Актуально
- Голос Америки
Аслунд: Війна – коштовна справа і росіяни це починають відчувати
Інтервенція до Сирії, анексія Криму і продовження військової присутності на сході України може стати занадто витратною задачею для Путіна. Про це пише аналітик американського центру Atlantic Council Андерс Аслунд в статті для Project Syndicate.
Витрати Росії становлять 4 мільярди доларів, або 0,3% ВВП лише на ці дві операції (в Криму та на ДОнбасі - ГА)Андерс Аслунд
Зростання економіки Росії лише трохи перевищує 1,5% і країна витрачає 5,3% ВВП на військові потреби, а юридичні, громадські та інші втрати забирають ще 3-4%, наголошує аналітик.
Війна – коштовна справа і росіяни це починають усвідомлювати, вважає Аслунд. Кремль провадить військові операції в східній Україні та Сирії і, хоча масштаб цих конфліктів – обмежений, залишається питання, чи країна може собі це дозволити.
Будучи 11-тою за величиною економікою світу, Росія здатна фінансувати такі витрати в короткостроковій перспективі. Однак, довгострокова перспектива – то інше питання. З 2008 по 2016 роки, Росія наростила військові витрати з 3,3%, що приблизно відповідає рівневі США – до 5,3%, повідомляє Стокгольмський аналітичний центр Stockholm International Peace Research Institute, пише Аслунд.
Російська бюджетна статистика свідчить, що цивільні витрати на окупований Крим складають 2 мільярди доларів на рік. Витрати на сході України закриті для громадськості, але можна вважати, що вони подібні. В цьому разі, за оцінками аналітика, витрати Росії становлять 4 мільярди доларів, або 0,3% ВВП лише на ці дві операції.
Крім цього, Росія також втрачає в торгівлі та інвестиціях, що достатньо для того, щоб країна була в стагнації поки тривають війни, наголошує Аслунд.
Санкції введені США та ЄС в 2014 році працюють ефективно, вважає аналітик. У світових фінансах долар відіграє провідну роль, а так як кожен долар проходить через американські банки, операції в доларах підпадають під юрисдикцію міністерства фінансів США. Тому фінансові санкції США можуть позбавити Росію іноземних інвестицій.
Після втрати доступу до фінансування в доларах, російські корпорації не мали іншого виходу як виплачувати борги після настання строку виплат (а не рефінансувати – ГА). В результаті цього, наголошує Аслунд, загальний міжнародний борг Росії знизився з 732 мільярди доларів США в червні 2014 року до 519 мільярдів доларів США в грудні 2015 року і з того часу залишався на цьому рівні.
Росія змогла втримати макроекономічну стабільність та зовнішній баланс, однак, має невеликий спад виробництва і значне погіршення рівня життяАндерс Аслунд
Міжнародні валютні резерви Росії також зменшились з 510 мільярдів доларів США на кінець 2013 року до 356 мільярдів доларів на березень 2015 року, згодом, постійний профіцит поточного рахунку дозволив відновити цей рівень до 458 мільярдів доларів. Однак, прямі міжнародні інвестиції до Росії становили менше 2% ВВП з 2015 по 2017 і майже половина з них – проекти минулих років. Таким чином, скорочуються не лише інвестиції, але і імпорт технологій, підкреслює аналітик.
Росія змогла втримати макроекономічну стабільність та зовнішній баланс, однак, має невеликий спад виробництва і значне погіршення рівня життя. Реальні наявні доходи громадян впали на 17%, а інвестиції знизились на 12%, хоча ВВП впало лише на 0,5: за цей період.
Обіг торгівлі між Росією та Україною впав на 80%. Хоча зупинка торгівлі більше зашкодила Україні, Росія також втратила значний експортний ринок, а також джерело імпорту військового обладнання. Україна, яка колись була важливим споживачем енергії, не купувала у Росії природний газ з листопада 2015 року.
Незаконні конфіскації можуть коштувати Росії біля 10 мільярдів доларів СШААндерс Аслунд
Захоплення активів в Криму та на Донбасі також є коштовним. Згідно до Договору про захист інвестицій 1998 року, українські компанії подали щонайменше вісім позовів проти Росії до арбітражного суду в Гаазі. Незаконні конфіскації можуть коштувати Росії біля 10 мільярдів доларів США, оцінює аналітик.
Так як швидкого розв'язання конфлікту в Україні не очікується, ймовірно, санкції залишаться на довгий термін. Санкції можуть розширюватись, наприклад, в квітні США запровадили санкції у відповідь на президентські вибори 2016 року.
Хоча економіка Росії зростає на незначні 1,5%, щорічні цивільні, юридичні та інші витрати на військову агресію становлять, щонайменше 3-4% ВВП, або 45-60 мільярдів доларівАндерс Аслунд
Нові заходи значно вплинули на російський рубль та фондовий ринок. Тепер, Конгрес провадить новий наступ, після підозрілого саміту Путіна та Трампа в Гельсінкі цього літа, працюючи над новим пакетом санкцій.
Хоча економіка Росії зростає на незначні 1,5%, щорічні цивільні, юридичні та інші витрати на військову агресію становлять, щонайменше 3-4% ВВП, або 45-60 мільярдів доларів. Кремль, можливо, вважає ці витрати керованими на даному етапі, але їх зростання може мати значні політичний наслідки, переконаний аналітик.
Дивіться також: Час-Тайм.Як іноземні агенти впливають на соцмережі.Слухання в Сенаті
Всі новини дня
- Голос Америки
До Хмельницького прибув перший потяг із Херсона: херсонці розповідають про пережите. Відео
На Хмельниччину прибув евакуаційний потяг з Херсону. У кілька валіз переселенці вмістили все життя. Не забули забрати і домашніх улюбленців.
- Голос Америки
В американському Конгресі не вірять заявам Росії щодо підриву Каховської дамби. Відео
В американському Конгресі не вірять заявам Росії щодо підриву Каховської дамби. Законодавці від обох партій виступили зі словами підтримки України та закликали притягнути до відповідальності винних у руйнуванні Каховської ГЕС.
Переговори Ріші Сунака та Джо Байдена у Вашингтоні – що казали про підтримку України. Відео
Британський прем’єр Ріші Сунак зустрівся із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні. Лідери провели закриту зустріч у Білому домі і пізніше відповіли на питання преси.
- Голос Америки
У Конгресі США зареєстрували законопроект, який дозволяє українцям, що мають "гуманітарний пароль", залишитися жити у США
У Конгресі США зареєстрували законопроект, що дозволить українцям з "гуманітарним паролем" залишитися у Сполучених Штатах на постійне проживання. Дата реєстрації вказана 7 червня 2023 року, наразі документ направлений в юридичний комітет Палати представників, в його описі вказано, що він має на меті "забезпечити врегулювання статусу громадян України та для інших цілей".
Двопартійна група американських конгресменів подала на реєстрацію законопроект Ukrainian Adjustment Act, що передбачає дозвіл українцям, які у США мають статус "гуманітарного пароля", залишитися в Америці та отримати так звану "зелену карту" – дозвіл на постійне проживання.
Один з ініціаторів законопроекту - конгресмен-демократ від штату Іллінойс Майк Квіґлі - написав у Twitter, що нове законодавство допоможе українцям, які шукають порятунку від російської агресії, отримати стабільність та "зробити внесок у свої громади тут, у США".
«Цей законопроект забезпечить українських біженців статусом постійного проживання, що надасть їм стабільність і можливість зробити внесок у свої громади тут, у США», – твітить конгресмен.
Квіґлі подав законопроект разом з представниками-демократами Біллом Кітінґом та Марсі Каптур, а також республіканцем Браяном Фіцпатріком.
«Багато українців втікали від терору російських нападів, і США надали їм безпечний притулок, – сказав конгресмен Кітінґ. – І частиною цієї безпеки має бути стабільність і впевненість у тому, що вони зможуть легально проживати в нашій країні, не боячись депортації, доки не будуть готові повернутися додому».
У своїй заяві, копію якої отримав Голос Америки, конгресмен Квіґлі сказав, що новий законопроект дозволить українцям, які шукали безпеки у США, працювати, робити внесок у суспільство та "збудувати нове життя в Америці".
"Законопроект Ukrainian Adjustment Act (Акт про адаптацію українців) базується на нашій роботі з допомоги українським біженцям. Ці люди покинули свої домівки та сім’ї в надії зберегти свою свободу. Їм потрібна наша підтримка та можливість почати будувати нове життя тут, в Америці», – сказав конгресмен Квіглі.
Навесні минулого року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну адміністрація президента Джо Байдена впровадила програму «Єдність заради України» (Uniting for Ukraine, U4U), яка надала можливість громадянам України та їхнім найближчим родичам тимчасово проживати та працювати у Сполучених Штатах.
За офіційними даними, з лютого 2022 року до США в’їхало понад 271 тисяча українців. З них понад 117 тисяч були прийняті саме за програмою «Єдність заради України». За даними американських ЗМІ, які посилаються на Департамент внутрішньої безпеки, DHS, що керує програмою, понад 200 тисяч американців виступили спонсорами українців за програмою U4U.
Близько 150 000 українців прибули до США поза програмою, зокрема, отримавши тимчасовий захист, статус TPS або перетнули кордон США та Мексики ще до запуску програми минулого квітня.
Тривалість програми U4U – два роки, її термін спливає у квітні наступного року. Тимчасовий захист TPS спливає у жовтні вже цього року.
