускниками.

“Кожна система освіти має національну ідентичність”

Лілія Гриневич готова запозичати позитивні елементи освітніх систем в інших країнах світу, вказуючи зокрема на успішність шкіл у Фінляндії, або на престижність університетів Англії.

Але міністр вказує, що “системи освіти будуються на національній культурі, на ідентичності, історії; є якісь травми, які треба виправляти. Тобто ми не можемо взяти модель освіти навіть дуже успішної країни і просто перенести на наш ґрунт”.

Українці повинні враховувати й економічні реалії, в яких, за словами Григорович, бюджет одного престижного британського університету може бути співрозмірний обсягам фінансування усіх вищих навчальних закладів України.

Попри те, що Україна виділяє на освіту досить високу частку ВВП - 6%, а 2017 року українським вчителям підвищили платню на 50%, міністр пояснює, що це не вирішує проблем фінансування освіти, бо показники рівня ВВП на душу населення й рівень зарплат України - один з найнижчих у Європі.

“Нам потрібні кваліфіковані викладачі, а вони виїжджають”, - визнає міністр.

Автономія, але контроль університетів

Українське міністерство освіти намагається також покращити стан справ у вищих навчальних закладах.

Лілія Гриневич розповіла, що за минулі десятиліття в Україні з’явилося багато нових університетів, але деякі з них не дають відповідного рівня освіти.

“Закон про вищу освіту 2014 року дав університетам багато автономії. В результаті деякі успішні заклади стали кращими, а гірші закрилися у собі й деградують”, - вважає міністр.

Серед свідчень проблем вона назвала результати опитувань студентів, 30% яких у деяких вишах сказали, що їм легше заплатити хабар за оцінку, ніж підготуватися до іспиту.

“Аморальна корупційна згода між викладачами й студентами - це кримінальний злочин”, - сказала Лілія Гриневич.

Новостворене незалежне Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти міністр вважає одним з інструментів покращення ситуації в університетах України.

Контролюючи якість навчальних програм, агентство, на думку Гриневич, допомагатиме поширювати культуру доброчесності й зокрема поваги до інтелектуальної власності на тлі поширеної проблеми академічного плагіату.

Міністр схвально висловилася про збільшені можливості для українських студентів - їздити на короткотермінове навчання до європейських університетів у межах програми Еразмус, щофінансована ЄС.

“Я за те, щоб українські державні школи були такі гарні, щоб батькам не треба було шукати платних навчальних закладів”,- сказала Лілія Гриневич, і висловила бажання, щоб молоді фахівці бачили для себе найкращі перспективи в Україні.

Дивіться також: 2018 рік у Європі ознаменував повернення популістських рухів - що буде далі?

2018 рік у Європі ознаменував повернення популістських рухів - що буде далі? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:38 0:00

Всі новини дня

"Докази свідчать про те, що бомбардування Драмтеатру в Маріуполі - це навмисний напад на цивільних", - Amnesty International

Дослідження Amnesty International надає нові докази того, що бомбардування Драматичного театру у Маріуполі, було здійснено російськими військовими

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International опублікувала нове розслідування «Діти: напад на Донецький обласний академічний драматичний театр у Маріуполі». Доповідь присвячена атаці на драмтеатр у Маріуполі, яка відбулася 16 березня.

Згідно з висновками розслідувачів, атаку на Драматичний театр скоїли російські військові. Ймовірно вони скинули з літака-винищувача дві 500-кілограмові бомби. Організація задокументувала, що російські військові, вочевидь, цілеспрямовано вразили театр, знаючи, що там ховалися сотні мирних жителів.

В цілому під час роботи над доповіддю, експерти організації поговорили з 53 очевидцями. Також дослідники проаналізували супутникові знімки та дані радарів, зроблені безпосередньо перед атакою та одразу після неї; верифікували фото- та відеоматеріали з архівів свідків та соціальних мереж, дослідили два комплекти архітектурних планів театру.

«Після кількох місяців ґрунтовного розслідування, аналізу супутникових знімків та опитування десятків очевидців ми дійшли висновку, що ця атака є беззаперечним воєнним злочином, і скоїли його російські військові», – заявила генеральна секретарка Amnesty International Аньєс Калламар.

Точна кількість жертв остаточно не встановлена. Одразу після нападу в Маріупольській міськраді заявили, що загинули близько 300 осіб. Докази, зібрані Amnesty International, вказують, що велика кількість мешканців покинула театр незадовго до нападу, зокрема 14 і 15 березня, коли запрацювали «зелені коридори». А більшість із тих, хто лишилися в театрі, мали можливість перебувати в більш безпечних зонах будівлі. Натомість люди, які перебували на польовій кухні на вулиці та безпосередньо на сцені й у перших глядацьких рядах, швидше за все, отримали серйозні поранення та загинули.

Так виглядав знищений російськими військовими театр 12 квітня
Так виглядав знищений російськими військовими театр 12 квітня

Під час роботи зі свідками, експерти дізналися імена чотирьох убитих: Михайло Гребенецький, Любов Свиридова, Олена Кузнєцова та Ігор Чистяков. Amnesty International зібрала докази щодо мінімум 12 смертей, хоча чимало тіл і досі лишаються не ідентифікованими.

Працюючи над звітом, експерти Amnesty International розглянули кілька теорій про те, хто відповідальний за напад. У підсумку дослідники спростували заяви російської влади щодо причетності українських військових. За їхніми даними, найбільш реалістичною є версія щодо цілеспрямованого авіаудару російських пілотів по цивільному об'єкту.

Жоден із 28 уцілілих унаслідок атаки, з якими спілкувалася Amnesty International, ані інші свідки поблизу театру в день нападу не надали жодної інформації, що вказує на те, що українські військові використовували театр як базу для військових операцій або місце для зберігання зброї.

Докази свідчать про те, що це був навмисний напад на цивільних
Джоан Марінер, Amnesty International

Як пояснила «Голосу Америки» Джоан Марінер, директорка департаменту кризових ситуацій Amnesty International: розслідування також показало, що незважаючи на заяви Москви, Драмтеарт не мав жодного відношення до військової інфраструктури. «Була невелика кількість солдатів, які іноді відвідували людей або приносили припаси, але не було військової присутності, яка би виправдовувала таку атаку. Докази свідчать про те, що це був навмисний напад на цивільних», - додала вона.

«У повітрі та на землі російські сили здійснювали цілеспрямовані вбивства мирних жителів в Україні, які ми ретельно задокументували, – сказала Аньєс Калламар. - Необхідно негайно провести ґрунтовне розслідування, щоб притягнути винних до відповідальності за загибель та поранення цивільних осіб, а також масштабні руйнування цивільної інфраструктури».

Джоан, у свою чергу, каже, що дані доповіді можу бути використані при кримінальних розслідуваннях. У деяких судах вони можуть стати частиною доказів. «Проте для будь-якого розслідування доповідь – це дорожня мапа для роботи», - переконана вона.

"Маріуполь мирний" та "Маріуполь героїчний" - фотовиставка у Вашингтоні 

Український воїн полку Азов на металургійному комбінаті "Азовсталь" у Маріуполі, Україна. 16 травня 2022. Фото: Дмитро Козацький, позивний "Орест".

Фотовиставку із світлинами нині окупованого російськими військами Маріуполя відкрили в Українському домі в столиці США м. Вашингтон у вівторок 28-го червня, 2022 р. Світлини поділили на два періоди - "до війни" та "під час війни".

"Ну от і все. Дякую за прихисток, Азовсталь - місце моєї смерті і мого життя"
Прес-секретар полку Азов Дмитро Козацький, позивний "Орест"

"Цією виставкою ми хочемо іще раз нагадати усім про те, що Росія вбиває найкращих. [Проводимо виставку], щоб повернути додому кожного, хто зараз із українців у полоні, а також щоб перемогти", - розповіла посолка України в США Оксана Маркарова у ексклюзивному коментарі для "Голосу Америки".

Фотограф та оператор Віктор Дєдов. Загинув від російських обстрілів у Маріуполі, Україна, 11-го березня, 2022 р.
Фотограф та оператор Віктор Дєдов. Загинув від російських обстрілів у Маріуполі, Україна, 11-го березня, 2022 р.

Довоєнні фотографії були зроблені оператором місцевого телеканалу Віктором Дєдовим, який загинув в березні цього року внаслідок російських обстрілів. Світлини надала його дружина Наталя. Вона була разом із чоловіком та їхнім сином, коли в квартиру прилетів російський снаряд і забрав життя Віктора. Чоловіка так і не вдалось поховати, тому що через чотири дні після його смерті внаслідок іншого ворожого обстрілу, їхній будинок згорів.

Прес-секретар полку Азов Дмитро Козацький, позивний "Орест"
Прес-секретар полку Азов Дмитро Козацький, позивний "Орест"

Фото воєнного періоду робив прес-секретар полку Азов Дмитро Козацький, позивний "Орест". У 2014-му Дмитро вирішив залишити Польщу, де вивчав ІТ та менеджмент і повернутися в Україну, щоб долучитися до Революції Гідності. А коли Росія напала на Донбас, хлопець пішов добровольцем до батальйону Азов. 26-тирічнй "Орест" потрапив у російський полон після вимушеного виходу українських військових із заводу Азовсталь. 20 травня він зберіг свою останню фотографію і відправив її друзям, щоб фото було подане на міжнародні фотоконкурси.

"Ну от і все. Дякую за прихисток, Азовсталь - місце моєї смерті і мого життя", - написав азовець "Орест" на своїй сторінці у соцмережі Twitter.

"Ці фотографії закладають вічну пам’ять про незліченну кількість мирних жителів, які були вбиті та закатовані російськими загарбниками. Вони передають невідкладність дій і закликають усіх нас протистояти силам зла. Ця виставка і сьогоднішня подія - це іще раз нагадування усім нашим партнерам тут про те, що нам треба більше зброї, про те, що нам треба більше допомоги, про те, що нам треба більше санкцій для Росії. Щоб скоротити час до перемоги", - наголосила українська посолка в день відкриття виставки.

Оксана Маркарова, посолка України в США. В Українському домі, Вашингтон, США. Вівторок, 28 червня 2022 р.
Оксана Маркарова, посолка України в США. В Українському домі, Вашингтон, США. Вівторок, 28 червня 2022 р.

Нейт Мук, генеральний директор World Central Kitchen (Світової центральної кухні, ред.). Благодійна організація забезпечує їжею людей, які постраждали внаслідок війни та стихійних лих. Із березня цього року Нейт подорожує Україною, допомагаючи жертвам російської агресії.

"Я провів більшу частину останніх чотирьох місяців, подорожуючи Україною. Вперше я в'їхав в Україну 1 березня, їздив машиною та потягом по всій країні. Багато часу провів на сході, зокрема у Харкові та Донецькій області", - розповідає генеральный директор World Central Kitchen в ексклюзивному коментарі для Голосу Америки.

Вже за тиждень Нейт знову повертається в Україну. За його словами, світлини Маріуполя, зроблені загиблим оператором Віктором та азовцем "Орестом", допоможуть американцям побачити реальність, яку не можуть передати міжнародні кореспонденти.

"Ми багато бачимо в ЗМІ про те, що відбувається в Україні. Це все показують у місцевих новинах. Хоча зараз трохи менше, ніж, можливо, було раніше, на жаль. Але твори, які тут виставлені, це те, - що не могли побачити міжнародні кореспонденти. І тому, цими світлинами особливо важливо поділитися", - ділиться Нейт із кореспонденткою Голосу Америки.

Нейт Мук, генеральний директор World Central Kitchen. В Українському домі, Вашингтон, США. Вівторок, 28 червня 2022 р.
Нейт Мук, генеральний директор World Central Kitchen. В Українському домі, Вашингтон, США. Вівторок, 28 червня 2022 р.

Відкриття виставки було приурочене до дня Конституції України. Побачити світлини в американській столиці можна буде протягом місяця. Потім фототвори планують показувати в інших американських містах, розповідає Маркарова.

Місто Маріуполь до повномасштабної російської війни. Фото оператора Віктора Дєдова. Автор загинув від російського обстрілу 11-го березня, 2022 р.
Місто Маріуполь до повномасштабної російської війни. Фото оператора Віктора Дєдова. Автор загинув від російського обстрілу 11-го березня, 2022 р.
Місто Маріуполь під час російської війни. Фото прес-секретаря полку "Азов" Дмитра Козацького, позивний "Орест". Автор потрапив у російський полон під час вимушеного виходу українських військових із Азовсталі.
Місто Маріуполь під час російської війни. Фото прес-секретаря полку "Азов" Дмитра Козацького, позивний "Орест". Автор потрапив у російський полон під час вимушеного виходу українських військових із Азовсталі.

Дивіться також: Українські авіатори завершили кількаденний візит до Вашингтона - ексклюзивний коментар.

“Росію треба виштовхнути з усієї України” каже Британія і додає військової допомоги на £1 млрд

Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон на саміті НАТО у Мадриді 29 червня 2022 р.

Велика Британія оголосила про надання Україні чергової частини військової допомоги на 1 мільярд фунтів ($1,2 млрд.)

В офіційному повідомленні сказано, що в межах цього набору йдеться про “складні системи протиповітряної оборони, безпілотні літальні апарати, новітні бойові електронні засоби, а також життєвоважливе спорядження для українських солдатів”.

“Це перший крок до того, щоб Україна могла перейти з героїчної оборони від незаконного російського вторгнення до початку наступальних операцій проти російських сил на суходолі, щоб відновити український суверенітет”, - сказано в урядовій заяві.

Очільниця британського міністерства закордонних справ Ліз Трас сказала британському радіо 30 червня, що “зрештою росіян необхідно вибити з усієї території (України)”.

Британське оголошення з'явилося після того, як на саміті НАТО у Мадриді генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ повторив, що західні союзники обіцяють “непохитну” і довготермінову допомогу Україні, щоб допомогти їй захиститися від російської агресії.

В ці дні стало відомо також про плани чергових партій важких озброєнь для України, зокрема ракетних систем залпового вогню та гаубиць з Норвегії, Нідерландів, Німеччини, а також з Італії.

Саміт НАТО схвалив засадничий документ, в якому Росія названа “прямою загрозою” для країн альянсу, та проголосив готовність прийняти нових членів: Фінляндію та Швецію.

Важливі заяви НАТО, США та що вони означають для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:11:26 0:00

На HBO відбувлася прем'єра документального фільму “Чорнобиль. Загублені касети”. Відео

На HBO відбулася прем'єра документального фільму “Чорнобиль. Загублені касети”. Основою сюжету стала знахідка унікальних відеокасет з Чорнобильської трагедії у київських архівах - а також приватні кадри, які автори ніколи не показували широкому загалу.

У Асоціації правників України пояснюють, чому Україна має довести, що Росія чинить геноцид. Інтерв'ю

Робота на правовому фронті боротьби з Росією йде як на державному рівні, так і на неурядовому. Юридична спільнота України об’єднала зусилля, аби допомагати правоохоронцям фіксувати воєнні злочини росіян, а також координувати роботу зі своїми іноземними колегами.

Більше

XS
SM
MD
LG