Спеціальні потреби

Актуально

Зернова угода ще працює чи вже ні? ООН і Туреччина намагаються врятувати український експорт збіжжя

Комерційні судна, включаючи кораблі, які є частиною Чорноморської зернової угоди, очікують проходження протоки Босфор біля берегів Єнікапі у Стамбулі, Туреччина, 31 жовтня 2022 року. REUTERS/Umit Bektas

Невизначеність панує у питанні експорту зерна з України через Чорне море після того, як Росія заявила, що вона призупиняє участь в угоді, яка розблокувала продаж українського збіжжя через порти.

Вдень у вівторок секретаріат Об'єднаного координаційного центру ООН повідомив, що Україна разом з Туреччиною та ООН погодились, що в середу, 2 листопада, жодне судно з зерном не вийде з українських портів у рамках Чорноморської зернової угоди.

Проте уже пізно ввечері у вівторок координатор Чорноморської зернової ініціативи від ООН Амір Абдулла заявив, що експорт пшениці з України має відновитись у четвер.

«Експорт зерна та продуктів харчування з України️ потрібно продовжувати. Незважаючи на те, що 2 листопада в рамках Чорноморської зернової ініціативи не планується рух суден, ми очікуємо, що завантажені судна відпливуть у четвер», – написав координатор угоди від ООН у Twitter.

У заяві секретаріату, виданій після обіду у вівторок, 1 листопада, мовиться, що турецькі інспектори та фахівці ООН завершили 36 перевірок на борту суден, що вийшли того дня з українських портів.

Секретаріат ООН наголосив, що переміщення та перевірки були «тимчасовим і надзвичайним заходом» після того, як Російська Федерація призупинила свою участь у роботі Спільного координаційного центру, який було створено для виконання угоди.

У вівторок ввечері агентство Reuters з посиланням на джерела в страховій індустрії повідомило, що страхові компанії припинили страхування суден, які вивозили українську пшеницю, після того, як Росія оголосила про вихід з угоди. Також представники перевізників кажуть, що занепокоєні тим, що вже завантажені судна, а головне, – їхні команди, можуть опинитися на лінії вогню між воюючими сторонами.

За підрахунками Міжнародної палати судноплавства, на яку посилається Reuters, в українських портах перебуває 65 кораблів, що мають вивозити пшеницю, та майже 350 моряків.

Москва звинувачує Україну в «терористичному нападі» на свої бойові кораблі

Москва, яка вже раніше висловлювала невдоволення угодою, оголосила про вихід з домовленості, яку було укладено за посередництва ООН і Туреччини, після того, як протягом вихідних вона звинуватила Україну в нападі на Російський чорноморський флот. Тоді Кремль заявив, що розгляне можливість відновлення угоди лише після «детального розслідування».

«Рух кораблів коридором безпеки є неприпустимим, оскільки керівництво України та командування Збройних сил України використовує його для ведення військових дій проти Російської Федерації», – йдеться в заяві міністерства оборони Росії у понеділок.

Російські ЗМІ з посиланням на представника Міністерства оборони Росії написали, що частину шляху безпілотники, які обстріляли російські кораблі, пройшли по «зерновому коридору». Тобто російські військові не виключають, що «запуск апарату здійснено з цивільного судна, захищеного Україною або західними країнами для вивезення сільгосппродукції».

Україна не підтвердила, але і не спростувала факт нападу на базу Чорноморського флоту Росії поблизу Севастополя, але заявляє, що російський флот є законною військовою ціллю.

Увечері того ж дня президент Росії Володимир Путін наголосив, що Москва «не говорить про те, що ми припиняємо нашу участь» у зерновій угоді, але «ми говоримо про те, що ми її призупиняємо».

У світі невдоволені призупинкою участі Росії в угоді, Туреччина намагається домовитись з Москвою і Києвом

Цей крок викликав обурення з боку України, США та інших союзників, які розглядали цю угоду як прорив, який забезпечить продовольством країни Африки, Близького Сходу і частини Азії, що потерпають від браку продовольства.

З початком російського блокування українських портів, що відбулося відразу після широкомасштабного нападу Російської Федерації на Україну, світові ціни на зерно різко зросли і поставки стали недоступними для десятків країн світу.

Після відновлення українського експорту, ціни знизились, але інформаційні агентства повідомляють, що у понеділок ціни на пшеницю знову зросли на тлі невпевненості щодо можливості продовження поставок.

Аналітики, на яких посилається агентство Associated Press, кажуть, що Росія все ще зв’язана умовами підписаної нею зернової угоди, яка діє до 19 листопада, і включає зобов’язання не обстрілювати цивільні судна, які беруть участь в угоді. Такий напад також порушував би міжнародне право.

Згідно з умовами угоди, судна, які йдуть в Україну за зерном, перевіряють у Стамбулі перед відправленням, щоб переконатися, що вони не везуть зброю. Коли вони залишають Україну завантажені зерном, вони проходять через Стамбул, де їх знову перевірять перед тим, як вони відправляються до місця призначення.

Анкара сповнена рішучості спробувати зберегти ініціативу і продовжує грати роль посередника між Росією та Україною. У понеділок Анкара повідомила, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган проведе переговори з лідерами Росії та України. У вівторок офіс повідомив, президент Ердоган розмовляв з президентом Путіним і залишився «впевнений», що розбіжності щодо зернової угоди можна вирішити.

Натомість Київ не перестає повторювати, що він є вірний угоді та прагне її продовження. Президент України Володимир Зеленський після російського оголошення про вихід з угоди заявив, що Україна готова залишатися «гарантом світової продовольчої безпеки».

«Провів перемовини з Генеральним секретарем ООН Антоніу Ґуттерешем. Підтвердив відданість України зерновій угоді. Ми готові залишатися гарантом світової продовольчої безпеки. Поінформував про наслідки нової хвилі ракетного терору та ядерний шантаж РФ. Реакція світу та ООН має бути жорсткою!» – написав Володимир Зеленський у своєму твіті 31 жовтня.

Що буде далі? Ціни зростуть, але українські фермери цим не скористаються – експерти

За даними ООН, з часу укладання угоди у липні і до 31 жовтня, було експортовано понад 9,5 мільйона метричних тонн продуктів харчування, що допомогло втримати від зростання ціни на основні продукти харчування для найбідніших країн світу. У результаті угоди, кажуть фахівці ООН, близько 100 мільйонам людей не потрапити до крайньої бідності.

Нині експерти очікують, що призупинення угоди посилить тиск на світові ціни, особливо на пшеницю, запаси якої - на історично низькому рівні у світі. Але, як зауважують експерти вашингтонського Міжнародного дослідницького інституту продовольчої політики, українські виробники не отримають вигоди від вищих цін.

У своєму блозі, який вони публікують на сайті Інституту, експерти зазначають, що розірвання угоди зараз, коли Україна зазвичай постачає значну частину свого річного експорту, зокрема пшениці, створить значні проблеми для України.

«Значно менше зерна буде вивезено з України, створюючи більший тиск на сховища, які вже заповнені, оскільки українські фермери збирають зараз урожай ярих культур. Відсутність складських приміщень і обмежені можливості експорту означають нижчі ціни для фермерів», – зауважують експерти інституту Девід Лаборд і Джозеф Глаубер.

На їхню думку, неможливість експортувати зерно поставить деяких українських аграріїв на межу банкрутства і зменшить обсяг посівів наступного року. Експерти цитують українського міністра сільського господарства Миколу Сольського, який заявляв ще до призупинення угоди, що аграрії цієї осені посіють на 20% менше озимої пшениці.

А це вже погані новини не лише для України, але і для світу, бо до війни на Україну зазвичай припадало близько 10% світового експорту пшениці. І зменшення цієї частки, ймовірно, означатиме, що глобальні запаси не зростуть принаймні ще рік. Обмеження запасів означає збереження високих цін і нестабільність ринків, наголошують фахівці.

Всі новини дня

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Сили ЗСУ на лінії фронту на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

США та Росія використали "лінію деконфліктної ситуації" лише раз з початку війни РФ в Україні - Reuters

Будівля Пентагону, США

ВАШИНГТОН, 28 листопада (Reuters). Лінія зв’язку, створена між військовими Сполучених Штатів і Росії на початку війни Москви проти України, наразі була використана лише один раз, повідомив Reuters офіційний представник США.

Чиновник, який говорив на умовах анонімності, сказав, що Сполучені Штати ініціювали дзвінок через “лінію деконфліктної ситуації”, щоб повідомити про свою стурбованість щодо російських військових операцій поблизу критичної інфраструктури в Україні.

Reuters першим повідомляє про використання “лінії деконфліктної ситуації” поза тестуванням.

Інформацію обмежено щодо конкретного інциденту, який призвів до дзвінка на лінію, яка з’єднує Європейське командування збройних сил США та Центр управління національною обороною Росії.

Офіційний представник відмовився уточнювати, але сказав, що її не було використано, коли ракета впала в Польщі 15 листопада, убивши двох людей. Ймовірно, вибух спричинила українська ракета протиповітряної оборони, але остаточну відповідальність несе Росія, оскільки вона почала війну наприкінці лютого, заявили в НАТО.

Хоча офіційний представник США відмовився уточнити, яка саме діяльність Росії викликала тривогу в США, були публічно визнані інциденти, пов’язані з бойовими діями Росії навколо критичної української інфраструктури.

Сюди входять російські операції навколо Запорізької АЕС України, найбільшої в Європі, яка перебуває під контролем Росії.

Україна також висловила занепокоєння, що Росія може підірвати Новокаховську дамбу, яка стримує величезне водосховище на півдні України. Прорив дамби призведе до затоплення населених пунктів, включно з обласною столицею Херсоном, яку українські війська відбили 11 листопада.

Зв'язок між США та Росією перебуває в центрі уваги з початку вторгнення Росії до її сусіда, враховуючи серйозний ризик того, що прорахунок будь-якої сторони може спричинити прямий конфлікт між державами, які мають ядерну зброю.

КІЛЬКА МЕТОДІВ ЗВ’ЯЗКУ

“Лінія деконфліктної ситуації”— це лише один із кількох способів спілкування військових США та Росії.

Інші військові канали включають нечисленні переговори на високому рівні між міністром оборони США Ллойдом Остіном і міністром оборони Росії Сергієм Шойгу. Вищі генерали США та Росії, генерал армії США Марк Міллі та російський генерал Валерій Герасимов, також двічі розмовляли з початку війни, повідомили в його офісі.

Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван і директор ЦРУ Білл Бернс також контактували з російськими офіційними особами.

Проте відносини між США та Росією знаходяться на найнижчому рівні з часів холодної війни, і Державний департамент США заявив у понеділок, що Москва відклала переговори в Каїрі, спрямовані на відновлення інспекцій щодо ядерної зброї. У російському МЗС підтвердили перенесення переговорів. Жодна сторона не вказала причини.

Відповідаючи на прохання прокоментувати "лінію деконфліктної ситуації", Пентагон лише сказав, що він зберіг кілька каналів для «обговорення критичних питань безпеки з росіянами під час надзвичайної ситуації з метою запобігання прорахункам, військовим інцидентам і ескалації».

«Нас надихають нещодавні розмови високого керівництва Міністерства оборони з російськими колегами, і ми вважаємо, що продовження діалогу має вирішальне значення», — заявив речник Міністерства оборони.

Ні посольство Росії у Вашингтоні, ні міністерство оборони в Москві не відповіли на запити про коментарі.

НЕ ТЕЛЕФОННА ЛІНІЯ ДЛЯ «СКАРГ».

Коли про це було оголошено в березні, Пентагон заявив, що “лінію деконфліктної ситуації” створено, щоб уникнути будь-яких випадкових зіткнень у повітряному просторі НАТО чи на землі.

«Це не створене як універсальна лінія скарг, де ми можемо просто взяти телефонну трубку та висловити занепокоєння щодо того, що Росія робить в Україні», — сказав тоді високопоставлений чиновник оборони США.

Під час холодної війни Сполучені Штати та Радянський Союз підтримували такі гарячі лінії на різних рівнях.

Олександр Вершбоу, колишній посол США в Москві та колишній високопосадовець Пентагону та НАТО, сказав, що ця “лінія деконфліктної ситуації” мала зосередитися на щоденних операціях - на відміну від більш стратегічних розмов між високопосадовцями, такими як Міллі та Герасимов.

Вершбоу провів порівняння з набагато активнішою лінією розв’язання конфлікту в Сирії, де збройні сили США та Росії іноді діють в одному повітряному просторі чи місцевості.

«Ми бачили це в Сирії, де наявність прямого оперативного каналу може принаймні прояснити наміри під час ситуації, що швидко розвивається, коли, можливо, Вашингтон спить», — сказав Вершбоу Reuters.

“Лінія деконфліктної ситуації” перевіряється двічі на день із розмовами російською мовою, повідомив Reuters офіційний представник США. За словами чиновника, російськомовний представник Європейського командування США ініціює ці дзвінки з Вісбадена, Німеччина.

Вісбаден також є місцем розташування нової Групи сприяння безпеці Пентагону в Україні (SAG-U), яка дистанційно підтримує захист київського уряду від російських військ.

Посадовці США на умовах анонімності раніше говорили, що на початку конфлікту вважалось, що лінію можуть застосувати, якщо Сполученим Штатам знадобиться евакуювати американців з окупованої Росією території України.

Один посадовець припустив, що це також могло бути використано, якщо російський винищувач переслідував український літак у польському повітряному просторі або якщо російська ракета перетнула б повітряний простір НАТО.

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:15 0:00

«Я очікую, що одне із послань зустріч міністрів закордонних справ тут, у Бухаресті, це потреба в подальшому посиленні постання як систем ППО, так і запах частин, навчання та боєприпасів», – генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Треба готуватись до нових атак Росії по енергетиці України - Столтенберґ. Генштаб ЗСУ каже, що російська авіація вже напоготові

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг

Президент Росії Володимир Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України, а отже потрібно готуватись до нових атак, тому союзники по НАТО посилили підтримку України. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у Бухаресті під час прес-конференції із президентом Румунії Клаусом Йоганнісом напередодні дводенного саміту міністрів закордонних справ країн Альянсу.

Столтенберґ заявив: "Країни Альянсу надають передові системи протиповітряної оборони та різні системи, які можуть протистояти загрозам, зокрема різні типи безпілотників, а також крилаті та балістичні ракети". Генсек закликав країни НАТО посилювати поставки Києву систем протиповітряної оборони, боєприпасів і запасних частин для вже наданої військової техніки.

Йоганніс додав, що зараз існує нагальна потреба у додаткових силах оборони й стримування на східному фланзі НАТО.

"На мою думку, є потреба у збільшенні чисельності військ союзників, але цього недостатньо. [На саміті НАТО 2022 року] в Мадриді рішення [підсилити східний фланг] було досить загальним, усі погодилися, що це потрібно зробити, але [...] додатково потрібні дуже конкретні плани, щоб у разі нападу було дуже точно відомо, хто куди посилає війська, - сказав румунський президент. - Ми не можемо залишати такі рішення на останній момент, щоб потім бути заскоченими зненацька".

Внаслідок останньої масованої атаки Росії на цивільну інфраструктуру України було знеструмлено більше половини країни. Напередодні президент України Володимир Зеленський попередив про майбутні нові "намагання Росії використати холод проти людей": "Ми розуміємо, що терористи готують нові удари і поки у них є ракети – вони не заспокояться. [...] Уся держава готується. Усі сценарії опрацьовуємо, у тому числі з партнерами. [...] Робимо і будемо робити усе можливе, щоб зміцнити нашу оборону. Робимо і будемо робити усе, щоб притягти Росію до відповідальності за цю терористичну війну".

Речник Генерального Штабу Збройних Сил України Олександр Штупун нині повідомив, що зберігається загроза завдання Росією "ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури в глибині території України" і що Кремль "утримує в готовності авіаційне угруповання та кораблі-носії крилатих ракет".

У статті використано матеріали Reuters

Росія відклала обговорення зі США щодо ядерного роззброєння

Архівне фото: запуск ракетної системи в рамках тесту міжконтинентальних балістичних систем, Росія 2021 року

28 листопада (Reuters) – Росія відклала переговори щодо ядерної зброї зі Сполученими Штатами, які мали відбутися цього тижня в Каїрі, повідомив Державний департамент США в понеділок, жодна сторона не повідомила причину відтермінування.

Офіційні особи двох країн мали зустрітися в єгипетській столиці з 29 листопада по 6 грудня, щоб обговорити відновлення інспекцій у рамках Нового договору про скорочення ядерних озброєнь СНО, перемовини, яки призупинились в березні 2020 року через пандемію COVID -19.

"Російська сторона поінформувала Сполучені Штати, що Росія в односторонньому порядку відклала зустріч, і заявила, що запропонує нові дати", - йдеться в заяві речника Держдепу.

Прес-секретар сказав, що не може надати додаткової інформації, але сказав, що Вашингтон «готовий призначити дату якомога раніше, оскільки відновлення інспекцій є пріоритетом для підтримки договору як інструменту стабільності».

У МЗС Росії, у відповідь на запитання, підтвердили перенесення переговорів.

Новий Договір СНО, який набув чинності в 2011 році, обмежує кількість стратегічних ядерних боєголовок, які можуть розгорнути Сполучені Штати і Росія, а також розгортання наземних і підводних ракет і бомбардувальників для їх доставки.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков стримано відгукнувся про можливості досягнути прорив на перемовинах, хоча переговори стали сигналом бажання обох сторін принаймні підтримувати діалог, хоча відносини між двома країнами перебувають на найнижчому рівні з часів Холодної війни.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG