29 березня 2019 року мав бути днем виходу Великої Британії з Європейського Союзу, бо рівно за два роки до того Лондон подав ЄС офіційну заяву про припинення членства в організації відповідно до статті 50 Лісабонського договору.
Стаття 50 передбачає процедуру виходу країни з організації і виділяє рівно два роки на приготування до виходу, а також на визначення, якими будуть подальші відносини.
Звідки взялося слово Brexit - брекзит, брексіт?
Підставою для процесу, що отримав назву “Брекзит”, були результати референдуму у червні 2016 року, на якому за вихід з ЄС проголосували 17 410 742 британців, а за те, щоб залишатися - 16 141 241.
Переговори між представниками уряду тодішнього прем’єр-міністра, Терези Мей, та представниками Брюсселя були затяжними, болісними і суперечливими, проте угода про умови припинення членства із декларацією про зв’язки у майбутньому таки була узгоджена та підписана у необхідні терміни.
Але Тереза Мей була вимушена просити ЄС скасувати дату виходу 29 березня і назвати пізніший термін, бо її колеги у британському парламенті кількаразово відкинули ратифікацію угоди.
Серед перешкод депутати - противники часто згадували положення угоди про так званий “ірландський зупинник”, що передбачає особливу митну зону для Північної Ірландії, де пролягатиме кордон Британії з ЄС на суходолі.
Що таке ірландський “зупинник” (backstop), і чому він став проблемою для “Брекзиту”?
При цьому більшість парламентарів у Лондоні також вирішили, що вони проти припинення членства в ЄС без угоди, побоюючись негативних економічних та інших наслідків так званого “жорсткого Брекзиту”.
Спочатку у Брюсселі погодилися на коротку відстрочку, до 22 травня, а згодом на піврічний термін до 31 жовтня.
Дивіться також: Американський режисер створив фільм про вклад українських біженців у розбудову США
