Спеціальні потреби

Актуально

Новий міжнародний звіт вказує на безкарність убивць журналістів - це питання є гострим і для України

На фото: логотип

Міжнародний Комітет захисту журналістів згадує про 8 досі не розкритих вбивств журналістів в Україні

Доповідь "Комітету захисту журналістів" (CPJ), опублікована у четвер, підтвердила, що експерти зі свободи преси говорили багато років: убивці журналістів часто залишаються безкарними.

За останні десять років, за підрахунками організації, було вбито 278 журналістів. У 81% випадків ніхто не був засуджений за ці злочини.

«Це жахливий сигнал для журналістики, бо будь-який уряд, будь-яке злочинне угруповання, яке хоче змусити журналіста замовкнути, може досягти цього лише за кілька тисяч доларів, найнявши вбивцю», – заявив «Голосу Америки» Роберт Махоні, заступник виконавчого директора організації.

Цьогорічний індекс показує, що ті ж країни, що й раніше – Сомалі, Сирія та Ірак – очолюють список країн, де вбивці журналістів із найменшою ймовірністю будуть притягнуті до відповідальності.

На 10-му місці в "Рейтингу безкарності" - Росія з 6 вбивствами журналістів, винуватців яких не притягнуто до відповідальності. Укладачі доповіді розглянули і ситуацію в окупованому Криму.

І для України питання захищеності журналістів, відповідальності за напади на них, убивства - надзвичайно чутливе.

Як повідомляв "Голос Америки", на початку року посольство США закликало до правосуддя у справах вбитих в Україні журналістів.

У заяві з нагоди Всесвітнього дня свободи преси держсекретар США Ентоні Блінкен наголосив, що "вільна та незалежна преса є ключовою інституцією, що надає громадськості інформацію, необхідну для того, щоб відстоювати свою позицію, приймати інформовані рішення і забезпечувати відповідальність посадовців".

А у жовтні «Комітет захисту журналістів» (CPJ) закликав українську владу провести ретельне розслідування нападу на журналіста й оператора «Схем» (спільний проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) під час запису інтерв’ю з головою правління «Укрексімбанку» Євгеном Мецгером.

Правозахисники, колеги загиблих журналістів кажуть, що не бачать руху до бажаних змін у питанні безпеки журналістів, а напади на медійників розслідують надзвичайно погано.

Вадим Комаров
Вадим Комаров

«Ось уже 2 роки ми, медіаспільнота і громадськість, вимагаємо розкриття справи Вадима Комарова, останнього вбивства працівника ЗМІ в Україні», - каже голова Черкаської обласної організації СЖУ Тетяна Калиновська.

Серед колег він мав репутацію відчайдуха. Бо часто переходив небезпечну межу – розслідував незаконні забудови, викривав корупційні оборудки чиновників. Черкаського журналіста Вадима Комарова вбили 2 роки тому – напередодні анонсованого ним чергового викривального матеріалу.

Тетяна Калиновська
Тетяна Калиновська

За словами Калиновської, «Попри всі наші зусилля, наполягання української і міжнародної медіаспільноти і медіаорганізацій, результату немає».

Черкаські журналісти відзначають: останнім часом відбувся певний прогрес у публічності розслідування. Справу взяли на контроль у найвищих столичних кабінетах. Поліція визнала: Комарова вбили через професійну діяльність. Медійникам відзвітували про сотні перевірених камер спостереження, десятки проведених експертиз, тисячі опитаних осіб.

Усе це так, кажуть черкаські колеги Вадима. Але ж далі звітів справа не йде. Звинувачення досі не висунуте нікому.

Назарій Вівчарик
Назарій Вівчарик

«Є безкарність. Немає нікого, хто був би покараний», - обурюється журналіст із черкаського інтернет-видання «Прочерк» Назарій Вівчарик.

Як він каже, через те у багатьох журналістів з’являється відчуття самоцензури. «Коли не хтось тобі каже, що не потрібно писати про щось чи говорити про щось. А ти сам починаєш думати – а що буде, якщо ти щось там напишеш, тому що в нас є прецеденти. Тому що є всім відомий Вадим Комаров, який готував багато розслідувань, багато матеріалів, і потім сталося те, що сталося».

За словами Вівчарика, «Треба, очевидно, щоб в країні був хоч один такий випадок, щоб хтось був покараний. Тоді, можливо, була б і більша довіра до правоохоронних органів»,

Україна продовжує бути небезпечною країною для журналістів, - кажуть правозахисники.

Тетяна Печончик
Тетяна Печончик

Як відзначає голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, «В нас цей тренд зберігається. Надзвичайно погано розслідуються напади на журналістів. Очевидно, що є зацікавлені люди, щоб ці розслідування спеціально блокувалися та не розслідувалися. Оскільки часто мова йде про викриття якихось зловживань або корупції».

За даними Інституту масової інформації, цього року сталося вже 139 випадків нападів на журналістів, перешкоджання журналістській діяльності. При цьому вироків винесено всього 5.

«Тобто ми бачимо сотню, півтори сотні випадків і всього 5 вироків. Це, очевидно, показує ту прірву, яка в нас існує, і масштаб безкарності нападів на журналістів», - наголошує Печончик.

Окрема ситуація з правами журналістів в окупованому Криму.

Залякуваннями й репресіями російська окупаційна влада зачистила на півострові професійну журналістику. Незалежних медіа там практично не залишилось, - кажуть медіаексперти. На свій страх і ризик працюють громадянські журналісти, здебільшого кримсько-татарські.

Юрій Луканов
Юрій Луканов

«Таких громадянських журналістів теж переслідують. Мета не допустити правду про те, що відбувається на Кримському півострові», - сказав «Голосу Америки» автор книжки «Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму» Юрій Луканов.

Як він додав, «9 з них зараз сидять у в’язницях плюс приєднався до них ще Єсипенко. Наш МЗС не мовчить, виступав із заявою, вимагаючи скасувати такі репресії проти як професійних журналістів, так і громадянських. Але Росія не дуже зважає на це. І репресії тривають».

Україна має ефективніше розслідувати злочини проти журналістів, притягаючи до відповідальності виконавців і замовників. Про це йшлося у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Гонгадзе. Рішення прийняте ще 2005 року, але досі не виконане. У переліку вбитих українських журналістів з роками додається імен, але незмінним залишається запис у підсумковій графі: злочин не розкритий.

Дивіться також: У Німеччині презентували перший в світі комерційний завод із виробництва синтетичного газ

Всі новини дня

До кінця літа російські сили занепадуть і Україна їх витисне – генерал США у відставці Годжес. Інтервʼю

Генерал-лейтенант, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес. Архівне фото - на фото Бен Годжес виступає на зустрічі з міністром оборони Литви у Вільнюсі, Литва. Фото зроблене 1 березня 2017 року. AP/Міндаудас Кулбіс

За інформацією британської військової розвідки, низки західних аналітиків, наступ Росії на Донбасі втратив темпи і за нинішніх умов Росія навряд чи зможе значно його прискорити. Так, генсек НАТО Єнс Столтенберг під час прес-конференції в Берліні минулого тижня говорив, що "війна Росії в Україні йде не за планом Москви," відзначивши, що Росія не змогла захопити Київ, а також відступила від Харкова. Такої ж думки дотримуються і аналітики американського Інституту вивчення війни. На уповільнення темпу «брутального вторгнення Росії» вказував і заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.

Західні експерти та аналітики звертають увагу на те, що Росії доводиться змінювати стратегію та перейти від спроб блискавичних та швидких перемог до війни на виснаження. Старший науковий співробітник Atlantic Council Ян Бжезинський в інтервʼю Голосу Америки зазначив, що Росія цілком змінила свою стратегію, бачення того, чого вона сподівалась швидко досягти. «Спочатку, Росія розраховувала на блискавичний удар, обезголовлення Києва, та встановлення контролю над всією територією країни. Зараз Росія грає в зовсім іншу гру та має зовсім іншу стратегію, в якій вона використовує масштабні людські сили, щоб вимотати та подрібнити українські війська», - говорить Ян Бжезинський. На його думку, стратегію Росії зараз можна порівняти із руйнівним льодовиком: «Вони намагаються нарощувати величезну кількість сил і вони дуже повільно, неефективно та з величезною руйнацією повзуть вперед на український простір, руйнуючи все навколо».

Про зміну російської воєнної стратегії, економічні та людські ресурси Росії, а також про потенціал українського контрнаступу і підтримку Заходом України Голос Америки поговорив в ексклюзивному інтервʼю з колишнім командувачем Сухопутних сил США у Європі генералом-лейтенантом Беном Годжесом. Він очолював американські сили в Європі з 2014 по 2018 рік.

Голос Америки: Під час святкувань 9 травня, а також після цього не було заяв керівництва Росії про якісь значні зміни, про перемоги. Не було в Росії також і очікуваних заяв про повну мобілізацію. Про що, на вашу думку, це може свідчити?

Бен Годжес: Це був цікавий день (9 травня - ГА) не тільки тому що про щось не сказали, але й тому, кого там не було. Герасимова там не було, так само як і Лаврова. Я не знаю, що це означає за лаштунками. Але ми знаємо, шо Путін персонально дуже залучений у всі деталі військової кампанії, що є ознакою того, що, я думаю, в Кремлі є паніка. Те, що не прозвучала заява про повну мобілізацію означає, що в Кремлі розуміють, що підтримка населенням цієї війни не така вже й велика, їм потрібні пояснення і відповіді на питання «чому». Чому в армію беруть нових призовників та чому їм потрібно воювати за кордонами Росії? Тому є багато проблем, як, думаю, показала ця дуже похмура та невтішна церемонія 9 травня.

ГА: Прозвучало багато заяв аналітиків та експертів про те, що Росія стратегічно програє – їм не вдалось досягти поставлених цілей. Росії не вдалось зламати оборону Маріуполя протягом 82 днів. На вашу думку, чи Росія програє у цій війні? Чи є їм що святкувати?

БГ: Росії немає чого святкувати. Вони не змогли досягнути всіх своїх цілей. Міністерство оборони показало себе як корумпована інституція, а їхні солдати – як вбивці, які використовують зброю проти цивільних об’єктів. Потім Путін навіть дав почесні гвардійські звання бригаді, причетній до вбивства цивільних у Бучі. Тому я не думаю, що їм є що святкувати. Зрозуміло, що вони захопили територію, завдають величезної шкоди економіці України. Вони блокують експорт зерна. Попереду ще багато викликів, але нічого з цього не можна назвати перемогою для Росії, зважаючи на те, які цілі ставив Кремль перед собою. Відверто кажучи, я думаю, що Росія не може продовжувати робити те, що вони роблять нескінченно. Думаю, кульмінація настане десь наприкінці літа, коли в них закінчаться люди, амуніція та воля до боротьби.

Залишки зруйнованої російськими силами будівлі Драмтеатру в Маріуполі, фото зроблене 4 квітня 2022 року. AP/Олексій Олександров
Залишки зруйнованої російськими силами будівлі Драмтеатру в Маріуполі, фото зроблене 4 квітня 2022 року. AP/Олексій Олександров

ГА: Росія використовує безжальні методи війни, які багато хто порівнює з Першою світовою війною. Наскільки далеко може зайти Путін, якщо він програватиме цю війну?

БГ: Звичайно, ми з серйозністю ставитимемось до погроз Путіна, але я не вірю, що він може насправді використати ядерну зброю, тому що це не дасть йому жодних переваг. Якби це було справжньою перевагою, він би використав це. Але його єдина перевага з ядерною зброєю є тоді, коли він її не використовує. Якщо це тисне на згуртованість та готовність країн надавати допомогу Україні, то загроза використання ядерної зброї дає йому певні важелі впливу. Для Заходу буде неможливим залишатись осторонь, якщо Путін використає ядерну зброю, залишивши себе без важелів впливу. В такому випадку відповідь Заходу буде, мабуть, неядерною, але руйнівною, такою, що зруйнує або серйозно пошкодить чорноморський флот Росії, та російські війська всередині України. В Росії не буде ніяких переваг так вчиняти.

Також, думаю, навколо Путіна є люди, які думають, що життя після Путіна існує. Тому, гадаю, використання ядерної зброї малоймовірно. Але він не здасться просто так, він не скаже: «Я був неправий, тому я піду». Росію треба перемогти на полі бою, потрібно розбити російські сили на полі бою. Саме тому не можна гальмувати у наданні Україні допомоги і ресурсів, які їй потрібні.

ГА: Ви згадували проблеми Росії з набором призовників. В медіа зʼявлялись повідомлення про те, що російські солдати намагаються не йти воювати на сході України. Наскільки, на вашу думку, проблеми Росії з набором призовників можуть вплинути на її воєнну стратегію?

БГ: Війна – випробування матеріально-технічного забезпечення. Зрозуміло, що українські воїни та українське населення мають більшу волю, тому що вони борються за свій дім. Вони в буквальному сенсі воюють щоб захищати свої родини. Тоді як Росія – агресор і загарбник. Російських солдат постійно використовують як гарматне м’ясо. Їхнє воєнне керівництво не дбає про них, вони не воюють за щось подібне, за що воюють українці. А це важлива частина битви. Ми знаємо це з історії. Росіяни обирають такий шлях, бо вони провалились в усьому. Вони перейшли на війну на виснаження, де ви просто використовуєте цифри і намагаєтесь знищити артилерію противника, волю до того щоб вбивати солдатів.

Зруйнований російський танк на околицях Києва. Фото зроблене 8 травня 2022 року. AP/Еміліо Моренатті
Зруйнований російський танк на околицях Києва. Фото зроблене 8 травня 2022 року. AP/Еміліо Моренатті

І це поганий вибір для Росії, тому що їхня логістична ситуація не покращується. Вона щодня стає гіршою. В них скорочується людська сила, вони намагаються уникнути мобілізації. В той час логістична ситуація в Україні покращується щодня – більше і більше допомоги приходить з Заходу і Україна значно покращила логічну мережу. В України немає проблем з кількістю військових, тому я вважаю, що Росія має справжню стратегічну проблему.

ГА: Відповідно до даних аналітичних медіа, Росія щодня витрачає на війну проти України близько 900 млн доларів. Наскільки довго Росія може економічно підтримувати цю війну?

БГ: З такими боями, втратами амуніції та військових, думаю, що під кінець літа - кінець серпня, початок вересня російські сили занепадуть та Україна матиме достатній потенціал для початку контрнаступу. Щоб витиснути російські сили назад принаймні до лінії 23 лютого. Думаю, це станеться до вересня.

ГА: Захід надає Україні значну економічну та військову підтримку, а також накладає санкції на Росію. На вашу думку, чи є ця підтримка вирішальною у тому, щоб зупинити Росію?

БГ: Важливо, щоб всі були згуртованими. Франція, Італія, Польща та всі партнери. Щоб продовжувались санкції, дипломатичний тиск, Україні надавались потрібні ресурси, але також щоб Україна змогла налагодити внутрішню логістичну мережу, щоб до солдат надходили речі, які їм потрібні. Нам потрібно думати, як Україні подолати деякі внутрішні проблеми, пов’язані з логістичною мережею.

ГА: Як змінилась з часом стратегія НАТО? Що ви очікуєте напередодні саміту в Мадриді?

БГ: Я сподіваюсь, що ми переглянемо концепцію стримування, розуміння того, що потрібно в першу чергу захищати, а не сподіватись на можливість швидко розгорнути сили та мати замість цього більше ресурсів на кордоні.

Думаю, що наші союзники уздовж східних кордонів НАТО бачили, що відбувалось в Бучі. Вони розуміють, що в такому разі [у разі, якщо Росія окупує якісь території - ГА] може бути нічого звільняти та відновлювати. Тому не можна віддати ані клаптика землі. Я думаю, що це буде переглянуто. Також, використання боєприпасів зараз перевищує будь-які оцінки. Тож країнам доведеться подивитись, чи виробляємо ми достатньо власних боєприпасів для тривалого конфлікту з такими темпами споживання. Також на більшу увагу заслуговує протиповітряна та протиракетна оборона. Ми, безумовно, бачимо, що відбувається коли з російської сторони щодня прилітають сотні ракет і літаків. Це – масштаб викликів, які перед нами стоять. Також, дуже сподіваюсь, що альянс і Сполучені Штати розроблять стратегію для Чорноморського регіону. Це стратегічно важливо – варто тільки подивитись на мапу, щоб зрозуміти чому. Також це стосується наших зіпсованих відносин з Туреччиною.

ГА: Туреччина висловлювалась проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО. На вашу думку, чи вдасться її переконати? Яка сьогодні роль Туреччини в безпековій архітектурі Європи?

БГ: Туреччина нагадала нам, що як союзниця у дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її перестороги будуть розглянуті. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вони нагадують нам про важливість Чорноморського регіону. А також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в додаткових можливостях впливу Туреччини. Це не є щось особливе. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії в Альянс.

Дивіться також: Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00

Більше радарів та артилерії - США планують нові поставки Україні

Архівне фото: У США завантажують артилерійську систему для передачі Україні, 27 квітня 2022 року (Фото ВПС США/ Шон Уайт)

Держдеп оголосив про нове спрямування зброї та обладнання на допомогу Україні. Обсяг поставки - 100 млн дол.

"Майже 12 тижнів Росія веде непровоковану брутальну війну проти Україні, її суверенітету, територіальної цілісності та народу. Після відбиття провальної спроби захопити Київ, Росія продовжує напад на півдні та сході України. Українські відважні оборонці продовжують невідступно боротись", - йдеться в заяві Держдепу.

В Білому домі відзначили, що нова допомога включає артилерію, радари та іншу військову техніку.

"Ця зброя та техніка піде прямо на передову свободи в Україні і підтвердить нашу рішучу підтримку хоробрим людям України, які захищають свою країну від агресії Росії, що триває", - йдеться у повідомленні Білого дому.

Передача цього устаткування передбачена у відповідності до повноважень президента надавати надлишкову зброю з запасів США без схвалення Конгресу у випадку надзвичайних ситуацій, повідомляє Reuters. Це вже десята передача, з якою наразі вичерпується можливість використання таких повноважень, зазначає видання.

Як повідомляв Голос Америки, сьогодні Сенат США затвердив законопроект, що передбачає виділення додаткової допомоги для України обсягом 40 млрд дол. Байден привітав голосування у Конгресі.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

В статті використано матеріали Reuters

Прискоримо постачання озброєння в Україну – Байден про прийняття Сенатом законопроекту про допомогу Україні

Архів. Президент США Джо Байден оголошує про додатковий пакет допомоги в безпеці на суму 800 мільйонів доларів для України, в Білому домі у Вашингтоні, США, 21 квітня 2022 року. REUTERS/ Евелін Хокштейн

Президент Сполучених Штатів Джозеф Байден привітав прийняття Сенатом законопроекту про допомогу Україні у боротьбі з російською агресією, який передбачає підримку обсягом 40 млрд доларів.

«Ресурси, які я просив, дозволяють нам надсилати ще більше зброї та боєприпасів в Україну, поповнити власні запаси та підтримувати війська США, які дислокуються на території НАТО», - йдеться у заяві, поширеній Білим домом.

Президент США подякував лідерам обох палат Конгресу «за швидке внесення цього законопроекту, щоб гарантувати, що фінансування для цих важливих потреб не буде припинятися».

У заяві йдеться, що США разом із партнерами посилюватимуть позицію України на полі бою та за столом переговорів, а із прийняттям цього законопроекту, адміністрація США «продовжить пришвидшувати доставку додаткового озброєння та обладнання, на які Конгрес надав повноваження».

Також президент оголосив про виділення ще одного пакету безпекової допомоги, завдяки якому в Україну буде відправлена додаткова артилерія, радари та інша техніка.

«Ця зброя та техніка піде прямо на передову свободи в Україні і підтвердить нашу рішучу підтримку хоробрим людям України, які захищають свою країну від агресії Росії, що триває», - йдеться у повідомленні Білого дому.

Мова йде про воєнну допомогу на 100 млн доларів - десятий та останній транш з тих фондів, на використання яких раніше надав повноваження Конгрес. У Пентагоні заявляли, що ці фонди мали вичерпатися 19 травня.

Як повідомляв Голос Америки, Сенат США, 86 голосами "за" підтримав законопроект, що передбачає виділення додаткової допомоги Україні на 40 млрд дол.

Раніше відповідний законопроект підтримала Палата представників США. Аби він вступив у дію, його має підписати президент США.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

Дивіться також: Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00

Сенат США затвердив 40 млрд дол допомоги для України

Архівне фото: Капітолій США, 2017 рік (AP Photo/Susan Walsh, File)

86 голосів "за" і 11 "проти" отримав в американському Сенаті законопроект, що передбачає виділення додаткової допомоги для України обсягом 40 млрд дол.

Сенатори від обох провідних партій підтримали законопроект.

"Допомога 40 млрд дол Україні для того, щоб перемогти Росію - одне із найрозумніших, найекономічніших наших рішень", - заявив сенатор-республіканець Мітт Ромні.

40 млрд дол дозволять надати "більше артилерії, протитанкової зброї та іншого обладнання, а також економичну та гуманітарну допомогу Україні", - вказав сенатор-демократ Боб Менендес.

Сенаторка від Демократичої партії Меггі Гассан, яка підтримала законопроект, написала у Twitter, що Україна бореться за власну свободу та безпеку. "Маємо продовжувати показувати Путіну, що його агресія не буде сприйматись. За волю та демократію завжди варто боротись".

"Важливо підтримати народ України в ході російського непровокованого, варварського вторгнення", - написав у Twitter сенатор-демократ Джефф Мерклі, який також голосував за законопроект.

Сенатор-республіканець Ренд Пол проголосував проти закону. Раніше він вимагав створення нової посади інспектора для відслідковування коштів за програмою, що дещо сповільнило процес ухвалення законопроекту про допомогу України в Сенаті.

Раніше відповідний законопроект підтримала Палата представників США. Для того, щоб вступити в дію, законопроект має підписати президент США Джо Байден. Байден привітав голосування у Конгресі.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

Німецького екс-канцлера Шредера, голову ради директорів «Роснефті», позбавили пільг – AFP

Голова «Газпрому» Олексій Міллер, колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, Ізабель Кохер, головний виконавчий директор французької газової та енергетичної групи Engie, і Жерар Местралле, колишній голова і генеральний директор Engie. REUTERS/Крістіан Хартманн

Німеччина в четвер, 19 травня, скасувала державні пільги для колишнього канцлера країни Герхарда Шредера. За повідомленням французького агентства Agence France-Presse, парламентарі Бундестагу прийняли таке рішення, оцінивши, що той не виконав зобов'язання, відмовившись розірвати зв'язки з російськими енергетичними гігантами.

"Депутатські групи коаліції зробили висновки з поведінки колишнього канцлера і лобіста Герхарда Шредера з огляду на російське вторгнення в Україну", - заявили в парламенті.

"Посада колишнього канцлера буде призупинена", - сказано у рішенні парламенту. " [Шредер] більше не виконує постійні зобов'язання своєї посади".

78-річний Шредер, який був канцлером Німеччини з 1998 по 2005 рік, є головою ради директорів російського нафтового гіганта «Роснефть», а також має увійти до наглядової ради газового гіганта «Газпром» у червні. Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який є, як і Шредер, представником Соціал-демократичної партії, неодноразово закликав його залишити роботу в російських енергетичних компаніях, пише Agence France-Presse.

Як повідомляє The New York Times, щорічно за свою роботу на російські енергетичні компанії Шредер отримує 1 млн доларів на рік.

Дивіться також: Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG