Актуально
"Ми реформуємо українську школу, бо змінюється мета освіти", - міністр Лілія Гриневич

Міністр освіти України Лілія Гриневич каже, що її відомство наполягає на реформах, бо процес навчання повинен постійно удосконалюватися, щоб встигати за постійними змінами у житті.
...Раніше людину треба було “напакувати” знаннями... Зараз ми повинні навчити шукати потрібні знання, вирішувати складні проблеми, критично переосмислювати вал інформації.Лілія Гриневич
“Нові технології, через які знання примножуються дуже швидко, призвели до того, що ми зараз не можемо взагалі дати дитині якийсь пакет знань, якого їй вистачить хоча б на частину життя”, - пояснила Лілія Гриневич в інтерв’ю “Голосу Америки”.
Точно передбачити усі потреби теперішніх дітей та умови їхнього життя й праці міністр не береться, вказуючи, що ще кілька років тому ми не знали, що, наприклад, мобільний телефон даватиме доступ до безмежних обсягів інформації.
Але Лілія Гриневич вважає, що дітей можна краще підготувати, змінивши наголоси у головних завданнях школи.
“Якщо раніше людину треба було “напакувати” знаннями - якнайбільше чітких професійних знань, - каже вона, - то зараз ми повинні навчити шукати потрібні знання, вирішувати складні проблеми, критично переосмислювати вал інформації і навчитися це перевіряти. Ми маємо навчити людину бути наполегливою. Бути відповідальним громадянином”.
Міністр розповіла, що на міжнародній конференції у Лондоні, якій вона брала участь, освітянам розповіли, що саме людей з такими “м’якими навичками” шукають роботодавці зараз на ринках праці.
2018 рік став початком нової системи в українських школах, повні результати якої будуть очевидні через 12 років, коли теперішні першокласники стануть випускниками.
“Кожна система освіти має національну ідентичність”
Лілія Гриневич готова запозичати позитивні елементи освітніх систем в інших країнах світу, вказуючи зокрема на успішність шкіл у Фінляндії, або на престижність університетів Англії.
Але міністр вказує, що “системи освіти будуються на національній культурі, на ідентичності, історії; є якісь травми, які треба виправляти. Тобто ми не можемо взяти модель освіти навіть дуже успішної країни і просто перенести на наш ґрунт”.
Українці повинні враховувати й економічні реалії, в яких, за словами Григорович, бюджет одного престижного британського університету може бути співрозмірний обсягам фінансування усіх вищих навчальних закладів України.
Попри те, що Україна виділяє на освіту досить високу частку ВВП - 6%, а 2017 року українським вчителям підвищили платню на 50%, міністр пояснює, що це не вирішує проблем фінансування освіти, бо показники рівня ВВП на душу населення й рівень зарплат України - один з найнижчих у Європі.
“Нам потрібні кваліфіковані викладачі, а вони виїжджають”, - визнає міністр.
Автономія, але контроль університетів
Українське міністерство освіти намагається також покращити стан справ у вищих навчальних закладах.
Лілія Гриневич розповіла, що за минулі десятиліття в Україні з’явилося багато нових університетів, але деякі з них не дають відповідного рівня освіти.
“Закон про вищу освіту 2014 року дав університетам багато автономії. В результаті деякі успішні заклади стали кращими, а гірші закрилися у собі й деградують”, - вважає міністр.
Серед свідчень проблем вона назвала результати опитувань студентів, 30% яких у деяких вишах сказали, що їм легше заплатити хабар за оцінку, ніж підготуватися до іспиту.
“Аморальна корупційна згода між викладачами й студентами - це кримінальний злочин”, - сказала Лілія Гриневич.
Новостворене незалежне Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти міністр вважає одним з інструментів покращення ситуації в університетах України.
Контролюючи якість навчальних програм, агентство, на думку Гриневич, допомагатиме поширювати культуру доброчесності й зокрема поваги до інтелектуальної власності на тлі поширеної проблеми академічного плагіату.
Міністр схвально висловилася про збільшені можливості для українських студентів - їздити на короткотермінове навчання до європейських університетів у межах програми Еразмус, щофінансована ЄС.
“Я за те, щоб українські державні школи були такі гарні, щоб батькам не треба було шукати платних навчальних закладів”,- сказала Лілія Гриневич, і висловила бажання, щоб молоді фахівці бачили для себе найкращі перспективи в Україні.
Дивіться також: 2018 рік у Європі ознаменував повернення популістських рухів - що буде далі?
Всі новини дня
- Голос Америки
Данія збільшує військову допомогу Україні майже до розміру свого оборонного бюджету

Данія збільшить витрати на допомогу Україні на 2,6 мільярда доларів протягом цього і наступного року. Про це заявила прем'єр-міністерка країни Метте Фредеріксен, повідомляє Reuters.
На початку цього року Данія створила фонд розміром в один мільярд доларів для військової, цивільної та бізнес-допомоги Україні. Нові ж кошти, за даними данського суспільне мовлення Danmarks Radio, будуть призначені саме на військову допомогу.
Вдячність вже висловив президент України Володимир Зеленський. “Наша сила - в єдності”, - наголосив він.
“Цей значний внесок сприятиме подальшому зміцненню боєздатності Збройних сил України в короткостроковій та середньостроковій перспективі”, - відреагував на новину з Данії президент Зеленський.
Оборонний бюджет Данії складає близько 3,8 мільярда доларів. Експерти звертають увагу, що збільшена військова допомога Україна фактично покриває весь оборонний бюджет Данії (загальна сума допомоги складе близько 3,6 мільярда доларів).
“Данія була першою країною, яка пожертвувала весь свій інвентар CAESAR Україні. Тепер вона витрачає майже весь свій оборонний бюджет на озброєння Києва”, - пише у Twitter Майкл Вейс, журналіст, кореспондент Yahoo News.
А шотландський професор Філліпс П. О'Браєн додає, що Данія таким вчинком каже світові, що Україна захищає всю Європу.
Раніше цього тижня питання військової допомоги Україні обговорили глава Пентагону Ллойд Остін та виконувач обов'язків міністра оборони Королівства Данії Троелс Лунд Поульсен. За повідомленням Пентагону, міністр оборони США подякував данському колезі “за постійну підтримку Данією України та її постійні зусилля з розробки рішень, які підтримують оборону України”.
Данія має у своєму арсеналі 40 літаків-винищувачів F-16, 30 з яких - у робочому стані. Раніше країна оголосила про перехід авіації на літаки F-35.
Данія входить до міжнародної авіаційної коаліції, що тренуватиме українських пілотів на F-16.
- Голос Америки
"Ми ніколи не повинні забувати про ціну, сплачену за захист нашої демократії" - США відзначають День пам'яті

У понеділок у Сполучених Штатах відзначають 155-й День пам’яті, коли нація вшановує тих, хто втратив життя на службі країні.
Свято відзначають в останній понеділок травня, цього року воно припадає на 29 травня.
Президент Джо Байден в понеділок провів церемонію на Арлінгтонському національному кладовищі, де поховано близько 400 000 ветеранів.
Він поклав вінок до могили Невідомого солдата та виступить із промовою.
"Ми ніколи не повинні забувати про ціну, сплачену за захист нашої демократії, - виголосив Байден. - Ми ніколи не повинні забувати життя, які символізують ці прапори, квіти та мармур".
"Кожного року ми згадуємо і щороку це не легше", - додав він.
Ваша свобода встояла завдяки тим, хто за неї боровся. Наша свобода встоїть, завдяки тим, хто бореться за неїВолодимир Зеленський
Український президент Володимир Зеленський в День пам'яті привітав американців у відеозверненні. Він висловив подяку американцям і високо оцінив боротьбу американського народу за свободу.
"Ваша свобода встояла завдяки тим, хто за неї боровся. Наша свобода встоїть, завдяки тим, хто бореться за неї", - проголосив Зеленський.
Вперше День пам'яті у США широко відзначали в 1868 році, після закінчення громадянської війни в США. День пам'яті став федеральним святом понад століття потому, у 1971 році.
Після закінчення Війни за незалежність у 1783 році понад 646 000 американських військових загинули в боях, а понад 539 000 загинули від інших причин, не пов’язаних з бойовими діями, згідно з даними Military.com опублікованими у 2020 році.
У День пам’яті багато американців також відзначають неофіційний початок літа, святкуючи вихідні з барбекю та поїздками на пляж.
Міністр транспорту Піт Буттеджич на прес-конференції минулого тижня сказав, що ці подорожі у вихідні на День пам’яті "випробують систему".
"Більше американців планують поїздки та бронюють їх раніше, незважаючи на інфляцію. Цей літній сезон подорожей може стати рекордсменом, особливо в аеропортах", — сказала Пола Твідейл, старша віце-президентка AAA. Минулого року тисячі рейсів були скасовані або затримані на вихідних у День пам’яті.
- Голос Америки
Британці вчать ЗСУ робити потужні бомби, розміром з бляшанку - CNN

Про те, як британські експерти вчать українців робити потужні саморобні бомби, здатні зруйнувати будинок, повідомляють міжнародні видання CNN та Business Insider.
За даними CNN, ці бомби розміром з бляшанку можуть застосовуватись як проти російських солдатів, так і для руйнування приміщень, окупованих росіянами.
CNN цитує українського солдата: “Якщо у нас є пріоритетна ціль, звісно ми використовуємо це обладнання проти неї. … Ми використовуємо їх для вибухових пристроїв на землі, на полі бою або з неба для дронів”.
За даними американського видання, схожу вибухівку використовували у Бахмуті для обстрілу будівель, де перебували російські військові.
Крім навчань, як виробляти вибухівку, британські експерти постачають ЗСУ також важливими компонентами, як то перемикачі, мікрочипи та принтери 3D, повідомляє CNN і додає, що ці частини значно легше отримати від експертів, ніж через країни НАТО.
У квітні низка міжнародних видань повідомила про витік в мережу документів Пентагону, де йшлося про плани США та НАТО щодо України. Серед іншого, у документах повідомлялось про присутність в Україні військових з інших країн, зокрема Великої Британії, США, Латвії та інших.
Білий дім тоді пояснив, що “у посольстві США є невеликий військовий контингент, який працює разом з офісом аташе з питань оборони, щоб допомогти нам працювати над підзвітністю обладнання, яке надходить в Україну і виходить із неї".
За документами, близько 50-ти осіб іноземного персоналу сил спеціального призначення в Україні - британці. Тоді Міноборони Британії повідомило, що ця інформація є неточною і є такою, що “поширює дезінформацію”.
- Голос Америки
Пекін каже, що не переконував Європу визнати претензії РФ, але сподівається, що війна в Україні не домінуватиме у стосунках Китаю з ЄС

Китай заперечив повідомлення Wall Street Journal, опубліковане 26 травня про те, що посланець Китаю Лі Гуей, якого Пекін підправив для перемовин з європейськими країнами щодо війни РФ в Україні, начебто, намагається переконати європейців підтримати негайне припинення вогню в Україні і дозволити Росії утримати контроль над окупованими територіями.
Мао Нін, речниця китайського міністерства закордонних справ в понеділок заявила про це повідомлення, що Гуей озвучив позицію Пекіна, та вислухав "думки та поради різних сторін".
Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що спілкувався з європейськими колегами після публікації в WSJ і жоден з них не підтвердив, що "озвучувались чи велись перемовини, навіть, про те, щоб визнати з Росією ті території на яких зараз в Україні Росія перебуває".
Китай також висловив сподівання, що питання України не стануть домінуючими у відносинах ЄС з Китаєм. Про це, як повідомляють китайські ЗМІ, заявив посол Китаю в ЄС Фу Кон в інтерв'ю New Statesman.
"Я не вважаю раціональним пов'язувати позицію Китаю щодо української кризи з двосторонніми відносинами Китаю та ЄС, бо я не думаю, що це справедливо щодо Китаю і раціонально для ЄС", - наводить CGTN слова Фу Кона.
Європейські посадовці неодноразово закликали Китай використати свій вплив на Росію, щоб зупинити війну і вивести війська з України.
Сполучені Штати не мають великих сподівань від місії китайського посланця, сказав радник Державного департаменту США Дерек Шолле в інтерв'ю Голосу Америки раніше цього місяця.
"Добре, що китайці зараз спілкуються з українцями і що посланець здійснив візит. Відверто кажучи, у мене невеликі очікування щодо цих зусиль. Я маю на увазі, що Китай може бути найбільш корисним, якщо спробує переконати Путіна припинити цю війну. Важливо відзначити, що ця війна може закінчитися завтра, якщо Володимир Путін вирішить вивести свої війська з України. Я не бачу жодних доказів того, що Путін думає про це найближчим часом", - сказав Шолле.
Китай підтримує активні відносини з Росією, але ознак того, що Пекін готовий використати свій вплив на Росію, щоб припинити війну проти України, поки небагато, каже посадовець.
"Очевидно, вони мають тісні стосунки з Росією. Президент Сі [Цзіньпін] і президент Путін зустрічалися кілька разів, і перед цією війною вони видали дуже довге спільне комюніке, в якому говорилося про відносини, партнерство без обмежень, - каже Шолле. - Ми б попросили наших друзів з КНР використати будь-який вплив, який вони мають на Росію, щоб змусити Путіна зупинити цю війну. Я не бачив свідчень, що вони готові застосувати цей вплив. І я не бачив індикаторів того, що навіть якби вони були готові використати вплив, це спрацювало б, щоб змінити думку Путіна. Але ми просимо про цю просту річ".
- Голос Америки
"Україна має повне право завдавати ударів у відповідь по російській території" - на Заході реагують на чергові обстріли РФ

У ніч на понеділок, 29 травня, російські війська випустили по території України 40 крилатих ракет та 35 дронів Shahed, із них 29 дронів та 37 ракет збили українські сили ППО. Про це йдеться в повідомленні Повітряних Сил Збройних Сил України.
Крім того, згідно з повідомленням, близько 11 год понеділка росіяни атакували Київщину балістичними та крилатими ракетами наземного базування з комплексів "Іскандер." Загалом випустили 11 ракет: "Іскандер-М" та "Іскандер-К", силами протиповітряної оборони України вдалося знищити усі, повідомили ЗСУ.
Чергову хвилю атак прокоментувала перша леді України Олена Зеленська. На сторінці у Twitter вона написала: "Київ. Ранок після безсонної ночі під обстрілами. Знову тривога… Діти, що з криками біжать в укриття під звуки вибухів, – це наша реальність. Але так не має бути – ніде й ніколи. Страх неможливо вимкнути – але ми не завмираємо, а діємо. Україна продовжує боротись."
Заступниця директора Євразійського центру Атлантичної ради Шелбі Мадіг прокоментувала відео з українськими дітьми: "Я неподалік. Я ніколи цього не забуду. Українці цього ніколи не забудуть. І світ не може також".
Шелбі Мадіг також наголосила, що це була чергова російська атака на мирне населення: "Я дивилася у вікно в центрі Києва, поки тремтіли вікна і було чути вибухи над головою, і я бачила людей на велосипедах, які дивилися вгору, хитаючи головами. Це напад на мирних цивільних".
Водночас колишній конгресмен США із Нью-Джерсі Том Маліновский прокоментував відео із нареченими, яким довелося святкувати весілля у бомбосховищі, та закликав світ не зупиняти поставки озброєння Україні:
"Краса. Кожна ракета, яку росіяни запустили минулої ночі, аби вбити цих прекрасних людей, була збита системами ППО, які надіслали США та наші союзники. Давайте продовжувати постачання до перемоги України".
Дослідниця Фінського інституту міжнародних відносин Мінна Алендер також наголосила на тому, що Росія продовжує терор мирного населення України: "Росія намагається тероризувати українських цивільних, щоб довести їх до того стану, щоб вони через брак сну і ментальне виснаження почали вимагати завершення війни. Але цей постійний терор досягає іншого - це ще більше розлючує людей".
Колишній командувач армією США у Європі Бен Годжес зазначив, що відповідальність за обстріли цивільних несе не лише найвище керівництво Росії:
"Імена та фотографії кожного російського чиновника та офіцера, де б вони не були в ланцюжку командування, відповідального за ці ракетні атаки на цивільних, мають бути оприлюднені, щоб вони знали, що не можуть діяти безкарно".
Американський політолог Ендрю Міхта, декан коледжу міжнародних і безпекових досліджень, вважає чергову атаку ще одним приводом до більшої міжнародної підтримки України:
"Давайте прояснимо базові речі: Росія - у стані постійної війни з Україною (і Заходом). Україна має повне право завдавати ударів у відповідь по російській території. Тим на заході, хто не розуміє азів війни, моя порада: Час подорослішати".
Водночас експерти зазначають, що такі атаки виснажують саму Росію. Самюель Рамані, дослідник RUSI, британського королівського аналітичного центру, який займається оборонними дослідженнями, написав:
"Найостаннішу атаку на Київ, так виглядає, росіяни здійснили за рахунок переважно Іскандерів. Росія витрачає свої запаси більш удосконалених ракет, аби послабити українську протиповітряну оборону".
Дивіть також:
Форум