Актуально
Курт Волкер: Росіяни мають звільнити Сенцова як з гуманітарних, так і з юридичних міркувань
Спеціальний представник США з питань України Курт Волкер привітав той факт, що держсекретар Майк Помпео підняв тему звільнення Олега Сенцова під час телефонної розмови з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.
Минулого тижня згідно з заявою речниці Держдепартаменту США Гедер Науерт, «секретар висловив наше занепокоєння стосовно здоров`я Сенцова та закликав Росію негайно звільнити Сенцова та всіх інших українських політв`язнів».
«Сенцов перебуває в ув’язненні в Росії, - сказав Волкер. – Йому примусово дали російське громадянство, хоча він його не хотів. Його вивезли з Криму, звинуватили у скоєнні терористичних актів, що він відкидає і щодо яких дуже мало доказів».
За словами Волкера, у даному випадку перед Росією стоять два питання. По-перше - гуманітарне, оскільки Сенцов голодує вже понад три місяці, його здоров’я у критичному стані, а тому він має бути звільнений.
Друге питання стосується судочинства. «Вони не забезпечили відповідний юридичний процес. Як розглядалася його справа? Які факти вони мають? Немає жодної причини і далі його утримувати», - заявив посадовець.
Дивіться також: Трамп заявив, що розірве Північноамериканську угоду про вільну торгівлю між США, Канадою та Мексикою
Всі новини дня
- Голос Америки
«Жахливе відлуння минулого». Посольство США в Україні засудило продовження репресій проти кримських татар
У середу, 18 травня, в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановується пам'ять жертв депортації кримських татар.
«Сьогодні, коли ми згадуємо радянську депортацію кримських татар, ми вшановуємо їхню стійкість і засуджуємо ганебне продовження російських репресій та нападів на їхню культурну ідентичність», - йдеться у заяві Посольства США в Україні, розміщеній на офіційній сторінці у Твіттер.
«Сьогоднішні дії Росії – це жахливе відлуння жорстокості та переслідувань минулого», - зазначає американське диппредставництво.
У травні 1944 року Сталін протягом трьох днів депортував з батьківщини кримськотатарський народ — приблизно 200 000 осіб, пише в статті на «Атлантік» Рорі Фіннін, доцент українознавства Кембриджського університету, автор книги «Кров інших: кримське злодіяння Сталіна та поетика солідарності».
«У кримськотатарській мові депортація згадується як Sürgün («Вигнання»), подія жорстокого розкуркулення та масової смерті. Тисячі депортованих загинули під час подорожі від нелюдських умов, нестачі води та їжі та жорстокого поводження з боку сталінського НКВС. Ще тисячі загинули від голоду, перебування від даху над головою та хвороб у «таборах спецпоселенців» у Середній Азії та Сибіру, на далеких теренах Радянського Союзу, де вони томилися майже півстоліття», - пише він.
Він нагадує, що Сталін звинуватив кримських татар в масовій співпраці з нацистськими окупантами, але, хоча як й серед усіх етнічних груп в Криму й не тільки низка людей співпрацювала з нацистьскими силами, «переважна більшість воювала в Червоній Армії; тисячі здобули державні медалі, а шестеро стали прославленими Героями Радянського Союзу».
«Сталін вигнав кримських татар з Криму не за те, що вони зробили, а за те, що він думав, що вони можуть зробити. У його параноїдальній уяві, де була ідея неминучої війни з Туреччиною за контроль над протоками Босфор і Дарданелли, кримські татари були потенційною мусульманською, тюркомовною п’ятою колоною. Рано чи пізно їх потрібно було зламати», - пише дослідник.
«Депортацію кримськотатарського народу з їх історичної Батьківщини керівництво Радянського Союзу називало «спецоперацією». А кримських татар — «зрадниками», які становлять міфічну загрозу країні. Методички не змінюються», - написав у Фейсбуці написав народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Рустем Умєров, повідомляє Укрінформ.
«Нам знадобилось майже півсторіччя, щоб відвоювати право жити на власній землі. У 1989 році кримським татарам дозволили повернутись на Батьківщину. Яку у 2014 році окупував той самий ворог, але в іншій обгортці», - написав він.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні нагадав, що тоді, під час депортації та після загинула половина вимушено переселених.
“Після страшної війни, яка пройшла Кримом, як і всією Україною, як і всією Європою, цілий народ тоді поставили на межу виживання. Під час депортації і після неї, коли кримськотатарський народ був примушений жити на чужині, загинула майже половина з вимушено переселених. Майже половина народу! Це був свідомий злочин тиранії проти народу і проти людяності як такої”, - наголосив Зеленський.
А сьогодні росіяни знову примусово депортують сотні тисяч українців на чужину, наголосив він.
“ Окупанти знищують наші міста , наші села. Вони змусили більше 12 мільйонів українців і українок полишити свої домівки. І вони знову, як і 78 років тому, примусово депортують сотні тисяч наших людей на чужину, у віддалені райони”, - сказав Зеленський.
У статті використано матеріали Укрінформ, The Atlantic.
Дивіться також: Процес визнання Росії країною-спонсором тероризму: яка процедура, подальші кроки та наслідки? Відео
- Голос Америки
Єврокомісія оголосила нову допомогу Україні
Єврокомісія пропонує нову макрофінансову допомогу Україні обсягом до 9 млрд євро в 2022 році. Про це у середу заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
"Ми продовжимо підтримувати Україну, через цю війну і коли вони почнуть відбудову", - заявила посадовиця.
Фон дер Ляєн виступила з пропозицією щодо платформи з відбудови, якою керували б Україна та Єврокомісія і яка поєднувала б міжнародих донорів, фінансові інституції та інших партнерів, йдеться в соцмедійному дописі посадовиці.
Посол ЄС в Україні Матті Маасікас в своєму дописі у Twitter назвав оголошення "значним внеском ЄС у покриття бюджетних потреб України".
Британський експерт Тімоті Еш зауважив - якщо йдеться про гранти, це добре, "якщо ж це боргові кошти - це лише збереже проблеми на майбутнє".
Згідно з оцінками уряду України, українсьий бюджет потребує до 5 млрд дол щомісяця, щоб закрити потребу в фінансуванні. Експертка вашингтонського Міжнародного інституту фінансів Еліна Рібакова в коментарі Голосу Америки сказала, що цей дефіцит бюджету ліше зростатиме. Якщо війна триватиме далі і якщо міжнародна спільнота не стане на допомогу Україні, то країна постане передважкими рішеннями щодо бюджету та конвертованості гривні, зазначила вона.
Як повідомляв Голос Америки, під час візиту до Європи цього тижня міністерка фінансів США Дженет Єллен закликала союзників посилити економічну підтримку України. За її словами, наразі Україні потрібне «бюджетне фінансування для оплати праці солдатів, службовців та пенсіонерів, а також для управління економікою, яка має задовольнити основні потреби громадян».
Міністри фінансів країн Групи семи хочуть підготувати пакет допомоги Україні на 15,8 мільярдів доларів на своїй зустрічі в Бонні, заявив у вівторок високопоставлений урядовець Німеччини, повідомляє Reuters. Пакет охоплюватиме три місяці з короткостроковим фінансуванням переважно у вигляді грантів, які, на відміну від позик, не потрібно повертати, сказав чиновник. США вже запропонували надати половину допомоги у вигляді грантів на суму 7,5 мільярдів доларів, сказав чиновник, додавши, що міністри G7 хотіли б узгодити спільне комюніке на своїй зустрічі, яка розпочнеться в середу.
Дивіться також: Міністерка фінансів США - про фінансову підтримку України. Відео
Уряд США подякував Маску за Starlink для України
Очільниця урядової агенції США з міжнародного розвитку USAID Саманта Пауер подякувала компанії Ілона Маска SpaceX за допомогу у наданні Україні високошвидкісного супутникового інтернету Starlink.
"Завдяки нашому партнерству зі SpaceX, USAIDUkraine доставила тисячі терміналів Starlink для підтримки роботи основних та екстрених служб в Україні в режимі онлайн, незважаючи на руйнування Росією існуючої інтернет-інфраструктури. Дякую SpaceX за щедрий внесок", - написала Пауер у Twitter.
Раніше Голос Америки повідомляв, що USAID оголосила про відправлення урядові України 5000 терміналів Starlink, 3667 з яких були надані компанією безкоштовно, а решту 1333 було придбано коштом USAID, що дозволяють "державним службовцям і критично важливим постачальникам послуг для громадян продовжувати спілкуватися в Україні та із зовнішнім світом, навіть якщо жорстока агресія Путіна розірве українську волоконно-оптичну або стільникову інфраструктуру зв'язку".
При цьому деякі американські експерти застерегли, що Росія може використати супутниковий сигнал, як такий, що використовується для відкритого для України інтернету Starlink, щоб наводити цілі для ракетних обстрілів.
Чи погодяться європейські компанії сплачувати за російський газ в рублях?
Попри роз'яснення речника Європейської Комісії, що оплата в рублях за газ стане порушенням санкційного режиму, деякі європейські компанії все ж заявляють про можливість відкриття рахунків в рублях в російському "Газпромбанку", який відповідає за газові виплати.
На проплаті в рублях за газ поставлений до Європи наполягає російський "Газпром". Таким чином, вказують експерти опитані Голосом Америки, Кремль прагне підтримати курс рубля, що постраждав від санкцій.
Хоча роз'яснення видані Єврокомісією в понеділок не містять прямої заборони на таку виплату, у вівторок речник Єврокомісії заявив, що виплати за газ в рублях "виходять за рамки" санкційного режиму, запровадженого Європою проти Росії у відповідь за її агресію в Україні.
У вівторок італійська газова компанія ENI заявила, що відкриє другий рахунок в рублях в "Газпромбанку". Однак, в своїй заяві компанія стверджує - відкриття рахунку в рублях є "запобіжним заходом", а компанія не сприйняла нові зміни до контракту, запропоновані "Газпромом" і контракт передбачає виплату в євро.
Німецька компанія Uniper заявила про намір сплачувати за російський газ в євро, а RWE наголосила на тому, що її ії відповідатимуть законодавству Німеччини та Європи, повідомляє Financial Times.
Фінська державна компанія Gasum вказала у вівторок, що Росія може відключити газ Фінляндії, яка відмовляється робити проплату в рублях.
Як писав Голос Америки, наприкінці минулого місяця, "Газпром" призупинив поставки газу Болгарії та Польщі, після того, як компанії цих країн відмовились сплачувати за газ в рублях. В Євросоюзі назвали такі дії Росії "невиправданими та неприйнятними", а також - "ще однією спробою використати газ як інструмент шантажу". Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила із потужною заявою, в якій засвідчила «єдність та солідарність з країнами-членами ЄС».
Президент США Джо Байден у своєму виступі в квітні також назвав дії Росії "шантажем", а у твіті вказав, що погрозами Росія не доб’ється усунення санкцій. "Ми не дозволимо їм залякуванням чи шантажем вийти з санкцій, - йдеться у твіті. - Ми не дозволимо їм уникнути наслідків за агресію".
Фінляндія і Швеція вручили генеральному секретарю НАТО подання на членство в Альянсі
Фінляндія і Швеція у середу 18 травня офіційно вручили подання на членство в НАТО.
Заявки в штаб-квартирі організації в Брюсселі офіційно прийняв генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який раніше заявляв, що ті дві країни можуть розраховувати на швидкий процес приєднання.
Очікують, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.
Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.
Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.
Наразі лише Туреччина висловила заперечення щодо прийому Фінляндії та Швеції, але чимало лідерів та оглядачів припускають, що проблеми, які турбують Анкару, будуть залагоджені.
Колишній командувач військами США у Європі Бен Годжес в Інтерв’ю Голосу Америки так прокоментував заяви турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана:
«Туреччина нагадала нам, що як союзниця в дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її думки будуть враховані. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вона нагадує нам про важливість Чорноморського регіону, а також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в тому, що Туреччина користується своїми додатковими важелями впливу. Це не є чимось особливим. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії».
Фінляндія та Швеція тривалий час дотримувалися державного курсу військового неприєднання, але громадська думка і позиція провідних партій в обох країнах різко змінилися на користь вступу в НАТО після того, як Москва в грудні 2021 року проголосила на адресу Заходу погрозливі ультиматуми, а 24 лютого 2022 року російська армія почала нове вторгнення в Україну.
Австрія не приєднується
Австрійський міністр закордонних справ сказав 18 травня, що його країна наразі не збирається йти за прикладом Фінляндії та Швеції і зберігатиме статус військового нейтралітету.
«Для нас ситуація виглядає трохи інакше», - цитує міністра Александра Шалленберґа Reuters з інтерв’ю німецькому радіо, де він вказав, що більшість австрійців зараз підтримують політику військового неприєднання.
Австрія, яка є членом Європейського Союзу з 1995 року, не має кордону з Росією, а натомість оточена країнами НАТО і межує з нейтральною Швейцарією.
Шалленберґ підкреслив, що його уряд і далі надаватиме Україні значну гуманітарну допомогу.
Facebook Forum