Спеціальні потреби

Актуально

Директорка "Голосу Америки" пішла у відставку, ЗМІ повідомляють про очікування перестановок в агенції

Це сталося на тлі призначення нового виконавчого директора Агентства США з глобальних медіа

Директорка «Голосу Америки» Аманда Беннетт і її головна заступниця Сандра Сугавара подали у відставку у понеділок, заявивши, що Майкл Пак, недавно затверджений виконавчий директор головної організації «Голосу Америки», Агентства з глобальних медіа, має право замінити їх своїм власним людьми.

Беннетт і Сугавара - ветерани журналістики - керували «Голосом Америки» з 2016 року, істотно розширивши обсяг новин, що випускаються незалежним агентством уряду США і транслюються 47 мовами по всьому світу а також в цифровому вигляді на веб-сайті voanews.com.

The Washington Post пише, що у травні під час зустрічі із республіканцями у Сенаті США президент Трамп назвав "Голос Америки" "голосом Радянського союзу" та "комуністів"

У своєму листі про відставку Беннетт і Сугавара висловили подяку журналістам, редакторам і технічному персоналу «Голосу Америки» за зусилля, які змінили агентство на кращеза останні чотири роки.

Вони згадали "щире і переконливе завдання "Голосу Америки" розповідати новини про США", звернули увагу на "опір неправді і дезінформації", а також висвітлення історій жінок, біженців та журналістів в цілому світі.

Американський канал CNN повідомляє з посиланням на джерело у «Голосі Америки», що в установі обговорюють можливість значних змін, включно із призначенням колишнього посадовця Білого дому, консервативного оглядача Себастьяна Горки.

"З огляду на політичне минуле Горки, подібне призначення стало би сигналом про те, що «Голос Америки» перетворюється на рупор адміністрації", - відзначається у матеріалі американського каналу.

Видання The Washington Post пише, що у травні під час зустрічі із республіканцями у Сенаті США президент Трамп назвав «Голос Америки» «голосом Радянського Союзу» та «комуністів».

Між тим Беннетт і Сугавара сказали співробітникам «Голосу Америки», що «нічого по відношенню до вас, до того, чим ви займаєтеся, вашої місії або вашої чесності не зміниться» з приходом Майкла Пака на «Голос Америки» і керівництва іншими урядовими новинними організаціями.

Майкл Пак був приведений до присяги Конгресом, і пообіцяв поважати систему, яка гарантує незалежність «Голосу Америки»

«Майкл Пак був приведений до присяги Конгресом, і пообіцяв поважати систему, яка гарантує незалежність «Голосу Америки», яка, в свою чергу, відіграє найважливішу роль в довірі, яку надають нам наші глядачі у всьому світі», - заявили Беннетт і Сугавара.

Призначення Сенатом Майкла Пака на три роки на посаду виконавчого директора Агентства США з глобальних медіа було непростим.

Президент Дональд Трамп висунув Майкла Пака, партнера одного з найбільш затятих ідейних прихильників Трампа, колишнього головного стратега Білого дому Стівена Беннона, на роботу у «Голосі Америки» більше двох років тому. Його схвалення було заблоковано демократами у Сенаті до недавнього часу, почасти через побоювання законодавців щодо передбачуваних фінансових угод, пов'язаних з його власним бізнесом.

В останні тижні Трамп критикував «Голос Америки» за висвітлення новин про Китай під час кризи, викликаної коронавірусом. Коли Трампа запитали про призначення Пака 15 травня, він сказав: «Голосом Америки» жахливо управляють. Вони не «Голос Америки». Вони протилежність «Голосу Америки».

У той час Аманда Беннетт захищала місію і репортажі інформаційного агентства, яке фінансується Конгресом США.

«Ми експортуємо Першу поправку до людей в усьому світі, у яких немає іншого доступу до фактичної, чесної, правдоподібною інформації», - сказала вона.

«Саме тому понад 80% нашої 280-мільйонної аудиторії 47 мовами в більш ніж 60 країнах вважає, що наша робота заслуговує на довіру», - додала вона.

Дивіться також: Як працює зоопарк у час соціального дистанціювання у Вірджинії

Як працює зоопарк у час соціального дистанціювання у Вірджинії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:01 0:00

Всі новини дня

Німеччина, Данія і Норвегія закуплять 16 словацьких гаубиць для України

Солдати ЗСУ прочищають гаубицю D-30 поблизу Сіверська, Донеччина, 1 жовтня 2022. (AP Photo/Inna Varenytsia)

Міністерство оборони ФРН повідомило, що Німеччина, Данія і Норвегія закуплять 16 словацьких гаубиць Zuzana-2 для України.

Ці нові поставки, що обійдуться країнам у 92 мільйони євро, відбудуться наступного року, пише Reuters.

Самохідна артилерійська установка Zuzana-2 дозволяє здійснювати 6 пострілів за хвилину на відстань у 40 кілометрів.

Напередодні французька газета Le Monde повідомила, що Франція може доставити Україні від 6 до 12 нових гаубиць Caesar, які спочатку призначалися для Данії.

Речник міністерства оборони Франції сказав, що, хоча Франція підтримує Україну, але подробиці нового рішення "не розголошуються". Єлисейський палац також відмовився від коментарів.

Видання зазначає, що президент Франції Еммануель Макрон останніми тижнями обговорював цю тему з президентом України Володимиром Зеленським і прем'єр-міністром Данії Метте Фредеріксен.

Париж уже поставив Києву 18 гаубиць Caesar виробництва французької групи Nexter. Зброя була забрана зі складів французької армії.

Президент України Володимир Зеленський наголошував раніше, що Україні необхідно більше допомоги Заходу для деокупації українських територій від російських сил: "Від зміцнення української армії залежить не лише стійкість і витривалість нашої держави, а й безпека всієї Європи".

У Росії твердять, що постачання зброї для України "продовжать конфлікт на її території".

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що Пентагон оголосив про додаткову безпекову допомогу Україні в розмірі близько 1,1 мільярда доларів США, в межах якого Києве відправлять зокрема 18 додаткових ракетно-артилерійських систем високої мобільності (HIMARS).

А загалом від початку неспровокованого повномастабного вторгнення Росії 24 лютого США виділили для України понад 16,2 мільярда доларів безпекової допомоги.

У статті використано матеріали Reuters, Le Monde, Tagesschau

Папа Франциск закликав Путіна зупинити «спіраль насильства і смерті»

Pope Francis

Папа Римський Франциск закликав президента Росії Володимира Путіна зупинити «спіраль насильства і смерті» через війну РФ в Україні.

Заява Франциска, зроблена 2 жовтня під час публічного виступу на площі Святого Петра у Ватикані, є одним із найрішучіших зауважень, які він зробив після вторгнення Росії 24 лютого.

Римо-католицький лідер також засудив зростаючий ризик ядерної війни, назвавши це «абсурдом».

Франциск також закликав президента України Володимира Зеленського «бути відкритим» до мирних пропозицій щодо припинення війни.

Коментарі понтифіка прозвучали через два дні після того, як Путін оголосив, що Росія анексує чотири регіони України, частково окуповані російськими військами.

У своїй промові 30 вересня Путін також вдався до завуальованих погроз щодо використання ядерної зброї, повторюючи свої заяви, в яких він попередив Захід, що «це не блеф».

У Кремлі поки не відреагували на коментарі Папи Римського.

Раніше, 21 вересня, Папа Римський назвав Україну “мученицькою” і закликав світ єднатися навколо неї. Про це глава Католицької церкви сказав після того, як порозмовляв про ситуацію в Україні із католицьким кардиналом, який відвідав звільнені території українського сходу.

«Я хочу сказати про жахливе становище мученицької України. Кардинал Краєвський поїхав туди четвертий раз, вчора я з ним розмовляв. Він там допомагає в районі Одеси і навколо неї. Він розповів мені про біль цих людей, про жорстокість і жах, про закатовані тіла, які вони знаходять. Давайте єднатися з цим народом, таким благородним і таким мученицьким”, - сказав Папа Франциск.

17 вересня під час візиту до прифронтової зоні, доставляючи гуманітарну допомогу людям, кардинал Краєвський потрапив під обстріл. "Вперше в житті я не знав, куди втікати… бо не достатньо просто бігти, потрібно знати, куди", – сказав тоді представник Ватикану.

Поразка РФ у Лимані свідчить, що Путін депріоритизує утримання Луганщини на користь областей на півдні - IWS

Українські військовики у Лимані, Донеччина, 1 жовтня 2022 Oleksiy Biloshytskyi/via REUTERS

Поразка російських сил у місті Лиман свідчить, що президент Росії Володимир Путін, який "за повідомленнями особисто контролює кожен крок (micromanaging - ред.) російських командирів на місцях", депріоритизує утримання окупованої Луганщини на користь утримання областей на півдні України. Так вважають експерти вашингтонського Інституту дослідження війни (IWS).

"Українські та російські джерела постійно вказують на те, що російські війська продовжують зміцнювати російські позиції в Херсонській та Запорізькій областях, незважаючи на нещодавнє згортання фронту Харків-Ізюм і навіть після знищення російських позицій навколо Лимана", - йдеться у повідомленні IWS. - "Рішення не укріплювати вразливі лінії фронту у Куп’янську чи Лимані найімовірніше було прийнято Путіним, а не військовим командуванням, і це свідчить про те, що Путін набагато більше дбає про утримання стратегічної території Херсонської та Запорізької областей, ніж про Луганську область".

Російська влада назвала звільнення Лимана силами ЗСУ "виведенням" на "більш вигідні рубежі".

2 жовтня президент України Володимир Зеленський повідомив, що "Станом на 12:30 Лиман зачищено повністю".

Військовик ЗСУ знімає прапор угруповання ДНР у Лимані, Донеччина, 1 жовтня 2022 Oleksiy Biloshytskyi/via REUTERS
Військовик ЗСУ знімає прапор угруповання ДНР у Лимані, Донеччина, 1 жовтня 2022 Oleksiy Biloshytskyi/via REUTERS

"Вихід Росії з Лимана також є серйозною політичною невдачею, враховуючи, що він розташований у Донецькій області, регіоні, який Росія нібито мала на меті «звільнити» і намагалася незаконно анексувати", – йдеться в повідомленні Міністерства оборони Великої Британії.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що Лиман із травня використовувався Росією як ключовий тиловий район для підтримки солдатів, які воюють у Донецькій області на сході України.

Тим часом, український Генштаб повідомив, що українські війська відбили російську наземну атаку на Козачу Лопань, що за 5 км від кордону Харківської області та Росії. "Такі напади свідчать про те, що президент Росії Володимир Путін, ймовірно, зберігає за мету відновлення контролю над територією за межами незаконно анексованих областей і готовий виділити російські військові засоби для таких наступальних дій, а не присвятити їх для захисту від українського контрнаступу на Донбасі", - вважають оглядачі IWS.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода"

Президенти 9 держав висловилися на підтримку членства України в НАТО, закликали збільшити їй допомогу 

In this photo provided by the Ukrainian Presidential Press Office, honour guard soldiers prepare to rise the Ukrainian national flag during State Flag Day celebrations in Kyiv, Ukraine, Aug. 23, 2022.

Президенти Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії і Словаччини 2 жовтня оприлюднили спільну заяву, в якій засудили «спроби Росії незаконно анексувати українські території» і закликали членів НАТО збільшити допомогу Україні для її протистояння російському вторгненню.

«Ми знову заявляємо про нашу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Ми не визнаємо і ніколи не визнаємо спроб Росії анексувати будь-яку українську територію. Ми твердо підтримуємо рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо майбутнього членства України. Ми підтримуємо Україну в її захисті від вторгнення Росії, вимагаємо від Росії негайно вийти з усіх окупованих територій і закликаємо всіх членів Альянсу істотно збільшити військову допомогу Україні», – йдеться в заяві.

Президенти наголосили, що «всі, хто вчиняє злочини агресії, мають бути притягнуті до відповідальності».

У заяві, оприлюдненій на сайті президента Литви, вказано, що лідери країн, що виступили з заявою, «відвідали Київ під час війни і на власні очі переконалися в наслідках російської агресії» і не можуть мовчати «перед обличчям кричущого порушення міжнародного права з боку Російської Федерації».

30 вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей.

Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія та Канада оголосили про нові санкції проти РФ.

Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. У НАТО відповіли, що для цього потрібна згода всіх 30 членів Північноатлантичного альянсу.

У п’ятницю, 30 вересня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що «політика США не змінилась, ми підтримуємо політику відкритих дверей НАТО, але для цього існує процес, якого країни мають дотримуватись».

Практично тими ж словами відповів на запитання журналістів і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який сказав, що «кожна демократична країна в Європі має право подати заявку на членство в НАТО». Він нагадав, що на саміті НАТО в Мадриді союзники «чітко заявили, що ми підтримуємо право України обирати власний шлях і вирішувати, частиною яких безпекових угод вона хоче бути».

Британська розвідка та ISW прокоментували відступ військ РФ із Лиману

Солдат ЗСУ, Лиман, Донецька олбласть. 

Вихід російських військ із Лиману на Донеччині 1 жовтня через наступ українських сил є політичною невдачею Росії, заявила британська розвідка.

«Оперативно Лиман важливий, оскільки він розташований на ключовому перетині доріг через річку Сіверський Донець, за якою Росія намагається зміцнити свою оборону. Вихід Росії з Лимана також є серйозною політичною невдачею, враховуючи, що він розташований у Донецькій області, регіоні, який Росія нібито мала на меті «звільнити» і намагалася незаконно анексувати», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому у твітері Міністерством оборони Великої Британії.

У розвідці кажуть, що виведення військ привело до чергової хвилі публічної критики російського військового керівництва з боку високопосадовців. «Подальші втрати територій на незаконно окупованих територіях майже напевно приведуть до посилення цієї публічної критики і посилять тиск на командування», – йдеться у звіті.

У британській розвідці вказують, що, ймовірно, Лиман захищали недоукомплектовані підрозділи Західного та Центрального військових округів Росії, а також контингентів добровільно мобілізованих резервістів. «Ці сили, ймовірно, зазнали значних втрат, коли відійшли єдиною дорогою з міста, яка все ще була в руках росіян», – заявили там.

Президент України Володимир у повідомленні у телеграмі 2 жовтня написав, що Збройні сили України повністю зачистили Лиман Донецької області.

«Станом на 12:30 Лиман зачищено повністю. Дякую нашим воїнам. Слава Україні», – сказав Зеленський у короткому відео.

Тим часом, Міністерство оборони Росії заявило про виведення з Лимпану своїх військ «на більш вигідні рубежі» – після заяв українських військових про оточення.

Голова Чечні Рамзан Кадиров у своєму телеграм-каналі жорстко розкритикував командувача Центрального військового округу генерал-полковника Олександра Лапіна, який керував обороною на лиманському напрямку. У Лимані, серед інших підрозділів, були і «кадирівці».

ВВС повідомляє, що Кадирова в його критиці Лапіна також підтримав бізнесмен Євген Пригожин, який нещодавно перестав приховувати, що саме він стоїть за діяльністю ПВК «Вагнер» та вербує ув’язнених у Росії на війну в Україні.

Більше

XS
SM
MD
LG