Спеціальні потреби

Актуально

Новий міжнародний звіт вказує на безкарність убивць журналістів - це питання є гострим і для України

На фото: логотип

Міжнародний Комітет захисту журналістів згадує про 8 досі не розкритих вбивств журналістів в Україні

Доповідь "Комітету захисту журналістів" (CPJ), опублікована у четвер, підтвердила, що експерти зі свободи преси говорили багато років: убивці журналістів часто залишаються безкарними.

За останні десять років, за підрахунками організації, було вбито 278 журналістів. У 81% випадків ніхто не був засуджений за ці злочини.

«Це жахливий сигнал для журналістики, бо будь-який уряд, будь-яке злочинне угруповання, яке хоче змусити журналіста замовкнути, може досягти цього лише за кілька тисяч доларів, найнявши вбивцю», – заявив «Голосу Америки» Роберт Махоні, заступник виконавчого директора організації.

Цьогорічний індекс показує, що ті ж країни, що й раніше – Сомалі, Сирія та Ірак – очолюють список країн, де вбивці журналістів із найменшою ймовірністю будуть притягнуті до відповідальності.

На 10-му місці в "Рейтингу безкарності" - Росія з 6 вбивствами журналістів, винуватців яких не притягнуто до відповідальності. Укладачі доповіді розглянули і ситуацію в окупованому Криму.

І для України питання захищеності журналістів, відповідальності за напади на них, убивства - надзвичайно чутливе.

Як повідомляв "Голос Америки", на початку року посольство США закликало до правосуддя у справах вбитих в Україні журналістів.

У заяві з нагоди Всесвітнього дня свободи преси держсекретар США Ентоні Блінкен наголосив, що "вільна та незалежна преса є ключовою інституцією, що надає громадськості інформацію, необхідну для того, щоб відстоювати свою позицію, приймати інформовані рішення і забезпечувати відповідальність посадовців".

А у жовтні «Комітет захисту журналістів» (CPJ) закликав українську владу провести ретельне розслідування нападу на журналіста й оператора «Схем» (спільний проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) під час запису інтерв’ю з головою правління «Укрексімбанку» Євгеном Мецгером.

Правозахисники, колеги загиблих журналістів кажуть, що не бачать руху до бажаних змін у питанні безпеки журналістів, а напади на медійників розслідують надзвичайно погано.

Вадим Комаров
Вадим Комаров

«Ось уже 2 роки ми, медіаспільнота і громадськість, вимагаємо розкриття справи Вадима Комарова, останнього вбивства працівника ЗМІ в Україні», - каже голова Черкаської обласної організації СЖУ Тетяна Калиновська.

Серед колег він мав репутацію відчайдуха. Бо часто переходив небезпечну межу – розслідував незаконні забудови, викривав корупційні оборудки чиновників. Черкаського журналіста Вадима Комарова вбили 2 роки тому – напередодні анонсованого ним чергового викривального матеріалу.

Тетяна Калиновська
Тетяна Калиновська

За словами Калиновської, «Попри всі наші зусилля, наполягання української і міжнародної медіаспільноти і медіаорганізацій, результату немає».

Черкаські журналісти відзначають: останнім часом відбувся певний прогрес у публічності розслідування. Справу взяли на контроль у найвищих столичних кабінетах. Поліція визнала: Комарова вбили через професійну діяльність. Медійникам відзвітували про сотні перевірених камер спостереження, десятки проведених експертиз, тисячі опитаних осіб.

Усе це так, кажуть черкаські колеги Вадима. Але ж далі звітів справа не йде. Звинувачення досі не висунуте нікому.

Назарій Вівчарик
Назарій Вівчарик

«Є безкарність. Немає нікого, хто був би покараний», - обурюється журналіст із черкаського інтернет-видання «Прочерк» Назарій Вівчарик.

Як він каже, через те у багатьох журналістів з’являється відчуття самоцензури. «Коли не хтось тобі каже, що не потрібно писати про щось чи говорити про щось. А ти сам починаєш думати – а що буде, якщо ти щось там напишеш, тому що в нас є прецеденти. Тому що є всім відомий Вадим Комаров, який готував багато розслідувань, багато матеріалів, і потім сталося те, що сталося».

За словами Вівчарика, «Треба, очевидно, щоб в країні був хоч один такий випадок, щоб хтось був покараний. Тоді, можливо, була б і більша довіра до правоохоронних органів»,

Україна продовжує бути небезпечною країною для журналістів, - кажуть правозахисники.

Тетяна Печончик
Тетяна Печончик

Як відзначає голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, «В нас цей тренд зберігається. Надзвичайно погано розслідуються напади на журналістів. Очевидно, що є зацікавлені люди, щоб ці розслідування спеціально блокувалися та не розслідувалися. Оскільки часто мова йде про викриття якихось зловживань або корупції».

За даними Інституту масової інформації, цього року сталося вже 139 випадків нападів на журналістів, перешкоджання журналістській діяльності. При цьому вироків винесено всього 5.

«Тобто ми бачимо сотню, півтори сотні випадків і всього 5 вироків. Це, очевидно, показує ту прірву, яка в нас існує, і масштаб безкарності нападів на журналістів», - наголошує Печончик.

Окрема ситуація з правами журналістів в окупованому Криму.

Залякуваннями й репресіями російська окупаційна влада зачистила на півострові професійну журналістику. Незалежних медіа там практично не залишилось, - кажуть медіаексперти. На свій страх і ризик працюють громадянські журналісти, здебільшого кримсько-татарські.

Юрій Луканов
Юрій Луканов

«Таких громадянських журналістів теж переслідують. Мета не допустити правду про те, що відбувається на Кримському півострові», - сказав «Голосу Америки» автор книжки «Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму» Юрій Луканов.

Як він додав, «9 з них зараз сидять у в’язницях плюс приєднався до них ще Єсипенко. Наш МЗС не мовчить, виступав із заявою, вимагаючи скасувати такі репресії проти як професійних журналістів, так і громадянських. Але Росія не дуже зважає на це. І репресії тривають».

Україна має ефективніше розслідувати злочини проти журналістів, притягаючи до відповідальності виконавців і замовників. Про це йшлося у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Гонгадзе. Рішення прийняте ще 2005 року, але досі не виконане. У переліку вбитих українських журналістів з роками додається імен, але незмінним залишається запис у підсумковій графі: злочин не розкритий.

Дивіться також: У Німеччині презентували перший в світі комерційний завод із виробництва синтетичного газ

Всі новини дня

Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео

Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:57 0:00

Лідери ЄС схвалили план відправки Україні 1 млн артилерійських боєприпасів протягом наступних 12 місяців. «ЄС підтримує Україну в її невпинному прагненні до свободи», – заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель. «Ми будемо стояти з Україною стільки, скільки буде потрібно» – наголосив він.

США ввели санкції проти режиму Лукашенко. Тіхановська закликає не ототожнювати білорусів з урядом. Відео

Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти режиму Лукашенка, зокрема за придушення продемократичного руху у Білорусі, і підтримку російської війни в Україні.

З українських портів відбули ще три кораблі з зерном та благодійна пшениця для Ємену

18 березня 2023 року Чорноморську зернову угоду було вдруге продовжено ще на 120 днів. Фото: REUTERS/Viacheslav Musiienko/File Photo

Україна у п'ятницю, 24 березня, відправила 30 тисяч тонн пшениці з Одеси, щоб підтримати мільйони людей у Ємені – у рамках ініціативи "Зерно з України", яку ініціював президент Зеленський і підтримали низка міжнародних донорів.

USAID повідомляє, що ця пшениця годуватиме 4 мільйони людей у Ємені впродовж 1 місяця. А загалом ця зернова ініціатива допомагає долати голод і забезпечує переміщення продуктів харчування та добрив в час глобального дефіциту.

Постачання до Ємену профінансували, серед іншого, уряди Франції, Іспанії та США (Агенція США з міжнародного розвитку USAID), за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.

“Чорноморська зернова ініціатива забезпечує зерном тих, хто його потребує у всьому світі, і підтримує всіх, хто покладається на сільськогосподарський сектор”, - заявило посольство США в Україні у Твіттері.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Саудівська Аравія Анатолій Петренко наголосив: "Завантажене зерном судно в рамках ініціативи “Зерно з України” (Grain from Ukraine) сьогодні вирушило до Ємену. Україна продовжує відігравати активну роль як гарант продовольчої безпеки, будучи щиро та твердо відданою задоволенню гострих гуманітарних потреб дружнього єменського народу”.

Ініціативу "Зерно з України" започаткували 26 листопада 2022 року, у 90-ту річницю відзначення Голодомору в Україні. Її мета - надсилати зерно у найбідніші країни Африки, де принаймні 5 мільйонів люди живуть в умовах голоду. За цією угодою країни-донори закуповують зерно в Україні й покривають транспортні витрати.

Зерно для Італії, Єгипту та Тунісу

Крім того, як повідомляє ООН, 24-го березня з України відчалило три судна із зерном, що містили понад 60 тисяч тонн кукурудзи та понад 15 тисяч тонн сої. Вони прямують до Італії, Єгипту і Тунісу.

На інфографіці від ООН видно маршрути кораблів із зерном. А також зазначено, що Україна постачає світу сільськогосподарську продукцію, зокрема пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, ячмінь, сою, ріпак, горох тощо.

Посолка США в Україні Бріджит Брінк наголосила на своїй сторінці у Твіттері, що Чорноморська зернова ініціатива “робить можливим цей життєво важливий шлях для підтримки людей у світі, які найбільше страждають від продовольчої безпеки, і гарантує, що українське зерно потрапляє до тих, хто його найбільше потребує”. За словами дипломатки, лідери G7 “чітко дали зрозуміти, що важливо продовжувати та розширювати цю ініціативу”.

Чорноморську зернову Угоду уклали з Росією за посередництва Туреччини та ООН 22 липня 2022 року.

18 березня 2023 року її вдруге продовжили на 120 днів.

З початку угоди з українських портів відпливли понад 700 суден, - підрахувало видання CNBC. А міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомляв, що з 1 серпня 2022 року Україна відправила понад 25 мільйонів тонн зерна на потреби світу.

Раніше адміністраторка Агенції USAID Саманта Пауер заявляла, що Чорноморська зернова ініціатива є критично важливою для боротьби з глобальним голодом. А держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що від початку дії зернової ініціативи з України вивезли стільки зерна, що з нього можна зробити 8 мільярдів буханок хліба.

У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій постачання продовольств з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки, - повідомляв Голос Америки.

«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео

«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:41 0:00

«Як вам добре відомо, пане Президенте, Канада буде продовжувати міцно стояти пліч-о-пліч з Україною, чого б це не вимагало», – прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.

Байден і Трюдо підписали угоду, яка ускладнить перетин кордону між США і Канадою для шукачів притулку

Президент США Джо Байден із канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо у Оттаві, Канада, 24 березня, 2023 р. REUTERS/Blair Gable

У ході свого першого президентського візиту до Канади Джо Байден підписав угоду із канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо, спрямовану на те, щоб шукачі притулку не могли перетинати сухопутний кордон США та Канади через неофіційні пункти пропуску.

Як повідомляє Reuters, очікується, що у ході візиту Байден і Трюдо обговорять міграцію, погіршення безпеки та гуманітарну ситуацію на Гаїті, війну в Україні, торгівлю та боротьбу зі зміною клімату.

«У нас немає більшого друга і союзника, ніж Сполучені Штати», – цитує агенція Джастіна Трюдо.

Підписана міграційна угода, що буде згодом опублікована офіційно, дозволяє обом країнам відмовляти шукачам притулку в неофіційних пунктах перетину кордону.

Нова домовленість розширює Угоду про безпечну третю країну (STCA - Safe Third Country Agreement), яка дозволяє США та Канаді повертати шукачів притулку в обох напрямках, але раніше не поширювалась на неофіційні пункти перетину. Тепер вона поширюється на весь кордон.

За домовленістю, біженці з інших країн повинні подати заяву на надання притулку тій країні, куди вони прибули першою. Відтак Канада може відхиляти запити шукачів притулку без розгляду їхніх петицій, якщо вони прибувають через неофіційні пункти пропуску з інших країн через США.

Велика кількість незадокументованих мігрантів намагаються перетнути американсько-канадський кордон через неофіційні пункти пропуску, включаючи Roxham Road, ґрунтову дорогу між Квебеком і штатом Нью-Йорк.

Цю дорогу називають “політичним головним болем для Трюдо”, оскільки десятки тисяч заявників на отримання статусу біженця намагалися перетнули кордон зі США саме тут, - пише видання CBC.

Угода набуде чинності опівночі на початку суботи, 25 березня. Колишній посол США в Канаді Брюс Гейман заявив, що обидві країни “захочуть ще більше зблизитися, оскільки світ стає все більш невизначеним”.

Водночас деякі експерти застерігають про складність виконання нової домовленості, оскільки кордон між Канадою і США є найдовшою у світі неконтрольованою межею, - пише Reuters.

«Я кажу іншим світовим лідерам, з якими зустрічаюся - нам пощастило, що на півночі від нас є Канада. Усі наші цінності однакові. Час від часу ми погоджуємося і не погоджуємося в чомусь, але немає фундаментальної різниці в демократичних цінностях, які ми поділяємо”, - цитує Байдена під час візиту CBC.

Водночас видання відзначає, що між двома країнами були й напружені моменти: “Роки Трампа були випробувальним часом для канадських чиновників. А рішення Байдена скасувати трубопровід Keystone XL, просувати протекціоністську політику, як-от "купуй американське". Призупинення постачань деяких вакцин також викликали подразнення в перші дні його президентства”.

Раніше цього тижня Канада продовжила ще на рік програму міграційної підтримки українців.

Шон Фрейзер, міністр імміграції, біженців та громадянства Канади оголосив, що уряд країни продовжить дію канадсько-українського дозволу на екстрені поїздки (CUAET).

Українці та члени їхніх сімей можуть до 15 липня 2023 року подавати документи (за межами Канади) на отримання візи CUAET. Власники візи матимуть змогу поїхати до Канади до 31 березня 2024 року. А власники CUAET, які вже перебувають у Канаді, матимуть можливість до 31 березня 2024 року безоплатно продовжити або змінити свій тимчасовий статус.

Послуги з поселення залишаться доступними для українців та членів їхніх сімей після прибуття в Канаду, а також триватиме надання одноразової тимчасової фінансової підтримки.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG