Спеціальні потреби

Актуально

Новий рік стане складним для українців, але є підстави для оптимізму, каже один з найвідоміших економістів світу. Інтерв’ю

Професор економіки Гарвардського університету, колишній головний економіст МВФ Кеннет Рогофф.

Новий рік буде складним для українців, але є підстави для оптимізму, коли йдеться про повоєнне відродження української економіки, каже професор економіки Гарвардського університету, колишній головний економіст МВФ Кеннет Рогофф. Один із найвідоміших і найбільш цитованих економістів світу в інтерв’ю Оксані Бедратенко розповів, чим його вразили українські аграрії, чим Україна нагадує Ізраїль та Південну Корею, а також чому російська економіка «повільно задихається».

Рогофф убачає нові можливості для повоєнної економіки України. Адже, каже він, за час війни зміцніло українське виробництво зброї, також є інноваційні розробки в галузі екстреного лікування – все це може стати вагомим додатком до експорту після війни, поряд із відбудованою металургією та сільським господарством. Єдність суспільства дає Україні шанс позбутись як впливу російських олігархів, так і корупції, вкоріненої від радянських часів, переконаний економіст.

Є підстави для оптимізму: Яким бачать економісти 2023 рік для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:05 0:00

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Який ваш загальний прогноз, як розвиватиметься економіка України після війни?

Кеннет Рогофф професор економіки Гарвардського університету: Я оптиміст, бо є надзвичайна добра воля щодо України. Однак, найважливіше, щоб повернулись українці з-за кордону, бо не можна відбудувати економіку, якщо втрачені основні працівники. Очевидно, питання в тому, яким буде мир. Скільки ресурсів знадобиться Україні?

Якщо це нагадуватиме Корейський півострів, і щодня буде ризик, що Росія бомбитиме, то буде важко повернути фінансування.

Якщо це нагадуватиме Корейський півострів, і щодня буде ризик, що Росія бомбитиме, то буде важко повернути фінансування. Потрібен міцний мир і, сподіваюсь, - вирішальна перемога України, яка принесе стабільність на кордоні і не допустить нестабільності, яка може виникнути в Росії. Тому треба чесно визнати – це велике питання.

Але в світі – надзвичайна добра воля. Європа точно дуже старатиметься. Але, маємо бути реалістами – перехід буде складний. Це жорстока війна. Україна багато втратила, але з іншого боку – вона отримала значну довіру і славу на світовій арені. Можливо, це допоможе відновитись після війни, але потрібен час. Це не відбувається за ніч.

О.Б.: Зараз грудень, рік майже закінчився. Як ви думаєте, які нагальні виклики для української економіки будуть наступного року?

Треба допомагати і не лише війську, а забезпечувати базові потреби. Інакше більше людей поїде і буде важче втримати економіку.

К.Р.: Ох, це надзвичайно важке питання. Хотів би, щоб відповідь була проста. Надто багато інфраструктури зруйновано – електроенергія, опалення, основні речі, такі як бензин, дизель треба ввозити вантажівками з-за кордону. Перед Україною – надзвичайні складнощі –інакше не скажеш. Я переконаний – українці надзвичайно рішуче налаштовані опиратись російському вторгненню і витримають будь-що. Однак, економіка - в поганому стані.

Гадаю треба допомагати і не лише війську, а забезпечувати базові потреби. Інакше більше людей поїде і буде важче втримати економіку.

Звичайно, чим швидше вдасться досягнути миру, сприятливого для України, тим краще, але наразі ситуація дуже складна.

О.Б.: Наскільки важливим є експорт, щоб відновити Україну і пережити війну?

К.Р.: Після війни експорт є абсолютно життєво важливим для України. Це – невелика економіка, яка спеціалізується на сільському господарстві, металургії, насінні соняшника, агропродукції. Звичайно, є і інше – включаючи комп'ютерні технології, також деякі медичні товари стають важливими. Тут є величезний потенціал та енергія.

Під час війни важко експортувати, а імпортувати потрібно багато, особливо через те, що війна багато пошкодила.

О.Б.: Якщо подивитись на сільське господарство – тут є позитивні новини. Україна продовжує вирощувати врожай.

К.Р.: Певний час, сільське господарство зростало. Зараз це мабуть 40 відсотків експорту. Гарна новина, як ви кажете, те, що незважаючи на війну, як видається, аграрне виробництво збережене. Наше дослідження показує – збережено 70-75 відсотків довоєнних рівнів. Це вражає не лише з огляду на руйнування, втрату струму, але через еміграцію – стільки потенційних робітників поїхало.

Звичайно, важко продавати агропродукцію, через блокаду, але є потенціал. До війни це йшло добре, а зараз, з обіцянкою вступу до Європейського Союзу, торгівля з Європою розшириться і з’явиться багато можливостей, яких не було до війни.

О.Б.: Щодо металургії – Україна експортувала багато сталі, але, за оцінками Світового банку, бомбардування зруйнували половину українських металургійних потужностей. Чи значить це, що українська економіка більше не покладатиметься на металургію?

К.Р.: Вважаю, важливо відбудувати ці заводи. Україна має надзвичайні поклади залізної руди – одні з найбільших в світі. Звичайно, Україна повернеться на ринок, але відбудова потребуватиме грошей.

Україні довіряють, як Ізраїлю, що дозволило йому збільшити експорт зброї

Є галузі, де роль України через війну виросла, наприклад, виробництво зброї. Україні довіряють, як Ізраїлю, що дозволило йому збільшити експорт зброї. Є довіра до екстреної медицини. Українці мають інноваційні ідеї, наприклад, в лікуванні опіків, і це згодом можна буде експортувати. Але, гадаю, серцевиною економіки певний час залишатиметься сільське господарство та металургія.

О.Б.: Як щодо інвестицій? Нещодавно Nestle оголосила про намір побудувати завод в Україні. Чи поспішатимуть іноземні компанії інвестувати?

К.Р.: Тут треба бути реалістами. До війни Україна роками інтегрувалась до світової торгівлі, але все ж не стала частиною каналів поставок, як Азія. Однак має цей потенціал, коли стане частиною Європи. Щодо прямих інвестицій – тут досвід поганий. Україна за прямими іноземними інвестиціями була нижче за близькі за рівнем доходів населення країни - краще, ніж Туреччина, але гірше за Албанію та Грецію. І всі знають причини – корупція і судова система.

Люди хочуть бути в Європі, а корупція вкорінена в радянському минулому і її частково виженуть разом з російськими олігархами

І серіал, яким прославився Зеленський, на цьому дуже сильно наголошує. Оптимізм в тому, що війна змінить психологію українців, люди хочуть бути в Європі, а корупція вкорінена в радянському минулому і її частково виженуть разом з російськими олігархами. Але це важко змінити. Подивіться навіть на Корею, яка стала розвиненою і багатою, але корупція довго залишалась …

Цей виклик не унікальний для України - подивіться на країни, які стали членами Європейського Союзу - певний час Болгарія, Румунія, інші колишні держави соціалістичного блоку мали проблеми з тим, щоб позбутись спадку радянської імперії. Росія потерпає від цього, а Україна має шанс цього позбутись.

О.Б.: А куди рухається російська економіка?

К.Р.: Гадаю, російській економіці звичайно погано, але не так як Україні, бо ніхто Росію не бомбить. Якусь користь мають різні санкції проти російської економіки, але Китай та Індія купують нафту, хоч і зі знижкою. Росію відрізали від експорту високотехнологічних товарів. Її економіка точно повільно задушиться.

Сподіваємось, світ змусить Росію до миру. І найбільше, звичайно, роблять українці

Економіка Росії, за офіційними даними, впала десь лише на 4-5 відсотків, порівняно з 30 відсотками для України. Думаю, справжні цифри значно більші. Звичайно, це поліцейська країна. Йде мобілізація, звичайні люди дуже страждають. Репресії як в Ірані чи Північній Кореї. Це жах. Однак, на жаль, в такій ситуації економіка може падати, а автократи залишатись при владі.

Щоб прямо відповісти на ваше питання – російська економіка падає не так швидко. Є санкції, але вони так швидко не діють. Основним фактором буде виснаження російського війська.

Сподіваємось, світ змусить Росію до миру. І найбільше, звичайно, роблять українці. І вони переможуть. Однак коли – не можу сказати.

Всі новини дня

"Сталева рішучість українців ніколи не зламається" - Байден розповів про важливу роботу Повітряних сил США в підтримці України

"Переміщення артилерії, боєприпасів, бойових машин, протитанкових систем та систем ППО; космічна розвідка, забезпечення зв'язку. Жодна нація у світі не має таких можливостей сприяння, як у нас", - наголосив президент США Джо Байден. Фото: AP/John Leyba

Президент США Джо Байден у промові до випускників академії Військово-повітряних США у четвер розповів, наскільки важливою є роль ВПС у допомозі Україні в час війни проти російської агресії.

"Військово-повітряні та Космічні сили США є основою цієї операції, забезпечуючи повітряні можливості та матеріально-технічне ноу-хау для переміщення артилерії, боєприпасів, бойових машин, протитанкових систем та систем ППО; забезпечення попереджень про ракетні удари через космічну розвідку, забезпечення зв'язку. Жодна інша нація у світі -- в усьому світі -- не має таких можливостей, як ми", - наголосив президент США.

Він також згадав про навчання українських пілотів на винищувачах четвертого покоління, серед яких є американські F-16.

"Буквально кілька тижнів тому я зустрівся з президентом Зеленським у Хіросімі на саміті «Групи семи». Я йому сказав, що у співпраці з нашими партнерами ми починаємо навчання українських пілотів у Європі на винищувачах четвертого покоління, включно з F-16, щоб Україна могла себе захистити сьогодні та в майбутньому", - вказав президент США.

Байден розповів, що особисто відвідував Україну багато разів, "виступав у Раді. Я був там і після вторгнення". Він висловив захоплення "сталевою рішучістю" людей в Україні.

Сталева рішучість українського народу жити на свободі ніколи не буде зламана. Вони неймовірні: звичайні жінки та чоловіки, які борються, віддаючи життя за свою країну та свої родини
Джо Байден

"Сталева рішучість українського народу жити на свободі ніколи не буде зламана. Вони неймовірні: звичайні жінки та чоловіки, які борються, віддаючи життя за свою країну та свої родини. І підтримка України американським народом не похитнеться. Ми завжди відстоювали демократію, завжди", - сказав президент США Джо Байден.

Він наголосив, що підтримка України є глобальною, а Путін своєю агресією лише об’єднав світ навколо цієї підтримки: "Пам’ятаєте, коли я сказав, що Путін упевнений, що НАТО розпадеться, що вони не вистоять разом? Він об’єднав 40 країн. Сполучені Штати об’єднали світ, щоб міцно стояти на боці України та захищати цінності, які так близькі американському народу: свобода, суверенітет, демократія, проста гідність. Працюючи з коаліцією з понад 50 країн, ми надали історичну безпекову допомогу, яка дала змогу Україні захистити себе".

Байден задався питанням, що могло б статись, якби американська підтримка України зменшилась: "Я прошу вас задуматись, що станеться, якщо ця підтримка похитнеться і Україна впаде? Як щодо Білорусі? А як щодо решти Східної Європи?"

За словами президента США, щоб впоратися з глобальними викликами, як то російська агресія в Україні чи суперництво з Китаєм, американським кадетам ВПС потрібні лідерські якості, такі як стійкість, креативність, витривалість, відданість.

"Світ, у який ви вступаєте, не тільки швидко змінюється, але й темп змін прискорюється", — наголосив президент США.

Джо Байден проголошував промову в академії ВПС США у Колорадо-Спрінгс.

Щодо плану вступу України до НАТО в Альянсі наразі ще різноголосся

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ і керівники зовнішньополітичних відомств країн Альянсу на зустрічі в Норвегії 1 червня 2023 р.

Висловлювання європейських лідерів вказують на, наразі, відсутність одностайності у відповіді на українські заклики, щоб вже у найближчі місяці був узгоджений план стосовно вступу України в НАТО.

Президент Зеленський на саміті Європейської політичної спільноти у Молодові 1 червня сказав, що альтернативою повноправному членству в НАТО і в ЄС є «або відкрита війна, або повзуча російська окупація».

Український керівник казав, що погоджується, що в умовах війни набуття членства в НАТО неможливе, але наполягає на узгоджені конкретного плану вступу України.

Наші країни мають разом поміркувати над гарантіями безпеки для України, які, більше того, повинні просувати до членства в НАТО.
Катрін Колонна, міністерка закордонних справ Франції

«Влітку у Вільнюсі на саміті НАТО потрібне чітке запрошення України до членства, а також гарантії безпеки на шляху до членства в НАТО. Восени потрібне чітке позитивне рішення щодо нашого вступу до ЄС», - заявив український президент.

Україна ще у вересні 2022 року у розпал бойових дій проти російського вторгнення, оголосила те, що Київ назвав офіційною заявкою на вступ в НАТО.

Тоді на підтримку українського членства висловилися уряди лише десятка з тридцяти членів альянсу - переважно держави східної Європи.

Тепер до прибічників визначення якнайшвидшого і чіткого «шляху» України до членства в НАТО долучився президент Франції Еммануель Макрон.

Про те, що Україні належить «повноправне місце в НАТО» заявив і прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак.

Найбільш обережно з поміж керівників провідних європейських держав щодо запрошення України в НАТО наразі висловлюється канцлер Німеччини Олаф Шольц.

На пресконференції у Молдові він говорив, що потрібно якомога швидше сформулювати гарантії безпеки для України, але підкреслив, що вони мають бути «відмінними від тих, які зараз пов’язані з членством в НАТО».

НАТО завжди чітко заявляло про політику відкритих дверей, але водночас очевидно, що посеред війни ми не можемо говорити про нове членство.
Анналена Бербок, міністерка закордонних справ Німеччини

Також стримано на заявку України про вступ в НАТО досі відповідали у США.

Президент США Джо Байден 1 червня проголосив, що нещодавній вступ Фінляндії ще більше зміцнив НАТО і додав, що «Швеція буде в альянсі якнайшвидше», але не згадав про прагнення України.

Державний секретар США Ентоні Блінкен на зустрічі з міністрами НАТО в Норвегії зауважив, що запрошення України мають підтримати всі члени Північноатлантичного альянсу.

Тим часом Угорщина, яка разом з іншою країною НАТО - Туреччиною затягує з ратифікацією членства Швеції, відкрито заявляє, що не хоче вести мову навіть про можливість вступу України в НАТО.

«Ми не можемо говорити про вступ в НАТО країни, яка в стані війни. Ми також не можемо говорити про графік вступу такої країни», - заявив угорський міністр закордонних справ Петер Сіярто на зустрічі міністрів альянсу в Осло 1 червня.

Угорський прем’єр-міністр Віктора Орбан залишається найбільш приязним у відносинах з Росією у порівнянні з іншими керівниками країн альянсу і має тертя з Україною.

Угорщина єдина з країн НАТО відмовилася надавати українцям військову допомогу, і Будапешт гучно заперечує навіть проти економічних санкцій ЄС щодо Росії.

Громадяни Росії в Латвії мають скласти іспит на знання латвійської, інакше депортація. Відео

Половина з тих, хто прийшов на екзамен його успішно складають. Решта виправдовуються, що протягом багатьох років не знайшли можливості вивчити латвійську мову, бо їм вистачало російської.

ЗСУ тепер мають свій "фірмовий" почерк – унікальний шрифт, розроблений дизайнером із Сум. Відео

Збройні сили України тепер мають свій "фірмовий" почерк, унікальний шрифт, розроблений дизайнером із Сум. Які українські традиції використали в роботі над шрифтом для ЗСУ, і чому армія Німеччини користується стилем, який розробили росіяни?

Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"

Судно New Victory під прапором Белізу перевозить зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи ООН, протока Босфор у Стамбулі, Туреччина, 12 травня 2023 року. REUTERS/Yoruk Isik

Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.

Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.

Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.

“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.

“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.

Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.

“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.

Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.

Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.

“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.

У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.

За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.

Більше

XS
SM
MD
LG