Якщо ці програми не продовжать, багатьом українцям може загрожувати депортація.
Президент Джо Байден має повноваження продовжити терміни U4U та TPS шляхом односторонніх виконавчих дій. Але відсутність законодавчого статусу зробить біженців уразливими, коли до влади прийде інший президент.
Запропонований законопроект, якщо його ухвалять і підпише президент, надасть тим українцям, які приїхали з квітня 2022 року та хто має захист у США ще з 2014 року, можливість отримати статус постійного жителя США, кажуть законодавці.
Представниця демократів Марсі Каптур закликала колег у Конгресі підтримати новий законопроект, щоб він пройшов ухвалення у Палаті представників і Сенаті, і швидше опинився на столі президента для його підписання.
Законопроект для українців створений за зразком закону, що надав подібний статус громадянам Афганістану, які підтримували місію США в цій країні.
Комітет Сенату США одноголосно підтримав проект резолюції з осудом викрадення українських дітей
Сприяння незаконному усиновленню суперечить зобов’язанням Росії, які вона взяла на себе відповідно до Конвенції про геноцид і є геноцидомТекст резолюції проголосованої в комітеті Сенату
Комітет Сенату США із Міжнародних відносин підтримав проект резолюції, яка засуджує незаконну депортацію українських дітей до Росії та називає дії Москви геноцидом проти українського народу.
Комітет прийняв рішення одноголосно під час засідання 8 червня. Тепер проект резолюції буде винесено на голосування в Сенаті. Резолюція не вимагає підпису президента США, адже не потребує дій від виконавчої гілки влади, але засвідчує позицію законодавчого органу США.
"Це рішення прийняли одноголосно, тому що це дійсно важлива законодавча ініціатива", - прокоментував результати закритого засідання сенатор-демократ від штату Вірджинія, Тім Кейн Голосу Америки.
Текст документа закликає Сенат визнати Уряд Російської Федерації під керівництвом Володимира Путіна відповідальним за неправомірне та незаконне викрадення українських дітей та офіційно і якнайрішучіше засудити ці дії. Окрім того, текст резолюції називає дії Росії в Україні геноцидом.
"Сприяння незаконному усиновленню суперечить зобов’язанням Росії, які вона взяла на себе відповідно до Конвенції про геноцид і є геноцидом, - йдеться у тексті - РФ намагається знищити покоління українських дітей, тим самим підриваючи здатність України виховувати наступні покоління українських громадян та лідерів, а також відновлювати свою країну після неспровокованої війни, яку розпочала Росія. І робиться це з метою знищення унікальних українських мови, культури, історії та ідентичності".
За словами Бена Кардіна, сенатора-демократа від штату Меріленд, якщо цей документ пройде Конгрес він допоможе у майбутньому притягти росіян до відповідальності за їхні злочини скоєні в Україні.
"Я вважаю, що це геноцид. Тому потрібна повна відповідальність. Ми проводили слухання з цього приводу в Гельсінській комісії, а також в Комітеті Сенату з міжнародних відносин. Я також вніс законопроект про створення міжнародного трибуналу під егідою ООН. Загалом, на мою думку, це частина стратегії Росії під керівництвом Путіна, щодо здійснення геноциду в Україні", - заявив Кардін журналістці української служби Голосу Америки, після голосування.
Сенатор республіканець від штату Небраска Піт Рікеттс, також підтримав резолюцію в Комітеті та наголосив, що США мають зробити усе можливе, щоб Україна перемогла у цій війні.
"Це лише частина того, що робить Путін щодо жорстоких репресій в Україні, - викрадення дітей з українських родин і вивезення їх до Росії. Як батько, я навіть не можу уявити біль, якого завдає батькам усвідомлення того, що вони можуть більше ніколи не побачити своїх дітей. І це одна з причин, чому ми, як Сполучені Штати, маємо продовжувати підтримувати Україну та переконатися, що вони переможуть та зможуть повернути дітей їхнім батькам", - сказав Рікеттс Голосу Америки.
Автором резолюції виступив сенатор демократ від штату Мічиган, Гері Чарльз. Загалом під документом підписалися 8 сенаторів, серед яких як демократи так і республіканці, зокрема Марша Блекберн, сенаторка-республіканка від штату Теннессі, Білл Кессіді, сенатор-республіканець від штату Луїзіана, Чак Грасслі, сенатор-республіканець від штату Айова, Джон Баррассо, сенатор-республіканець від штату Вайомінг, Бен Кардін, сенатор-демократ від штату Меріленд, Джин Шагін, сенаторка-демократка від штату Нью-Гемпшир, Рік Скотт, сенатор-республіканець від штату Флорида.
Дивіться також: Вибух на Каховській дамбі: Думки демократів і республіканців. Ексклюзив.
Форум