Актуально
"Війна закінчиться, коли Україна скаже, що перемогла". Інтерв'ю з президентом Естонії Аларом Карісом
Естонія виділяє Україні найбільше допомоги, відносно до ВВП країни, у порівнянні з іншими країнами світу, і прийняла десятки тисяч українських біженців. Журналістка Голосу Америки Мирослава Гонгадзе зустрілася з президентом Естонії Аларом Карісом і обговорила підтримку України та виклики національної безпеки для Балтійської країни, яка має спільний кордон з Росією.
Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Естонія сьогодні — прифронтова країна. Питання національної безпеки — це головне, що турбує людей і під час виборів. Як російське вторгнення в Україну впливає на населення вашої країни?
Це не просто війна проти України, це війна проти наших демократичних цінностей.
Алар Каріс: У питанні захисту демократії, не лише Естонія, а й весь демократичний світ — на передовій. Тому що це не просто війна проти України, це також війна проти наших демократичних цінностей. Звісно, люди тут думають про війну, обговорюють її та допомагають українському народу, чим можуть.
М.Г.: Естонія — країна, яка надає найбільше військової підтримки Україні, відповідно до розміру ВВП. Як ви вважаєте, чи достатньо західні країни роблять, щоб зупинити Росію та допомогти Україні протистояти російському вторгненню?
А.К.: Звичайно це питання хвилює Естонію. Коли війна закінчиться, і Росія залишить територію України, ми зможемо почати відбудовувати Україну. І цей процес триватиме десятиліттями, навіть якщо війна закінчиться, скажімо, завтра. Естонія, звичайно, маленька країна. І ми можемо бути прикладом для інших. Водночас ми завжди заохочуємо більші країни, допомагати Україні гуманітарно, політично, і військово.
М.Г.: Ви закликаєте країни Західної Європи та НАТО дозволити будівництво підприємств для виробництва боєприпасів. Проблема нестачі боєприпасів є останнім часом актуальною. Чи бачите ви, що західні партнери та НАТО готові робити більше?
А.К.: Думаю, ми рухаємось у правильному напрямку. Ми вже говоримо про будівництво військового заводу з виробництва танків в Україні. Тому що, як ви, мабуть, знаєте, завод був, але його зруйнували.
Звичайно, швидкість цих рішень завжди викликає занепокоєння, але зараз ситуація така. Звісно, Україні потрібно більше боєприпасів, більше зброї. Те, що ми можемо забезпечити тут, в Естонії, — це навчання. Тому що вся ця новітня складна зброя, ракети, і все інше потребує спеціальної підготовки.
М.Г.: Естонія також має кордон з Росією. Тому небезпека і загроза тут теж реальні. НАТО нарощує свою бойову спроможність та обороноздатність уздовж східної лінії. На яку допомогу ви очікуєте від союзників для вашої країни?
А.К.: Ми сподіваємось на продовження співпраці з нашими союзниками і також, що тут буде більше військ НАТО. Ймовірність того, що Росія почне війну проти НАТО дуже невелика. Це не питання агресії щодо лише Естонії, чи Латвії, чи східного флангу. Йдеться про атаку на НАТО. Але я не думаю, що Росія наважиться робити подібні речі, поки у нас є військовий потенціал.
М.Г.: Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ до НАТО. Україна і Грузія також просять прийняти їх в НАТО. Як, на вашу думку, розвиватимуться події? Чи вдасться Україні і Грузії стати членами альянсу?
А.К.: Перш за все, в Україні повинна скінчитися війна. Водночас все може статися раптово — як у випадку з Фінляндією та Швецією. Я був там в листопаді 2021 року, і розмов про членство в НАТО тоді не було. А буквально за кілька місяців після повномасштабного вторгнення в Україну, нейтральні країни — Швеція та Фінляндія — вирішили приєднатися до альянсу. Звичайно, там інша ситуація. Вони більш готові стати членами НАТО, ніж Україна чи Грузія. Але ви повинні мати дорожню карту: які кроки потрібно зробити, щоб стати членом НАТО, а також Європейського Союзу.
М.Г.: А чи бачите ви готовність прийняти Україну саме в Західній Європі? Тому що Східна Європа є лідером у підтримці України і фактично штовхає Альянс до цього. Вони готові?
А.К.: Важко сказати, тому що якщо озирнутися на початок 2000 року, коли ми подавали заявку на вступ до НАТО, то ситуація була приблизно такою ж. Деякі країни вагалися. Це означає, що вам доведеться багато попрацювати після війни, щоб стати членом НАТО. Треба буде пояснити, показати, що ця країна має належати до Альянсу. Тому що ми не хочемо тут, у Європі, сірих зон — тобто заморожених конфліктів. Ось чому це важливо.
М.Г.: Ваша країна стала членом НАТО та ЄС одночасно, і ви змогли побудувати інституції та стати частиною цієї спільноти демократій. Що б ви порадили Україні, яка хоче стати частиною цієї спільноти?
А.К.: Приблизно те ж саме — спільні цінності та, звичайно, багато тренувань. Які вимоги, перш за все, потрібно виконати, щоб стати членом НАТО? Україна, чесно кажучи, рухається досить швидко. І це також хвалили європейські чиновники — що Україна досягає добрих результатів. Навіть під час війни ви розбираєтеся з корупцією. Але так, це займає деякий час.
М.Г.: Хочу запитати вас про вразливість вашої країни до російської агресії. Які проблеми і, можливо, зв’язки, Росія може використати проти вашої країни?
Якщо відбудеться агресія проти Естонії — це буде також агресія проти різних країн Альянсу.
А.К.: Чесно кажучи, я не бачу тут багато можливостей. Ми є членом НАТО і належимо до Європейського Союзу. Якщо відбудеться агресія проти Естонії — це буде також агресія проти різних країн Альянсу: Нідерландів, Бельгії, Франції, тому що ми є членами НАТО. І я не думаю, що Росія захоче перевіряти дію п’ятої статті.
М.Г.: Кілька років тому Росія вже перетворила Естонію на випробувальний майданчик для цифрових та кібератак. Ви тепер краще підготовлені до таких речей?
А.К.: Звичайно. І навіть Україна досить добре підготовлена у питаннях кібербезпеки. Ми постійно ділимося цим досвідом з багатьма країнами. І, звичайно, ми всі постійно зазнаємо кібератак, але ми можемо захистити себе, і це важливо.
М.Г.: Цього року ваша країна провела досить успішні вибори, впровадивши електронне голосування. Це перша країна у світі, яка має більше електронних голосувань, ніж звичайних. Як вам це вдалося? Чи не боїтеся маніпуляцій на виборах?
А.К.: Ми почали цей процес уже давно. І ми дійсно довіряємо цифровим технологіям електронним речам, зокрема й електронному голосуванню. Усе почалося з електронної банківської системи, і тепер у нас є електронний уряд, і всілякі електронні речі, тому що ми почали довіряти банкам. Якщо ви довіряєте ваші гроші електронному банку, тоді також легше довіряти системі електронного голосування. Але, звісно, завжди є люди, які не довіряють новій системі, тому, вони можуть піти в кабінку і проголосувати там.
М.Г.: У вас є багато російськомовного населення. Наскільки ви вважаєте це проблемою?
А.К.: Це не проблема, а скоріше питання, як інтегрувати цю спільноту. Мова не лише про росіян, а й про російськомовну громаду тут. Вони здебільшого зосереджені у північно-східній частині Естонії біля російського кордону. А також у Таллінні.
Водночас це стало актуально лише, скажімо, 30 років тому. Є люди похилого віку, які дивилися російське телебачення і так далі. Тож це потребує часу, але я не думаю, що це реальна загроза для країни, тому що вони вирішили жити тут, в Естонії, і це найважливіше.
Ви можете спілкуватися будь-якою мовою, навіть можете брати участь у виборчому процесі. Але щоб бути обраними до органів місцевого самоврядування, мову треба знати.
М.Г.: Ви були в Україні перед самим початком повномасштабного вторгнення 22 лютого минулого року. І ви поїхали туди знову, досить швидко після того, як Україна звільнила Київську область. Як ви там почувалися? І чому ухвалили рішення туди поїхати? Це був досить небезпечний час, навіть у квітні.
А.К.: Важливо демонструвати підтримку таких друзів, як Естонія. Тому ми поїхали разом із президентами країн Балтії та Польщі для того, щоб показати політичну підтримку, перш за все. А по-друге, нам було важливо побачити на власні очі, що сталося там, у передмісті Києва. Бути свідком важливо, щоб потім притягнути агресора до відповідальності.
М.Г.: Росія явно вчиняє воєнні злочини в Україні. І після перемоги має бути якесь правосуддя за те, що було, що було зроблено з українським народом. Яким ви бачите це правосуддя?
А.К.: Зараз ми обговорюємо, який насправді суд нам потрібен, коли закінчиться війна в Україні. Але, звісно, ми маємо зібрати всі ці дані про воєнні злочини, які здійснюють росіяни в Україні. Щоб такі речі були готові, коли буде готовий суд. Отже, ця дискусія триває. Зараз дуже важко уявити, що це за суд і як він відбуватиметься. Але ми повинні бути готові притягнути Росію до відповідальності.
М.Г.: Яким ви бачите кінець цієї війни? І що найголовніше ми маємо зробити зараз, щоб завершити це?
Війна закінчиться тоді, коли Україна скаже, що війна закінчилася і ми перемогли.
А.К.: Ми маємо продовжувати надавати Україні політичну, військову і гуманітарну допомогу. Війна закінчиться тоді, коли Україна скаже, що війна закінчилася і ми перемогли. Тоді нам треба буде відбудовувати Україну, на це можуть піти десятиліття. Всі ці міни, якими начинена українська земля — ми маємо їх позбутися. Навіть тут, в Естонії — стільки років пройшло після Другої світової війни, а ми все ще знаходимо міни в різних місцях. Тому це величезна робота, і Естонія вже почала будувати нову школу в одному з регіонів України. Тож, зрештою, нам доведеться починати відбудовувати Україну вже зараз, не чекаючи закінчення війни. Але як і коли закінчиться ця війна, сказати вкрай важко.
Всі новини дня
- Голос Америки
Блінкен свідчить в Конгресі США: «Стан американської дипломатії». Наживо з перекладом українською
Державний секретар США Ентоні Блінкен свідчить перед Комітетом із закордонних справ Палати Представників Конгресу США. Тема слухань: «Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав». Очікується дискусія стосовно подальшої допомоги Україні, політики США щодо Росії та кроків зі стримування Китаю. Дивіться наживо з перекладом українською у четвер, 23 березня, о 16:00 за Києвом (10:00 за Вашингтоном).
- Голос Америки
Під час першого візиту у Канаду Байден і Трюдо говоритимуть про безпеку, екологію та Україну
Джо Байден у четвер здійснить свою першу поїздку до Канади як президент США. Американський глава зустрінеться із прем'єр-міністром Джастіном Трюдо, а також його політичним опонентом, очільником Консервативної партії Канади П'єром Полієвом.
Також у п'ятницю Байден за традицією своїх попередників звернеться до канадського парламенту. На порядку денному візиту, що триватиме добу, - питання оборони, безпеки, міграції, а також "зелені" інвестиції.
Перша леді США Джилл Байден приєднається до президента та матиме власну програму разом із Софі Трюдо, дружиною прем'єр-міністра.
"Дві демократії крокують у відповідь на виклики"
Як повідомив представник Ради безпеки США Джон Кірбі, Байден і Трюдо говоритимуть про те, як "дві демократії крокують у відповідь на виклики нашого часу".
"Це включає конкретні кроки для збільшення видатків на оборону, сприяння глобальному прагненню до чистої енергетики та розбудові процвітаючої та інклюзивної економіки", - розповів Кірбі, і додав, що лідери країн говоритимуть про "підтримку зусиль щодо стабільності на Гаїті і, звичайно, продовження підтримки України".
Вінсент Рігбі, колишній радник Трюдо з питань національної безпеки та розвідки, а нинішній старший радник CSIS, сказав CNN, що з огляду на те, що Байден їде до Оттави з "думкою про світ", поточна геополітична ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні та Східній Європі означає, що внесок Канади в безпеку стане ключовою темою двосторонньої зустрічі в п'ятницю.
У той час як Канада оголосила про витрати в розмірі 3,8 мільярда доларів на допомогу в модернізації об'єднаної системи аерокосмічної оборони Північної Америки NORAD і нещодавно придбала американські винищувачі F-35, загальний відсоток ВВП Канади, витрачений на оборону, залишається значно нижчим за 2%, до чого закликають країни НАТО, зауважує CNN.
Традиція першого візиту
Як вказує Reuters, новообрані президенти США традиційно здійснюють свою першу міжнародну поїздку до Канади як найближчого союзника, але візит Байдена було відкладено, зокрема через COVID-19.
Хоча Байден провів свою першу двосторонню віртуальну зустріч на посаді президента саме із Трюдо, станом на зараз глава Білого дому уже відвідав майже 20 інших країн, включаючи Україну, й "канадці взяли це до відома", сказала NPR Лаура Доусон, колишня радниця з економічних питань посольства США в Канаді. "Важливо мати особистий візит президента, щоб переконати канадців, що ці відносини все ще дуже важливі для Сполучених Штатів", - підкреслила вона.
Байден і Трюдо разом працювали над підтримкою України й тісно координували роботу на початку цього року, коли у повітрі над США і Канадою було виявлено китайський аеростат, який у США вважають засобом для шпигування, нагадує NPR.
Видання також зазначає, що колишній президент Дональд Трамп не відвідував Оттаву під час свого перебування на посаді, зупинившись у Канаді лише один раз на зустрічі G-7 у Квебеку, а Трамп і Трюдо "не мали порозуміння".
У статті використано матеріали Reuters
- Голос Америки
Країни сходу Європи мають бути в керівництві НАТО та ЄС, каже прем'єрка Естонії - Politico
Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, яка проводить перемовини про створення коаліційного уряду в країні, після перемоги на виборах, висловила переконання, що країни Східної Європи мають отримати керівні посади в НАТО та ЄС.
"Ми 19 років входимо до НАТО та Європейського Союзу", - сказала Каллас в інтерв'ю Politico.
"Ми маємо бути на радарі на керівні посади. Ми довели свою роль в обох цих організаціях", - додала вона.
Заява прозвучала перед самітом ЄС, що відбувається в четвер і де лідери блоку, зокрема обговорюють можливості збільшення поставок боєприпасів до України.
Каллас закликала НАТО готуватись до тривалої війни Росії. "Росія готова до довготривалої конфронтації і ми повинні бути також готові. Естонія значно збільшила оборонний бюджет, який досягне 3% ВВП до 2024 року. 2% ВВП на оборонні витрати має бути нижня позначка, не вища", - твітує посадовиця.
Україні потрібно $411 млрд на відновлення та відбудову - Світовий банк
Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів, трохи більше ніж через рік після повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Світовий банк у середу.
Оцінка, зроблена спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, більше, ніж 349 мільярдів доларів, які оприлюднили в оцінках у вересні.
Остання оцінка передбачає, що у 2023 році Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції в реконструкцію та відновлення.
Згідно з оцінкою, для задоволення цих потреб знадобиться фінансування на суму 11 мільярдів доларів, що перевищує те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.
Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило переміщення мільйонів людей, а світові ціни на продовольство та енергоносії різко зросли через наслідки війни.
«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування — це п’ять наших пріоритетів на цей рік», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Він додав, що частину робіт з реконструкції вже виконано.
Але Шмигаль попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях».
Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.
Але необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни на 2022 рік.
Найвищі очікувані потреби в транспорті, потім житло та енергія.
Відбудова України "займе кілька років", заявила віце-президентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.
Вона додала, що підтримку державних інвестицій також необхідно «доповнити значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для реконструкції».
У звіті, опублікованому в середу, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».
Але збиток не зріс так сильно, як міг би, частково тому, що найгірший конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди.
Деякі потреби країни також задовольняє уряд України за підтримки своїх партнерів.
Союзники поспішили надіслати допомогу в країну з початку конфлікту.
Війна призвела до бідності 7,1 мільйона людей, зруйнувавши 15 років прогресу в розвитку та посиливши нерівність, йдеться в оцінці.
Пряма шкода будівлям та інфраструктурі становить понад 135 мільярдів доларів США, додається.
Десантіс уточнює позицію щодо України і називає Путіна «воєнним злочинцем»
Впливовий американський політик губернатор штату Флорида Рон Десантіс в інтерв’ю британській телепрограмі уточнив свою позицію щодо російської війни в Україні після того, як його попередні оцінки викликали критику зокрема від його однопартійців у Республіканської партії США.
Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці.
Десантіс, відповідаючи на запитання тележурналіста Пірса Морґана про те, що він раніше назвав російсько-українську війну далекою від сфери інтересів Америки «територіальною суперечкою», тепер сказав, що його оцінки «були неправильно охарактеризовані».
У тих попередніх оцінках, які політик надав американському тележурналісту Такеру Карлсону з каналу Fox News 14 березня, Десантіс розкритикував те, що він назвав «необмеженим чеком» адміністрації Байдена на допомогу Україні.
Раніше: МЗС України запрошує Десантіса в Україну, а політики в США просять його не ставати “зброєю Путіна”
Оцінки Десантіса підштовхнули дискусії стосовно того, яку політику мають вести США щодо Росії й Путіна, і якою має бути позиція Республіканської партії, в час, коли починається процес визначення претендентів на змагання за президентську посаду на виборах 2024 року.
Тепер Рон Десантіс в оприлюднених 22 березня уривках інтерв’ю для телепрограми «Пірс Морґан без цензури» гостріше скритикував Росію.
«Очевидно, що Росія вторглася - це було неправильно. Вони вторглися в Крим і захопили його 2014 - це було неправильно», - сказав він.
Вторгнення Росії в Україну Десантіс назвав великим прорахунком Путіна, який дорого коштуватиме.
Десантіс підкреслив, що російський президент «ворожий до США», і заявив, що Путіна треба притягати до відповідальності за злочини війни в Україні.
«Я вважаю, що він воєнний злочинець», - сказав Десантіс, зауваживши, що США не член договору щодо Міжнародного кримінального суду.
Далі у витягах з інтерв’ю Рон Десантіс також зауважує: «Я просто не думаю, що для нас є достатній інтерес, щоб розвивати більше залучення. Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці».
Дивіться також:
Форум