Спеціальні потреби

Актуально

США та використання російських військових баз у Центральній Азії

Американські військові залишають Афганістан

Після виведення військ з Афганістану Вашингтон зіткнувся з необхідністю відстежувати потенційні терористичні загрози у регіоні

Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі обговорив із головою генштабу збройних сил РФ Валерієм Герасімовим коментарі президента Росії Володимира Путіна щодо використання російських військових баз у Центральній Азії для реагування на терористичні загрози в Афганістані.

Про це повідомило видання Wall Street Journal із посиланням на джерела в уряді США. За словами джерел, Міллі порушив це питання на прохання Ради національної безпеки, коли минулої середи проводив у Гельсінкі зустріч з Герасімовим. Як розповіло одне із джерел, Герасімов відповідав ухильно. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков від коментарів утримався.

Після виведення американських військ з Афганістану адміністрація Байдена почала шукати способи розширити свої можливості щодо відстеження потенційних терористичних загроз у регіоні та реагування на них. Хоча США та Росія поділяють стурбованість щодо загрози тероризму, ідея співпраці з Москвою у боротьбі з тероризмом пов'язана з низкою складнощів, зокрема політичного характеру, відзначає Wall Street Journal. Кілька років тому Конгрес ухвалив закон, який виключає тісне співробітництво між збройними силами США та Росії доти, доки російські війська перебувають в Україні, якщо не буде отримано спеціального дозволу від міністра оборони.

Олександр Краутер професор Міжнародного університету Флориди та експерт Центру аналізу європейської політики (Alexander Crowther, Florida International University, CEPA - англ.) – зазначає: діалог між високопоставленими військовими знижує ймовірність помилок, які можуть призвести до плачевних результатів.

«Одне із завдань генерала Міллі – спілкуватися зі своїми іноземними колегами, як це робить, наприклад, держсекретар. Зі статті Wall Street Journal я зробив висновок, що генералу Міллі було доручено спілкуватись з генералом Герасимовим, щоб дізнатися, чи була пропозиція Путіна серйозною, – зазначає експерт. – Якщо ми не спілкуватимемося з Росією, то шанси на помилку значно зростуть. А у сфері національної безпеки, коли трапляються помилки, люди зазнають поранень і гинуть. Як би нас не дратував Кремль через Донбас, Крим, Сирію, країни Балтії та наших партнерів, ми повинні продовжувати з ним розмовляти».

«Коли я був офіцером з політичних питань при голові Об'єднаного комітету начальників штабів та спеціальним помічником верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, то щодня був свідом спілкування з іншою стороною телефоном. Ви не можете ізолювати їх лише тому, що злі на них. Ви повинні вступити з ними в контакт, особливо сьогодні, коли Пекін, Москва і Вашингтон стикаються один з одним у повітрі, у космосі, у кіберпросторі, на морі. Між нашими країнами існує багато тертя, і тому дуже важливо, щоб наші воєначальники розмовляли зі своїми колегами, щоб зменшити ймовірність помилки і виникнення конфлікту через цю помилку», – переконаний Краутер.

За даними російського видання "Комерсант", під час зустрічі з Байденом у Женеві Путін висловив думку про те, що американські військові могли б використати російські військові бази в Таджикистані та Киргизстані. Представники уряду США підтвердили, що такі коментарі пролунали, але, як вони зазначили, неясно, чи це було сказано всерйоз.

Бен Ходжес – генерал-лейтенант Армії США у відставці, колишній командувач сухопутних військ США в Європі, а нині провідний експерт вашингтонського Центру аналізу європейської політики (Ben Hodges, CEPA), здивований тим, що США мають просити дозволу у Росії захищати свої національні інтереси.

«Очевидно, що Сполученим Штатам потрібна здатність продовжувати завдавати ударів по терористичним цілям, тому, звідки б удари не відбувалися, нам потрібна ця здатність. Зрозуміло, що США більше не перебувають у Афганістані, і це трохи ускладнює завдання. Головне питання: навіщо нам дозвіл Кремля, щоб розміщувати свою військову інфраструктуру на території іншої суверенної держави? Подібні дії США можуть опосередковано надати законність зазіханням Росії на те, щоб мати сферу впливу» – констатує Бен Ходжес.

Олександр Краутер при цьому зазначає: розміщення американських військових та центрів на російських базах відповідало інтересам Кремля.

«Кібероперації та боротьба з тероризмом – дві сильні сторони США, і Москва зробила б усе можливе, щоби перебувати разом з нами в одному командному центрі під час їх проведення. З одного боку, ми хочемо співпрацювати з росіянами та проводити контртерористичні операції у цьому регіоні. З іншого боку, ми не хочемо розкривати росіянам усі свої можливості, – каже експерт. – Якщо ми говоримо про проведення операцій з аеродрому неподалік Бішкека, то у Москви може з'явитися можливість збору розвідданих про наші можливості та техніку».

Краутер наголошує: Сполучені Штати потребують баз, які дозволять відстежувати терористичну активність у Центральній Азії.

Бен Ходжес переконаний: Сполученим Штатам необов'язково використовувати російські військові база в регіоні.

«Індія знаходиться так само близько до більшої частини Афганістану, як і Киргизстан. Я бачу проблему в тому, щоб просити у росіян дозвіл на будь-які дії на території іншої суверенної країни, навіть якщо вона знаходиться в якомусь союзі з Москвою. Росія не питала дозволу у США, щоб побудувати трубопровід до Німеччини, не питала дозволу займатися іншими справами в інших частинах Європи. Думаю, що прийшов час, щоб адміністрація, уряд США, серйозно підійшли до того, як вони взаємодіють з Кремлем », - нагадує генерал.

Експерт "Атлантичної ради" Джон Гербст (John Herbst, Atlantic Council), розділяє скептицизм щодо співпраці США і Росії в цій сфері, але вказує на низку позитивних моментів.

«Зрозуміло, що Росія наш суперник, але у нас може бути спільний інтерес в цій сфері, і, якщо у Москви є місця, звідки можна було б відслідковувати, що відбувається в Афганістані, то я не думаю, що це божевільна ідея. Я більше ніж упевнений, що наші військові змогли б захистити наші активи від дій російської розвідки, - стверджує експерт. - Якщо ми хочемо використовувати російські бази в регіоні, то нам потрібно також вести переговори з Киргизстаном і Таджикистаном. Ми не хочемо, щоб це була домовленість США і Росії, яка потім доноситься до відому наших центральноазіатських друзів, але щоб це була домовленість всіх сторін».

За даними Wall Street Journal, представник адміністрації Байдена заявив, що США не намагаються отримати від Москви дозволу на розміщення військ ближче до Афганістану, але просто хочуть краще зрозуміти позицію Путіна.

Дивіться також: До пам'ятника Бабиному Яру в штаті Каліфорнія приходять рідні убитих під час Голокосту євреїв, щоб вшанувати річницю трагедії

Всі новини дня

Детонація стала причиною пошкодження "Північних потоків" - Шведське розслідування

Фото Шведської прикордонної служби, 27 вересня 2022 року. Пошкодження трубопроводів "Північний потік" спричинило витоки газу, масштаб яких викликав занепокоєння екологів

Розслідування уряду Швеції на місці злочину встановило, що поблизу газовроподів "Північний потік 1" та 2 відбулась детонація, яка завдала значної шкоди газопроводам, повідомила Служба безпеки Швеції в четвер.

Слідство підтвердило підозри у "масштабному саботажі", мовиться у повідомленні. Шведські слідчі встановлюють, чи стануть результати розслідування підставою для винесення підозр.

Данія продовжує власне розслідування вибухів. Обидві країни виключили з розслідування Росію. В російському Міністерстві закордонних справ назвали "неймовірним" рішення Швеції та Данії вести слідство без участі Росії.

На Заході вказують на умисний характер пошкоджень, але прямих звинувачень проти Росії не звучало. Президент США Джо Байден назвав пошкодження газопроводу "умисним саботажем". В НАТО заявили, що пошкодження газопроводів є результатом «навмисних, необережних та безвідповідальних диверсійних дій».

«Пошкодження газопроводів "Північний потік-1" та "Північний потік-2" у міжнародних водах Балтійського моря викликає глибоке занепокоєння", - йдеться у спільній заяві держав-членів НАТО

26 вересня шведські сейсмологи повідомили про два підводні вибухи поблизу трубопроводів "Північний потік". Вибухи стались у міжнародних водах, але в межах економічних зон Швеції та Данії.

В статті використано матеріали Reuters.

США надають 55 млн дол Україні на підготовку до зими

Адміністраторка USAID Саманта Пауер із мером Києва Віталієм Кличком, 6 жовтня 2022 року в Києві 

55 мільйонів доларів американської допомоги підуть на підтримку опалювальної інфраструктури України, ремонт труб та іншого устаткування тепломереж, щоб підготувати до зими оселі, лікарні, школи та підприємства. Про це оголосила адміністраторка Агентства міжнародного розвитку США (USAID) Саманта Пауер, йдеться в заяві на сайті Посольства США в Україні.

Пауер перебуває з візитом в Україні. "Зараз критично важливий час для українського народу, який захищає свою свободу від брутального нападу, звільняє свою землю, готується до зими і зміцнює демократичні інституції та верховенство права", - написала Пауер в соцмедіа, після прибуття до Києва в четвер.

Допомога USAID охопить сім мільйонів українців в 19 регіонах, включаючи спустошені війною райони Чернігівської, Харківської, Київської, Миколаївської, Одеської, Запорізької та Житомирської областей, мовиться в повідомленні.

Мер Києва Віталій Кличко написав в Telegram, що в рамках проекту енергетичної безпеки USAID міське підприємство «Київтеплоенерго» отримало труби і трубопровідну арматуру вартістю 1,3 млн дол.

"Ми дуже вдячні Уряду США та USAID за допомогу. Це дозволить замінити 11 кілометрів пошкоджених тепломереж. Більшість робіт – уже на завершальній стадії", - додав він.

Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні вказав, що зима буде важкою, але підготовка до неї триває.

"Ми говоримо чесно: зима буде складною. Але, щоб її пройти, ми накопичуємо газ, вугілля та все інше, що необхідно", - заявив Зеленський.

Яка зброя остаточно трансформує ситуацію на полі бою - ЗМІ

Архівне фото: американсьці M142 High Mobility Artillery Rocket System (HIMARS). HIMARS, кажуть оглядачі, відіграли значну роль в зміні ходу війни в Україні

Надання США ракетних систем HIMARS дозволило Україні змінити ситуацію на полі бою, пишуть оглядачі. Тепер же закріпити успіхи і остаточно трансформувати хід війни в Україні можуть просунуті дрони США, які поєднують розвідку, нагляд, визначення цілі та ударні можливості, пише Джордж Вілл в колонці для Washington Post. Він нагадує, що наприкінці минулого місяця група конгресменів звернулась до Байдена із запитом про надання таких дронів Україні.

Ці дрони здатні визначити місце розташування російської артилерії під час пострілів, метою яких часто стають цивільні об'єкти, і провести удар перед тим, як артилерію можна пересунути, йдеться в статті.

Тим часом, українці змінюють свої пріоритети щодо запитів західної зброї, готуючись до зими, пише Politico. Більший наголос йде на протиповітряну оборону, бо взимку, як очікується, менше пересувань артилерії, а більше далекобійних обстрілів. "Україна здатна відвернути більшість нападів Росії, але можна очікувати на зростання кількості ракетних ударів Росії по українській інфраструктурі", - говорить виданню колишній голова НАТО Андерс фог Расмуссен.

Наданий на початку жовтня пакет оборонної допомоги США, обсягом 625 мільйонів, зосереджується на потребах контрнаступу у наступні тижні, включаючи високоточні артилерійські ситеми і боєприпаси, але питання противопітряної оборони можуть обговорюватись під час зустрічей в форматі "Рамштайн" наступного тижня, йдеться в статті.

Полишена росіянами зброя: танки, гаубиці, бойові машини та артилерійські снаряди - стала важливим фактором, який значно посилив здатність ЗСУ ефективно наступати, пише Wal Street Journal. Особливо багато полишеної зброї отримали українці після того, як російські сили швидко відступили від Харкова. Багато із захопленої зброї не є сучасною, цитує видання експерта організації Oryx, що відслідковує втрати зброї, Якуба Янковського: "Вони захоплюють як сучасне устаткування, яке можуть достатньо ефективно використати, але є і те, якому місце в музеї".

ЄС погодив восьмий пакет санкцій проти РФ

Belgium, Brussels, EU Flag

Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про приєднання до РФ.

«Комісія вітає ухвалення Радою восьмого пакета суворих санкцій проти Росії за її агресію проти України. Цей пакет, який був тісно погоджений із нашими міжнародними партнерами, є відповіддю на ескалацію і незаконну війну Росії проти України, що триває, зокрема шляхом незаконної анексії української території на основі фіктивних «референдумів», мобілізації додаткових військ та відкритих ядерних погроз», – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

У пакет санкцій потрапила заборона на транспортування нафти вище за встановлену стелю цін, обмеження на імпорт сталевої продукції, деяких видів пластмас та хімікатів. Росіянам буде заборонено користуватися європейськими криптогаманцями. Європейським компаніям забороняється надавати Росії IT- та юридичні послуги, розробляти архітектурні та інжинірингові проєкти, йдеться на сайті Ради Європи.

У Росію буде заборонено експорт цивільної зброї та військового транспорту та розширеного списку продукції, що використовується в авіаційній галузі.

Зазначається, що санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових конкретних товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на території України. Пакет також закладає основу необхідної правової бази реалізації обмеження ціни на нафту, передбаченого G7.

Єврокомісія 28 вересня запропонувала новий пакет санкцій проти Росії через проведені нею псевдореферендуми на окупованих українських територіях.

Перший саміт Європейської політичної спільноти, в якій нема місця Росії Путіна

Жозеп Боррель

Представники 44 країн Європи зібралися у Празі на перший саміт Європейської політичної спільноти - нового об'єднання практично усіх держав Європи, крім Росії.

Український президент Володимир Зеленський братиме участь у саміті з допомогою відеозв’язку.

Неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна...

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель назвав ідею Європейської політичної спільноти (ЄПС) одним з наслідків війни Росії проти України і частиною «переосмислення і реформування ширшого європейського порядку понад роботою ЄС і НАТО».

Боррель наголосив, що «Росія залишається географічним сусідом і членом міжнародної системи, але зараз європейці вимушені будувати Європейську політичну спільноту без путінської Росії».

«У найближчому майбутньому і можливо допоки Путін залишається при владі неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна, яка поважала б спільні принципи», - сказав посадовець напередодні саміту.

Жозеп Боррель окремо застеріг, що «ЄПС не може бути альтернативою для розширення ЄС (тобто ерзацом, або заміною повного членства в ЄС)».

23 червня Європейський Союз офіційно надав Україні статус кандидата на членство в ЄС, але в той час як лунають різні оцінки щодо тривалості процесу вступу, українські лідери наголошують, що вони проти затягування.

Ідея Макрона

Пропонуючи Європейську політичну спільноту, президент Франції Еммануель Макрон у травні цього року заявив, що російська війна проти України, на тлі прагнень українців і таких країн як Молдова та Грузія приєднатися до Європейського Союзу підштовхує до «потреби переосмислити географію та організацію нашого континенту».

За його словами «та нова європейська організація дозволила б демократичним європейським державам, які поділяють наші спільні цінності, знайти новий простір для політичного співробітництва і співпраці в галузі безпеки, енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури і вільного пересування людей, особливо нашої молоді».

Макрон тоді вважав за потрібне наголосити, що «приєднання до неї не обов’язково виключало б майбутній вступ в Європейський Союз», ймовірно маючи на увазі Україну, а також додав, що та спільнота «не була б з закрита для тих, хто вийшов з ЄС», вказуючи, очевидно, на Велику Британію.

Участь Британії

У той час як колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, зробивши вихід з ЄС своїм принциповим досягненням, демонстративно уникав участі в зібраннях, влаштованих Євросоюзом, його наступниця на посаді Ліз Трас поїхала на саміт ЄПС у Празі.

Напередодні вона заявила, що головним своїм завданням бачить «зміцнення підтримки України та активізацію колективних дій щодо енергетичної безпеки, міграції та втілення пріоритетів Великої Британії».

«Європа постала перед своєю найбільшою кризою з часів Другої Світової війни. І ми подолали її згуртовано і рішуче… Нам треба і надалі стояти твердо, щоб забезпечити перемогу України у цій війні, а також, щоб дати раду стратегічним викликам, які ця війна виявила», - йдеться в офіційній заяві від імені Ліз Трас.

Учасники запрошені до участі у першій зустрічі Європейської політичної спільноти:

Країни - члени ЄС 27
Албанія
Азербайджан
Боснія і Герцеговина
Вірменія
Велика Британія
Грузія
Ісландія
Косово*
Ліхтенштейн
Молдова
Норвегія
Північна Македонія
Сербія
Туреччина
Україна
Чорногорія
Швейцарія
Президент Європейської комісії
Президент Європейської ради

Дивіться також:

Більше

XS
SM
MD
LG