Спеціальні потреби

Британські експерти вказують на ризики, які несе закон щодо олігархів


На фото: Верховна Рада України, фото 2016-го року

Впровадження закону щодо деолігархізації, ухваленого Верховною Радою у другому читанні, може викликати запитання. Про це у коментарі "Голосу Америки" заявив британський економіст Тімоті Еш.

"Очевидно, постане запитання щодо того, чи йдеться про політичну помсту окремим олігархам. Люди, очевидно, казатимуть, що це політична боротьба Зеленського проти Порошенка", - відзначив Еш.

На думку Еша, кращою альтернативою є "ідея реальної декларації власності, одноразового податку на багатство", після здійснення якої суспільство могло би рушити далі.

Експертка аналітичного центру Chatham House Орися Луцевич у коментарі "Голосу Америки" вказала, що закон несе у собі ризики.

"Той факт, що закон передбачає створення списку, який буде укладати Рада національної безпеки, несе в собі ризики. Безумовно, що це також може бути привід для, скажімо, тіньових переговорів між олігархами і Офісом президента щодо, або внесення або невнесення в цей список", - заявила Луцевич.

Як раніше повідомило "Радіо Свобода", Верховна Рада підтримала закон про «запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)», відомий як закон про олігархів, у другому читанні на засіданні 23 вересня.

Інформаційна агенція Reuters повідомляє, що закон надає визначення олігарха, і дає владі повноваження визначати осіб, які відповідають критеріям. У цьому ЗМІ відзначають, що олігархам буде заборонено фінансувати політичні партії або брати участь у приватизації, а провідним посадовцям, включно із президентом, головою уряду та Нацбанку необхідно буде повідомляти про взаємини, які вони мали з олігархами.

Спілкуючись з "Голосом Америки", Еш також висловив побоювання, що олігархи "будуть чіплятися зубами до останнього", щоб протидіяти процесу деолігархізації, що може вилитись у "ще 5 чи 10 змарнованих років".

"Я пропоную звернути увагу на досвід примирення і правди в Південній Африці після апартеїду. Там це спрацювало і, хоча вони мають проблеми, але одну велику це вирішило. Я вважаю, що поєднання різних способів було б кращим, ніж деолігархізація. Тобто декларування активів, податки, а також боротьба з монополіями, регуляції, умови конкуренції - усе це потрібно, але забере час і, напевне, олігархи будуть дуже агресивно цьому протистояти", - сказав експерт.

Луцевич вказала, що ухвалений законопроект викликав активну дискусію у суспільстві, що є позитивом.

На думку експертки, чимало українців до кінця не розуміють токсичний вплив олігархічної системи, а мільйони українців також заробляють у цій системі.

"Але, як я вже сказала раніше, щодо ефективності цього закону у мене теж є сумніви, тому що українську економіку спершу треба демонополізовувати, а по-друге ті медіаресурси, які контролюють олігархи - насправді питання в тому, хто їх купить, ящо їх розпродати? Які інвестори зараз можуть зайти в Україну для того щоб вирівняти і покращити медіаполе в Україні? Таких бажаючих в Україну черга не стоїть", - сказала експертка.

Раніше, президент Володимир Зеленський привітав ухвалення Верховною Радою ініційованого ним закону про деолігархізацію. Перебуваючи у США для участі в Генасамблеї ООН, Зеленський написав у Твіттері:

"Вітаю ухвалення мого законопроекту про деолігархізацію! Україна відкрита для великого бізнесу, але не для олігархічного впливу на чиновників, політиків і медіа. Сьогодні ми зробили ще один крок, щоб його позбутися".

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", Reuters.

Дивіться також: Протидія Північному потоку-2, титан з України, нові санкції проти РФ: головне про поправки до проекту оборонного бюджету США на 2022

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG