Спеціальні потреби

Актуально

Японія може відіграти ключову роль у відбудові України: інтерв'ю із послом Сергієм Корсунським

Посол України у Японії Сергій Корсунський. Архівне фото

Питання зміцнення японсько-американських відносин, протидії російській агресії та стримування Китаю були серед головних під час візиту японського прем'єр-міністра Фуміо Кішіди до Вашингтона.

За результатами зустрічі із президентом США Джо Байденом, лідери видали спільну заяву, у якій, зокрема, наголосили на важливості глобальної коаліції з протидії російський агресії і притягнення Москви до відповідальності: “Об’єднані через Атлантичний і Тихий океани, ми разом рішуче протистояли несправедливій і жорстокій війні Росії проти України, і ми продовжуватимемо запроваджувати санкції проти Росії та надаватимемо непохитну підтримку Україні”. Американський президент окремо подякував японському прем'єру за рішучу позицію із засудженням російської війни із перших днів повномасштабного вторгнення.

Наскільки великим кроком це було для Японії, як змінилася її зовнішня політика і стратегія нацбезпеки після російського вторгнення, і як підтримує Токіо Київ – про це і не лише Юлія Ярмоленко розпитала посла України у Японії Сергія Корсунського.

Юлія Ярмоленко: Якщо ми говоримо про самий початок повномасштабної російської війни проти України, наскільки ви були здивовані тією позицією, яку зайняла Японія?

Сергій Корсунський: Враховуючи, що між нашими країнами вісім тисяч кілометрів, і те, що Японія має тісніші стосунки з Росією вже більше 150 років, важко було передбачити, якою буде реакція. Але 24 лютого, щойно стало відомо про початок агресії, що Київ бомблять, що російські війська вторглися на територію України, реакція Японії була миттєвою, була прийнята заява парламенту, перша в історії парламенту така заява, яка повністю була на нашому боці, і засудила агресію. Це важливо дуже, бо Японія — це парламентська республіка, і те, що вирішує парламент — виконує уряд. Тому далі все було наслідком цих перших заяв.

Ю.Я.: Японія приєдналася до Західної коаліції, яку очолюють Сполучені Штати. Наскільки це був несподіваний, але з іншого боку й важливий крок?

С.К.: Це якраз було очікуваним, тому що Японія є членом "Cімки", і коли наші колеги політологи, дипломати говорять про “колективний Захід”, я завжди їх поправляю. Краще казати “співдружність демократій”, тому що є й “колективний Схід” — Японія, Австралія, Нова Зеландія та інші країни, які активно допомагають Україні. Японія, безумовно, стала на бік демократичного світу і приєдналася до всіх санкцій, які ввели "Група Семи" та ЄС. В цілому, на сьогодні допомога Японії оцінюється в 1,6 мільярда доларів. Але це лише офіційна частина — насправді вона значно більша.

Ю.Я.: Багато експертів звертають увагу на те, що якби Японія не приєдналася до глобальної коаліції з засудження російської агресії, то, ймовірно, низка інших країн у регіоні не так активно підтримали б Україну. Як ви вважаєте?

С.К.: Це абсолютно точно. В регіоні Японія сприймається як потужна м’яка суперсила, до думки якої прислухаються. І той факт, що до санкцій проти Росії приєдналися Сінгапур, Південна Корея і Мікронезія свідчить про те, що розуміння в регіоні стосовно суті цієї агресії зросло порівняно з 2014 роком. Тому що в 14-му році це була лише Японія. Для нас це важливо, бо ми прекрасно розуміємо, що те, що відбувається в Україні та Європі – там не залишиться. Тут це дуже добре відчувається, тому що є Росія, є Північна Корея, є Китай, які сьогодні складають серйозну небезпеку для регіону Азії.

Дивіться також: США та Японія обговорюють підтримку України

Японія і США обговорюють спільну підтримку України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:16 0:00

Ю.Я.: Як змінилася зовнішня політика Японії після повномасштабного вторгнення Росії в Україну? Ми знаємо, що Японія змінила свою стратегію національної безпеки, укріплює свою безпеку і відходить від пацифізму. Що ви можуте сказати про важливість цього кроку?

С.К.: Протягом 11 місяців агресії Японія дуже уважно вивчала те, що відбувається в Україні, ми, звичайно, допомагали в цьому. І прийшло розуміння того, що, як правильно сказав прем’єр-міністр Кішіда: “Те, що відбувається в Україні сьогодні, може відбутися в Азії завтра”. Тому ми маємо зміцнювати регіональні альянси – а це QUAD (США, Японія, Індія, Австралія), AUKUS (США, Британія, Австралія), це двосторонні регіональні угоди.

Пацифістська позиція Японії, яка була наріжним каменем її зовнішньої політики після Другої світової війни, добігає кінця — не тому, що Японія стає агресивною, а тому, що вона повинна мати більш активні засоби захисту, аби себе захистити у разі агресії

Це розуміння, що в принципі пацифістська позиція Японії, яка була наріжним каменем її зовнішньої політики після Другої світової війни, добігає кінця — не тому, що Японія стає агресивною, а тому, що вона повинна мати більш активні засоби захисту в своєму розпорядженні, аби себе захистити у разі агресії.

Минулого року ми були свідками рекордної кількості пуску різних балістичних ракет з боку Північно Кореї - абсолютно без провокацій з боку Японії. Крім того, ми знаємо, яка напруга навколо Тайваню. І є постійні провокації з боку Росії: і навчання на північних територіях, і прольоти бомбардувальників, і проходи кораблів. Це дуже нагадує те, що Росія робила на українських кордонах перед лютим – у січні і грудні — коли вони через усі канали, зокрема і через посла Росії у Японії, казали, що “ніякої агресії не буде”, “це просто навчання”. Такі самі “просто навчання” відбуваються поблизу Японії. Врешті-решт, в грудні 2022 року відбулися революційні зміни у статегічних документах – в концепції національної безпеки і в оборонних документах Японії. І я впевнений, що у ході візиту прем'єр-міністра до столиць "Сімки", будуть підтверджені взаємні зобов’язання країн, щоб підтримувати обороноздатність Японії на достатньому рівні. Врешті, сили оборони Японії отримують право превентивного удару, чого не було раніше. І я вам скажу, у японському пацифістському суспільстві була дискусія щодо цього, але я думаю, що це абсолютно вірний крок.

Ю.Я.: Цього року Японія визнала Курили окупованою Росією територією. Як змінилися відносини двох країн до війни і після, і як розвиватиметься ситуація на Курилах?

С.К.: У Японії ці острови не люблять називати Курилами, тому що за Сан-Франциською угодою саме Курили відійшли Радянському Союзу. Але ці чотири острови Японія ніколи не визнавала як частину Курильської гряди. З того часу існує ця незаконна окупація. Мова, яку Японія використовувала, описуючи цей процес, змінювалася. Коли прем’єр-міністром був покійний Сіндзо Абе, який докладав величезних зусиль для врегулювання цього питання, він 20 разів зустрічався з Путіним. З боку Японії були компромісні пропозиції, дипломатично спрямовані на вирішення цієї проблеми. Росія на жодні умови не погодилася, вона намагалася виторгувати собі позитивні позиції, і врешті-решт це нічим не закінчилося.

Коли ми переможемо і коли Росія розвалиться, або коли вона демократизується (у що я не вірю), тоді постане це питання (щодо контролю Росії над низкою островів, які Японія вважає окупованими)

Сьогодні прем’єр-міністр Кішіда повернувся до тієї мови, якою Японія описувала суверенітет над своїми територіями — досить жорстко. Це важливо, тому що в Японії до визначень в стратегічних документах ставляться дуже серйозно. І прем’єр-міністр Кішіда чітко сказав: “Це суверенітет Японії, питання про це не стоїть, але ми будемо продовжувати намагатися дипломатичним шляхом вирішити цю проблему”. Це означає, що Японія не ставить за мету звільнити ці території від росіян збройним шляхом, але безумовно вони будуть залишатися на порядку денному двох країн і очевидно, що коли ми переможемо і коли Росія розвалиться, або коли вона демократизується (у що я не вірю), тоді це питання постане. І дуже важливо, щоби Україна також підтримала Японію у цьому контексті. Тому що якщо ми хочемо, щоб підтримували нас, ми теж маємо займати проактивну позицію.

Ю.Я.: Ви сказали, що відносини Росії і Японії були нормальні до повномасштабного вторгнення. Тобто це ще один доказ, що війна Росії проти України — це стратегічна помилка?

С.К.: Росія втратила дуже багато. Ми розуміємо, що ринок Росії був важливий для японських автовиробників і для інших компаній-виробників одягу, електроніки. Вони працювали активно на російському ринку, але після початку повномасштабної агресії більшість японських компаній — не всі, я мушу визнати, але більшість, навіть із втратами для себе, вийшли з російського ринку і займають принципову, синхронізовану із "Сімкою", позицію стосовно подальшої співпраці.

Росія втратила японські інвестиції, японський ринок

Тобто Росія втратила японські інвестиції, японський ринок. Японія ввела серйозні обмеження на постачання російських товарів на свій ринок, і що головне – все це стосується машинобудування японського і робототехніки, які у Японії найвищої якості — все це припинене абсолютно, і мови нема про те, щоби Японія дозволяла такі сумнівні бізнеси. Залишається певна торгівля і певні відносини, які для Японії є критичними — такі як постачання енергоресурсів.

Японія обмежила економічні зв'язки з Росією, каже Корсунський. Фото: Робот SoftBank Corp's в магазині електроніки в Токіо
Японія обмежила економічні зв'язки з Росією, каже Корсунський. Фото: Робот SoftBank Corp's в магазині електроніки в Токіо

На жаль, після аварії на Фукусімі у 2011 році, зупинили атомні станції. Зараз їх повільно поновлюють, але Японія вимушена закуповувати і нафту, і газ. Російську нафту вона не закуповує, але 9% своїх потреб у зрідженому газі вона отримує з Сахаліну, де є Японські інвестиції, і поки уряд не може вийти з цього проєкту. Хоча вживаються кроки по активізації співробітництва з Австралією, Індонезією, країнами Персьскої затоки. Просто є регіональна специфіка транспортування, специфіка щодо довготермінових контрактів. Але в цілому Росія зробила величезну дурницю — в Азії вона взагалі втратила будь-яке обличчя, і не лише в Японії, а й в інших країнах регіону, потужних країнах, вони зараз різко відходять від Росії, до речі, це також стосується закупівлі російської зброї. Вони побачили, що їхні розхвалені СУ-34 наші збивають “Стінгерами”, і коли зараз країни регіону дуже серйозно переглядають свої концептуальні відносини у питаннях оборони. І це дуже серйозно.

Ю.Я.: Як щодо Китаю? Наскільки, як ви вважаєте, Сі Цзіньпін готовий бути партнером Путіна, чи Китай буде робити лише те, що йому вигідно?

С.К.: На думку японських експертів, Китай завжди займає одну позицію — прокитайську, і завжди турбується перш за все, щоб його економіка працювала. 1,4 мільярда людей — це складний механізм, тому сьогодні Росія для Китаю — це просто джерело дешевих ресурсів, вони закуповують нафту і газ за цінами, яких не буває у світі.

Архівне фото: президент Росії Путін та президент Китаю Сі Цзіньпін, 2018 рік
Архівне фото: президент Росії Путін та президент Китаю Сі Цзіньпін, 2018 рік

Державні корпорації і банки Китаю дотримуються санкцій, тому що вони працюють у різних країнах світу, і зовсім не зацікавлені в тому, щоб потрапити під наслідки порушення санкційного режиму. Тому насправді ми бачимо такі начебто “стратегічні відносини, рівним яким ніде і нічого не має”.

Китай чим далі, тим більше розуміє — те, що робить Росія шкодить інтересам Китаю довготерміновим

А насправді Китай турбується про своє благополуччя, і сьогодні, я знаю це точно, відбувається перегляд Китаєм ставлення до Росії, вони розуміють — чим далі, тим більше — що це абсолютно безглузда і жорстка війна може опосередковано дуже зашкодити іміджу Китаю, який в регіоні намагається бути “добрим поліцейським”. Треба подивитися на різницю у відносинах, коли Путін був у Пекіні, і як Сі Цзіньпін поводив себе під час останніх самітів тут у регіоні — і ASEAN, Східної Азії, і Групи 20 — це були земля і небо. Китай чим далі, тим більше розуміє — те, що робить Росія шкодить інтересам Китаю довготерміновим.

Ю.Я.: Ви говорили, що Японія надала Україні допомогу на суму 1,6 мільярда доларів. На чому фокусує свою допомогу Японія?

С.К.: Перш за все, важливо сказати, що Японія вперше з часів Другої світової надала допомогу збройним силам іншої країни. Хоча і не зброю, але дуже важливі для нашої армії засоби оснащення нових військових і добровольців. Для цього Японії довелося змінити багато інструкцій і регуляції уряду. По-друге, Японія надала Україні 600 мільйонів прямої бюджетної підтримки. Японія відіграє ключову роль в МВФ, Світовому банку і міжнародних фінансових інституціях. По-третє, Японія сконцентрувалася на гуманітарному аспекті: тисячі комплектів продуктів харчування для тих, хто на передовій, пожежників, надзвичайних служб. Дрони, медичні препарати — все, що могло допомогти людям на територіях, які атакували росіяни. І для ЗСУ, і для цивільного населення. Ця гуманітарна складова є тим основним елементом, який Японія надає іншим країнам.

Японія любить працювати через міжнародні організації і значну частину допомоги надали через структури ООН. З останнього — 95 мільйонів на програму розвитку ООН для відбудови знищеної інфраструктури на звільнених територіях. Японія також бере активну участь у ініціативі президента України Grain for Peace і профінансувала 14 мільйонів постачання українського зерна в Африку. Якщо подивитися на всі ці ініціативи Японії, то ми побачимо широку картину гуманітарної і фінансової підтримку України.

Ми розраховуємо, що Японія стане лідером по формуванню фонду відбудови України, який вже створений Світовим банком

Цього року Японія головує у "Групі Семи" і ми розраховуємо, що Японія стане лідером по формуванню фонду відбудови України, який вже створений Світовим банком, і де, я думаю, Японія відіграє ключову роль. Я знаю точно, що у всіх найбільших компаніях Японії створені спеціальні робочі групи й підрозділи, які займаються вивченням питання відбудови України. А Японія — це швидкісні потяги, це мости, шляхопроводи, інфраструктура, надсучасне виробництво автомобілів, і металургія. Я вірю в те, що саме по таких масштабних проектах Японія відіграватиме ключову роль.

Ю.Я.: Цього травня саміт країн "Групи Семи" пройде у Японії. Які у вас очікування від нього, і що буде ключовим з точки зору допомоги Україні?

Тут дуже боляче сприймають те, що відбувається на ЗАЕС та відбувалося в Чорнобилі

С.К.: Програма бачення Японської сторони сформується після візитів прем’єр-міністра Кішіди до столиць "Сімки". Наші очікування стосуються, щонайменше, трьох речей. По-перше, саміт не випадково відбуватиметься в Хірошімі. Для Японії питання ядерної безпеки є ключовим. І не тільки тому, що Хірошіма стала об’єктом ядерного бомбардування, а й тому, що в регіоні є Північна Корея, яка проголосила, що збирається стати найбільш ядерною країною в світі. Є ядерна програма Індії, Пакистану і Китаю.

Запорізька АЕС. Архівне фото
Запорізька АЕС. Архівне фото

Японія дотримується трьох неядерних принципів, тому це питання важливе. Тут дуже боляче сприймають те, що відбувається на ЗАЕС та відбувалося в Чорнобилі. Тому для Японії важливо підняти ці питання в рамках "Сімки" і виробити спільні рішення, які б унеможливили у майбутньому будь-який ядерний тероризм.

Другий аспект — це санкції проти Росії, які мають бути продовжені, і повинні ставати жорсткішими, включати чутливі елементи, які ще не задіяні — зокрема й енергоресурси. І третій аспект — відновлення України, створення потужного і ефективного фінансового механізму, як акумулювати кошти і як їх ефективно витрачати, і яким чином почати відбудову України уже.

За словами президента України, 2023 рік має стати роком, коли ми звільнимо наші території, включаючи Крим. Ці звільнені території треба буде відбудовувати, бо росіяни після себе лишають тільки спалену землю. Нам треба буде дуже швидко відновлювати інфраструктуру, щоб українці могли повертатися, і щоб Україна починала жити.

Всі новини дня

Європа ввела заборону на російський дизель

У неділю Європа ввела заборону на російське дизельне паливо та інші нафтопродукти у намаганнях скоротити енергетичну залежність від Москви та доходи Кремля від викопного палива через вторгнення в Україну, повідомляє агентство AP.

Раніше країни "Групи семи" погодились обмежити ціну на дизельне паливо з Росії, щоб дозволити російському дизельному паливу продовжувати надходити до таких країн, як Китай та Індія, і таким чином уникнути раптового зростання цін, яке зашкодить споживачам у всьому світі, одночасно зменшуючи прибутки, що фінансують бюджет і війну Москви.

Ціни на дизельне пальне зросли через відновлення попиту після пандемії COVID-19 та обмеження нафтопереробних потужностей, що спричинило інфляцію інших товарів у всьому світі.

Наразі, як повідомляє AP, 27 країн Європейського Союзу шукають нові поставки дизельного палива зі США, Близького Сходу та Індії, щоб замінити поставки з Росії, яка свого часу забезпечувала 10% загальних потреб Європи в дизельному паливі.

Обмеження ціни в 100 доларів за барель на дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин має бути забезпечено шляхом заборони страховим службам і транспортним службам перевозити дизельне пальне з вищою ціною. Більшість цих страхових та транспортних компаній знаходяться в західних країнах.

Це слідує за обмеженням на російську сиру нафту, встановлене у 60 доларів за барель, яке набуло чинності в грудні.

Заборона передбачає 55-денний пільговий період для дизельного палива, завантаженого в танкери до неділі, щоб уникнути нестабільності на ринках. Офіційні особи Європейського Союзу кажуть, що імпортери мали час пристосуватися після оголошення про заборону в червні.

Тільки в грудні, повідомляє AP Росія заробила понад 2 мільярди доларів від продажу дизельного палива в Європу, оскільки імпортери, схоже, запасалися додатковими закупівлями перед вступом в дію заборони.

Європа вже заборонила російське вугілля та більшість сирої нафти, тоді як Москва припинила більшість поставок природного газу.

В матеріалі використані джерела AP

Українському студенту у США під час баскетбольної гри кричали "Росія". Команда-суперник попросила вибачень

Киянин Макс Шульга (справа) під час гри команд Utah State Aggies проти Colorado State Rams. 4 лютого 2023. Фото: Isaiah J. Downing-USA TODAY Sports/Reuters

Університетська баскетбольна команда Colorado State Rams принесла вибачення за те, що її вболівальники скандували "Росія" на адресу українця з команди-супротивника Utah State Aggies Максу Шульзі.

Вигуки лунали від "невеликої групи осіб" з трибун й вони були чутні в телевізійній трансляції гри на калані CBS, коли Шульга виходив на лінію штрафного кидка в другій половині матчу. Зрештою команда, в якій грає українець, перемогла 88 проти 79, зокрема, завдяки успішному кидку Шульги на останніх секундах.

"Від імені команди університету Colorado State ми приносимо вибачення студенту-спортсмену та команді університету Utah State, - йдеться в серії твітів. - Це є порушенням нашої непохитної віри в Політику спортивної порядності Маунтін-Вест (ліги західних американських штатів - ред.) і принципів спільноти університету".

Там додали: "Кожен учасник, студент і вболівальник повинні почувати себе бажаними на наших майданчиках, і те, що таке сталося, неприпустимо в університеті штату Колорадо".

Тренер Rams Ніко Медвед також написав вибачення у Twitter: "Я дуже поважаю (команду університету штату Юта) і Макса Шульгу. У нас чудові фанати та студенти, але це неприпустимо! Мої щирі вибачення".

Сім'я Шульги живе у Києві, сам хлопець вчився у школі в Іспанії.

Папа Римський заявив про готовність зустрітися з Зеленським та Путіним

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск запевнив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, пише Rai News.

«Я відкритий для зустрічі з обома президентами – Україною та Росією», – заявив понтифік під час пресконференції.

Він також додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. Але Папа зазначив, що просить про діалог.

Папа Римський Франциск 9 січня у щорічній промові перед акредитованими у Ватикані дипломатами заявив, що війни, подібні до війни в Україні, де цивільні території піддаються безладному знищенню, «є злочином проти Бога та людства».

Раніше у різдвяній промові 25 грудня папа Римський Франциск згадав про «українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни».

Як у США виготовляють артилерійські снаряди для України - репортаж NYT

Український військовик використовує американський зенітно-ракетний комплекс Stinger на Миколаївщині, 11 серпня 2022. REUTERS/Anna Kudriavtseva

Щодня у США виробляють понад 460 артилерійських снарядів, більшість з яких іде в Україну. Журналісти газети The New York Times отримали дозвіл від Пентагону відвідати заводи Міноборони США із виготовлення боєприпасів: у Скрентоні, штат Пенсильванія, виготовляють корпуси, а в Міддлтауні, штат Айова, - наповнюють їх вибуховою речовиною і пакують для відправлення.

Фабрика у Скрентоні почала виготовляти корпуси до боєприпасів іще у 1950-х роках під час Корейської війни. Там 10-метрові сталеві балки розрізають, нагрівають до понад 1000 градусів за Цельсієм і завдяки роботизованій техніці переплавляють на заготовку. "По 40 снарядів за один раз упаковують у лотки, які подають у довгу піч для чотиригодинного процесу термічної обробки, завдяки якому сталь розбивається на дрібні смертоносні шматки, коли снаряд вибухає", - йдеться у статті.

Після охолодження, токарського верстата й фарбування у Скрентоні снаряди відправляють до Айови, де "порожні болванки перетворюються на зброю". Там боєприпаси наповнюють вибуховою речовиною IMX-101 - знімати в одному з приміщень заборонено, адже будь-яка електроніка через її статичну електрику може спричинити детонацію вибухових речовин у повітрі.

Після того "рентгенівські промені виявляють будь-які порожнечі всередині снарядів, які можуть перешкоджати їхнім бойовим характеристикам. Це одна з останніх перевірок якості зброї".

Виготовлення цих снарядів на обох заводах забирає кілька тижнів, йдеться у репортажі.

Журналісти видання описують ретельний процес перевірок на багатьох етапах, після чого снаряди випробують. "Палети з 24 снарядів забирають краном і переміщуються в сусіднє приміщення, де на них чекають вагони на двох залізничних коліях. Частина снарядів буде відправлена в Юму, штат Аризона, де їх оснастять детонаторами та випробують на гаубицях. Якщо вони пройдуть тест, решта партії у десятки тисяч снарядів, виготовлених того місяця, будуть схвалені для використання та сертифіковані для бойових дій. Більшість поїде в Україну".

NYT пише, що Пентагон планує наростити виробництво на цих потужностях до 90 тисяч на місяць за два роки.

Нагадаємо, 3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів. Оголошений пакет включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

США попередили Туреччину про неприпустимість обходу санкцій проти Росії

Міністерство фінансів США

Сполучені Штати застерегли Туреччину від експорту до Росії хімікатів, мікрочіпів та інших продуктів, які можуть бути використані під час війни Москви в Україні, в обхід західних санкцій, повідомляє агентство Reuters.

Браян Нельсон, посадовець Міністерства фінансів США, який займається санкціями, зустрівся з турецькими посадовцями та приватним сектором в четвер і п’ятницю, щоб закликати до більшої співпраці в припиненні потоку таких товарів. Під час зустрічей в Анкарі та Стамбулі Нельсон та представники делегації підкреслили, що до Росії здійснюється експорт у десятки мільйонів доларів, що викликає занепокоєння, сказав чиновник на умовах анонімності.

«Немає нічого дивного в тому, що Росія активно прагне використовувати історичні економічні зв’язки, які вона має з Туреччиною», - сказав посадовець і додав, що питання в тому, якою буде відповідь Туреччини.

Анкара принципово виступає проти широких санкцій проти Росії, але каже, що Туреччина не буде їх обходити, закликаючи Захід надати будь-які докази порушення обмежень.

Посилаючись на дані російської митниці, агентство Reuters у грудні повідомило, що за сім місяців до 31 жовтня 2022 року до Росії надійшли комп’ютерні та інші електронні компоненти щонайменше на 2,6 мільярдів доларів. З них товари на суму 777 мільйонів доларів були виготовлені західними фірмами, чиї мікросхеми були знайдені в російських системах озброєння.

Поїздка Нельсона, заступника міністра фінансів з питань тероризму та фінансової розвідки, є останнім візитом високопосадовців США до Туреччини, які прагнуть посилити тиск на Анкару, щоб забезпечити дотримання обмежень США на Росію.

Під час переговорів з турецькими фірмами цього тижня Нельсон зазначив, що Росія може ухилятися від західного контролю для імпорту пластмас, гуми та напівпровідників, які містяться в експортованих товарах і використовуються військовими.

Браян Нельсон також відвідав Об’єднані Арабські Емірати та Оман, щоб підтвердити, що Вашингтон продовжуватиме застосування запроваджених ними санкцій, повідомило минулого тижня Міністерство фінансів США.

Більше

XS
SM
MD
LG