Спеціальні потреби

Актуально

Чому українське зерно – у центрі світової продовольчої кризи? Експлейнер

REUTERS/Dado Ruvic

Туреччина заявила у середу, 8 червня, що вважає «розумною» пропозицію Організації Об’єднаних Націй щодо створення морського коридору для експорту українського зерна, який би контролювала Анкара, але вона вимагає додаткових переговорів з Москвою та Києвом, щоб забезпечити безпеку суден.

Вторгнення Росії в Україну в лютому зупинило експорт українського зерна через чорноморські порти, що загрожує глобальною продовольчою кризою. ООН хоче, щоб обидві сторони, а також Туреччина, яка контролює морські шляхи до Середземного моря, домовилися про коридор.

Але є великі перешкоди на шляху до угоди, зокрема:

  • не вдається переконати Росію послабити блокаду українських портів.
  • Київ не погоджується розмінувати міни в акваторії порту.
  • судноплавні та страхові компанії не впевнені, що коридор безпечний для використання.

А час спливає, місця для зберігання наступного врожаю України, який почне збиратися наприкінці липня, залишилося мало.

Чому Україна важлива для світового ринку зерна?

На Росію та Україну разом припадає майже третина світових поставок пшениці. Ситуацію ускладнює заборона на експорт з Індії, а також несприятлива погода в Північній Америці та Західній Європі.

Війна разом із санкціями Заходу проти Росії призвела до зростання цін на зерно, олію, добрива та енергоносії.

Це, у свою чергу, загрожує продовольчою кризою в бідних країнах, деякі з яких отримують з Росії та України більше половини свого імпорту пшениці.

Україна також є великим експортером кукурудзи, ячменю, соняшникової та ріпакової олії. На Росію та Білорусь, яка підтримувала Москву у війні і також перебуває під санкціями, припадає понад 40% світового експорту калійних добрив.

Скільки зерна заблоковано в Україні?

Виробництво зерна – одна з головних галузей промисловості України, експорт якої в 2021 році становив 12,2 мільярда доларів, що становить майже п’яту частину експорту країни.

До війни Україна експортувала 98% зернових та олійних культур через Чорне море зі швидкістю до шести мільйонів тонн на місяць.

Але тепер порти заблоковали російські війська, а залізниця виявилася неспроможною впоратися з додатковими обсягами. Тому країна зможе експортувати максимум два мільйони тонн зерна на місяць, сказав цього тижня перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. У травні український експорт зернових, олійних та рослинної олії зріс на 80% за місяць, до 1,74 мільйонів тонн, але, згідно з офіційними даними, все ще був значно нижчим рівня травня 2021 року.

Станом на початок травня в Україні застрягло близько 22 мільйонів тонн зерна через проблеми з інфраструктурою та морську блокаду. Оскільки ціни зростають, через значну нестачу фінансування агентствам ООН доводиться скорочувати майже наполовину продовольчі пайки для біженців у деяких частинах Африки.

Якою є позиція Вашингтона?

Вашингтон звинуватив Росію у використанні харчів як зброї в Україні. За словами Державного секретаря США Ентоні Блінкена, Росія не лише блокує вивіз українського зерна, але і призупинила свій власний експорт зерна, тож «все це робиться свідомо, і нам це відомо».

«Президент Путін не дає вивозити продукти харчування і агресивно використовує свою пропагандистську машину для того, щоб перекласти провину на інших, бо він сподівається, що світ поступиться і скасує санкції. Іншими словами, це – «шантаж», – говорить Блінкен. Він також сказав, що існують «достовірні» повідомлення, що Росія краде українське зерно і продає його іншим країнам як своє.

Президент США Джо Байден нещодавно заявив, що через війну Росії з Україною і блокування Росією українських портів, багатьом в світі загрожує голод від продовольчої кризи.

«Війна Путіна відрізала Україну – виробника пшениці, кукурудзи та олії. Якщо це зерно не піде на ринок – дуже багато людей в Африці помре з голоду, бо Україна є єдиним постачальником в деяких країнах», – заявив президент США.

У Кремлі стверджують, що кризу спровокував Захід, запровадивши санкції проти Москви.

Чи наблизилися в ООН до вирішення проблеми з блокадою зерна?

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу назвав зустріч у середу зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим плідною, але сказав, що необхідні додаткові переговори.

Лавров зазначив, що Київ має вирішити проблему шляхом розмінування портів. Якщо він це зробить, Росія забезпечить безпечний прохід для судноплавства за допомогою Туреччини, сказав він.

Однак Київ каже, що йому потрібні «ефективні гарантії безпеки», перш ніж він зможе почати відвантаження. В Україні побоюються, що Москва може використати потенційний коридор для просування в Одеський порт.

Також директор Української зернової аоціації Сергій Іващенко заявив у середу, що Туреччина, яка має другу за величиною армію в НАТО і значний флот, є недостатньо потужна, щоб бути гарантом безпечного проходу. «Туреччина як гарант – недостатня сила в Чорному морі, щоб гарантувати безпеку вантажів та українських портів», – сказав представник українських зернотрейдерів, якого цитує агентство «Інтерфакс».

Він сказав, що на розмінування українських портів може знадобитися щонайменше два-три місяці, і що для цього мають бути залучені ВМС Туреччини та Румунії. За словами Іващенка, це зумовлено тим, що російські війська замінували морську акваторію рухомими плаваючими мінами, швидкий пошук і знешкодження яких неможливий.

Що ще стоїть на заваді?

Навіть якщо угоди буде досягнуто, витрати на страхування будь-якого судна, що рухається морськими судноплавними шляхами, ймовірно, будуть дуже високими.

Ситуація набула додаткової гостроти через дефіцит площ для зберігання зерна в Україні. За даними дослідницького центру «АПК-Інформ», врожай 2021 року може все ще займати до 35% загальної ємності сховища України, що складає 61 мільйонів тонн, у той момент, коли почне надходити новий врожай у липні.

Чому зерно не можуть транспортувати наземним транспортом?

Українська залізниця використовує інші колії, ніж сусідні європейські країни, такі як Польща, наприклад. Тому зерно доводиться перевантажувати, а для цього не вистачає потужностей для перевалки чи зберігання.

Київ також нарощує зусилля щодо доставки вантажів через румунський чорноморський порт Констанца. Але станом на середину травня через нього пройшло лише близько 240 тисяч тонн зерна – або 1% від обсягу, який застряг в Україні.

Перенаправлення зерна до Румунії передбачає транспортування залізницею до портів на річці Дунай і завантаження вантажів на баржі для подальшої відправки до Констанци, що є складним і дорогим процесом.

У підготовці матеріалу була використана інформація агентства Рейтерс.

Всі новини дня

Якісне протезування у США: як діє унікальна програма, що допомагає постраждалим від війни українцям повернутися до повноцінного життя. Відео

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому американський лікар-ортопед українського походження Яків Градінар вирішив відкрити у Міннеаполісі неприбуткову організацію для українських пацієнтів.

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

Через обстріли українських міст російськими військами щодня десятки та сотні українців залишаються без даху над головою.

Треба допомогти Україні максимально наблизитись до членства у НАТО - глава МЗС Словаччини на саміті в Бухаресті

Саміт НАТО у Бухаресті, 29 листопада 2022. REUTERS/Stoyan Nenov

НАТО не має проблем із недостачею танків та амуніції для них, які можна відправити до України, заявив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс під час саміту Альянсу у Бухаресті. "В НАТО не закінчуються танки і набої для танків. Тому, якщо ми розширимо набір того, що ми надаємо Україні, тоді НАТО має можливіть продовжити постачання. Можливо, існують труднощі з певною амуніцією, яка вже надається", - сказав посадовець.

Тим часом, глава чеського МЗС Як Ліпавський висловив сподівання, що союзникам по НАТО вдасться домовитись про новий "значний" пакет допомоги Києву для підготовки країни до зими на тлі російський атак по цивільній інфраструктурі.

Водночас, словацький міністр закордонних справ Растістав Качер заявив журналістам, що на саміті також буде розглянуто заявку України на вступ до НАТО. "Ми будемо обговорювати висловлене бажання України вступити до НАТО, - сказав Качер. - Нам потрібно поставитися до цього серйозно і допомогти Україні пройти процес максимального наближення до членства, а потім, коли ми будемо готові, щоб перехід до повноправного членства проходив дуже плавно".

Нинішня зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

Раніше Голос Америки повідомляв, що від нинішньої зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових. У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.

У статті використано матеріали Reuters

Кремль прагне використати війська РФ у Білорусі, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва - ISW

Російські військовики під час навчань у Білорусі. 23 листопада 2022. Фото Міноборони Росії (AP)

Розгортання російських військ у Білорусі, ймовірно, є частиною зусиль Росії з посилення навчального потенціалу і проведення інформаційної операції, йдеться у щоденному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

«Супутникові знімки з середини листопада вказують на збільшення російської техніки, зокрема основних бойових танків, на 230-му загальновійськовому Обуз-Лєсновському полігоні в Бресті, Білорусь, включаючи техніку щонайменше на одну бригаду. Незалежна білоруська моніторингова організація The Hajun Project 28 листопада повідомила, що російські війська перекинули 15 зенітно-ракетних комплексів «Тор-М2» і 10 одиниць невизначеного інженерного обладнання до Бреста. Ці дислокації, ймовірно, підтримують зусилля Росії з навчання, а не підготовку до бойових дій з Білорусі…Бойові втрати серед російських інструкторів і стреси, пов’язані з мобілізацією, зменшили навчальний потенціал Росії, ймовірно, збільшивши залежність Росії від білоруського навчального потенціалу», – зазначають в Інституті вивчення війни.

Експерти ISW також додають, що Кремль, ймовірно, прагне використати розгортання російських військ у Білорусі як інформаційну операцію, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва, щоб запобігти їх використанню на півдні та сході. За оцінкою ISW, білоруські війська малоймовірно атакуватимуть Україну.

Тим часом Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомляє, що Росія, ймовірно, відмовилася від концепції розгортання батальйонних тактичних груп.

«За останні три місяці російські війська в Україні, ймовірно, в цілому припинили розгортання у вигляді батальйонних тактичних груп (БТГ). Кілька внутрішніх недоліків концепції БТГ були виявлені під час високої інтенсивності широкомасштабних бойових дій під час війни України. Відносно невеликий розподіл бойової піхоти на БТГ часто виявлявся недостатнім. Децентралізований розподіл артилерії не дозволив Росії повністю використати свою перевагу в кількості гармат», – йдеться у повідомленні.

У британській розвідці зауважують, що концепція БТГ відігравала важливу роль у російській військовій доктрині протягом останніх десяти років і передбачала інтеграцію батальйонів із повним спектром допоміжних підрозділів, включаючи бронетехніку, розвідку та артилерію.

Представник Держдепу у Києві обговорить посилення санкцій проти Росії

Кординатор Державного департаменту США з питань санкцій Джим О'Браєн приїхав в Україну, щоб обговорити додаткові заходи для посилення тиску на Росію. Фото: Twitter @USAmbKyiv

Координатор з питань санкцій Державного департаменту США Джим О'Браєн приїхав до Києва, щоб обговорити "додаткові заходи для посилення тиску на Росію", повідомила у Twitter посолка США в Україні Бріджит Брінк. "Санкції та експортний контроль уже погіршили здатність Москви реалізувати свій імперський план - незважаючи на збільшення атак Росії на інфраструктуру", - написала вона.

Раніше Брінк, О'Браєн та міністр інфраструктури України Олександр Курбаков відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Тоді О'Браєн заявив, що американські санкції проти Росії мали "суттєвий вплив" у її війні в Україні: "Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу".

Тим часом, Reuters повідомляє, що на зустрічі голів МЗС країн НАТО у Бухаресті державний секретар США Ентоні Блінкен планує оголосити новий пакет допомоги для підтримки енергетики України.

Напередодні речник Ради національної безпеки Джон Кірбі назвав атаки Росії на цивільну інфраструктуру України і спроби російського президента Володимира Путіна використовувати холод як зброю "абсолютно огидними".

"Це людина (Путін – ред.), яка використовувала їжу як зброю. Він використовував страх як зброю. Зараз він використовує холодну погоду, щоб фактично спробувати поставити український народ на коліна. Коли ви подивитесь на те, що він атакує, це майже вся цивільна інфраструктура [...] Але це огидно. Абсолютно огидно те, що він робить останні кілька тижнів. Не те, щоб він не був підлим раніше [...] це спроба поставити український народ на коліна, тому що він не може поставити українські збройні сили на коліна", – цитує Кірбі Радіо Свобода.

За його словами, США працюють з союзниками та партнерами по всьому світу, щоб знайти запасні частини, обладнання, трансформатори, матеріали, які знадобляться Україні для відновлення постачання електроенергії на більшій частині України. Кірбі також додав, що США збираються продовжувати забезпечувати українські збройні сили зброєю та підготовкою, які їм потрібні, щоб бути успішними на полі бою.

Внаслідок чергового масованого удару РФ по цивільній інфраструктурі України відбулись відключення енергії по всій країні. Станом на 29 листопада національна енергетична компанія "Укренерго" повідомляє, що виробники електроенергії забезпечують 70% споживання електроенергії в Україні, а дефіцит потужності складає 30%.

У статті використано матеріали Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG