Спеціальні потреби

Актуально

Відбудова України. Чи створять мільярди Заходу українське економічне диво

Проект бюджету США на наступний рік, остаточно затверджений Конгресом в п’ятницю, передбачає більше 13 млрд дол - на економічну та бюджетну підтримку України наступного року. Ще 18 млрд євро, планують надати Україні країни ЄС.

Крім цього, в 2023 Україна може очікувати на 500 млн дол позики від Світового банку, наданої під гарантію Великої Британії та 115 млн канадських доларів надходжень від мита, яке Канада збирає з російського та білоруського імпорту. Японія також готує пакет підтримки України на 2023 рік, згідно із заявою міністрів фінансів країн G7, виданій в четвер.

Кошти потрібні для того, щоб забезпечити функціонування економіки України, виконання урядових функцій, щоб не переривались соціальні виплати та виплати пенсій. Ще сотні мільярдів уряд планує залучити від країн-партнерів та приватних компаній на повоєнну відбудову України.

Міжнародна спільнота вже робить перші кроки, щоб надати на користь Україні кошти російських олігархів. Сенат США цього тижня одностайно схвалив положення, яке дозволяє спрямовувати кошти, отримані від продажу активів російських олігархів, на оборону, відбудову України та виплату репарацій у війні.

Цього місяця Канада першою розпочала процес конфіскації арештованих активів російського підсанкційного олігарха Романа Абрамовича. Йдеться про 26 млн доларів США, які планують спрямувати на відновлення України, повідомило МЗС Канади.

Бажаючих допомогти Україні багато, але є питання координації. Для того, щоб адмініструвати кошти економічної допомоги Україні, «Група семи» планує створити окрему платформу.

"Мета зараз - це створити цю платформу швидко за участю України, міжнародних фінансовіх установ та інших партнерів", - сказав канцлер Німеччини Олаф Шольц після зустрічі лідерів G7, що відбулась в режимі онлайн 12-го грудня.

Про те, хто оплатить відбудову та чи довірить Захід Україні такі кошти - ми поспілкувались із авторами нової книги Центру економічних та політичних досліджень. Серед співавторів книги «Відбудова України. Паризький звіт» - відомі західні та українські економісти.

Автори переконані - повоєнна відбудова визначить не лише долю України, але і майбутнє Європи. Вони вважають, що зі спустошеної війною країни Україна в результаті відбудови стане членом ЄС та НАТО.

Найперша передумова економічного дива в Україні - мир без територіальних компромісів

Найпершою передумовою є досягнення сталого миру, який можливий, лише за умови повернення Україні всіх її територій, кажуть економісти.

«Для мене особисто індикаторами успіху цієї відбудови буде те, що Україна стане членом Європейського Союзу і членом НАТО. Чому це важливо? Тому що це буде таким собі індикатором того, що ми – справжня демократія, що в нас є справжні гарантії безпеки. Після чого ми будемо нормально розвиватися», - говорить співавтор книги, професор Каліфорнійського університету Берклі Юрій Городніченко в інтерв'ю Голосу Америки.

Росія як загроза для України нікуди не зникне. Але можливі і інші варіанти, що Росія може розпастися на кілька країн може, бути в них якась там революція, вони можуть перетворитися на якусь Північну Корею
Юрій Городніченко

Автори припускають - Росія як загроза для України нікуди не зникне, але Україна отримає гарантії безпеки - гарантії того, що Росія знову не нападе на Україну найближчим часом.

«Але можливі і інші варіанти, що Росія може розпастися на кілька країн може, бути в них якась там революція, вони можуть перетворитися на якусь Північну Корею. Ми цього не знаємо, але ми сподіваємося, що ми здобудемо гарантії безпеки і таким чином у нас будуть підвалини майбутнього зростання», - додає Городніченко.

«Поганий конмпроміс» щодо кордонів створить напругу і нестабільність в Україні – Міклош

Будь-який мир, який не сприймуть українці, не створить можливостей для економічного процвітання, вважає колишній міністр економіки та фінансів Словаччини Іван Міклош, який також виступив співавтором книги.

«Як впевненість, так і довіра прийде лише, якщо не тільки уряд, але і приватні інвестори почуватимуться в безпеці в Україні. Важливо, на моє глибоке переконання, і йдеться не лише про Україну, а і про західних партнерів – необхідна передумова для успішного управління цим процесом – повернення України до міжнародно визнаних кордонів", - каже Міклош в коментарі Голосу Америки.

Будь-який поганий компроміс, коли Україна, скажімо, втратить Крим, або воєнні злочини залишаться непокараними, створить напругу та нестабільність в Україні. А в умовах напруги та нестабільності неможливо успішно реформувати країну

Гадаю, будь-який поганий компроміс, коли Україна, скажімо, втратить Крим, або воєнні злочини залишаться непокараними – такий поганий компорміс створитьі сподіваюсь цього не станеться – напругу та нестабільність в Україні. А в умовах напруги та нестабільності неможливо успішно реформувати країну. Неможливо успішно створити довіру та впевненість».

Ілона Сологуб, наукова редакторка Vox Ukraine каже в інтерв'ю Голосу Америки, що обсяги інвестицій, необхідні для відбудови, стануть відомими лише після перемоги.

«Зрозуміло, що це потребуватиме дуже великих коштів. За оцінками президента європейського інвестиційного банку, це було понад 1 трлн доларів. – говорить Сологуб. - Але може бути, що це буде більше, тому що атаки на українську інфраструктуру тривають. Ці руйнування нові з'являються щодня, тому зрозуміло що найперший крок для відбудови це постачання в Україні більше зброї щоб якомога скоріше перемогти».

Чи потрібні реформи під час війни

Для того, щоб залучити гроші держав-партнерів а також приватні інвестиції, потрібно, щоб Україні довіряли. За оцінками співавторів книги, Україна потребуватиме від 500 млрд до трильйона доларів на відбудову у наступні десять-п’ятнадцять років. Щоб отримати такі гроші, Україна має вже зараз боротись з корупцією, говорить Городніченко.

Треба починати реформи вже зараз тому, що коли почнуть надходити серйозні гроші в Україну, ми маємо бути максимально чесними і чистими, щоб переконати наших західних партнерів в тому, що вони інвестують в нову Україну,
Юрій Городніченко

«Ми кажемо, що треба починати реформи вже зараз тому, що коли почнуть надходити серйозні гроші в Україну, ми маємо бути максимально чесними і чистими, щоб переконати наших західних партнерів в тому, що вони інвестують в нову Україну, - каже науковець. - Через це важливо зробити реформи судової системи, нашого державного апарату, побудувати систему запобіжників».

«Якщо в нас є чітке розуміння, що ми йдемо в Європейський Союз, то у нас просто немає іншого вибору. Так, нам треба себе перебудовувати, якщо не з нуля, то з першого поверху», – переконаний економіст.

«Чи є на це воля? Звичайно, такі рішення важко іноді робити, але повертаючись до досвіду, що ми зробили з літа - у нас призначили антикорупційного прокурора, прибирали окружний суд, тобто такі дуже складні речі, так би мовити, можна і треба виконувати».

Міклош з подивом відзначає - попри війну, реформи в Україні тривають. «Україна точно не хоче чекати», - каже Міклош.

Він згадує, як в грудні на зустрічі з віце-прем’єркою України Ольгою Стефанішиною, посадовиця запевнила експертів - Україна хоче прискорити підготовку до вступу в ЄС.

В країні війна, але попри це парламент працює, уряд працює, пенсії виплачують, зарплати виплачують, макростабільність відносно міцна за цих умов
Іван Міклош

Декілька місяців тому український уряд оголосив, що приблизно на 70 відсотків виконав попередні умови угоди про асоціацію. Деякі незалежні оцінки дещо нижчі, каже Міклош, але більшість передумов вже виконано і віце-прем’єрка Стефанішина каже, що зараз, під час війни, хоче прискорити цей процес.

«В країні війна, але попри це парламент працює, уряд працює, пенсії виплачують, зарплати виплачують, макростабільність відносно міцна за цих умов», - говорить експерт.

«Це може дивно звучить, але єдність, яку створила ця загроза для незалежності та суверенітету України – сильна, сильніша, ніж до війни, до лютого цього року. І це – добра стратегія уряду використовувати цю єдність і мобілізованість суспільства, щоб прискорити реформи. Найважливіше - у сфері верховенства права, правоохороної та судової реформи, боротьби з корупцією», - переконаний Міклош.

Складніше ніж план Маршалла. Як скоординувати міжнародну допомогу Україні

У середині минулого століття історичний план Маршалла підштовхнув розвиток Європи після Другої світової війни. Тоді одна держава, США, надала допомогу 16 європейським країнам. Сьогодні ж ситуація протилежна. У відновленні єдиної країни, України, братимуть участь понад десятка держав.

Президент України в режимі оналйн звернувся до засідання "Групи семи" в грудні 2022 року
Президент України в режимі оналйн звернувся до засідання "Групи семи" в грудні 2022 року
Є три важливі речі, що мають відбутися - це координація, координація і ще раз координація
Юрій Городніченко

"Є три важливі речі, що мають відбутися - це координація, координація і ще раз координація", - каже Городніченко.

Він каже, що зараз йде «змагання» між різними спонсорами, донорами.

"Це, звичайно дуже приємно, коли стільки людей, організацій хочуть допомагати, але ми хочемо уникнути ситуації, коли буде дублювання якесь, марнотратство. Нам цього не потрібно. Потрібно, щоб була одна організація, яка буде займатися цим процесом", - додає він.

Платформа G7 координуватиме, як короткострокову, так і стратегічну фінансову допомогу Україні. І робота вже розпочалася. Про це під час конференції в інституті Брукінза розповів представник України в МВФ Владислав Рашкован.

Рашкован, заступник виконавчого директора в МВФ від України, який також виступив співавтором книги "Відбудова України. Паризький звіт" говорить: "Питання, яке ми обговорюємо стосовно Маршалл плану - Хто стане наступним пані чи паном Маршаллом для України? Бо нам все ще бракує того, хто б взяв цю лідерську роль в світі. Ось перелік людей, про яких я подумав, але на світовому рівні такого лидера покі нема … Це Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії, Саманта Пауер, голова USAID, Борис Джонсон, Маріо Драгі, Домбровскіс, якій є одним з найбільших союзників України, Девід Ліптон, який працював в МВФ, а тепер в Мінфіні США, а також генерал Петреус, який уважно відслідковує події в Україні. Україна – не буде військовою економікою, сподіваюсь, після війни. Але наразі лідера – Маршалла – немає".

Жоден бюджет не потягне відбудову України, потрібні приватні інвестори

Автори дослідження також вказують – крім бюджетної, необхідно залучати і приватний іноземний капітал. Він може зайти через кілька місяців після закінчення війни - коли відбудова мостів, електрики та іншої інфраструктури вже розпочалася, говорить Городніченко.

"В книжці ми кажемо - коли закінчиться війна, в перші місяці, може, навіть років, буде складно переконати приватний бізнес потужно інвестувати в Україну, бо не буде електрики чи мостів, чи логістики - і через це у перші роки фокус має бути на державних, публічних ресурсах.

Обсяги грошей, які потрібні на відбудову, жоден бюджет не потягне. це мають прямі іноземні інвестиції
Юрій Городніченко

Тобто відновлювати інфраструктуру доведеться державі, відновлювати базові речі доведеться державі, але з часом роль приватних грошей має зростати, тому що в підсумку обсяги грошей, які потрібні на відбудову, жоден бюджет не потягне. Це мають прямі іноземні інвестиції", - каже він.

Деякі приватні компанії не стали чекати навіть закінчення війни. Швейцарська компанія з виробництва продуктів харчування Nestle цього місяця оголосила, що інвестує майже 43 мільйони доларів США у нові промислові потужності в Україні.

Щоб залучити інвестиції, крім реформ, потрібно створити механізм, який надаватиме страхування для інвесторів. Це - механізм, схожий на той, що надає гарантійна агенція Світового банку, щоб застрахувати інвестиції від військових ризиків, каже Ілона Сологуб.

"Також є декілька великих проектів, запропонованих в книзі, такі як, наприклад, перебудова залізниці під європейську ширину колії або відбудова чи перевинайдення міст на сході країни, - додає аналітик.

Українське екномічне диво не гарантоване

Попри всі зусилля, успіх відбудови не гарантований, кажуть аналітики. Городніченко вказує – є як успішні, так і провальні приклади відбудови.

"Кажуть, що досвід України завжди унікальний. У якомусь сенсі це так і є, але можна провести багато паралелей з попередніми відбудовами - всі кажуть про план Маршалла після Другої світової війни і там дуже багато чого схожого - наприклад скільки людей загинуло, скільки всього розбито справді це – масштаби Другої світової війни. Україна може повторити досвід Німеччини, Франції Італії - отримати дуже швидке економічне зростання», каже Городніченко.

Але він наводить і негативні приклади - спроби відбудови Іраку, Афганістану, коли багато грошей було надано країнам, але результати не були вражаючими.

Як каже українсько-американський економіст, треба вчитися на цих помилках, і через це наголошує - треба, щоб була координація, відповідальність, прозорість, чіткий план. Але, як переконаний економіст, найважливіше, щоб Україна була мотором цих змін – щоб ініціатива надходила від України, а не зовнішніх спонсорів.

Всі новини дня

Британія не вважає доцільним надсилати свої винищувачі Україні

Британські винищувачі нового покоління Tempest на авіабазі Лінконшир, Велика Британія. 9 грудня 2022. Joe Giddens/Pool via REUTERS

Велика Британія не вважає доцільним надсилати свої бойові літаки в Україну, заявив у вівторок речник прем'єр-міністра Ріші Сунака.

"Винищувачі Великої Британії надзвичайно складні, і потрібні місяці, щоб навчитися літати. Враховуючи це, ми вважаємо, що відправляти ці літаки в Україну непрактично", - сказав прес-секретар журналістам і додав: "Ми продовжимо обговорювати з нашими союзниками правильний підхід, на нашу думку".

Напередодні президент США Джо Байден коротко відповів "ні" на запитання про можливість постачання літаків-винищувачів F-16 для України, але жодних інших деталей не додав. Раніше в Білому домі заявляли, що обговорюють питання щодо постачання додаткових озброєнь для України, в тому числі винищувачів F-16.

Перед тим у понеділок президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна не виключає надсилання військових літаків в Україну, але висунув кілька умов для такого кроку, серед яких те, щоб надання такого обладнання не призвело до ескалації напруженості або не використовувалося "для атаки російської землі", а також щоб це не "послабило потенціал французької армії".

А прем'єр-міністр Матеуш Моравецький також припустив передачу Україні винищувачів F-16. "Як це було кілька місяців тому в контексті МіГів, будь-які інші літаки будуть реалізовуватися і, можливо, передаватися в координації з країнами НАТО. Тут ми будемо діяти в повній координації", – сказав голова польського уряду.

У статті використано матеріали Reuters

Університети Канади приймають українських студентів-біженців за спрощеною процедурою. Відео

В коледжах Ванкувера для українських переселенців діють знижки на оплату за навчання, а з документами студентам допомагає волонтерська організація українських емігрантів. Більше знає Христина Шевченко.

Українські правозахисники про доповідь HRW: «фактично підтримує нашого ворога»

Відділення хірургії в Ізюмі, знищене внаслідок російської атаки, 17 вересня 2022. (AP Photo/Evgeniy Maloletka)

Українська Гельсінська спілка з прав людини і Харківська правозахисна група різко розкритикували правозахисну організацію Human Rights Watch за оприлюднену 31 січня доповідь про використання українськими збройними силами протипіхотних мін ПФМ-1 в районі Ізюма в Харківській області.

«Ми намагалися зупинити цю публікацію, звернувшись 29 січня напряму до керівництва HRW. Ми пропонували спочатку вивчити це питання через консультації разом з нами з військовими з Міністерства оборони. Проте наші зусилля виявилися марними», – кажуть українські правозахисники.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Вони наголошують, що незалежно від коректності дослідження, оприлюднення такого звіту несе значні репутаційні ризики для України «та, безсумнівно, вплине на зусилля держави щодо забезпечення постачання західної зброї».

«HRW, як і Amnesty International, користуються значною громадською довірою в Європі та США, і такі звіти підживлюють російську пропаганду та підривають суспільну підтримку постійної військової допомоги Україні з боку західних урядів. Один із ключових принципів законодавства про свободу інформації проголошує, що інформація публікується, якщо шкода від публікації менша, ніж шкода від відмови від публікації. Ми переконані, що в ситуації, коли Україна є об’єктом агресії значно більш могутньої у військовому відношенні держави, публікація такої доповіді принесе велику шкоду, значно більшу, ніж користь від отримання результатів дослідження», – йдеться в заяві.

Українська Гельсінська спілка з прав людини і Харківська правозахисна група заявили, що «глибоко обурені тим, що HRW фактично підтримує нашого ворога».

Раніше сьогодні правозахисна організація Human Rights Watch закликала Україну розслідувати випадки ймовірного застосування її збройними силами тисяч протипіхотних мін, розкиданих із застосуванням ракетних установок в Ізюмі та його околицях під час окупації цих територій російськими військами.

Правозахисники заявили, що документально зафіксували «численні випадки», коли ракети, що містили протипіхотні міни ПФМ, так звані «міни-метелики» або «міни-пелюстки», випускали по окупованих Росією територіях поблизу російських військових об’єктів.

Human Rights Watch також нагадала, що раніше оприлюднила три звіти, в яких задокументовано використання російськими військовими протипіхотних мін в Україні у 2022 році. У HRW наголосили, що російські військові постійно застосовують протипіхотні міни і скоїли «жахливі злочини по всій країні», але «це не виправдовує використання Україною забороненої зброї».

Правозахисники нагадали, що Україна є державою-учасницею Конвенції про заборону протипіхотних мін 1997 року, яка повністю забороняє застосування протипіхотних мін.

Українська влада на доповідь наразі не реагувала.

При цьому в HRW заявили, що звернулися в листопаді до Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ й Офісу президента України з низкою питань щодо використання протипіхотних мін ПФМ в Ізюмі та поблизу нього і пропонували зустрітися з представниками влади.

23 листопада, за даними правозахисників, Міністерство оборони України надало письмову відповідь, «у якій йдеться про те, що військові дотримуються своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо заборони застосування будь-яких протипіхотних мін. Але не було надано відповіді на жодне з запитань стосовно використання мін ПФМ в Ізюмі та його околицях, зазначалося, що «інформація про типи зброї, які застосовує Україна... не підлягає коментарям до закінчення війни...».

Міни ПФМ, які називають «пелюстками» або «метеликами», – це невеликі пластикові фугасні міни, якими обстрілюють місцевість. Вони падають на землю і вибухають, коли на корпус міни чиниться тиск, наприклад, коли хтось на неї наступає. Міна ПФМ також може здетонувати, якщо її торкатися або пересувати. Протипіхотні міни вибухають від присутності, близькості або контакту з людиною і можуть вбивати і калічити людей ще тривалий час після закінчення збройних конфліктів, наголошують правозахисники.

Російська армія активно застосовувала ці міни від початку війни на Донбасі – у вересні 2014 року про це повідомляли, зокрема, командири батальйону «Азов». Також про їхнє застосування бойовиками угруповання «ЛНР» повідомляли у 2020 році. У лютому 2022 року російська армія використала їх під час бомбардування Харкова, заявляла тодішня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, а очевидці знаходили такі міни у Бучі Київської області.

Використання протипіхотних мін заборонено Оттавською конвенцією – Україна її підписала та ратифікувала ще у 2006 році, на відміну від Росії. Ще у 2013 році Україна заявила, що знищуватиме три мільйони мін-пелюсток.

Цей процес не переривався навіть під час війни – про успішне знищення кількох мільйонів ПФМ-1 повідомляли у 2020 році.

У серпні цього року різка критика лунала на адресу Amnesty International за її доповідь про порушення гуманітарного права, в якій правозахисна організація звинуватила українські сили в тому, що вони піддають ризику життя цивільних осіб.

Росія хоче відтягнути ЗСУ від Бахмута, але навряд чи досягне оперативного прориву – розвідка Британії

Український військовик на позиціях у Бахмуті, 27 січня 2023. REUTERS/Yan Dobronosov

Росія прагне відтягнути українські сили від Бахмута, розвиваючи новий напрямок на Донеччині, але навряд чи досягне суттєвого оперативного прориву, вважає розвідка Міністерства оборони Великої Британії.

"Російське командування, ймовірно, має на меті розвинути новий напрямок просування у частинах Донецької області, підконтрольних Україні, і відволікти українські сили від Бахмутського сектора, за який точаться тяжкі бої", – йдеться у повідомленні у Twitter.

Там зауважують: "Існує реалістична ймовірність того, що Росія продовжить досягати локальних успіхів у цьому секторі. Однак малоймовірно, що Росія має достатньо незадіяних військ у цьому районі, щоб досягти оперативного значного прориву".

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Тим часом американський Інститут дослідження війни у своєму щоденному огляді ситуації на фронті зазначає, що "західні, українські та російські джерела продовжують вказувати на те, що Росія готується до неминучого наступу" у найближчі місяці.

Також поки війська Кремля продовжували наземні атаки для відвоювання втрачених позицій на захід від Кремінної та удари на лінії фронту у Донецькій області, досягаючи незначних здобутків біля Бахмута, українські війська проводили контрнаступальні операції на північний захід від Сватового і продовжили завдавати ударів по зосередженню російських військ у тилових районах Луганської області.

Раніше Голос Америки повідомляв, що за оцінками оглядачів новий російський наступ може початись до того, як Київ отримає перші британські чи німецькі танки, адже на навчання українських військовиків та на доправлення цієї техніки можуть піти місяці. Але знання про надходження нових танків дасть українським командирам більше свободи у використанні своїх поточних запасів техніки.

При цьому двоє американських генералів у відставці вважають, що Крим може стати вирішальним майданчиком російської війни в Україні та що півострів звільнити можливо, але для цього ЗСУ потребують наступальної зброї, зокрема літаків-винищувачів.

«Вступ України в НАТО треба починати» - Борис Джонсон також навернувся до прихильників

Українські солдати на навчанні в Запорізькій області 23 січня 2023р.

Колишній британський прем’єр-міністр Борис Джонсон додав свій голос до тих, хто закликає західні країни відмовитися від двоякої позиції щодо членства України в НАТО і закликав негайно почати процес залучення Києва в альянс «заради стабільності і миру».

Джонсон в американській газеті Washington Post визнав суперечливість і навіть нещирість багаторічних заяв західних лідерів, які з одного боку твердили, що дотримувалися принципу «відкритих дверей» НАТО і визнавали право України на вступ в організацію, але насправді задовольняли вимоги Росії, яка заперечує права українців.

Українцям треба надати все потрібне, щоб якнайшвидше покласти край цій війні, а також ми повинні почати процес прийому України в НАТО, і почати це зараз.

«Результатом стала найгірша війна у Європі за 80 років», - стверджує Борис Джонсон, вказуючи, що «російський президент Владімір Путін зруйнував безліч життів, надій і мрій. Він також знищив найменші підстави співчувати йому, чи потурати його параної».

«Разом з цим він розвіяв доводи проти членства України в НАТО», - вважає Джонсон.

Заклик британського політика додався до щораз ширшого кола авторитетних голосів, які доводять потребу членства України в Альянсі задля майбутнього миру і стабільності у Європі.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

99-річний Генрі Кіссінджер, колишній держсекретар США і представник так званих «реалістів» у міжнародній політиці нещодавно також визнав, що війна Путіна змінила і його думку.

«До війни я виступав проти членства України в НАТО, бо я побоювався, що воно розпочало б саме той процес, який ми бачимо зараз. А тепер, коли той процес досяг даного рівня, ідея нейтральної України в даних умовах більше не має сенсу», - сказав Генрі Кіссінджер у доповіді на Світовому економічного форуму у Давосі.

Чітко про роль НАТО як стримувача агресора заявляє і Санна Марін прем’єр-міністерка Фінляндії, яка разом зі Швецією почала процес вступу в альянс під впливом російської війни проти України.

«Я впевнена. Якби Україна вже була членом НАТО, то зараз війни в Україні не було б», - сказала Санна Марін у Давосі, пояснивши, що вважає одним з НАТО гарантів дотримання міжнародних законів, які захищають менші країни від агресивних більших держав.

«Доводи про критерії вступу України в НАТО тепер лунають безглуздо»

«Аргументи, що Україна не готова до членства в НАТО випарувалися», - сказав, коментуючи розвиток дискусій довкола України і Альянсу, старший співробітник Естонського інституту закордонної політики і позаштатний співробітник британського Королівського інституту міжнародних відносин Джеймс Шерр.

Тепер питання полягає в тому, чи прем’єр-міністр Ріші Сунак прилюдно висловиться за це.
Джеймс Шерр

Він зауважив у розмові з «Голосом Америки», що «навіть з огляду на шок війни» буде нелегко змінити позиції низка членів Альянсу щодо перетворення України на союзника, якого вони мали б захищати згідно з 5 пунктом договору НАТО.

Борис Джонсон також зізнався, що він сам тривалий час вважав, що членство України в НАТО неможливе і, що «в деяких європейських столицях цей наслідок виглядатиме неперетравним», але додав, що «від логіки сховатися неможливо».

На думку Джеймса Шерра і далі залишаються «дуже могутні, але менш чітко висловлені причини того, чому деякі члени НАТО в минулому були проти і будуть надалі проти членства України в НАТО, бо пріоритетом деяких тих союзників залишається бажання в довготерміновій перспективі включити Росію в європейську систему».

«Зараз просто сказати, що Україна ще не відповідає критеріям членства в НАТО - це просто безглуздо», - каже аналітик і припускає, що тим державним діячам, які і досі проти українського членства в Альянсі «треба буде виступити з чіткішими заявами, яких вони досі уникали».

Він припускає, що «ця брехня з благими намірами і нечесність» буде тривати, і що аргументів лише урядів східні Європи і окремих політиків та інтелектуалів буде не досить.

«Тепер питання полягає в тому, чи прем’єр-міністр Ріші Сунак прилюдно висловиться за це. Бо Британія щодо цього перебуває в більш вигідній позиції, і до її голосу прислухалися би у Вашингтоні», - зауважив Джеймс Шерр.

Дивіться також:

Більше

XS
SM
MD
LG