Спеціальні потреби

У Вашингтоні місцева влада виділяє гроші на мурали, щоб боротися з несанкціонованими графіті


Наприкінці шістдесятих років минулого століття у місті Філадельфія один місцевий підліток почав писати й малювати на незайманих стінах аби привернути увагу дівчини. Так народилося сучесне графіті.

На погляд одних, мистецтво самовираження вуличних художників, на думку інших, хуліганство, що псує вигляд міста. Хоча у наш час графіті можна побачити у престижних мистецьких галереях, уряди на місцях ведуть боротьбу з малюнками на стінах своїх міст. Десятки мільйонів доларів витрачають на чистку несанкціонованих малюнків. Аби запобігти їх появі, місцеві урядовці, зокрема у Вашингтоні, діють на випередження. Вони замовляють професійним художникам стінописи, тематику яких обирає спеціальна комісія.

У художника Анікана Юдофії робочий день у самому розпалі. Саме зараз він працює над портретом місцевого музиканта.

"Це 3-4 шарування різних кольорів", - каже Анікан Юдофія. Пензель звичайний, із жорстким ворсом. Фарби також не для живопису.

"Це звичайна фарба, яку використовують у домашньому побуті. Думаю, на всю цю стіну мені знадобиться десь 30-50 банок", - каже художник.

На стіні довжиною у декілька метрів Анікан намалював 16 портретів: тут і колишній мер Вашингтона, і декілька комедійних акторів та співаків.

"Ось тут зображений Принц, Мохамед Алі, і Обами, плюс я намалював їх разом, щоб передати більше емоцій. Зображення вийшло дуже привітним", каже Анікан.

Щоб знайти потрібне зображення, Анікан зі своїм арт-директором переглянули більше сотні фотографій кожного персонажа.

"Це було справжня дослідження кожної людини - треба було зробити так, аби кожен залишився задоволеним своїм зображенням", - пояснює арт-директора Мія Дюво. "Водночас, ми подбали, щоб репутація цих людей не була сумнівною", - додає вона.

Далі було декілька ескізів та начерк чорною фарбою прямо на стіні. Анікан пояснює: просто заповнити фігуру кольором - недостатньо. Треба працювати із відтінками та напівтонами аби в результаті вийшла видовищна фреска.

Анікан всю картину писав трохи більше двох тижнів. Оплачує і матеріал, і роботу художника місцева влада. Щороку із бюджету виділяється близько ста тисяч доларів на подібні стінописи. Таким чином влада бореться із графіті. Виявляється, вже розписану стіну графіті-митці, зазвичай, не чіпають.

"Таким чином ми заощаджуємо гроші і власників нерухомості, і міста загалом. Ви, звісно, можете подивитись на мурал і спитати: “так а він скільки коштуватиме?”. Але я вас запевняю: замальовувати графіті знову і знову, часом щомісяця, коштує значно дорожче", - пояснює координаторка проекту "MuralsDC" Ненсі Лайнс.

За десять років існування програми у Вашингтоні намалювали 54 фрески в різних районах міста. Тематику муралів зазвичай обирає художня комісія або ж місцеві мешканці.

Дивіться також: Перші "скейтерки" міста Рівне ламають стереотипи: "Ми хотіли перебороти планки суспільства"

Facebook Forum

Інше за темою

XS
SM
MD
LG