Спеціальні потреби

Директор розвідки США: неможливо визначити міру впливу росіян на вибори


У сенатському комітеті зі збройних сил пройшли слухання, присвячені кіберзагрозам, що стоять перед Сполученими Штатами.

"Чотири плюс один". Так у Міністерстві оборони США називають основних противників Сполучених Штатів, у тому числі, в кіберпросторі. Як пояснив заступник міністра оборони Марсель Леттр, це – Росія, Китай, Іран, Північна Корея та ІДІЛ, чотири держави та одна терористична організація. Але під час цих слухань основна увага була прикута до російських хакерських атак під час американської виборчої кампанії.

Розвідувальні агенції завершують підготовку доповіді про втручання росіян у вибори

«Нас не має дивувати, – зазначив сенатор Джон Маккейн, – що Володимир Путін думає, що він може робити все більш потужні кібератаки проти нашого народу, коли він заплатив зовсім незначну ціну за вторгнення в Україну, анексію Криму, підрив демократичних цінностей та інституцій в Європі, і, звичайно, за допомогу Башару Асаду в масових вбивствах цивільних у Сирії».

Водночас, метою цих слухань не є перегляд результатів американських виборів, підкреслив Маккейн:

«Як президент Обама і новообраний президент Трамп сказали, наш народ має рухатися вперед. Але ми маємо робити це, знаючи всі факти».

Утім директор офісу національної розвідки Джеймс Клеппер був стриманий в оприлюдненні цих фактів .

У розвідувальних агенціях посилилося переконання, що хакерські атаки робилися за дорученням найвищих осіб у російському уряді

На доручення президента США розвідувальні агенції завершують підготовку доповіді про втручання росіян у вибори. Наступного тижня, пояснив Клеппер, буде оприлюднена її некласифікована версія, щоб захистити джерела та методи. Також, повідомив Клеппер, він проведе кілька закритих брифінгів у Сенаті, під час яких надасть повнішу інформацію.

«Це була кампанія з багатьма методами, – зазначив Клеппер. – Хакерські атаки були лише однією частиною. Кампанія також містила класичну пропаганду, дезінформацію, фейкові новини».

За останній час, розповів він, у розвідувальних агенціях посилилося переконання, що хакерські атаки робилися за дорученням найвищих осіб у російському уряді. Окрім доказів втручання росіян в американські вибори, доповідь матиме рекомендації щодо захисту кіберпростору. Але чи вплинули росіяни на результат виборів, американська розвідка не знає.

Ми не маємо жодних методів, щоб виміряти, який вплив їхні дії зробили на вибір американського народу

«Вони не змінювали підрахунку голосів чи щось подібне, – наголосив Клеппер. – До того ж, ми не маємо жодних методів, щоб виміряти, який вплив їхні дії зробили на електоральний вибір».

Новообраний президент Дональд Трамп поставив під сумнів попередні висновки американської розвідки про те, що за хакерськими атаками стояли росіяни. Багато хто оцінив його висловлювання на адресу розвідувальних агентств як прояв недовіри та неповаги.

Джеймс Клеппер, директор офісу національної розвідки, висловив кілька думок із цього приводу.

«Хто виграє від того, що новообраний президент ганьбить розвідку? Хто виграє від того, що американський народ втрачає довіру до розвідувального співтовариства та їхньої роботи?», - запитала у розвідника сенатор-демократ Клер Маккаскіл.

«Я думаю, що існує важлива різниця між здоровим скепсисом, який політики, включно з політиком № 1, мусять завжди мати відносно розвідки, та її паплюженням».

«Я припускаю, що найбільше виграють власне ті сили, які ви назвали сьогодні, – Іран, Північна Корея, Китай, Росія та ІДІЛ», - відзначила Клер Маккаскіл.

«Розвідка не ідеальна. Ми організація, яка складається з живих людей. Ми теж інколи робимо помилки. Я не думаю, що розвідка завжди отримує визнання за все те, що вона робить для безпеки народу, за всі розкриті терористичні заколоти».

Напередодні Дональд Трамп розмістив твіт, у якому процитував слова засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа про те, що викрадені в демократів електронні листи він отримав не від росіян. Це викликало справжню бурю в Конгресі та в розвідувальних агентствах.

На запитання сенатора Маккейна «Як би ви описали Ассанжа?» Джеймс Клаппер відповів:

«Він переховується в посольстві Еквадору в Лондоні тому, що він, наскільки я знаю, був звинувачений шведським урядом у сексуальному злочині. Його попередні витоки секретної інформації поставили під загрозу людські життя. Ми в розвідувальному співтоваристві не маємо до нього особливої поваги».

Сенатори цікавилися, якою є стратегія американської розвідки стосовно відповіді на хакерські атаки росіян та інших противників. Клеппер пояснив, що кібератака у відповідь не завжди є найкращим способом, оскільки це означає проникнення в інфраструктуру іншої держави, що важко зробити технічно та йде всупереч міжнародному праву. Висилка дипломатів, санкції тощо може бути прийнятною відповіддю, пояснив представник Міністерства оборони.

«Наприклад, рішення, яке було оголошено минулого тижня, з санкціями, але відповідь може бути ширшою», – зазначив Марсель Леттр, заступник міністра оборони з розвідки.

Дивіться також: Трамп продовжує «воювати» з американською розвідкою з приводу причетності росіян до хакерських атак

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Ведуча програми «Студія Вашингтон», журналіст та редактор. Фокусується на висвітленні українських питань у Конгресі, прямих включеннях із місця подій, американській політиці. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG