Після масованих російських ракетних обстрілів, що вразили українську енергомережу та об'єкти, українські енергетики зуміли за лічені дні відновити систему енергопостачання, хоча ще не в повному обсязі.

В "Укренерго" заявили, що станом на суботу виробники електроенергії покривають близько 75% потреб споживання. Ще 25% електроенергії залишаються в дефіциті.

Увечері середи було відключено майже 12 мільйонів абонентів, а на кінець тижня понад шість мільйонів абонентів залишаються без струму, сказав президент України Володимир Зеленський у відеозверненні.

Оператор енергомережі закликав заощаджувати енергію і попередив про режим обмеження споживання по всій території України.

Енергетики ремонтують мережі з ризиком для життя

Українці з "феноменальною" швидкістю відновлюють лінії електропередачі і часто працюють з ризиком для життя своїх співробітників, каже в коментарі "Голосу Америки" британська експертка центру ICIS Аура Сабадус.

"Рівень руйнувань надзвичайний, - каже Сабадус, - і електрокомпанії, включаючи оператора мережі «Уркенерго», розподільчі компанії в надзвичайному темпі ремонтують ці лінії, станції, підстанції. Деякі працівники цих компаній ризикують життям".

Дослідниця вказує - російські удари спрямовані саме на електричну інфраструктуру і найбільш спустошливими є саме удари по лініях передачі, підстанціях та трансформаторах, які трансформують лінії вищої напруги в лінії нижчої напруги для доставки споживачам.

Embed share

Як США та ЄС можуть допомогти Україні відновити енергетичну інфраструктуру? – експерти. Відео

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:06:38 0:00

Direct link

• 240p | 13,1MB
• 360p | 17,9MB
• 480p | 26,3MB
• 720p | 96,9MB
• 1080p | 83,8MB

Чи не найбільша небезпека - у пошкодженні системи водопостачання, каже експерт

Чи не найбільша небезпека від російських нападів на енергосистему в шкоді для системи водопостачання, каже Пітер Глейк, професор каліфорнійсього університету Берклі, який, разом з командою науковців з Німеччини, Польщі та України, фіксує та аналізує шкоду для українських об'єктів водопостачання від обстрілів.

"Системи енергопостачання та водопостачання пов'язані. Дуже агресивні напади росіян на українську енергосистему впливають і на поставки води, - каже Глейк в коментарі Голосу Америки. - Системи водопостачання потребують енергії для збору води, її очищення до стадії питної, розподілу воду, збирання та очищення каналізаційних стоків. І коли атакують енергосистеми, нападають на системи поставки води і серед наслідків цього – все більші складнощі з доступом до безпечної води, складнощі з каналізацією та стоками".

Глейк сказав, що війну в Україні складно порівнювати з іншими конфліктами в світі, адже йдеться про розвинену державу з високим рівнем комунальних послуг.

Він навів приклад Ємена, де через обстріли не було доступу до питної води, що спричинило спалах холери. Хоча, каже науковець, система охорони здоров'я України значно більш розвинута в порівнянні з Єменом, потрібно дбати, щоб населення мало доступ, особливо до питної води і безпечних шляхів поводженя з відходами.

Захід звинуваує Росію у «воєнних злочинах» і надає допомогу для відновлення електрики і водопостачання

Обстріли цивільної інфраструктури суперечать міжнародному праву, а США та ЄС назвали такі дії Росії "воєнними злочинами". Міжнародна спільнота оголосила про намір допомогти Україні. Наступного тижня "Група семи" планує обговорити конкретні шляхи допомоги.

Міністр енергетики України Галущенко звернувся до США та Європи із запитом про надання високовольтного обладнання, повідомили в службі міністра. Також США, ЄС та Японія надають Україні енергогенератори.

Дивіться також:

ЄС, США та Японія посилають у Україну генератори та інше обладнання для відновлення світла і тепла

Експерти кажуть, що допомога має включати як прискорення ремонту і відновлення мережі та обладнання, так і на найближчу перспективу - генератори для того, щоб облаштувати прихистки в громадських центрах, де можна було б отримати доступ до питної води та зігрітись взимку.

"Найважливіше – це захистити інфраструктуру від пошкоджень, - говорить Глейк. - Я знаю, що Україна активно намагається зміцнити протиповітряну оборону, щоб захиститись від російських ракет. Якщо вже завдано шкоди - друге найважливіше – знайти шлях як швидко відремонтувати енергетичну інфраструктуру, водопостачання через швидкий ремонт, або тимчасові енергогенератори. Я знаю, тривають спроби пересунути генератори струму і створити тимчасову систему подачі струму на деякі заводи з очищення води, щоб вони продовжували діяти, продовжували надавати безпечну воду та санітарію.

Міжнародна спільнота надає ці ресурси та експертів, які можуть допомогти швидко ремонтувати такі пошкодження. Також важливо мати бутильовану воду для пиття.

Надзвичайно важливо, коли немає доступу до струму чи води в оселях, щоб на рівні громади забезпечували тимчасові запаси води, можливість обігрітись із застосуванням генераторів взимку. Це дуже незручно для людей, але це дає можливість захистити громади від таких атак.

Все ж, відзначають як Сабадус, так і Глейк - ці рішення тимчасові, а головне - захистити енергетику від обстрілів.

Поки Росія продовжує руйнувати генерацію та лінії передачі, нічого неможливо зробити. В довгостроковій перспективі, України потрібно відбудувати інфраструктуру і забезпечити, що вона була насправді самодостатньою, каже Сабадус.

" Це дуже стійкі люди і я не сумніваюсь, що з вірним захистом та після перемоги України у війні, коли настане мир, інфраструктуру відбудують і не лише відновлять, але і модернізують до стандартів 21 століття, з врахуванням зелених стандартів а також надійності ліній передачі", - каже Сабадус.

Росія знищує українські мережі, але газотранзит функціонує

Теперішні обстріли спрямовані саме на енергомережу і генерацію, але Росія не припиняє постачати газ через українську газотранзитну систему до Європи, зауважує Сабадус.

Вона із подивом відзначає, що Росія намагається зберегти транзит газу через Україну, після того, як російські трубопроводи через Балтійське море перестали працювати через інциденти, які європейське слідство назвало «диверсією».

"Це один із цікавих факторів – великий трубопровід, який Росія вихваляла як заміну українському трубопроводу – я, звичайно, кажу про "Північний потік-1" і 2 , – повністю зламано і ймовірність їх повернути в дію дуже мала. З іншого боку, український трубопровід ще працює, - каже аналітик. - Україна продовжує транзит газу в Європу".

Після обстрілів української енергоінфраструктури з боку Росії в середу, український оператор газотранзитної системи запевнив, що система "надійно забезпечує транспортування газу згідно із зобов’язаннями перед замовниками в ЄС".

"Зважаючи на російські обстріли, ситуація залишається складною. Наразі ми працюємо спільно з урядом та енергетиками, щоб мінімізувати наслідки російських атак на енергосистему та упередити можливий вплив на транспортування газу”, – зазначив головний інженер Оператора ГТС України Юрій Зябченко, йдеться в повідомленні компанії від 24 листопада.

Сабадус зауважує, що обсяг транзиту обмежено, бо "раніше цього року оператор українського трубопроводу був змушений оголосити "форс мажор", бо російські окупанти крали транзитний газ. Через це потік російського газу через Україну зменшився, однак він іде".

У вівторок російський "Газпром" пригрозив ще більше скоротити поставки газу через Україну, звинувативши Україну в буцімто крадіжках газу. "Нафтогаз" відкинув ці звинувачення.

Сабадус припускає, що Росії потрібен певний шлях газотранзиту для європейських споживачів, бо вона за минулі місяці втратила більшість ринку газу Європі з кількох причин.

"Вони намагаються зберегти транзит через Україну. Чому це відбувається – таємниця. Однак, Україна також отримує за це необхідну плату", – зауважує вона.

Газ також іде в напрямку до України, каже експертка.

"Здебільшого це європейські компанії закачують газ у сховища в Україні. Це надзвичайно позитивно, бо це означає, що європейські компанії довіряють оператору газосховищ. І незважаючи на численні ризики, вони повернулись до України, щоб закачати газ і посилити безпеку поставок до Європи взимку", – додає Сабадус.

Дивіться також:

МАГАТЕ підтвердило, що українські АЕС підключено до енергомережі

Держдепартамент США назвав фейком публікацію британського видання The Spectator про те, що США виступили проти надання Україні літаків МіГ-29 через позицію Китаю.

Видання заявляло, що Сполучені Штати, буцімто, не схвалили передачу винищувачів польських ВПС МіГ-29 Україні через позицію Китаю, який висловив побоювання, що це призведе до ескалації війни в Україні. Британське видання The Spectator присвятило великий матеріал спробам китайської дипломатії впливати на прийняття рішень у Вашингтоні та Москві в контексті війни в Україні.

Як стверджується у статті, з початку російського вторгнення Пекін грав «вирішальну» роль у низці моментів, пов'язаних з війною, у тому числі й у нещодавньому послабленні риторики про можливість застосувати ядерну зброю з боку російської влади .

Як стверджується, Пекін знав про плани російського вторгнення, однак, за даними джерел видання, Путін описав їх як «обмежену операцію для повернення втрачених Росією територій» (малися на увазі так звані народні республіки Донбасу) – масштаб же «спецоперації», що в реальності включала наступ на Київ, здивував Пекін. Як стверджується, влада Китаю прийшла до думки, що дії Путіна загрожують масштабним конфліктом із Заходом. Пріоритетом для Пекіна стала не підтримка Росії, а «уникнення будь-якої ескалації із застосуванням ядерної зброї та допомога у досягненні перемир'я».

На досягнення цих цілей, пише видання, були спрямовані і зусилля Пекіна, щоб завадити передачі Україні польських МіГ-29. Спочатку, як стверджується, Вашингтон виступав на підтримку цього, але вже 8 березня змінив свою думку – нібито після того, як Китай передав свої побоювання конфіденційними каналами через колишніх європейських лідерів. Водночас Пекін висловлював їх і Москві, безпосередньо пов'язуючись із російськими високопоставленими військовими щодо недопущення ядерної ескалації.

Як стверджувало видання, США та Китай досягли неформальної домовленості про те, що в обмін на відмову від постачання МіГів Китай зробить усе можливе для тиску на Росію з метою відмовитися від планів застосування ядерної зброї. Китай також не став постачати Росії зброю та допомагати Москві у пошуках шляхів обходу санкцій. У результаті, як констатує Spectator, НАТО та Китай стали ситуативними союзниками щодо недопущення застосування ядерної зброї Росією проти України.

Коментар Держдепартаменту США

Російська служба «Голосу Америки» звернулася за коментарями до Державного департаменту США. Пізніше, коли матеріал було опубліковано, редакція отримала відповідь, у якій Держдепартамент назвав неправдою публікацію британського видання The Spectator про те, що США виступили проти надання Україні літаків МіГ-29 через позицію Китаю.

«Стаття є фейком. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки потрібно, щоб вона могла продовжувати захищати себе і зайняти максимально потужну позицію за столом переговорів, коли настане час», - заявили Російській службі «Голоси Америки» в американському зовнішньополітичному відомстві. У Держдепартаменті також додали, що США продовжать закликати країни всього світу надати Україні безпекову допомогу, щоб вона могла протистояти подальшій російській агресії та стримувати подальше російське вторгнення.

Думки експертів

Американські експерти вважають, що США та Китай не стали ситуативними союзниками.

«США та Китай не стали ситуативними союзниками. Там, де наші інтереси перетинаються з Китаєм – наприклад, не допустити ядерної війни – ми обов'язково співпрацюватимемо. Весь світ співпрацює у цьому напрямі, і лише Росія загрожує ядерною війною. – зазначив Олександр Краутер із Центру аналізу Європейської політики (Alexander Crowther, CEPA). – Так, Іран хоче мати ядерну бомбу, а Північна Корея робить гучні заяви та проводить ядерні випробування, але не загрожує ядерним ударом по Сеулу, тоді як Путін дуже щедро розкидається словами із цього приводу. Буквально єдине, що давало йому місце за столом серйозних переговорів – це його ядерна зброя. Він погрожував завдати ядерного удару по Польщі та Румунії за розміщення систем протиракетної оборони. Він пригрозив Швеції та Фінляндії ядерним ударом, якщо вони приєднаються до НАТО. Що дійсно цікаво в цій статті, так це той факт, що ні Путін, ні Сі не довіряють один одному настільки, щоб підписати справжній військовий союз, бо жоден із них не хоче бути втягнутим у прикордонні війни один одного. Росія не хоче бути втягнутою у вторгнення на Тайвань. І точно Китай не хоче, щоб його втягували у війну в Україні. Саме тому вони підписали договір про дружбу. "Дружба без обмежень", про яку було заявлено, – це не військовий союз».

«Китайська позиція щодо України навмисно непрозора. Таким чином вони хочуть дати зрозуміти, що не повністю згодні з позицією Росії. І я думаю, саме тому ми бачили, як президент Путін публічно сказав Сі на саміті в Самарканді, що він розуміє, що Китай має побоювання з приводу того, що відбувається в Україні. На практиці у китайських ЗМІ та урядових заявах немає повідомлень, що Пекін виступає проти російських військових дій. Водночас Китай не пропонує Росії явної підтримки в її війні проти України, і немає жодних ознак того, що Пекін безпосередньо постачає Кремлю зброю. Я сказав би, що в основному Китай, звичайно, не хоче, щоб Росія програла в Україні. Пекін може віддати перевагу нинішньому стану справ, при якому конфлікт продовжує відволікати США», – вважає Річард Вайц із Гудзонівського інституту (Richard Weitz, Hudson Institute).

Уряд США заборонив використання нового телекомунікаційного обладнання китайських Huawei Technologies і ZTE, через «неприйнятний ризик» для національної безпеки США.

Федеральна комісія зі зв’язку США (FCC) повідомила в п’ятницю, що затвердила правила, які забороняють і продаж або імпорт обладнання, виготовленого китайським виробником обладнання для відеоспостереження Dahua Technology Co, компанією відеоспостереження Hangzhou Hikvision Digital Technology Co. Ltd і телекомунікаційною компанією Hytera Communications Corp Ltd .

Вашингтон вжив низку заходів проти китайських технологічних гігантів на тлі побоювань, що Пекін може використовувати китайські технологічні компанії для шпигування за американцями.

«Ці нові правила є важливою частиною захисту американського народу від загроз національній безпеці, пов’язаних із телекомунікаціями», — заявила голова FCC Джессіка Розенворсел.

Huawei відмовився від коментарів. ZTE, Dahua, Hikvision і Hytera не відразу відповіли на запити про коментарі.

Минулого місяця Розенворсел передала проект документа, який фактично забороняє фірмам продавати нове обладнання в Сполучених Штатах, іншим трьом членам комісії для остаточного затвердження.

У червні 2021 року FCC повідомила, що розглядає можливість заборони обладнання для всіх компаній із зазначеного списку.

Це сталося після того, як у березні 2021 року п’ять китайських компаній було визначено такими, що становлять загрозу національній безпеці відповідно до закону 2019 року, спрямованого на захист комунікаційних мереж США: Huawei, ZTE, Hytera Communications Corp Hikvision та Дахуа.

Усі чотири члени комісії, включаючи двох республіканців і двох демократів, підтримали рішення.

"Росія, ймовірно, знімає ядерні боєголовки зі старих ядерних крилатих ракет і веде вогонь по Україні неозброєними боєприпасами", — заявило Міністерство оборони Британії в суботу в оновлених даних розвідки, опублікованих у Twitter про вторгнення Росії в Україну.

"На зображенні з відкритих джерел видно уламки, очевидно, збитої крилатої ракети повітряного запуску AS-15 KENT (ALCM), розробленої в 1980-х роках виключно як система доставки ядерної зброї. Ймовірно, боєголовка була замінена на баласт", - йдеться в дописі.

У міністерстві заявили: "Хоча така інертна система все одно завдасть певної шкоди через кінетичну енергію ракети та будь-яке невитрачене паливо, вона навряд чи зможе досягти надійного ефекту проти призначених цілей. Росія майже напевно сподівається, що такі ракети функціонуватимуть як приманки та відвернути українську ППО".

"Якими б не були наміри Росії, - заявило британське відомство, - ця імпровізація підкреслює рівень виснаження російських запасів ракет великої дальності".

Як повідомляв Голос Америки, минулого тижня видання The New York Times перерахувало чотири джерела, звідки Росія може брати ракети для обстрілів України.

1. Зброя надходить із Ірану, або Північної Кореї, припускає видання і вказує на слова очільника Пентагону Ллойда Остіна, який в середу заявив, що на тлі зменшення резервів зброї Росія "звертається до Ірану, вони звертаються до Північної Кореї". В ЗСУ також говорили про те, що Росія може отримувати ракети від Тегерана.

Як повідомляв Голос Америки, директорка з національної розвідки США Авріл Гейнс стверджувала цього місяця, що "експортні обмеження змушують Росію звертатися до таких країн, як Іран і Північна Корея, за поставками, включаючи БПЛА, артилерійські снаряди та ракети".

2. Виробництво в Росії. Видання посилається на звіт оборонного аналітичного центру Janes, де йдеться, що Росія могла створити запаси мікрочипів до повномасштабного вторгнення, або отримати їх в рамках комерційних невійськових поставок, незважаючи на санкції. Також, йдеться в звіті, який наводить NYT, російська військова промисловість працює в три зміни без вихідних.

3. Росія використовує для обстрілів ракети ППО, на кшталт С-300, через нестачу атакувальних ракет. Раніше Росія застосовувала такі ракети для обстрілу місь в Україні. В цьому оглядачі вбачають ознаки нестачі ракет у Росії.

4. Росія створювала запаси, очікуючи війни з НАТО, припускає видання, спираючись на оцінки аналітика Центру Стратегічних досліджень США Марка Канчіана, який вважає, що Росія довгий час вважала таку війну можливою.

У Києві з неоголошеними візитами перебувають прем’єр-міністри Литви, Польщі та Бельгії – Інгріда Шимоніте, Матеуш Моравецький та Александр Де Кроо.

Наразі відомо, що з урядом України інші дві держави-учасниці Люблінського трикутника – Литва та Польща – сьогодні ухвалили спільну заяву. В ній, серед іншого, сторони підкреслили «значну роль Люблінського трикутника у консолідації міжнародної підтримки України у протидії збройній агресії Росі».

«Підтвердили готовність активізувати дискусію в Альянсі щодо запрошення України до переговорів про вступ до НАТО з огляду на майбутній у 2023 році саміт НАТО у Вільнюсі. Уряди Литовської Республіки та Республіки Польща висловили надію на якнайшвидше досягнення відчутного прогресу на цьому шляху», – йдеться у заяві.

Також сторони підтвердили готовність продовжувати свої зусилля щодо забезпечення регулярної та структурованої бюджетної підтримки ЄС для України протягом 2023 року; подальшу участь у відновленні та реконструкції інфраструктури, пошкодженої внаслідок повномасштабної агресії Росії.

З повним текстом заяви можна ознайомитися ТУТ.

Крім того, стало відомо, про теми переговорів з прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо, який також сьогодні у Києві.

Як передає агенція УНІАН, на брифінгу за результатами зустрічі президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорив із прем’єром Бельгії реалізацію ініціативи Grain from Ukraine, оборонну підтримку та необхідність посилення санкцій проти Росії.

Зеленський також розповів прем’єру Бельгії про стан української енергетичної системи після російських ракетних ударів та про потреби України у відповідній підтримці.

«Бельгія готова надати необхідні електрогенератори та інше обладнання, яке зараз життєво необхідне для нашого суспільства та України в цілому», – сказав Зеленський.

Повідомляється, що сторони говорили про і взаємодію Бельгії та України в ООН, структурах Євросоюзу, а також про допомогу із розмінуванням українських територій.

З початку повномасштабного російського вторгнення більшість країн ЄС надають Україні свою підтримку. Нещодавно Європейська комісія офіційно запропонувала надати Києву у 2023 році до 18 мільярдів євро макрофінансової підтримки.

Дивіться також:

ЄС, США та Японія посилають у Україну генератори та інше обладнання для відновлення світла і тепла